Постанова від 19.02.2025 по справі 911/299/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2025 р. Справа№ 911/299/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора

на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 (повний текст складено 03.06.2024)

у справі №911/299/24 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:

1. Київської обласної державної адміністрації,

2. Міністерства культури та інформаційної політики України

до 1. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Емеральд Ленд"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:

1. Інституту археології Національної академії наук України,

2. Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс"

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ТОВ "Емеральд Ленд" про усунення перешкод власнику державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного і лісогосподарського призначення, а також в особі Міністерства культури та інформаційної політики України у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології національного значення "Городище "Велике Ходосівське" шляхом: визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.05.2021 р. № 10-2275/15-21 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельних ділянок із кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284 із цільовим призначенням „для ведення особистого селянського господарства; скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Емеральд Ленд" на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Емеральд Ленд" повернути на користь держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 у Державному земельному кадастрі із припиненням речових прав щодо неї.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставними набуттям та реєстрацією за відповідачем-2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га, що була сформована внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284, які в свою чергу незаконно вибули із власності держави і відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташовані в межах Хотівського лісництва Південного агролісгоспу Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" та перебувають у постійному користуванні останнього, а також розташовані в межах пам`ятки археології національного значення "Городище "Велике Ходосівське".

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 клопотання бвідповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Емеральд Ленд" про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено у справі № 911/299/24 судову експертизу.

Проведення призначеної Господарським судом Київської області у справі №911/299/24 судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставлено такі питання:

-Чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 в межах земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, наданих у постійне користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбіната "Хотівський" (08171, пл. Паширова, 1, с. Хотів, Київська область; ідентифікаційний код 00849405) відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 06.12.1999 р. серії ІІ-КВ № 002924, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 273?;

-Чи накладались станом на 21.05.2021 року повністю або частково (та якщо частково - то в якій частині) земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284 та земельні ділянки Хотівського лісництва Південного агролісгоспу Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс", зазначені в позовній заяві по справі (виділи 12-16 кварталу 58 та виділ 1 кварталу 59) та на планово-картографічних матеріалах (чинні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування), і яка площа такого накладення?;

-Чи накладались станом на 21.05.2021 року повністю або частково (та якщо частково - то в якій частині) земельні ділянки з кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284 та земельні ділянки (ділянка), на яких знаходиться пам`ятка археології "Городище "Велике Ходосівське", і яка площа такого накладення?;

-Чи накладається повністю або частково (та якщо частково - то в якій частині) земельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 та земельні ділянки Хотівського лісництва Південного агролісгоспу Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс", зазначені в позовній заяві по справі (виділи 12-16 кварталу 58 та виділ 1 кварталу 59) та на планово-картографічних матеріалах (чинні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування), і яка площа такого накладення?;

-Чи накладається повністю або частково (та якщо частково - то в якій частині) земельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 та та земельні ділянки (ділянка), на яких знаходиться пам`ятка археології "Городище "Велике Ходосівське", і яка площа такого накладення?

Зупинено провадження у справі № 911/299/24 до завершення судової експертизи та отримання Господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/299/24.

Ухвала суду мотивована тим, що вирішення даного спору є необхідним встановлення фактів накладання спірних земельних ділянок між собою, які належать третій особі-1 у відповідності до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2008 та 2019 років, та відповідачу-2 у відповідності до акту прийому-передачі майна до статутного капіталу товариства від 30.06.2021 р., та за відсутності у суду спеціальних знань в даній сфері, суд дійшов висновку про призначення у справі судової експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Заступник Генерального прокурора звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 25.04.2024 у справі №911/299/24, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що:

- питання наявності / відсутності об?єктів археологічної та історичної спадщини в межах спірної земельної ділянки може бути вирішене виключно за результатами проведення історико-археологічної експертизи земельних ділянок, а не земельно-технічної експертизи, яка призначена оскаржуваною ухвалою суду. Натомість, з огляду на підстави позову судом не поставлено на вирішення експерта питання про наявність чи відсутність у межах спірної ділянки об?єктів археологічної спадщини.

Однак, згідно відомостей на офіційному вебпорталі Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України не проводяться історико-археологічні експертизи (п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №є 53/5). Таким чином, проведення судової експертизи доручено державній експертній установі, яка неуповноважена здійснювати історико-археологічні дослідження земельних ділянок;

- наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують накладання спірної ділянки на частину пам?ятки археології, виключає необхідність у спеціальних знаннях із цього питання;

- відповідачем не заявлялося клопотання у строки, встановлені для подання доказів, про визнання поважними причин неможливості надання висновку історико-археологічної чи земельно-технічної експертизи. Також відповідачем не повідомлено суду про обставини, які б перешкоджали вжиттю заходів з отримання висновку історико-археологічної чи земельно-технічної експертизи, на надано жодних доказів на підтвердження вчинених відповідачем дій для отримання такого висновку експерта;

- безпідставне призначення судової експертизи (за відсутності дійсної потреби та належного обґрунтування необхідності для вчинення такої процесуальної дії судом) є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів власника пам?ятки археології, а також земель історико-культурного та лісогосподарського та призначення, у тому числі права на розгляд справи судом у розумний строк.

Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу

29.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача-2 зводяться до того, що:

- до предмету доказування у даній справі входить не питання наукової цінності певного досить абстрактно індивідуалізованого об`єкту, а питання розташування об`єкту на земній поверхні, ключове значення має перевірка факту накладання меж земельної ділянки відповідача-1 на землі, що нібито перебувають в користуванні ДП СЛП "Київагроліс" та під пам`яткою культурної археології "Городище "Велике Ходосівське". Враховуючи подані докази та заявлені вимоги, винесені на вирішення земельно-технічної експертизи питання повністю є належними до предмету доказування у справі;

- посилання прокурора на відсутність сумнівів в накладенні пам`ятки археології на ділянку відповідача здійснюється з посиланням на паспорт від 04.12.1975р, від 20.06.1984р, на звіти про археологічні дослідження 1975 та 1976 року, при цьому жодної уваги не приділено тому, що всі вказані документи складені задовго до формування ділянки відповідача, а індивідуалізація місця розташування пам`ятки дана більш ніж умовно;

- жодний доказ не має для суду наперед визначеної сили, при цьому жодного об`єктивного доказу від компетентного органу чи організації в сфері землеустрою чи земельних відносин, що підтверджує накладення ділянки відповідача на території пам`ятки археології чи земель лісогосподарського призначення матеріали справи не містять.

30.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача-2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній підтримав позицію апелянта наведену в апеляційній скарзі, просив оскаржувану ухвалу місцевого суду - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 апеляційну скаргу у справі №911/299/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

17.07.2024 матеріали справи №911/299/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 911/299/24. Розгляд справи призначено до розгляду на 20 серпня 2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 19.08.2024 по 23.08.2024 включно, судове засідання призначене на 20.08.2024 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 розгляд апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 911/299/24 призначено на 15 жовтня 2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, у зв`язку з відрядженням головуючого судді Кравчука Г.А. з 12.10.2024 по 20.10.2024 включно, розгляд апеляційної скарги призначено на 12 листопада 2024 року.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А., призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/299/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.11.2024, справу №911/299/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 911/299/24 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.01.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/299/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.01.2025, справу №911/299/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі №911/299/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко О.В., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2025.

У судовому засіданні 19.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 19.02.2025 з`явились прокурор, представники позивача-1, відповідача-2 та третьої особи-1, які надали пояснення по справі. Представники позивача-2, відповідача-1 та третьої особи-2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 28.01.2025.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача-2, відповідача-1 та третьої особи-2.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками судового процесу пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У відповідності до з п. п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (далі - Інструкція) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, інженерно-технічна, яка передбачає проведення земельно-технічної експертизи.

Згідно з п. 6 розділу ІІ, визначена можливість проведення земельно-технічної експертизи, до основних завдань якої належать, з-поміж іншого: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить у першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є вимоги прокурора в інтересах позивачів до відповідачів про усунення перешкод власнику державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного і лісогосподарського призначення, а також в особі Міністерства культури та інформаційної політики України у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології національного значення "Городище "Велике Ходосівське" шляхом: визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.05.2021 р. № 10-2275/15-21 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельних ділянок із кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284 із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства"; скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Емеральд Ленд" на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Емеральд Ленд" повернути на користь держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 у Державному земельному кадастрі із припиненням речових прав щодо неї.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів безпідставними набуттям та реєстрацією за відповідачем-2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га, що була сформована внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284, які в свою чергу незаконно вибули із власності держави і відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташовані в межах Хотівського лісництва Південного агролісгоспу Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" та перебувають у постійному користуванні останнього, а також розташовані в межах пам`ятки археології національного значення "Городище "Велике Ходосівське".

Відповідачі у процесі розгляду справи заперечують проти позовних вимог прокурора в інтересах позивачів обґрунтовуючи, у тому числі, тим, що прокурором не надано усіх достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження фактів накладання спірних земельних ділянок, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:004:5298 площею 18, 6 га, що належить відповідачу-2 та була сформована внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:04:004:5273, 3222487000:04:004:5274, 3222487000:04:004:5275, 3222487000:04:004:5276, 3222487000:04:004:5279, 3222487000:04:004:5280, 3222487000:04:004:5281, 3222487000:04:004:5282, 3222487000:04:004:5283, 3222487000:04:004:5284, на землі, які належать на праві постійного користування Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс", що відносяться до земель лісогосподарського призначення, та знаходяться у відповідних кварталах і виділів Хотівського лісництва і в межах території пам`ятки археології "Городище "Велике Ходосівське".

Задовольняючи клопотання позивача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення даного спору є необхідним встановлення фактів накладання спірних земельних ділянок між собою, які належать третій особі-1 у відповідності до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2008 та 2019 років, та відповідачу-2 у відповідності до акту прийому-передачі майна до статутного капіталу товариства від 30.06.2021 р., та за відсутності у суду спеціальних знань в даній сфері, необхідно призначити судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі №911/299/24.

Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі про те, що відповідач-2 не обґрунтував неможливість надати експертний висновок, не підтвердив відповідними доказами відсутність такої можливості, та не надав жодних доказів на підтвердження вчинених дій для отримання такого висновку експерта, відхиляються апеляційним судом, оскільки положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право, а не обов`язок подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Водночас, аналіз положень статті 99 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що окрім такої умови як необхідність спеціальних знань для з`ясування обставин справи у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, пункт 2 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачає ряд альтернативних умов, наявність яких є необхідною для призначення за власною ініціативою суду або за клопотанням учасників справи судової експертизи, зокрема:

1) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань;

2) якщо висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності;

3) за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, враховуючи те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, про що вказано судом вище, а також стороною не надано висновок експерта з цих самих питань, у колегії суддів відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції вищевказаних норм процесуального права при призначенні у справі судової експертизи.

Стосовно висловлених скаржником в апеляційній скарзі зауважень в частині поставлених на вирішення експертизи питань, колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 99 ГПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, однак прокурор не скористався своїм процесуальним правом запропонувати альтернативні питання, як і запропонувати альтернативний вид експертизи, а обмежився лише запереченнями проти необхідності призначення експертизи в цілому.

Доводи апелянта, що поставлені експертам питання можуть бути вирішені виключно за результатами історико-археологічної експертизи земельних ділянок, а не земельно-технічної експертизи, колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, розділ ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 містить лише орієнтовний перелік вирішуваних експертами питань для проведення земельно-технічної експертизи, а по-друге, відповідно до пункту 2.1. Інструкції експерт має право у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначила експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Отже, Інструкція встановлює лише певні орієнтири, які можуть бути скориговані експертом під час проведення дослідження шляхом уточнення поставлених питань.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі №911/299/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Офіс Генерального прокурора.

Матеріали справи №911/299/24 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 03.03.2025

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

О.В. Тищенко