Постанова

від 04.03.2025 по справі 910/7640/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р. Справа№ 910/7640/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко О.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024

у справі № 910/7640/24 (суддя С.М. Морозов)

за позовом Дочірнього підприємства «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно»

про стягнення 146 100,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 19.06.2024 Дочірнє підприємство «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» (відповідач) коштів в сумі 146 100,00 грн, які становлять вартість поставленого за Договором поставки №26/10 від 26.10.2022 товару неналежної якості.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, поставивши товар неналежної якості, не усунув недоліків такого товару та не здійснив обмін неякісного товару на якісний.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» на користь Дочірнього підприємства «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив» суму коштів в розмірі 146 100,00 грн, суму витрат на експертне дослідження в розмірі 15 145,60 грн та суму судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, встановивши, що матеріалами справи підтверджується як поставка відповідачем позивачу за спірним договором товару неналежної якості (бак), так і те, що відповідач, у порушення встановлених у спірному договорі вимог, не усунув недоліки поставленого товару (не здійснив ремонт чи заміну неякісного товару), наслідком чого стала неможливість використання позивачем цього товару (баку) за його призначенням, що завдало збитків позивачу на вказану суму, дійшов висновку про те, що вказані збитки спричинені саме бездіяльністю відповідача внаслідок чого позивач поніс збитки у вартості товару, який не можливо використати, що свідчить про наявність повного складу цивільного правопорушення, та, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» адвокат Кибало А.Я., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 16.10.2024, 17.10.2024 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження, який був пропущений з причин незалежних від волі відповідача; судовий розгляд проводити з викликом сторін; рішення Господарського суду м. Києва від 13.09.2024 № 910/7640/24 скасувати, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» про стягнення 146 100,00 грн.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, на таке:

7. Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про розгляд справи. Також суд не надсилав повісток про судовий розгляд.

8. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав можливості відповідачу подати докази заявити клопотання, що є підставою для скасування рішення.

9. Недоліки спірного товару викликані не неякісністю його виготовлення, а недоліками системи в якій цей виріб експлуатується, а саме електрокорозією, від якої не захищає емалеве покриття. При цьому, ДП «Екотепло» ТОВ «Група Актив» виріб встановлено самостійно, додаткових вимог до якостей виробу через особливості системи експлуатації покупцем не заявлялось, підтвердженням чого є технічне завдання до спірного Договору поставки.

10. Вказане свідчить про те, що позивачем не доведено факт наявності дефектів у виробі саме через недоліки його виготовлення (тобто з вини ТОВ «Сан-Техно») та не підтверджено факти, викладені в претензії, належними доказами (документами).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 апеляційна скарга у справі № 910/7640/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Яковлєв М.Л.

12. 18.10.2024 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , який діє як керівник Дочірнього підприємства «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив» в його інтересах, подав заявуи (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій викладені заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7640/24; відкладено вирішення питання щодо відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» на рішення Господарського суду м. Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24.

14. 21.11.2024 матеріали справи № 910/7640/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24 до закінчення апеляційного розгляду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

16. 14.12.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судової інженерно-механічної та електро-технічної експертизи на вирішення якої відповідач просить поставити наступні питання:

17. Чи необхідна відповідно до нормативних вимог та норм ДБН технічна документація (проект), відповідно до якої бак ТАЕ-4000 було встановлено Дочірнім підприємством «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив», Львівська область, вул.Сагайдачного 14-А, м.Трускавець, Львівська обл, а саме тепломеханічна схема з означеними видами споживачів, матеріалом та типорозміру трубопроводів?

18. Яка природа утворення наявних дефектів зварних швів у вигляді ножинних наскрізних отворів діаметром до 0,5 мм, які розташовані в лінію, вздовж повздовжньої осі зварного шву на відстані до 5 мм один від одного?

19. Чи можливе утворення точкової корозії від механічного напруження, утвореного від взаємодії спряжених (з`єднаних) конструкцій, серед яких знаходився бак ТАЕ-4000? Якщо так, то яка має бути величина такого напруження задля виникнення такої корозії?

20. Чи можуть залишкові напруги, що виникли у процесі ремонту баку шляхом уварення патрубка (вказати діаметр, товщину стінки, довжину тощо) призвести до зниження міцності конструктивного елемента бака ТАЕ-4000 на відстані 1 м від місця його вварення?

21. Чи можуть множинні дефекти, про які зазначено у запитанні 2, виникнути у декількох місцях по довжині зварного шва не від точкової корозії (піттінгу), а від неналежної якості зварювання?

22. Чи можливе потрапляння електричних струмів у воду, якою заповнюється бак ТАЕ-4000?

23. Чи можливо використовувати бак ТАЕ-4000 в системі ГВП (гарячого водопостачання), відкритого типу, з постійно змінюючою проточною водою.

24. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 № 09.1-08/310/25, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7640/24.

25. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 справа № 910/7640/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24.

27. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 № 09.1-08/690/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7640/24 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

28. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 справа № 910/7640/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Хрипун О.О.

29. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24.

30. У задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної судової інженерно-механічної та електро-технічної експертизи колегією суддів відмовляється з підстав, які будуть викладені нижче.

Позиції учасників справи

31. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

32. 26.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Екотепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Актив» (покупець) укладено Договір поставки №26/10 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити Бак (сталь S235JR/ З ПС) емалевим покриттям (для систем ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар, згідно креслень покупця, відповідно до технічного завдання (Додаток 1) (надалі іменується - товар) у кількості 1 шт.

33. Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає діючим умовам державних стандартів і технічних умов, або іншим вимогам що закріплені в нормах чинного в України законодавства. Гарантійний строк на товар становить 24 календарних місяці з моменту його поставки.

34. Усі виявлені недоліки (невідповідності) товару повинні бути представлені покупцем постачальнику у письмовій формі не пізніше 5-ти днів з дати їх виявлення. Строк розгляду заяви покупця виявлених недоліків складає 10 робочих днів від дати отримання товару. (п. 2.2. Договору).

35. Пунктом 2.3. Договору визначено, що постачальник зобов`язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти товару, або замінити неякісний товар на товар належної якості, якщо такі дефекти виникли з вини постачальника.

36. Для визначення причини порушення якості товару сторони мають право провести незалежну експертизу у відповідному експертному закладі. Вартість експертизи оплачується стороною, зацікавленою в проведенні експертизи, та відшкодовується стороною, яка відповідальна за порушення якості товару. (п. 2.4. Договору).

37. Загальна ціна Договору узгоджена сторонами у сумі 146 100,00 грн, в т.ч. ПДВ 24 350,00 грн. (п. 3.1. Договору).

38. Так, відповідно до пункту 4.1. Договору на підставі отриманих розрахункових документів покупець здійснює шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступні платежі: оплату завдатку, який зараховується в рахунок оплати ціни товару, у розмірі 70% вартості товару, упродовж 3 банківських днів з моменту отримання рахунку; остаточний розрахунок 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження.

39. Строк (термін) поставки (передачі) товару за Договором: постачальник здійснює поставку кожної партії товару у строк, що не перевищує 41 день з дня отримання завдатку. (п. 5.1. Договору).

40. Поставка вважається завершеною з дати передачі товару покупцю за місцем знаходження складу покупця: м. Трускавець, вул. Сагайдачного, 14а, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін, при наявності необхідних товаросупровідних документів. (п. 5.2. Договору).

41. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 року. (п. 9.1. Договору).

42. Відповідно до п. 9.3. Договору закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

43. Додатком №1 до Договору сторони оформили технічне завдання.

44. Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про те, що відповідачем на виконання умов Договору позивачу поставлено бак вартістю 146 100,00 грн, який позивачем згідно платіжних доручень: №111113122 від 14.11.2022 року на суму 102 240,00 грн, №111113240 від 12.12.2022 року на суму 30,00 грн, №111113226 від 09.12.2022 року на суму 43 830,00 грн. оплачено повністю, проте в процесі експлуатації баку позивачем було виявлено недоліки поставленого відповідачем товару.

45. Так, 02.08.2023 року позивачем здійснено комісійне обстеження баку за місцем розташування такого, що підтверджується Актом обстеження від 02 серпня 2023 року, яким встановлено, що за результатом обстеження баку підтверджено, що має місце протікання баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар. на зварному заводському шві.

46. Листом вих. №01/09/08 від 09.08.2023 року позивач повідомив відповідача про виявлений недолік.

47. Відповідно до Акту виконання гарантійних робіт №01-17/10 від 17.10.2023 року відповідачем на підставі Акту обстеження від 02 серпня 2023 року виконано гарантійний ремонт баку.

48. В подальшому, листом вих. №27-11/23 від 27.11.2023 позивач повідомив відповідача про повторно виявлені недоліки баку, на підтвердження чого долучив акт комісійного обстеження баку від 27.11.2023 року. Вказаним актом встановлено, що має місце протікання баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар. на зварному заводському шві нижче на 1 метр від місця попереднього протікання, зафіксованого актом від 02.08.2023 року.

49. З врахуванням наведеного позивач листом №30-11/23 від 30.11.2023 року просив невідкладно (терміново) вжити заходів для усунення виявленого дефекту поставленого за Договором товару, а саме: протікання на зварному шві бака з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар.

50. Листом вих. №27-11/23 від 27.11.2023 року, відповідач повідомив, що без аналізу технічної документації (проекту), відповідно до якого бак ТАЕ-4000 було встановлено, прийняття рішення про подальше гарантійне обслуговування баку ТАЕ-4000 неможливе.

51. Проте, як зазначає позивач, відповідачем не прийнято жодного рішення, у зв`язку з чим позивачем направлено відповідачу претензію №18-01/24 від 18.01.2024 року про заміну неякісного товару на товар належної якості або повернення коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

52. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з цим, з урахуванням залишення нових доказів (долучених до апеляційної скарги та до клопотання від 15.01.2024) без розгляду, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах вимог та доводів апеляційної скарги, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

53. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

54. За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

55. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

56. Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

57. У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

58. Згідно із статтею 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

59. Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України).

60. Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

61. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

62. Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

63. Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

64. Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

65. Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

66. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

67. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

68. Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

69. Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

70. Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

71. Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

72. За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

73. За положеннями частин 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

74. Норми статей 675, 678, 679, 680 ЦК України передбачають, зокрема, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

75. Гарантії якості товару, визначені статтею 675 ЦК України, вказують, зокрема, що договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (ч. 2 ст. 675 ЦК України), тобто, строк, протягом якого виробник (продавець) зобов`язаний забезпечити застосування (використання) товару за призначенням. В такому разі продавець приймає на себе зобов`язання, що товар відповідатиме вимогам покупця не лише на час його передачі, але й на строк, встановлений договором.

76. Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 676 ЦК України).

77. Відповідно до частин 1-6 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами (у разі наявності).

78. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару.

79. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб.

80. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

81. Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

82. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18.

83. Разом із цим, ст. 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.

84. За ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

85. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

86. В силу положень ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

87. Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

88. Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

89. Матеріалами справи підтверджено, що сторони фактично не заперечують як обставин поставки відповідачем позивачу за Договором Баку (сталь S235JR/ З ПС) з емалевим покриттям (для систем ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар, так і обставин першого виходу з ладу баку та проведення відповідачем ремонту вказаного товару.

90. Однак, в подальшому, листом вих. №27-11/23 від 27.11.2023 позивач повторно повідомив відповідача про додаткові виявлені недоліки баку.

91. Так, згідно наявного в матеріалах справи Акту від 27.11.2023 року вбачається, що має місце протікання баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар. на зварному заводському шві нижче на 1 метр від місця попереднього протікання, зафіксованого актом від 02.08.2023 року.

92. Позивач листом №30-11/23 від 30.11.2023 року просив невідкладно (терміново) вжити заходів для усунення виявленого дефекту поставленого Товару за Договором, а саме: протікання на зварному шві бака з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар, проте відповідач листом вих. №27-11/23 від 27.11.2023 року повідомив, що без аналізу технічної документації (проекту), відповідно до якого бак ТАЕ-4000 було встановлено, прийняття рішення про подальше гарантійне обслуговування баку ТАЕ-4000 неможливе.

93. Отже матеріалами справи підтверджено, що другий гарантійний ремонт баку відповідачем здійснено не було.

94. Відповідно до п. 2.4. Договору для визначення причини порушення якості товару сторони мають право провести незалежну експертизу у відповідному експертному закладі. Вартість експертизи оплачується стороною, зацікавленою в проведенні експертизи, та відшкодовується стороною, яка відповідальна за порушення якості товару.

95. З метою підтвердження обставин неякісності поставленого відповідачем баку, керуючись положеннями п.2.4 Договору, позивач замовив проведення судової експертизи в Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз, на вирішення якої поставив наступні питання: 1) Чи наявні пошкодження та руйнування на баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар? 2) Якщо наявні, то яка причина виникнення таких пошкоджень і руйнувань? Такі руйнування утворились внаслідок заводського дефекту чи в процесі експлуатації? 3) Чи може бак (з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар) виконувати своє функціональне призначення відповідно до технічної документації (паспорт, керівництво з експлуатації)? 4) Чи здійснено монтаж баку (з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар) з дотриманням вимог щодо його монтажу, наведених в технічному паспорті?

96. За результатами проведеного експертного дослідження баку поставленого відповідачем позивачу згідно Договору судовим експертом Лушниковою Т.М. складено висновок експерта №1088-Е від 21.05.2024 року у якому зазначено:

97. 1. На представленому на дослідження баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар, наявне пошкодження у вигляді порушення герметичності баку, а саме протікання баку по одному вертикальному зварному шву. Вертикальний зварний шов на окремих ділянках виконаний з різною висотою по довжині і напливами металу по висоті шва.

98. 2. Наявне на представленому на дослідження баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар, пошкодження у вигляді порушення герметичності баку, а саме протікання баку по одному вертикальному зварному шву, обумовлене зниженням міцності і несучої здатності вертикального зварного шва в процесі виготовлення зварного шва і проведенням ремонту, а саме встановленням патрубка у верхній частині баку. Порушення герметичності представленого на дослідженні баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар обумовлене дефектами, що утворилися в процесі виготовлення баку і проведення його ремонту.

99. 3. Представлений на дослідження бак з емалевим покриттям не може виконувати своє функціональне призначення з накопичення теплової енергії у вигляді гарячої води за причини, викладеній в дослідницькій частині висновку.

100. 4. Монтаж баку (з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар) здійснений з дотриманням вимог щодо його монтажу наведених в технічному паспорті в розділі 4 (Розміщення та монтаж) за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

101. Отже, наданий до матеріалів справи висновок підтвердив обставину причин виходу з ладу баку, поставленого відповідачем позивачу згідно умов Договору, а саме «Порушення герметичності представленого на дослідженні баку з емалевим покриттям (для системи ГВП) ТАЕ-4000 без нагрівача, робочий тиск 6 бар обумовлене дефектами, що утворилися в процесі виготовлення баку і проведення його ремонту».

102. Правові наслідки передання товару неналежної якості, передбачені у статті 678 Цивільного кодексу України, згідно з якою, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

103. Умовами п. 2.3. Договору визначено, що постачальник зобов`язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти товару, або замінити неякісний товар на товар належної якості, якщо такі дефекти виникли з вини постачальника.

104. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

105. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

106. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

107. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (статті 224, 225 Господарського кодексу України).

108. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

109. Збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних господарських відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів які він повинен був отримати.

110. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, відповідач у порушення встановлених у договорі вимог не усунув недоліки поставленого товару (не здійснив ремонт чи заміну неякісного товару), наслідком чого стала неможливість використання позивачем цього товару (баку) за його призначенням, що завдало збитків позивачу на вказану суму, відтак місцевий суд підставно встановив, що вказані збитки спричинені бездіяльністю відповідача внаслідок чого позивач поніс збитки у вартості товару, який не можливо використати.

111. З огляду на викладене, твердження скаржника, про те, що ДП «Екотепло» ТОВ «Група Актив» не доведено факт наявності дефектів у виробі саме через недоліки його виготовлення (тобто з вини ТОВ «Сан-Техно») та не підтверджено факти, викладені в претензії, належними доказами (документами), - спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами.

112. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, яким встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, та вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми у розмірі 146 100,00 грн.

113. Крім того, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не було спростовано.

114. Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень скаржника, що Господарський суд м. Києва, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав можливості відповідачу подати докази заявити клопотання, що є підставою для скасування рішення, у зв`язку з наступним:

115. В матеріалах справи містяться докази скерування примірника позовної заяви з усіма додатками відповідачу на двох аркушах.

116. Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі № 910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

117. Більше того, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, внесли зміни до ГПК України, які передбачають обов`язковий порядок реєстрації електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, для адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, зареєстрованих за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України.

118. На момент подання позивачем позовної заяви у відповідача не було зареєстрованого електронного кабінету в системі ЄСІТС, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, чим відповідача порушив вимогу п. 6 ст. 6 ГПК України. Відтак, відповідач несе усі негативні наслідки, які пов`язані з невиконанням ним вимог процесуального законодавства.

119. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

120. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Твердження про усунення проблеми є взаємосуперечливим, як випливає із фактів підтверджених належними доказами та констатується представником відповідача в подальшому викладі апеляційної скарги, відповідач здійснив гарантійний ремонт баку після першого виявлення протікання, що було встановлено актом обстеження від 02 серпня 2023 року. При повторному виявленні дефекту поставленого баку, який виник згодом, відповідач гарантійного ремонту не проводив, на звернення перестав реагувати, ініціативи стосовно вирішення даної проблеми не проявляв.

121. У апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що недоліки щодо якості виробу викликані не неякісністю його виготовлення, а недоліками системи в якій цей виріб експлуатується, а саме електрокорозією, від якої не захищає емалеве покриття. При цьому, позивачем виріб встановлено самостійно.

122. Щодо вказаного колегія суддів зазначає про таке.

123. Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

124. Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

125. Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тобто у даному випадку саме відповідач повинен довести, що недоліки щодо якості виробу викликані не неякісністю його виготовлення, а недоліками системи в якій цей виріб експлуатується, проте жодних доказів цього відповідачем не надано.

Стосовно клопотання скаржника про призначення по справі комплексної судової інженерно-механічної та електро-технічної експертизи, то колегія суддів зазначає наступне:

126. Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

127. Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

128. Тобто судова експертиза може проводитись як на підставі рішення суду, так і за ініціативою сторін процесу. При цьому, таку експертизу мають право проводити державні спеціалізовані установи, а також окремі судові експерти, що не є працівниками цих установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

129. Частиною 1 ст. 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 ГПК України).

130. Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

131. Отже, за змістом ч. 1 ст. 99 ГПК України призначення судом експертизи у справі можливо за сукупності визначених п. 1 та п. 2 вказаної частини умов, тобто експертиза може бути судом призначена якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України) та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України).

132. При цьому колегія зазначає про те, що висновок експерта № 1088-Е від 21.05.2024 року, який наявний в матеріалах справи за своєю формою та змістом відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, а тому відсутні підстави ставити під сумнів належність та достовірність такого доказу, що повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

133. У Постанові Верховного суду від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц закріплено наступні правові висновки:

134. - під неясністю висновку експерта слід розуміти нечіткість, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта;

135. - недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів або що не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання.

136. Однак слід розуміти, що жоден доказ сам по собі не є самостійною підставою для спростування висновку експерта. Висновок експерта не є достовірним/належним/допустимим доказом у разі доведення наявності дефекту самого висновку, а сааме наявність одного (або декількох) із зазначених моментів:

137. - необґрунтованості, неповноти або його неясності;

138. - факт вирішення експертом правових питань чи питань, які виходять за межі його спеціальних знань;

139. - вирішення експертом питань щодо обставин, які не є предметом доказування;

140. - призначення та проведення експертизи, складання висновку експерта з порушенням чинного законодавства України.

141. Таким чином, слід розуміти, що оскільки достовірність/належність/допустимість висновку експерта - це обставина, що має значення для вирішення справи, то дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність «дефектів» висновку експерта, є доказами у справі.

142. В даному випадку, колегія суддів зазначає, що відсутня жодна з перелічених обставин для того щоб вважати висновок експерта недостовірним чи недопустимим.

143. Відповідач аналізує висновок експерта, вказуючи на його помилковість, однак жодними доказами не спростовує достовірність висновку експерта.

144. Колегія суддів зазначає, що в разі незгоди з висновком експерта відповідач міг клопотати про призначення судової експертизи в суді першої інстанції, однак матеріали справи не свідчать про наявність такого клопотання.

145. Отже, доводи позивача не є достатніми для відхилення судом висновку експерта і не свідчать про те, що висновок від 21.05.2024 № 1088-Е не відповідає вимогам статті 98 ГПК України, а дослідження проведено з порушенням відповідних методик.

146. Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції його було позбавлено можливості заявити клопотання про проведення експертизи у зв`язку з тим, що він не брав участі в розгляді даної справи з причин його неповідомлення, проте доводам щодо належного повідомлення відповідача колегією суддів вже надано правову оцінку.

147. Також слід зазначити і про те, що відповідачем було пропущено строк для подання клопотання в суді апеляційної інстанції, оскільки за змістом положень ч. 2 ст. 258 ГПК України клопотання мають бути зазначені у апеляційній скарзі, проте відповідач у апеляційній скарзі не зазначав про наявність у нього клопотань.

148. Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідач мав аналогічне право заявити про проведення незалежної експертизи у відповідному експертному закладі на стадії досудового врегулювання спору, проте таким правом не скористався. Користуючись своїм правом на проведення експертизи, позивач направляв відповідачу лист вих. №11-04/24 від 11.04.2024 року, яким проінформував про дату проведення відповідної експертизи та пропонував забезпечити присутність свого представника під час проведення експертизи баку, однак відповідач знехтував даним повідомленням та не забезпечив присутність свого представника. Тому твердження представника відповідача стосовно позбавлення можливості відповідача заявити клопотання подати відповідні докази та пояснення під час проведення експертизи не заслуговує на увагу.

149. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі №910/7640/24.

150. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 146 100,00 грн, які становлять вартість поставленого за Договором товару неналежної якості та витрат на експертне дослідження у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз в сумі 15 145,60 грн. понесення яких підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №111115609 від 10.04.2024 року.

151. За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнається правильним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

152. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного рішення відхиляються апеляційним господарським судом як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження.

153. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

154. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

155. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

156. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

157. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 по справі №910/7640/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

158. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» відсутні.

Судові витрати

159. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

160. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Техно» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 по справі №910/7640/24 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі № 910/7640/24.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.03.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

О.В. Тищенко