Постанова

від 04.03.2025 по справі 920/1113/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р. Справа№ 920/1113/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Гончарова С.А.

Мальченко А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича

на рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024

(повний текст рішення складено 18.11.2024)

у справі № 920/1113/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича

про стягнення 93 444,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича (далі - відповідач, ФОП Діденко О.М., скаржник) на свою користь 93 444, 55 грн витрат на демонтаж групи тимчасових споруд та приведення земельної ділянки комунальної власності у придатний для використання стан, відповідно до наказу Господарського суду Сумської області № 920/204/20 від 18.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю самостійного виконання відповідачем рішення зобов`язального характеру, що призвело до необхідності вчинення дій позивачем з демонтажу тимчасових споруд.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 у справі № 920/1113/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 93 444,55 грн та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався встановленим судом факту відсутності самостійного виконання відповідачем рішення зобов`язального характеру (протиправна поведінка та вина відповідача), що призвело до необхідності вчинення дій позивачем з демонтажу тимчасових споруд (причинний зв`язок) та понесення ним додаткових витрат (збитки), у зв`язку із чим суд першої інстанції вважав правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 93 444,55 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Діденко Олег Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 у справі № 920/1113/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради залишити без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, позивач не був стороною у справі № 920/204/20 та учасником виконавчого провадження з примусового виконання рішення у цій же справі, тому у позивача відсутні правові підстави для подання позову про стягнення витрат виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 920/204/20, договір № 335-12 від 11.12.2023 про демонтаж укладений позивачем за відсутності бюджетних асигнувань, тому позивачем здійснено нецільове використання бюджетних коштів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1113/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича на рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 у справі № 920/1113/24 до надходження справи з суду першої інстанції.

09.12.2024 супровідним листом № 920/1113/24/382 від 05.12.2024 матеріали справи № 920/1113/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича на рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 у справі № 920/1113/24. Справу № 920/1113/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича на рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, у провадженні Господарського суду Сумської області перебувала справа № 920/204/20 за первісним позовом Сумської міської ради до відповідача Фізичної особи підприємця Діденка Олега Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про зобов`язання звільнити земельну ділянку, та за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця Діденка Олега Миколайовича до відповідача Сумської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Постановою від 27.07.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Сумської міської ради задовольнив, рішення Господарського суду Сумської області від 19.01.2021 у справі № 920/204/20 скасував та прийняв нове рішення: первісний позов Сумської міської ради до Фізичної особи-підприємця Діденка Олега Миколайовича про зобов`язання звільнити земельну ділянку задовольнив. Зобов`язав Фізичну особу-підприємця Діденка Олега Миколайовича звільнити земельну ділянку комунальної власності площею 72 кв.м за адресою: м. Суми, перехрестя вулиці Охтирська та вулиці Серпнева, біля будинку 9, шляхом демонтажу групи тимчасових споруд площею 72 кв.м та приведення у придатний для використання стан. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Діденка Олега Миколайовича до Сумської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Видачу наказів доручено Господарському суду Сумської області. (Ухвалою від 12.01.2022 Верховний Суд закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Діденка Олега Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у даній справі).

18.08.2021 Господарський суд Сумської області, на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду, видав накази, зокрема, щодо зобов`язання ФОП Діденка Олега Миколайовича звільнити земельну ділянку комунальної власності площею 72 кв.м за адресою: м. Суми, перехрестя вулиці Охтирська та вулиці Серпнева, біля будинку 9, шляхом демонтажу групи тимчасових споруд площею 72 кв.м та приведення у придатний для використання стан.

Державним виконавцем 02.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66668422 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 18.08.2021 № 920/204/20.

Позивач направив на адресу відповідача пропозицію добровільного виконання судового рішення та демонтаж групи тимчасових споруд № 06-01-16/1098 від 15.08.2023, у якій вказано, що у разі здійснення робіт з демонтажу за кошти Сумської міської територіальної громади, зазначені витрати будуть стягнуті з боржника, у зв`язку з чим позивач пропонував відповідачу добровільно виконати рішення суду шляхом демонтажу групи тимчасових споруд та звільнити земельну ділянку на перехресті вулиці Охтирська та вулиці Серпнева, біля будинку 9.

Відповіді від ФОП Діденка Олега Миколайовича отримано не було, добровільного виконання рішення суду, шляхом демонтажу групи тимчасових споруд, відповідачем не проведено.

При виїзді на спільну перевірку державним виконавцем з представником Сумської міської ради Хижняк А.В. за адресою: м. Суми, перехрестя вулиці Охтирська та вулиці Серпнева, біля будинку 9, встановлено, що АТ "СУМБУД" не надало до Сумської міської ради зведений кошторис для оформлення договору про демонтаж, про що складено акт перевірки, в акті вказано, що при отриманні повідомлення від АТ "СУМБУД" та Сумської міської ради, сторони будуть повідомлені додатково про назначену дату демонтажу тимчасових споруд.

Відповідно до п.п. 1.1 та 1.4. Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - департамент), затвердженого рішенням Сумської міської ради від 02.11.2022 № 3174-МР, Департамент є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, а також уповноваженим органом з питань управління та розпорядження земельними ресурсами.

21.02.2023 вих. № 13/16973 державним виконавцем направлена вимога директору Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради Клименку Ю.М. зі зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва для укладення договору про демонтаж тимчасових споруд, рекомендованим листом, який отримано 27.02.2023.

25.05.2023, 28.07.2023, 29.08.2023 повторно державним виконавцем направлено вимоги директору Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради Клименку Ю.М., у яких вказано, що вимоги не виконано з доданим зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва для укладення договору з АТ "СУМБУД".

13.09.2023 позивач направив листа про надання інформації № 08.01-18/5795 Зарічному ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому повідомив, що запропонована АТ "СУМБУД" вартість демонтажу тимчасових споруд є занадто високою , що в умовах воєнного стану унеможливлює її оплату, ведуться переговори з КП "Міськсвітло" СМР, яким розроблено кошторис витрат з демонтажу та надано Департаменту відповідний проєкт договору.

15.12.2023 позивач направив Зарічному ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листа № 06.01-16/1549, у якому повідомив про залучення Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Сумської міської ради для забезпечення виконання рішення суду у справі № 920/204/20, дата виконання судового рішення 18.12.2023, оплата послуг має бути здійснена не пізніше 25.12.2023.

З метою виконання судового рішення та звільнення земельної ділянки комунальної власності шляхом демонтажу групи тимчасових споруд, що належать ФОП Діденку Олегу Миколайовичу, позивачем було укладено відповідний договір № 335-12 від 11.12.2023 з Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Сумської міської ради на демонтаж тимчасових споруд.

Відповідно до умов договору № 335-12 від 11.12.2023 про надання послуг із благоустрою населених пунктів Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (КП "Міськсвітло" СМР) приймає на себе зобов`язання надати послуги із благоустрою населених пунктів (демонтаж групи тимчасових споруд на перехресті вулиць Охтирська та Серпнева, біля будинку 9, у м. Суми, що проводиться на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 по справі № 920/204/20), за кодом ДК 021:2015: 45110000-1 «Руйнування та знесення будівель і земляні роботи», (далі - Послуги).

Згідно п. 3.1. Договору сума Договору становить 93444,55 грн, у тому числі ПДВ - 15574,09 грн, визначена на підставі Додатку № 1 до договору «Договірна ціна».

Згідно Додатку № 1 до Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору № 335-12 від 11.12.2023 про надання послуг із благоустрою населених пунктів) договірна ціна становить 93 444,55 грн.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за надані послуги проводяться Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом десяти банківських днів після підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 5.1. Договору Виконавець розпочинає надання послуг з моменту підписання Договору уповноваженими представниками Сторін і надає послуги до 22.12.2023.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних будівельних робіт) від 22.12.2023 замовник (позивач) прийняв виконані роботи генпідрядником (КП "Міськсвітло" СМР) за Договором на загальну суму 93 444,55 грн.

КП "Міськсвітло" СМР виставлено рахунок на оплату № 991 від 22.12.2023 позивачу на суму 93 444,55 грн на підставі договору № 335-12 від 11.12.2023.

27.12.2023 позивач провів оплату послуг КП "Міськсвітло" СМР із благоустрою населених пунктів на підставі договору № 335-12 від 11.12.2023, акту від 22.12.2023, на загальну суму 93 444,55 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 554 від 26.12.2023.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

27.12.2023 державний виконавець, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 66668422 з виконання наказу № 920/204/20 від 18.08.2021 про зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку комунальної власності площею 72 кв.м за адресою: м. Суми, перехрестя вулиці Охтирська та вулиці Серпнева, біля будинку 9, шляхом демонтажу групи тимчасових споруд площею 72 кв.м та приведення у придатний для використання стан.

Згідно постанови ВП № 66668422 від 27.12.2023 про закінчення виконавчого провадження припинено чинність арешту майна боржника, а саме постанову опису й арешту майна від 21.12.2023, виведено в окреме провадження виконавчий збір, штрафи та витрати на проведення виконавчих дій, зведене АВСП № 69526459.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із положеннями частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № П-рп/2012).

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності (постанова Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 808/5043/15-а).

Згідно ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 19 Закону України Про виконавче провадження особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного , визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підставою для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є вина, шкода, причинний зв`язок, протиправність поведінки. З огляду на зазначене суд вважає за доцільне проаналізувати кожен із елементів складу цивільного правопорушення.

Колегією суддів встановлено та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що на неодноразові пропозиції позивача добровільно та самостійно виконати судове рішення, демонтувати тимчасові споруди, звільнити землю комунальної власності та привести її у належний стан, відповідей від відповідача не надходило.

У зв`язку з чим, з метою виконання судового рішення та звільнення земельної ділянки комунальної власності шляхом демонтажу групи тимчасових споруд, що належать ФОП Діденку Олегу Миколайовичу, Департаментом, як уповноваженим органом Сумської міської ради який забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин на території Сумської міської територіальної громади у межах визначених законодавством України та Сумською міською радою, який є її уповноваженим органом з питань управління земельними ресурсами, було укладено договір № 335-12 від 11.12.2023 з Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Сумської міської ради про надання послуг із благоустрою населених пунктів.

На виконання п. 1.1. Договору на перехресті вулиць Охтирська та Серпнева, біля будинку 9, було проведено демонтаж групи тимчасових споруд та приведено земельну ділянку у придатний для використання стан силами КП "Міськсвітло", згідно умов договору №335-12 від 11.12.2023.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних будівельних робіт) від 22.12.2023 замовник (позивач) прийняв виконані роботи генпідрядником (КП "Міськсвітло" СМР) за Договором на загальну суму 93444,55 грн.

27.12.2023 позивач провів оплату послуг КП "Міськсвітло" СМР із благоустрою населених пунктів на підставі договору № 335-12 від 11.12.2023, акту від 22.12.2023, на загальну суму 93 444,55 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 554 від 26.12.2023.

Державний виконавець, перевіривши стан фактичного виконання судового рішення, склав акт про те, що земельна ділянка звільнена, демонтаж проведено, отже судове рішення виконано в повному обсязі, у зв`язку з чим, постановою державного виконавця від 27.12.2023 ВП №66668422 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 18.08.2021 № 920/204/20 закінчено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується учасниками справи, що позивач вчинив дії з демонтажу тимчасових споруд, сплативши за це грошові кошти та зазнавши при цьому збитків у розмірі 93 444,55 грн, які є реальною вартістю втраченого майна (грошей).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що протиправність поведінки скаржника та вина у вчиненні правопорушення у сфері розміщення тимчасових споруд встановлена постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 920/204/20. Доказів добровільного виконання рішення суду відповідачем не подано і такі відсутні у матеріалах справи.

Також колегія суддів зазначає, що невиконання відповідачем самостійно рішення суду зобов`язального характеру про демонтаж групи тимчасових споруд призвело до необхідності вчинення таких дій позивачем та понесенням останнім додаткових витрат, що свідчить про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою позивачу шкодою. Таким чином, наявні усі необхідні складові для застосування цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди.

Враховуючи встановлений судом факт відсутності самостійного виконання відповідачем рішення зобов`язального характеру (протиправна поведінка та вина відповідача), що призвело до необхідності вчинення дій позивачем з демонтажу тимчасових споруд (причинний зв`язок) та понесення ним додаткових витрат (збитки), колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог, у зв`язку із чим із відповідача на користь позивача підлягає до стягненню 93 444,55 грн.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Діденка Олега Миколайовича на рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 у справі № 920/1113/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2024 у справі № 920/1113/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу № 920/1113/24 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.А. Гончаров

А.О. Мальченко