Постанова

від 27.02.2025 по справі 906/57/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Справа № 906/57/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

прокурора (позивача): Ковальчук І.Л.

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: Кучерявий О.В.

відповідача 3: Костюченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. у справі №906/57/25, ухвалену суддею Кравець С.Г., повний текст ухвали складено 16.01.2025 р.

за позовом: заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави

до 1) Житомирської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС"

3) Акціонерного товариства "Банк "Український капітал"

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки, зобов`язання повернення земельної ділянки, скасування реєстрації права власності та права іпотеки

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. - відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-255 вих-25 від 14.01.2025 (вх. №01-44/126/25 від 14.01.2025) про забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник Житомирської окружної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 у справі №906/57/25 про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури про забезпечення позову №51-85-255 вих-25 від 14.01.2025 (вх.№01-44/126/25 від 14.01.2025) та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури здійснені нею судові витрати. Про дату розгляду справи повідомити учасників, а також Рівненську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь прокурора у розгляді справи.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025р. у Господарського суду Житомирської області.

06.02.2025 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025р. надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. у справі №906/57/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2025 р. об 11:30 год.

19.02.2025 р. представник Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" через систему «Електронний суд» надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому просить, відмовити заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 по справі №906/57/25, залишити Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 по справі №906/57/25 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

24.02.2025 р. представник Житомирської міської ради через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 року по справі №906/57/25 без змін, а апеляційну скаргу Житомирської окружної прокуратури на ухвалу без задоволення.

Також, 24.02.2025 р. до апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 р. заяву представника Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/57/25 - задоволено.

25.02.2025 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г.Є. у справі № 906/57/25 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та залишити без змін ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16 січня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №906/57/25.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 27.02.2025 прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 у справі №906/57/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" та Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, з підстав викладених у відзивах. Просять суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 16.01.2025.

В судове засідання 27.02.2025 представники Житомирської міської ради не з`явилися.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не наведено достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разу задоволення позову чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі Житомирська окружна прокуратура вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що метою подачі заяви про забезпечення позову є збереження існуючого станом на момент подання позовної заяви - залишення незмінним спірного об`єкта нерухомого майна та прав на нього.

Вказана заява зумовлена тим, що відповідачами впродовж 2024 року здійснено відчуження спірної земельної ділянки із комунальної власності у приватну власність товариства. Після чого, товариством вказану земельну ділянку передано в іпотеку на забезпечення виконання кредитного договору (п. 2.3.3. договору іпотеки).

Отже, у разі невиконання умов відповідного кредитного договору, іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки спірну земельну ділянку, що створює обґрунтований ризик подальшої зміни її власника (п. 4.1.4. Іпотечного договору, що долучений до позову).

Вказане свідчить, що відповідачами не лише здійснюються дії до розпорядження спірним об`єктом нерухомості, але і передбачаються умови для відчуження спірного об`єкту в майбутньому. Дані обставини, які були зазначенні в заяві про забезпечення позову, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не були належно оцінені чи взагалі взяті судом до уваги.

Крім того, заявник наголошує на тому, що Іпотечний договір передбачає можливість власника здійснювати відчуження предмету іпотеки зазначеної земельної ділянки. У разі вчинення таких дій, що передбачені Іпотечним договором, та які уже вчинялися відповідачами, необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади.

Так, у разі продажу земельної ділянки власником чи здійснення стягнення на неї як на предмет Іпотеки, необхідно буде змінювати та доповнювати позовні вимоги, що не є можливим на усіх стадіях судового розгляду позову чи перегляду рішення суду. Дані обмеження щодо можливості зміни предмету та підстав позову чи залученні (зміни) співвідповідачів безпосередньо передбаченні ГПК України.

Вказані дії відповідачів унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за даним позовом прокурора та значно ускладнять його судовий розгляд, зумовлять необхідність пред`явлення нових позовів до відповідачів в інтересах держави та територіальної громади до захисту права власності на спірну земельну ділянку.

Крім того, у разі здійснення власником будівництва на земельній ділянці, у разі задоволення позову прокурора, необхідно буде вживати додаткові заходи до забезпечення приведення земельної ділянки у її первісний стан, пред`являти відповідний негаторний позов до власника будівництва.

Наявність даних обґрунтованих ризиків, що можуть унеможливити розгляд, вирішення чи виконання рішення у зазначеній судовій справі, на що посилався прокурор, судом належно не розглянуто та не оцінено.

Водночас, як обґрунтовано в заяві про забезпечення позову, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 забезпечить реальних захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників процесу.

Також, судом не взято до уваги, що такий захід забезпечення позову жодним чином не буде створювати відповідачеві перешкод для обслуговування належному йому об`єкту нерухомості, для чого і передавалася безоплатно йому у власність така земельна ділянка, оскільки, за своєю суттю, арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

Таким чином, суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не взяв до уваги, що обраний заступником керівника Житомирської окружної прокуратури спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку, є розумним, обґрунтованим та адекватним.

Висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не ґрунтуються на дослідженні усіх обставин та доводів заявника у справі та не відповідають вимогам законодавства.

Вжиття саме таких заходів забезпечення є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади та на відновлення якого поданий позов прокурора у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.

Застосування саме таких заходів забезпечення, які зазначено прокурором у заяві про забезпечення позову у цьому спорі, відповідають процесуальним нормам, що регулюють відповідні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги.

З викладеного вище вбачається, що оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам не відповідає, а висновки суду першої інстанції, що покладені в основу ухваленого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У відзиві Житомирська міська рада вказує на те, що оскаржувана прокурором ухвала від 16.01.2025 по справі є обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам та закону з огляду на те, що зі змісту заяви про забезпечення позову, остання містить лише посилання на правові норми, які регулюють інститут забезпечення позову, а також припущення прокурора щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Проте, обґрунтування фактичними даними та відповідними доказами ймовірного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у заяві прокурора відсутнє. Прокуратурою не надано доказів того, що відповідачем вчиняються дії, в тому числі по підготовці до відчуження належного йому майна або його продажу (укладення договорів відчуження майна), поділу земельної ділянки, її забудови тощо.

Перебування майна, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 в іпотеці на підставі договору іпотеки №61, не підтверджує доводи прокуратури про необмежене право ТОВ "ПОВЛАС", як власника майна, на здійснення розпорядження земельною ділянкою.

Акціонерне товариство "Банк "Український капітал" у відзиві вказує на те, що саме лише твердження позивача (заявника) про те, що подання заяви про забезпечення позову є збереження існуючого станом на момент подання позовної заяви залишення незмінним спірного об`єкта нерухомого майна та прав на нього, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, про що і зазначив в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції. Позивач (заявник), повинен обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Банк наголошує на тому, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (позивача) державі в його особі, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника (позивача).

Позаяк, у даному випадку, заявник не надав доказів наявності фактичних обставин з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, а його припущення щодо можливих дій відповідачів стосовно спірної ділянки під час судового розгляду спору не є тими доказами, які б свідчили про вчинення відповідачами реальних дій з метою унеможливлення виконання рішення суду.

Обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема щодо правомірності набуття у власність ТОВ «ПОВЛАС» земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність, на даний час, визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

У той же час, у разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, заявник не позбавлений права звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.

Позивачем (заявником) не наведено належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій щодо спірної земельної ділянки. Укладення іпотечного договору відбулося задовго до звернення з позовом до суду, на що ТОВ «ПОВЛАС» мав право як власник земельної ділянки, обмеження щодо розпорядження якої були відсутні. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову позивачем до суду першої інстанції надано не було, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Відтак, з врахуванням вищезазначеного відповідач вважає, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 по справі №906/57/25 є законною та обґрунтованою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" у відзиві на апеляційну скаргу наголошує на тому, що в заяві про забезпечення позовних вимог заступник прокурора не зазначає які права саме Держави порушені та підлягають захисту у цій справі. Однак, одною з позовних вимог прокурора є повернення спірної земельної ділянки Житомирській міській раді, тобто у комунальну власність, а не в державну. Будь-якого обґрунтування порушення державних інтересів у разі задоволення заявлених по справі позовних вимог про повернення земельної ділянки у комунальну власність позивачем не наведено, а відтак не можуть вживатися заходи забезпечення захисту порушених прав Держави, щодо захисту прав якої взагалі немає позовних вимог.

Таким чином, рішення суду по цій справі ухвалюється лише щодо тих позовних вимог, які зазначені позивачем у його позовній заяві, тобто на час відкриття провадження по справі. Припущення позивача щодо можливості вчинення відповідачами «несумлінних дій, які можуть приховати майно, розтратити його, продати, знецінити» або вчинити інші дії, у зв`язку з чим позивач може бути вимушений збільшувати свої позовні вимоги, не підтвердженні наявними об`єктивними доказами.

Доводи апелянта про те, що відповідачами здійснюються дії до розпорядження спірним об`єктом нерухомості з посиланням на іпотечний договір є недоречними, оскільки вказаний договір укладений до звернення прокурора до суду з позовом у цій справі. В той же час припущення та безпідставні міркування учасника справи не можуть бути покладені в основу будь-якого судового рішення чи ухвали.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" та Акціонерного товариства "Банк "Український капітал", в якому просить:

- визнати незаконними та скасувати рішення Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна заявників" в частинні продажу ТОВ "ПОВЛАС" земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:031:0058;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 від 15.02.2024, що укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" повернути у власність Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер відомостей про речове право 54211816 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати державну реєстрацію права іпотеки Акціонерного товариства "Банк "Український Капітал" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер запису про іпотеку: 55876473).

Ухвалою Господарський суд Житомирської області від 16.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в підготовчому засіданні на 12.02.2025.

Також, Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури подав до Господарського суду Житомирської області заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058.

В заяві про забезпечення позову №51-85-255 вих-25 від 14.01.2025 (вх. №01-44/126/25 від 14.01.2025) прокуратура посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС", як власник має необмежене право на здійснення розпорядження земельною ділянкою - право на відчуження її третім особам, здійснення забудови, передання його в заставу та інше, що і здійснюється ним. Зокрема, 16.07.2024 між АТ "Банк "Український Капітал" та ТОВ "ПОВЛАС" укладено іпотечний договір №61 предметом іпотеки за яким, серед іншого, являється зазначена вище земельна ділянка (п.2.2.3) договору іпотеки.

Вказує, що у разі продовження вчинення таких дій, необхідно буде вживати додаткові заходи до усунення порушення прав власності територіальної громади. Так, у разі продажу земельної ділянки, необхідно буде змінювати та доповнювати позовні вимоги, що не є можливим на усіх стадіях судового розгляду позову чи перегляду рішення суду. Відповідні дії, на думку прокуратури, унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за даним позовом прокурора та значно ускладнять, його судовий розгляд. Зумовлять необхідність пред`явлення нових позовів до відповідачів в інтересах держави та територіальної громади до захисту права власності на спірну земельну ділянку. У разі здійснення власником будівництва на земельній ділянці, у разі задоволення позову прокурора, - необхідно буде вживати додаткові заходи до забезпечення приведення земельної ділянки у її первісний стан, пред`являти відповідний негаторний позов до власника будівництва.

3 огляду на викладене, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 забезпечить реальний захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників процесу. Також зазначає, що такий захід забезпечення позову жодним чином не буде створювати відповідачеві перешкоди для обслуговування належному йому об`єкта нерухомості, для чого і передавалася безоплатно йому у власність така земельна ділянка.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. - відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-255 вих-25 від 14.01.2025 (вх. №01-44/126/25 від 14.01.2025) про забезпечення позову.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у Справі "Пантелеєнко проти України" (заява №11901/02) наголошує, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у Справі "Доран проти Ірландії" (заява №2214/04), було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

За змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 17 липня 2008 року у Справі "Каіч та інші проти Хорватії" (заява №50389/99) вбачається висновок, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. 4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали оскарження ухвали, предмет та підстави поданого позову, зміст заяви про застосування забезпечувальних заходів, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює відповідне процесуальне питання, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, зазначаючи при цьому наступне.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п.8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Отже, вищенаведене свідчить, що в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі №922/2163/17, від 03.04.2020 у справі №904/4511/19.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Судом встановлено, що предметом спору у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна заявників" в частинні продажу ТОВ "ПОВЛАС" земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:031:0058; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 від 15.02.2024, що укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС"; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" повернути у власність Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058; скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер відомостей про речове право 54211816 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); скасування державної реєстрації права іпотеки Акціонерного товариства "Банк "Український Капітал" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер запису про іпотеку: 55876473).

У поданій суду першої інстанції заяві прокурор наполягає на наявності підстав для суду вжити у цій справі заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку.

На переконання заявника (позивача), Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС", як власник має необмежене право на здійснення розпорядження земельною ділянкою - право на відчуження її третім особам, здійснення забудови, передання його в заставу та інше, що і здійснюється ним. Зокрема, 16.07.2024 між АТ "Банк "Український Капітал" та ТОВ "ПОВЛАС" укладено іпотечний договір №61 предметом іпотеки за яким, серед іншого, являється зазначена вище земельна ділянка (п.2.2.3) договору іпотеки.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, остання містить лише посилання на правові норми, які регулюють інститут забезпечення позову, а також припущення прокурора щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Проте, обґрунтування фактичними даними та відповідними доказами ймовірного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду відсутнє.

Прокуратурою у достатній мірі не обґрунтовано, не надано доказів того, що відповідачем вчиняються дії, які свідчили б про намір до відчуження належного йому майна або його продажу (укладення договорів відчуження майна), поділу земельної ділянки, її забудови тощо.

Матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам держави до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів держави без вжиття таких заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, зроблено висновок, що заявляючи вимогу про накладення арешту на земельну ділянку, яка належить на праві власності одному з відповідачів Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС", заявником не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам заявника, як і існування, у даному випадку, реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, у разі невжиття саме визначених заявником заходів забезпечення позову.

Прокурор при звернені з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. окремо наголошує на тому, що існує потенційна небезпека у разі невиконання умов відповідного кредитного договору, оскільки іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки спірну земельну ділянку, що створює обґрунтований ризик подальшої зміни її власника (п. 4.1.4. Іпотечного договору, що долучений до позову).

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний аргумент не був зазначений в заяві про забезпечення позову, а відтак Господарський суд Житомирської області не міг розглянути даний довід та надати йому належну правову оцінку.

Щодо думки апеляційного суду, колегія суддів оцінює цей довід як необґрунтоване припущення, оскільки відсутні будь-які докази про стан виконання кредитного договору, наявність небезпеки невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, і, як наслідок, намір іпотекодержателя звернути стягнення на земельну ділянку як предмет іпотеки (листи, претезійні вимоги банку, тощо ).

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить переконливих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає до задоволення.

При цьому відмова у забезпеченні позову не позбавляє позивача права у разі виникнення підстав повторно подати заяву про забезпечення позову, з наданням переконливих доказів на підтвердження своїх доводів.

Доводи цієї апеляційної скарги в межах заявлених вимог підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на правильній оцінці фактичних обставин та прийнята відповідно до норм господарського процесуального законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду

Таким чином, у апеляційній скарзі Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. у справі №906/57/25 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. у справі №906/57/25 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 р. у справі №906/57/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "05" березня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.