Рішення

від 05.03.2025 по справі 904/5591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2025 Справа № 904/5591/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН", м.Дніпро

про стягнення 168 311,60 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (далі-Позивач) 23.12.2024 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 122573,00 грн суми боргу, 7258,72 грн інфляційних втрат, 1707,98 грн штрафні санкції, 36771,90 грн штраф 30%, що разом складають 168 311,60 грн та суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором СТО/ВП7 №369 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки від 07.04.2017 року.

За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №33085 від 19.12.2024 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

26.12.2024 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 26.12.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав.

3. Позиції інших учасників справи

28.01.2025 року через «Електронний суд» представник Відповідача подав клопотання (арк.с. 49-50), в якому просить суд застосувати частину 3 статті 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник Відповідача посилається на те, що внаслідок воєнної агресії проти України, економічна ситуація в країні суттєво погіршилась. Відповідач перебуває у складному матеріальному становищі. З метою виконання умов договору неодноразово зверталося до позивача з проханням узгодити графік оплати заборгованості. Станом на дату подання цього клопотання, ТОВ «РУБІКОН» сплатило ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» заборгованість у розмірі 61 286,50 грн відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 497 від 22.01.2025 року (арк.с. 51) та докладає максимум зусиль для погашення заборгованості. ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» не надано жодних доказів донесення збитків. Також Відповідач звертає увагу на те, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Тож, сума заборгованості, що стягується становить 122573,00 грн, а розмір штрафу складає - 36771,90 грн, інфляційних втрат - 7258,72 грн, штрафних санкцій 1707,98 грн, що разом складає 45738,60 грн та становить майже половину боргу, що стягується. Таким чином, неустойка неспівмірно велика по відношенню до розміру заборгованості та не відповідає наслідкам порушення.

13.02.2025 через «Електронний суд» представник Відповідача подав клопотання (арк.с. 54), в якому просить суд приєднати до матеріалів справи платіжну інструкцію в національній валюті №539 від 12.02.2025 року про сплату заборгованості в розмірі 61286,50 грн (арк.с. 56).

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

07.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН" (далі-Покупець) укладено Договір СТО/ВП7 №369 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Замовник дає доручення, а виконавець зобов`язується за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту техніки замовника (надалі іменується техніка), згідно з наданою замовником заявою.

1.2. До обслуговування приймається техніка, що знаходиться в експлуатації замовника. Технічний стан машин та технічних засобів визначається представником виконавця у присутності представника замовника.

2.7. По завершенню робіт виконавець надає замовнику акт здачі приймання робіт. Замовник має право забрати техніку з приміщення виконавця тільки після підписання ним акту здачі-приймання робіт.

3.1. Остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх акт здачі-приймання робіт підписаних з обох боків або підписаних сторонами замовлень на ремонт у випадку відмови замовника в підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

3.2. Вартість послуг визначається виконавцем на підставі наданої замовником заявки та фіксується замовленні на ремонт, який являється невід`ємною частиною даного договору.

3.3. Виконавець в рахунку-фактурі зазначає вартість проведених робіт, а також вартість витрат на матеріалів (запасних частин) наданих та використовуваних ним в процесі проведення робіт.

3.4. Розрахунки по даному договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів к поточний рахунок виконавця. .

3.5. Замовник сплачує виконавцю за технічне обслуговування та ремонт техніки грошові кошти відповідності до виставлених рахунків на протязі 7 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

7.1. Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Якщо за два тижні до закінчення терміну дії даного договору, жодна із сторін не повідомить іншу сторону письмово про припинення дії договору, то дії договору автоматично подовжуються на кожен наступний календарний рік.

Отже, на виконання умов Договору в червні 2024 року Позивачем було надано послуги з технічного обслуговування та ремонту техніки на загальну суму 122573,00 грн, що підтверджується актом №00000000279 здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) від 24.06.2024 (арк.с. 20), який підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача.

Після звернення Позивачем 23.12.2024 до суду, Відповідачем було здійснено платежі, якими погашено суму основного боргу у розмірі 122573,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті №497 від 22.01.2025 року на суму 61286,50 грн та №539 від 13.02.2025 року на суму 61286,50 грн (арк.с. 51, 56).

У разі порушення замовником строків оплати за виконані роботи, понад 7 календарних днів з моменту підписання акту-здачі виконаних робіт, останній зобов`язаний сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості виконаних робіт (п. 4.5 Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 30% від вартості виконаних робіт складає 36771,90 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 1707,98 грн 3% річних за періоди з 02.07.2024 по 18.12.2024 та 7258,72 грн інфляційних втрат за період з липня по листопад 2024 року.

Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

За суттю правовідносин, які склалися між сторонами у справі, предметом спору є надання послуг, що регулюється ст.ст.901-907 ЦК України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до статті ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.549 ЦК України:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Так, матеріалами справи доводиться надання послуг Позивачем на спірну суму та несвоєчасним невиконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором СТО/ВП7 №369 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки від 07.04.2017 року.

Крім того, згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

У зв`язку із викладеним, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та частини першої ст. 233 ГК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також враховуючи те, що заборгованість Відповідача за Договором погашена під час розгляду справи у повному обсязі, суд вбачає підстави для зменшення штрафу на 50%.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору СТО/ВП7 №369 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки від 07.04.2017 року, суд визнає позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 1707,98 грн 3% річних, 7258,72 грн інфляційних втрат та штрафу у розмірі 30% від вартості виконаних робіт у розмірі 18385,95 грн.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 122573,00 грн суд провадження у справі закриває на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із припиненням предмета спору через погашення основного боргу Відповідачем після відкриття провадження у справі.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН" (49000, м.Дніпро, вул.Гоголя, буд. 13, код ЄДРПОУ 13424983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (49080, м.Дніпро, вул.Висоцького, 4, код ЄДРПОУ 33109363) 7258,72 грн інфляційних втрат, 1707,98 грн 3% річних, 18385,95 грн штраф 30% та суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 122573,00 грн закрити провадження.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 05.03.2025

Суддя Н.Б. Кеся