Ухвала

від 04.03.2025 по справі 905/199/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

04.03.2025р. Справа №905/199/25

Розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод», м.Яготин

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІК АГРО», м.Покровськ

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 132858,72 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов договору поставки продукції №529 від 16.12.2019р.

Суддя Левшина Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод», м.Яготин, заявник, звернулось до господарського суду Донецької області із заявою б/н від 26.02.2025р. про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІК АГРО», м.Покровськ, заборгованості у розмірі 132858,72 грн., а також сплаченого заявником судового збору у розмірі 302,80 грн.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником умов договору поставки продукції №529 від 16.12.2019р.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями ст.148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наказне провадження це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Положеннями п.1 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.151 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України ).

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.

Відповідно до п.п. 21 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання заяви про видачу судового наказу має бути сплачений судовий збір в розмірі 302,80 грн.

Водночас, за приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки заява про видачу судового наказу по даній справі надійшла через підсистему "Електронний суд", заявником повинен був бути сплачений судовий збір в сумі 242,24 грн.

Звертаючись до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, заявники у відповідному порядку (за встановленими реквізитами для перерахування судового збору по заявам, які розглядаються господарським судом Донецької області) та розмірі сплачують судовий збір до Державного бюджету України.

Так, заявником на підтвердження сплати судового збору до заяви про видачу судового наказу додано платіжну інструкцію №2328 від 24.02.2025р. на суму 302,80 грн. з зазначенням призначення платежу: "Судовий збір за позовом ТДВ "Яготинський маслозавод", Господарський суд міста Києва" з якої вбачається, що оплата судового збору здійснена на реквізити Господарського суду міста Києва в той час як заява про видачу судового наказу подана до Господарського суду Донецької області, де визначені наступні платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів - ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/22030101, код отримувача 37874947, банк отримувача - Казначейство України, рахунок - UA368999980313151206083020649, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Донецької області.

Таким чином, всупереч вимог п.1 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України заявник не надав належних доказів сплати судового збору, оскільки судовий збір у розмірі 302,80 грн. було сплачено на невірний рахунок.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи те, що Товариством з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод» подано заяву, яка не відповідає вимогам ст.150 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 147, 148, 152 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод», м.Яготин у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІК АГРО», м.Покровськ заборгованості в сумі 132858,72 грн.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Кодексом, після усунення її недоліків.

Ухвалу складено та підписано 04.03.2025р.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина