Ухвала

від 19.02.2025 по справі 907/1102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про зупинення провадження у справі

"19" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа №907/1102/24

За позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача 1 Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса Одеської області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод, м. Рахів Закарпатської області

про визнання недійсним Договору про закупівлю товару №ОД/НХ-19-975НЮ від 21.12.2019, укладеного між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод; стягнення грошових коштів у розмірі 408 822,72 грн,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Прокуратури

Позивача

Відповідача 1 (в режимі відеоконференції)

Відповідача 2 (в режимі відеоконференції)

Третьої особи

СУТЬ СПОРУ: Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ до відповідача 1 Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса Одеської області та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод, м. Рахів Закарпатської області про визнання недійсним Договору про закупівлю товару №ОД/НХ-19-975НЮ від 21.12.2019, укладеного між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод; стягнення грошових коштів у розмірі 408 822,72 грн. Ухвалою суду від 29.01.2025 до участі у справі №907/1102/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2025 відкрито провадження у справі №907/1102/24 в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів, підготовче засідання призначено на 19.02.2025.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 18.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1617/25 від 18.02.2025) представник відповідача 1 просить зупинити провадження в даній справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №922/3456/23.

Обґрунтовуючи необхідність вчинення судом означеної процесуальної дії, представник відповідача 1 покликається на те, що позовні вимоги прокурора у справі №907/1102/24 мотивовані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що, у свою чергу, є підставою для визнання недійсним Договору, укладеного з переможцем закупівлі (ТОВ Запорізький механічний завод), відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також передумовою для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним відповідного правочину.

За доводами представника відповідача 1, правовідносини, спір із приводу яких є предметом розгляду в даній справі, є подібними до тих, що є предметом розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3456/23, а відтак, з метою дотримання єдності судової практики провадження у справі №907/1102/24 слід зупинити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подане представником відповідача 1 клопотання про зупинення провадження в даній справі, суд доходить висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою від 13.11.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу №922/3456/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України Про захист економічної конкуренції), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23.

Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала на необхідність відступу від висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

На переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, необхідність такого відступу полягає в тому, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. Натомість, у разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч. 1 ст. 216, п. 1 ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів зазначила, що як у справі №922/3456/23, так і у справі №914/1507/23, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів, як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ними своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю як порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів (п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції).

Передаючи справу №922/3456/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів запропонувала відступити від висновку, викладеного в постанові від 17.10.2024 у cправі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Необхідність відступу колегія суддів обґрунтувала тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, колегія суддів зауважила, що за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України Про захист економічної конкуренції передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону); водночас згідно з частинами 1 та 2 ст. 55 Закону України Про захист економічної конкуренції, особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

На переконання колегії суддів, положення Закону України Про захист економічної конкуренції є спеціальними у випадку порушення його норм, і прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 прийнято до розгляду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради та Приватного підприємства ЛСВ Моноліт на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.

Як вбачається із матеріалів справи №907/1102/24, предметом позову прокурора є обґрунтована ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 203, 216 Цивільного кодексу України та ст. 208 Господарського кодексу України вимога про визнання недійсним Договору про закупівлю товару №ОД/НХ-19-975НЮ від 21.12.2019, укладеного між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький механічний завод; стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 грошових коштів у розмірі 408 822,72 грн, а з відповідача 1 одержані ним за рішенням суду у дохід держави суми 408 822,72 грн. При цьому, за доводами прокурора, укладення оспорюваного Договору про закупівлю №ОД/НХ-19-975НЮ від 21.12.2019 супроводжувалося грубим порушенням принципів добросовісної конкуренції через вчинення учасниками відкритих торгів антиконкурентних узгоджених дій, свідченням чого є рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.10.2022 №63/38-р/к у справі №63/1-01-11-2021.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

За наслідками розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 будуть з`ясовані питання наявності чи відсутності підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.10.2024 у cправі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тобто в даному випадку висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сформовані за результатом розгляду справи №922/3456/23, будуть мати значення при вирішенні справи №907/1102/24 і також підлягають застосуванню в даному спорі, який виник із подібних правовідносин.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №907/1102/24 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та виготовлення повного тексту відповідної постанови.

Керуючись ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження у справі №907/1102/24 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та виготовлення повного тексту відповідної постанови.

2. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію в даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повна ухвала складена та підписана 05.03.2025.

Суддя Л.І. Пригара