Рішення

від 27.02.2025 по справі 909/1252/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1252/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго",

про стягнення штрафу в сумі 222 700,00 грн.

за участю:

від позивача: Бойчук І.І.

установив: Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (далі позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" (далі відповідач) про стягнення штрафу за порушення строків відновлення об`єктів/елементів благоустрою протягом дії дозволу в сумі 222 700,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору-гарантії про відновлення об`єктів/елементів благоустрою №10пл/2024 від 15.01.2024 відповідно до вимог встановлених Правилами благоустрою, протягом строку дії дозволу (ордеру). За порушення зобов`язання позивач, з урахуванням умов договору, здійснив нарахування штрафу. Позовні вимоги обгрунтовані нормами ст. 204, 525, 526, 611 Цивільного кодексу України та ст.192, 230 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка від 11.02.2025 про доставку електронного листа в його електронний кабінет. Будь-яких клопотань суду не подав.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавались судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області №1 від 12.01.2024 вирішено Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" дозвіл (ордер) на порушення об`єктів благоустрою за умови укладання договору-гарантії про відновлення об`єктів/елементів благоустрою.

15.01.2024 між Департаментом інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (по Договору - Сторона 2/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" (по договору - Сторона 1/по справі - відповідач) укладено Договір-гарантію про відновлення об`єктів/елементів благоустрою №10пл/2024 (далі - Договір) та відповідно до п.п. 1.9 п.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області №1 від 12.01.2024 відповідачу видано дозвіл (ордер) на порушення об`єктів благоустрою, пов`язаних з використанням земельних та/або ремонтних робіт на території Івано-Франківської МТГ, зокрема на проведення земельних робіт для заміни аварійної ділянки теплової мережі на вул. Незалежності,97, терміном 20 робочих днів з моменту видачі дозволу (ордеру). Строк дії Дозволу (ордеру) з 15.01.2024 до 09.02.2024.

Рішенням виконавчого комітету міської ради №350 від 29.03.2024, зокрема його п.п. 3.2 п.3 строк дії Дозволу (ордеру) продовжено на 10 робочих днів з моменту закінчення дозволу (ордера). Строк дії Дозволу (ордеру) продовжено до 12.04.2024.

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач (по договору - Сторона 1) зобов`язався відновити об`єкти/елементи благоустрою відповідно до вимог встановлених Правилами благоустрою, затверджених рішенням Івано-Франківської міської ради, на території за адресою вул. Незалежності, 97 після виконання земельних/ремонтних робіт протягом строку дії дозволу (ордеру) виданою стороною 2 (позивачем по справі).

Пунктом 3.9 Договору сторонами погоджено, що по закінченню робіт з відновлення об`єктів/елементів благоустрою Сторона 1 (по справі відповідач) сповіщає про це Сторону 2 (по справі - позивач) для перевірки та складання Акту прийняття розкопки у строк дії дозволу (ордеру).

В порушення умов Договору відповідач земельні/ремонтні роботи протягом строку дії дозволу (ордеру) не виконав, що підтверджується Актами №1 від 15.04.2024 та №2 від 18.09.2024 про порушення строків об`єктів/елементів благоустрою згідно Дозволу (ордеру) №10пл/2024, якими встановлено, що станом на 15.04.2024 та станом на 18.09.2024 роботи по відновленню асфальтного покриття за адресою: вул. Незалежності,97 в м. Івано-Франківську - не виконані.

19.09.2024 позивач звернувся до відповідача із вимогою №224/24-15/18-в, в якій повідомив про протермінування виконання останнім зобов`язання по Договору-гарантії а за прострочення - здійснив нарахування штрафу, встановив термін оплати - до 17.10.2024.

Однак, відповідач претензійну вимогу не виконав, відповіді на неї не надав.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За змістом положень ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору визначено строки виконання зобов`язання відповідачем щодо відновлення об`єкту/елементу благоустрою, зокрема протягом строку дії Дозволу (ордеру) до 12.04.2024 .

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що має місце порушення відповідачем умов договору, зокрема порушення строків відновлення об`єктів/елементів благоустрою протягом дії дозволу.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що за невиконання зобов`язань, передбачених п.1.1. договору , а саме за порушення строків відновлення об`єктів/елементів благоустрою протягом дії Дозволу (ордеру) Сторона -1 (відповідач по справі) сплачує Стороні 2 (позивачу по справі) штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума штрафу за прострочення виконання зобов`язання складає 222700,00 грн.

Суд здійснивши перевірку нарахування штрафу встановив обгрунтованість та арифметично вірне їх нарахування.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

З аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.

За правилами п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3341,00 грн (платіжна інструкція № 462 від 23.12.2024).

Оскільки позовна заява позивача надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2672,40 грн із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору. Таким чином при зверненні із позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 668,60 грн.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 668,60 грн не подано.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 2672,40 грн слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 13, 42, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення штрафу за порушення строків відновлення об`єктів/елементів благоустрою протягом дії дозволу в сумі 222 700,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" (вул. Індустріальна, буд.34, корп.4, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код 43668356) на користь Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності,7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код 37794186) 222 700,00 грн. штрафу за порушення строків відновлення об`єктів/елементів благоустрою протягом дії дозволу та 2672,40 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 04.03.2025

Суддя С. М. Кобецька