Рішення

від 10.02.2025 по справі 910/14162/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2025Справа № 910/14162/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14162/24

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної Академії Медичних Наук України»

про стягнення 4 136 389,00 грн

За участю представників:

від позивача Андрійчук С.Я.

від відповідача Сацюк Д.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - позивач, Підприємство) до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної Академії Медичних Наук України» (далі - відповідач, далі Установа) про стягнення 4 136 389,00 грн (2 385 577,56 грн заборгованості за спожиту в січні 2022 року електричну енергію, 812 461,94 грн втрат від інфляції та 938 349,50 грн 15% річних).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Державною установою «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної Академії Медичних Наук України» (правонаступником якої є відповідач у цій справі) зобов`язань з оплати спожитої у січні 2022 року електричної енергії у встановлений договором строк.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 19.12.2024, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

19.12.2024 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.12.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 16.01.2025.

14.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позов.

15.01.2025 від позивача надійшло клопотання про залишення відзиву відповідача без розгляду, яке мотивовано тим, що така заява по суті подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Ухвалою суду від 16.01.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, судом поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.01.2025.

17.01.2025 від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та внесення даних про представника учасника.

20.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2025.

06.02.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.02.2025 суд поновив позивачу строк та долучив докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.02.2025 суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 10.02.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Підприємством, яке виконує функції постачальника «останньої надії» (постачальник) і діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) [далі - ПРРЕЕ], та Державною установою «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної Академії Медичних Наук України» (код ЄДРПОУ 04837835) [далі - Центр], який реорганізовано в Установу (код ЄДРПОУ 45350633) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу ПАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Позивач вказує, що у Центра виникла заборгованість за спожиту у січні 2022 року електроенергію у розмірі 2 385 577,56 грн.

Оскільки, правонаступником Центра є Установа, то Підприємство звернулося з цим позовом до суду про стягнення основної заборгованості, а також інфляційних втрат і 15% річних.

Узагальнені доводи відповідача зводяться до того, що Установа є бюджетною установою, здійснює витрати на підставі бюджетних асигнувань та на підставі укладених договорів, а тому, на переконання відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- 31.08.2021 до реєстру було внесено запис про перебування в стані припинення юридичної особи - Центру (код 04837835) на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;

- Установа (код 45350633) є правонаступником, у тому числі, Центру (код 04837835).

Положеннями частини першої статті 104 ЦК України встановлено, що правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Правонаступництво юридичної особи є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Верховний Суду постанові від 04.11.2020 у справі № 922/817/18 зазначив, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась шляхом злиття.

Згідно з положеннями пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 869-р «Деякі питання утворення державних установ Національної академії медичних наук» та положеннями пункту 1.3 Статуту Установи, затвердженого постановою від 29.12.2021 № 20/4 (далі - Статут), було утворено Установу шляхом злиття Центру та Державної установи «Інститут гематології та трансфузіології Національної академії медичних наук України».

Крім того, положеннями пункту 1.4 Статуту встановлено, що Установа є правонаступником Центру (код 04837835) та Державної установи «Інститут гематології та трансфузіології Національної академії медичних наук України» (код 02011924).

Враховуючи викладене вище, зважаючи на відсутність заперечень відповідача про те, що Установа є правонаступником Центру, то є підстави вважати, що, оскільки реорганізація відбулася шляхом злиття, має місце факт універсального правонаступництва, коли до правонаступника - Установи перейшли обов`язки Центру, у тому числі за Договором.

Положеннями статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) встановлено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії па недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, відповідно до частини третьої статті 46 Закону оператор системи розподілу зобов`язаний, зокрема, при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно- правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, Підприємство отримує всю необхідну інформацію про споживачів, які стали споживачами Підприємства від ОСР, який зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері енергетики.

Центр перебував на постачанні в постачальника «останньої надії» в періоді січень 2022 року.

За даними ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, яка діяла до 01.07.2024 року), Центр було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022, що підтверджується листом від 31.12.2021 № 3/01/21/43644, Витягом з Повідомлення про переведення Споживача, яке є додатком до цього листа (порядковий № 3436-3438, 3789-3791, 4423, 4424).

Підприємство надсилало Центру, як споживачу електричної енергії, примірник договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з відповідними додатками, на заплановані періоди постачання електричної енергії, відповідно до інформації, наданої ОСР, а саме пакет документів на період постачання січень - березень 2022 року було надіслано 07.04.2022 електронною поштою.

Законодавством України, зокрема положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, суворо врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Положеннями статті 64 Закону встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу III ПРРЕЕ).

З 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону Підприємством, як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

У період перебування Центру на постачанні електричної енергії у позивача, як постачальника «останньої надії», у період січень 2022 року діяла «Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (далі - Комерційна пропозиція).

Відповідно до положень статті 64 Закону, яка кореспондується з умовами, що зазначені у «Комерційній пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Тобто законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Верховний Суд у постанові від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20 зазначив, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 Договору (предмет Договору) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно з пунктом 5.8 глави 5 Договору розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Умовами пункту 4.1 Комерційної пропозиції, що є невід`ємним додатком до Договору, встановлено обов`язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно до пункту 4.2 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 1 до Договору, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі.

Положеннями пункту 4.4 Комерційної пропозиції встановлено, що акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Відповідно до пункту 5.10 глави 5 Договору та положень Комерційної пропозиції, оплата виставленого постачальником рахунка за Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі.

Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, яка діяла до 01.07.2024 року) та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (із змінами, далі - Тимчасовий порядок).

Так, факт споживання електричної енергії споживачем оператор підтверджує шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за відповідний розрахунковий період.

Положеннями пункту 6.2 Тимчасового порядку встановлено, що до 8 числа М+1 (місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем) ОСР на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/НЕК формують, зокрема: фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному електропостачальнику у місяці, у т.ч. з розбивкою по групі "а" та групі "б" та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу.

Таким чином, обсяг спожитої Центром електричної енергії у певний період споживання було визначено лише після отримання від ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Звіту про фактичне споживання електричної енергії за відповідний період.

На виконання Договору Підприємство на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Центром, отриманих від оператора системи розподілу ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411), споживачу на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2022 року (порядковий № 228 232, 1385, копія Витягу зі Звіту міститься в матеріалах справи) було виставлено рахунок від 22.02.2022 № 000004837835/08/001/27509 та акт № 020032 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 року від 31.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії - 427 972 кВт.*год., на загальну суму 2 385 577,56 грн (з ПДВ), які було надіслано 23.03.2022 електронною поштою.

Слід зазначити, що відповідачем не спростовано отримання вказаних документів Центром та не підтверджено факт погашення заборгованості за спожиту електричну енергію у січні 2022 року в розмірі 2 385 577,56 грн (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам, зокрема електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії.

Положеннями пункту 4.3. Комерційної пропозиції встановлено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 Комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лисі, факс та інше).

Положеннями розділу 16 Комерційної пропозиції встановлено, що інформування споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу Споживача.

У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони Договору використовують такі адреси електронної пошти:

- постачальника - pon@uie.kiev.ua; pon2@uie.kiev.ua;

- споживача - зазначена на вебсайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику Оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Рахунок та акт за спожиту електричну енергію за час перебування Центру на постачанні в Підприємстві у січні 2022 року були надіслані на електронну пошту Центру, про що свідчать підтвердження про доставку зазначених документів, а тому, відповідно до положень пункту 4.14 ПРРЕЕ, пунктів 4.3, 16.1 та 16.2 Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», вважаються отриманими належним чином.

Слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору Підприємство направляло 22.03.2023 на електронну пошту відповідача претензію-вимогу від 21.03.2023 № 44/11-002818 на суму 5 330 503,62 грн, яка містила зокрема і інформацію про наявність заборгованості за період січень 2022 року та відповідні розрахункові документи.

Також позивач направляв як Центру, так і Установі, як його правонаступнику, вимогу про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електричну енергію від 01.08.2024 № 44/11-008597.

Крім того, Підприємство листом від 05.08.2024 № 44/22-1400 повідомило Установу, як правонаступника Центру, про наявність заборгованості за спожиту електричну енергію та просило вжити заходи щодо термінової оплати наявної заборгованості.

Втім, станом на 14.11.2024 відповіді на вказані претензію-вимогу, вимогу та лист від 05.08.2024 № 44/22-1400 Підприємство не отримувало.

Згідно з вимогами підпункту 2 та підпункту 6 пункту 6.2 глави 6 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або Договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував і просить суд стягнути з відповідача 812 461,94 грн інфляційних втрат і 938 349,50 грн 15% річних (період нарахування з 31.03.2022 до 12.11.2024).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до Комерційної пропозиції, яка є Додатком 1 до Договору, а саме положеннями пункту 7.4 розділу 7 «Додаткові зобов`язання Споживача» було встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), що слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому позовні вимоги в частині стягнення 15 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів у підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної Академії Медичних Наук України» (04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, буд. 53, код 45350633) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код 19480600) основний борг у розмірі 2 385 577 (два мільйони триста вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 812 461 (вісімсот дванадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн 94 коп., проценти річних у розмірі 938 349 (дев`ятсот тридцять вісім тисяч триста сорок дев`ять) грн 50 коп., судовий збір у розмірі 62 045 (шістдесят дві тисячі сорок п`ять) грн 84 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.03.2025.

Суддя О.Г. Удалова