Рішення від 18.02.2025 по справі 910/17788/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2025Справа № 910/17788/23За позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", Полтавська область, м. Горішні Плавні

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ

про визнання протиправним та скасування рішення, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Рибченко О.Г. (адвокат за ордером серії АА№1303239 від 11.05.2023 року);

від відповідача: Жегулін Ю.М. (адвокат за довіреністю №60-13018/24 від 23.12.2024 року);

Присяжнюк Р.В. (адвокат за довіреністю №60-13025/24 від 23.12.2024 року);

від третьої особи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.11.2023 року до Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач) з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач) №27 від 09.01.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноважена особа ФГВФО постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019р. у справі №910/19560/16, якою її було зобов`язано акцептувати та внести суму у розмірі 3 433 143 434,76 грн в Реєстр вимог кредиторів, не виконала, однак, нібито на виконання даної постанови суду, в аналітичному обліку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснила зворотній бухгалтерський запис у розмірі 3 433 143 434,76 грн, в наслідок якого, в аналітичному обліку банку на зазначену суму була відновлена заборгованість боржників банку за кредитними договорами, яка існувала до її погашення за рахунок коштів поручителя - ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». У то й же час, незважаючи на скасування Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019р. у справі №910/19560/16, у зв`язку із запровадженням в банку ліквідаційної процедури та закриттям на підставі даної процедури всіх рахунків клієнтів банку, спірна сума у розмірі 3 433 143 434,76 грн. на рахунки ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» не була повернута, а була зарахована на рахунок АТ «Банк «Фінанси та Кредит» « 2909» «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку». Будучи обізнаною про прийняття Верховним Судом постанови від 31.10.2019р. у справі №910/19560/16, якою вищенаведена постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019р. була визнана протиправною та скасована, уповноважена особа ФГВФО, поворотне сторнування в аналітичному обліку банку спірної суми у розмірі 3 433 143 434,76 грн. не здійснила. Крім того, незважаючи на обізнаність, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.06.2022р. було залишено без змін та, відповідно, набуло законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017р. у справі №910/19560/16, яким ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» було повністю відмовлено у задоволені позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи ФГВФО та ФГВФО акцептувати кредиторські вимоги ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у сумі 3 433 143 434,76 грн. та внести дану спірну суму у Перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ФГВФО оскаржуваним рішенням № 27 від 09.01.2023р., списану у 2015 році (до дати запровадження в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» тимчасової адміністрації) суму у розмірі 3 433 143 434,76 грн акцептував в якості кредиторських вимог ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та вніс дану суму у Перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено підготовче засідання на 23.01.2024 року.

18.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за час розгляду справи №910/19560/16 банк здійснив продаж права вимоги до позичальників ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Восток-Руда», ТОВ «Торговий дім «Вагонзавод», ПАТ «СВЗ», ТОВ «Етьєн-Вест», ПрАТ «ХЗКВ», ТОВ НВП «Атол», ТОВ «Промінек», ПАТ «ПААЗ», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю». Операції про списання з рахунків ПрАТ «Полтавський ГЗК» коштів в рахунок погашення вищевказаних кредитів було сторновано (анульовано) в 2019 році на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року у справі №910/19560/16, яке на той момент набуло законної сили. Через продаж прав вимоги за кредитами вищевказаних позичальників та закриття рахунків обліку кредитної заборгованості АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був позбавлений можливості здійснити поворот виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року та поновити сторновані операції. Зважаючи на ситуацію, яка склалась, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Паламарчуком В.В. було ініційовано внесення змін до Реєстру акцептованих вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо акцептування списаних з рахунків ПрАТ «Полтавський ГЗК» коштів. 09.01.2023 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 27 було затверджено зміни до Реєстру акцептованих вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом додаткового включення до Реєстру вимог ПрАТ «Полтавський ГЗК» в розмірі 3 433 143 434,76 грн. та віднесення цих вимог до 9-ої черги. Таким чином, загальний розмір вимог ПрАТ «Полтавський ГЗК», включених до дев`ятої черги Реєстру акцептованих вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит», становить 3 918 184 763,06 грн., що відповідає розміру заявлених вимог. При цьому, підставами для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є, зокрема, письмова відмова кредитора від вимог, однак позивач пред`явив кредиторські вимоги в ліквідаційній процедурі АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і в судовому порядку вимагає не визнавати ці вимоги.

28.12.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідача щодо того, що спірна сума, яка у 2015 році була списана з депозитних рахунків ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» як з поручителя в погашення зобов`язань боржників банку за кредитними договорами, у 2019 році була сторнована (анульована) на виконання постанови Північного апеляційного суду від 19.06.2019р. у справі № 910/19560/16, не відповідає дійсності виходячи з вербального аналізу постанови Північного апеляційного суду від 19.06.2019р. у справі № 910/19560/16 вбачається, оскільки жодна з вимог не була виконана відповідачем. Позивач взагалі не був обізнаний про поновлення в аналітичному обліку банку дебіторської заборгованості боржників банку. Окрім того, відповідно до норм Положення №3711, підставою внесення змін до реєстру кредиторів є рішення суду, що набрало законної сили, за яким виникають зобов`язання банку перед кредиторами, однак постанова ПАГС від 19.06.2019 року №910/19560/16 була скасована. Крім того, на час прийняття ФГВФО оскаржуваного рішення № 27 від 09.01.2023р. Верховний Суд у постанові від 01.06.2022р. у справі №910/19560/16 недвозначно встановив, що договірне списання у 2015 році з депозитних рахунків ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», як поручителя, спірної суми у розмірі 3 433 143 434,76 грн. в погашення зобов`язань за кредитними договорами боржників банку було здійснено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правомірно, у зв`язку з чим Господарським судом міста Києва правомірно було відмовлено ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» у задоволені заявлених позовних вимог щодо зобов`язання ФГВФО акцептувати спірну суму та включити її до Реєстру вимог кредиторів банку. Позивач вказав, що в даний час ТОВ «Максі капітал груп» вважає, що за фактом придбання у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» прав вимог за кредитними договорами та договорами поруки, воно має право на стягнення як з боржників банку, так і з ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», як поручителя за договорами поруки, відповідної заборгованості, хоча, як вбачається з судових рішень у справі №910/19560/16, зобов`язання за договорами поруки були припинені ще у 2015 році за фактом їх належного виконання - договірного списання даних коштів з депозитних рахунків ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в межах визначених договорами поруки лімітів відповідальності поручителя. Позивач вважає, що, ґрунтуючись на вищенаведеному законодавстві України та остаточному судовому рішенні у справі №910/19560/16, вказану суму товариству винен не збанкрутілий банк, а її винні боржники банку, в погашення зобов`язань за кредитними договорами яких дана сума була списана з товариства у 2015 році. Таким чином, ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» має легітимні очікування на сплату (добровільну чи примусову) даної суми з боржників банку.

03.01.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких заначено, що оскаржуване рішення Фонду стосується виключно внесення змін до Переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і жодним чином не стосується корегуючих операцій, які були здійснені АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в бухгалтерському обліку банку. Фонд гарантування не веде бухгалтерський облік неплатоспроможних банків, неплатоспроможні банки здійснюють його самостійно (банки хоча і знаходяться під керівництвом Уповноважених осіб Фонду, проте залишаються самостійними суб`єктами). Фонд вчергове звертає увагу на те, що між оскаржуваним рішенням Фонду та правом ПрАТ «Полтавський ГЗК» пред`являти вимоги до будь-яких осіб, яких Позивач вважає своїми боржниками, відсутній причинно-наслідковий зв`язок. Права вимоги ПрАТ «Полтавський ГЗК» до третіх осіб не виникають, не змінюються та не припиняються на підставі рішень Фонду гарантування.

22.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача.

В підготовчому засіданні 23.01.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у відповідача та оголошено перерву до 27.02.2024.

24.01.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 27.02.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2024 року.

В засіданні 07.05.2024 року в справі оголошено перерву до 30.07.2024 року.

В засіданні 30.07.2024 року в справі оголошено перерву до 29.10.2024 року.

Ухвалою від 11.10.2024 року сторін повідомлено, що засідання 29.10.2024 року не відбудеться, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, на ступне засідання призначено на 03.12.2024 року.

В засіданні 03.12.2024 року в справі оголошено перерву до 18.02.2025 року.

В засіданні 18.02.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2001 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено Договір №036-01/Н, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод від 06.01.2004, 14.01.2004, 05.02.2004, 21.04.2008, банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті №26004010780980, проводить розрахунки та касові операції по зазначеному рахунку за дорученням клієнта.

01.12.2004 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено Договір №211/04-01, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту картковий рахунок № НОМЕР_1 (в подальшому з 19.08.2013 змінений на №26058000078001/980, у зв`язку з реорганізацією відділення банку), у відповідності з інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженій постановою НБУ від 12.11.2003 №492, та надає клієнту міжнародну платіжну картку відповідно до заяви-анкети клієнта, яка являється невід`ємною частиною даного договору, в якому визначається тип (вид) платіжної картки, її номер, а також здійснює всі операції по картрахунку, здійснені з використанням картки (її реквізитів), у відповідності з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ, правилами платіжної системи VISA International, Mastercard International, які не суперечать нормативно-правовим актам НБУ та діючому законодавству України.

02.04.2007 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено Договір №211-07 на розрахунково-касове обслуговування, згідно з умовами якого, з урахуванням додаткових угод, банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (и) №26004010211980 в гривні.

22.12.2011 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено договір банківського вкладу "Класичний" №101, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод та додатків, у відповідності до умов договору про співробітництво від 23.06.2011 в якості забезпечення зобов`язань співробітників клієнта за кредитними договорами клієнт надає банку суму грошових коштів, надалі "вклад", у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

07.08.2015 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено договір про банківський строковий вклад №7, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод від 11.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 03.09.2015, клієнт надає банку грошові кошти, надалі "вклад", у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує проценти і повертає вклад, і нараховані на нього проценти згідно з умовами цього договору.

07.08.2015 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено договір про банківський строковий вклад №8, згідно з умовами якого, з урахуванням додаткових угод від 11.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 03.09.2015, 04.09.2015, клієнт надає банку грошові кошти, надалі "вклад", у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує проценти і повертає вклад і нараховані на нього проценти згідно з умовами цього договору.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2, Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1703 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації врегулювання неплатоспроможності банків Валендюку Владиславу Сергійовичу з 05.09.2016 року.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 27.11.2017 №5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" строком на два роки до 17.12.2019 включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюку Владиславу Сергійовичу строком на два роки до 17.12.2019 включно.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2018 №993 звільнено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Валендюка В.С. та відкликано всі делеговані йому повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Також відповідно до зазначеного рішення з 06.04.2018 всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Ірклієнку Ю.П.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №2897 від 11.11.2019 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит", відповідно до якого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з 15.11.2019 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Міхно Сергія Семеновича, якому делеговані всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Позивач заявив до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (відповідач-1) наступні кредиторські вимоги, загальний розмір яких склав 3 918 184 763,06 грн:

- кредиторська вимога за договором про банківський вклад від 07.08.2015 №7;

- кредиторська вимога за договором про банківський вклад від 07.08.2015 №8;

- кредиторська вимога за договором банківського вкладу "Класичний" від 22.12.2011 №101;

- кредиторська вимога за договором від 01.12.2004 №211/04-1;

- кредиторська вимога за договором на розрахунково-касове обслуговування від 02.04.2007 №211-07;

- кредиторська вимога щодо коштів на рахунку №2604.6.000078002;

- кредиторська вимога за договором від 13.03.2001 №036-01-Н.

Згідно з довідкою відповідача від 22.04.2016 №9-071352/5518 до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку кредиторські вимоги позивача включено до дев`ятої черги вимог кредиторів у розмірі 485 041 328,30 грн АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Розмір кредиторських вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" обґрунтовувано залишком грошових коштів позивача на рахунку у банку.

Не погоджуючись із розміром акцептованих кредиторських вимог та черговістю їх погашення позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про:

- зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" Валендюка В.С. акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" щодо розміру вимог ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" шляхом викладення їх в сумі 3 918 184 763, 06 грн та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" в сумі 3 918 184 763, 06 грн на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" Валендюка В.С. акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" щодо включення вимог ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" зміни, пов`язані із включенням вимог ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до вимог кредиторів сьомої черги, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", пов`язані із включенням до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" вимоги ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на суму 3 918 184 763,06 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги.

Рішенням Господарського суду міста Києва в справ №910/19560/16 від 25.10.2017 року в задоволенні позовних вимог ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/19560/16 рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО - ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» задоволено повністю:

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» щодо розміру вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) шляхом викладення їх в сумі 3 918 184 763 (три мільярди дев`ятсот вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 06 копійок та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) в сумі 3 918 184 763 (три мільярди дев`ятсот вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 06 копійок, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» щодо включення вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» зміни, пов`язані із включенням вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) до вимог кредиторів сьомої черги, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», пов`язані із включенням до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» вимоги Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) на суму 3 918 184 763 (три мільярди дев`ятсот вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 06 копійок, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі № 910/19560/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року №910/19560/16 рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017р. у справі №910/19560/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено:

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» щодо розміру вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) шляхом викладення їх в сумі 3 918 184 763 (три мільярди дев`ятсот вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 06 коп. та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) в сумі 3 918 184 763 (три мільярди дев`ятсот вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 06 коп. на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» щодо включення вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» зміни, пов`язані із включенням вимог Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) до вимог кредиторів сьомої черги, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», пов`язані із включенням до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» вимоги Приватного акціонерного товариства «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (39800, Полтавська обл. м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний код 00191282) на суму 3 918 184 763 (три мільярди дев`ятсот вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 06 коп., які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 року Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/19560/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі №910/19560/16 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.06.2022 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі №910/19560/16 залишено без змін.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що незважаючи на скасування Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019р. у справі №910/19560/16, у зв`язку із запровадженням в банку ліквідаційної процедури та закриттям на підставі даної процедури всіх рахунків клієнтів банку, спірна сума у розмірі 3 433 143 434,76 грн. на рахунки ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» не була повернута (лист від 17.11.2021р. № 083-1707/21 Уповноваженої особи ФГВФО), а була зарахована на рахунок АТ «Банк «Фінанси та Кредит» « 2909» «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», що є протиправним, враховуючи Положення №3711 та ст. 556 Цивільного кодексу України.

Як зазначено у відзиві, за час розгляду справи №910/19560/16, Банк здійснив продаж права вимоги до позичальників ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Восток-Руда», ТОВ «Торговий дім «Вагонзавод», ПАТ «СВЗ», ТОВ «Етьєн-Вест», ПрАТ «ХЗКВ», ТОВ НВП «Атол», ТОВ «Промінек», ПАТ «ПААЗ», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю». Операції про списання з рахунків ПрАТ «Полтавський ГЗК» коштів в рахунок погашення вищевказаних кредитів було сторновано (анульовано) в 2019 році на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року у справі № 910/19560/16, яка на той момент набула законної сили. Через продаж прав вимоги за кредитами вищевказаних позичальників та закриття рахунків обліку кредитної заборгованості АТ «Банк «Фінанси та Кредит» був позбавлений можливості здійснити поворот виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року та поновити сторновані операції. Зважаючи на ситуацію, яка склалась, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Паламарчуком В.В. було ініційовано внесення змін до Реєстру акцептованих вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо акцептування списаних з рахунків ПрАТ «Полтавський ГЗК» коштів.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27 від 09.01.2023 року «Про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит»» дирекція Фонду вирішила затвердити зміни №50 до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», акцептованих уповноваженою особою Фонду. Після затверджених змін загальна сума акцептованих вимог кредиторів збільшиться на 3 433 143 434,76 грн та становитиме 34 612 502 611,59 грн.

Таким чином, загальний розмір вимог ПрАТ «Полтавський ГЗК», включених до дев`ятої черги Реєстру акцептованих вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит», становив 3 918 184 763,06 грн., що відповідало розміру заявлених ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» вимог, в акцептуванні яких банком було відмовлено, а позивачем, у зв`язку з незгодою з такою відмовою, було ініційовано позовну заяву, яка розглянута в межах справи №910/19560/16.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення Фонду стосується виключно внесення змін до Переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і жодним чином не стосується корегуючих операцій, які були здійснені АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в бухгалтерському обліку банку. Фонд гарантування не веде бухгалтерський облік неплатоспроможних банків, неплатоспроможні банки здійснюють його самостійно (банки хоча і знаходяться під керівництвом Уповноважених осіб Фонду, проте залишаються самостійними суб`єктами). Фонд вчергове звертає увагу на те, що між оскаржуваним рішенням Фонду та правом ПрАТ «Полтавський ГЗК» пред`являти вимоги до будь-яких осіб, яких Позивач вважає своїми боржниками, відсутній причинно-наслідковий зв`язок. Права вимоги ПрАТ «Полтавський ГЗК» до третіх осіб не виникають, не змінюються та не припиняються на підставі рішень Фонду гарантування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Звертаючись до суду позивач вказав, що в межах виконання рішень суд в справі №910/19560/16 відповідачем не вчинено дії з повернення на рахунок позивача коштів у розмірі 3 433 143 434,76 грн, у зв`язку із скасуванням Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019р. у справі №910/19560/16, а було зарахована їх на рахунок АТ «Банк «Фінанси та Кредит» « 2909» «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

При цьому, позовні вимоги про скасування Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27 від 09.01.2023 року позивач обґрунтовує неправомірністю дій відповідача в частині вчинення в аналітичному обліку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» зворотнього бухгалтерського запису у розмірі 3 433 143 434,76 грн, в наслідок якого, в аналітичному обліку банку на зазначену суму була відновлена заборгованість боржників банку за кредитними договорами, яка існувала до її погашення за рахунок коштів поручителя - ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».

Однак, позивачем не враховано, що за час розгляду справи №910/19560/16, Банк здійснив продаж права вимоги до позичальників ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Восток-Руда», ТОВ «Торговий дім «Вагонзавод», ПАТ «СВЗ», ТОВ «Етьєн-Вест», ПрАТ «ХЗКВ», ТОВ НВП «Атол», ТОВ «Промінек», ПАТ «ПААЗ», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю».

Операції про списання з рахунків ПрАТ «Полтавський ГЗК» коштів в рахунок погашення вищевказаних кредитів було сторновано (анульовано) в 2019 році на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року у справі №910/19560/16, яка на той момент набула законної сили. На виконання вказаної постанови 08.07.2019 року банк коригуючими транзакціями поновив кредитну заборгованість, яка була погашена за рахунок коштів ПАТ «Полтавський ГЗК».

Проте, через продаж прав вимоги за кредитами позичальників, закриття рахунків обліку кредитної заборгованості АТ «Банк «Фінанси та Кредит», у зв`язку зі скасуванням Постанови ПАГС від 19.06.2019 року №910/19560/16, відповідач був позбавлений можливості здійснити поворот виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року та поновити сторновані операції.

Зважаючи на ситуацію, яка склалась, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Паламарчуком В.В. було ініційовано внесення змін до Реєстру акцептованих вимог АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо акцептування списаних з рахунків ПрАТ «Полтавський ГЗК» коштів на підставі оскаржуваного рішення.

При цьому, судом враховуються обставини встановлені Постановою Верховного Суду №910/19560/16 від 31.10.2019 року Постановою Верховного Суду №910/19560/16 від 01.06.2022 року, які не підлягають доведенню знову оскільки відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім встановлених вище судом обставин, до спірних правовідносин також застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 року у справі "Науменко проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини"; рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України"; від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії").

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, в Постанові Верховного Суду від 01.06.2022 року №910/19560/16 встановлено:

«Позивач в установлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " строк звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з кредиторськими вимогами про включення до реєстру кредиторів.

До акцептування позивачем заявлено кредиторські вимоги в розмірі 3918184763,06 грн, з яких: 2968132631,20 грн за договором про банківський вклад (депозит) №7 від 07.08.2015, 465608130,61 грн за договором про банківський вклад (депозит) №8 від 07.08.2015, 44739636,49 грн за договором про банківський вклад "Класичний" від 22.12.2011 №101, 370834,52 грн за договором №211/04-01 від 01.12.2004, 439299151,56 грн за договором на розрахунково-касове обслуговування №211-07 від 02.04.2007, 32178,68 грн за договором 036-01/Н від 13.03.2001, 2200, грн залишок коштів на рахунку, з яких були акцептовані вимоги на суму 485041328,30 грн: 44739636,49 грн за договором про банківський вклад "Класичний" від 22.12.2011 №101, 370834,52 грн за договором від 01.12.2004 №211/04-01, 439299151,56 грн за договором на розрахунково-касове обслуговування від 02.04.2007 №211-07, 32178,68 грн за договором від 13.03.2001 №036-01/Н, 2200, грн залишок коштів на рахунку, а також 597327,05 грн за договором про банківський вклад (депозит) від 07.08.2015 №8. Неакцептованими, за розрахунками позивача, залишились його вимоги за договором про банківський вклад (депозит) від 07.08.2015 №7 на суму 2968132631,20 грн (еквівалент 130000000,00 доларів США, що на момент подачі заяви з кредиторськими вимогами розраховувався за курсом 2351,9276 грн за 100 доларів США), а також загалом за договором про банківський вклад (депозит) від 07.08.2015 №8 на суму 465608130,61 грн.

Водночас, до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку кредиторські вимоги позивача включено на суму 485041328,30 грн до дев`ятої черги вимог кредиторів з огляду на залишок грошових коштів позивача на рахунку банку.

…

Встановлення дійсного розміру кредиторських вимог визначається шляхом обчислення суми, яка складається з акцептованих Банком вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та розміру безпідставно списаних коштів з рахунків позивача саме і виключно за наведеними вище договорами поруки від 07.08.2015 №356, від 07.08.2015 №357, від 13.08.2015 №364, від 17.08.2015 №366, від 04.09.2015 №380, укладення яких в даному випадку неможливо встановити з огляд на неподання відповідачем-1 оригіналів цих договорів.

Разом з цим, з метою визначення розміру заявлених позивачем кредиторських вимог судом першої інстанції призначалась судова експертиза, за результатами якої, дослідивши умови договорів, банківські виписки та платіжні доручення, на питання чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" розмір кредиторських вимог експертами надано відповідь, що розмір кредиторських вимог відповідно до наявних у матеріалах справи документів документально обґрунтовано на суму 484 444 001,25 грн. Розмір кредиторських вимог за договорами від 07.08.2015 №7 і №8 на загальну суму 3 433 740 761,81 грн не відповідає даним банківських виписок. Документально підтвердити чи спростувати заявлений у позовних вимогах ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" розмір кредиторських вимог за цими договорами не вбачається за можливе.

В свою чергу, самостійно дослідивши виписки по рахункам, в яких відображено підстави списання коштів, апеляційний суд встановив, що відповідно до висновків експертів облік грошових коштів на балансі банку кредиторської заборгованості перед позивачем підтверджується розмірі - 485 041 328,30 грн, з урахуванням того, що надані відповідачем-1 докази підтвердження наявності правових підстав списання коштів з депозитних рахунків позивача (надані договори банківського обслуговування, банківські виписки по особовим рахункам стосовно руху коштів, експертний висновок) є більш вірогідними доказами, в розумінні статті 79 ГПК України, ніж доводи позивача стосовно відсутності обумовлених законом підстав для списання відповідних коштів з депозитних рахунків позивача внаслідок фізичної відсутності договорів поруки.

Також судом встановлено, що договором про банківський вклад "Класичний" №101 від 22.12.2011, договором №211/04-01 від 01.12.2004, договором на розрахунково-касове обслуговування №211-07 від 02.04.2007, договором №036-01/Н від 13.03.2001 передбачено права банку щодо договірного списання відповідних спірних сум.

Крім цього, враховано, що за наслідками проведеної інвентаризації та встановлення фактичної відсутності договорів поруки порушено кримінальне провадження №2016100100005534 від 29.04.2016 за частиною 2 статті 364-1КК України та банк визнано потерпілим. Жодних вимог стосовно неукладеності вказаних правочинів або заперечення факту їх погодження в установленому порядку скаржником не заявлялось.

З урахуванням встановлених судами обставин, здійснених на підставі оцінки доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками про те, що вимоги позивача в частині зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" шляхом викладення їх в сумі 3 918 184 763,06 грн як незаконні та необґрунтовані не підлягають задоволенню.

…

Рішення правління Банку про віднесення позивача до переліку пов`язаних з Банком осіб станом на 01.09.2015 є доказом того, що на цю дату Банк, керуючись чинним на той час законодавством та інформацією щодо товариства як клієнта Банку, визнав товариство пов`язаною з Банком особою.

…

З урахуванням встановлених судами обставин та оцінки ними наявних в матеріалах справи доказів, суд погоджується з висновками про те, що позивач є пов`язаною з АТ "Банк "Фінанси та кредит" особою та правомірність віднесення кредиторських вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до дев`ятої черги, зокрема з огляду на недоведеність позивачем відсутності у нього статусу пов`язаної з банком особи у певний період часу, на що він посилався як на підставу своїх позовних вимог, та як наслідок про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" шляхом викладення їх в сумі 3918184763,06 грн та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 3918184763,06 грн на затвердження до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. акцептувати та внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із включенням вимог ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.».

Позивачем зазначено, що акцептування ФГВФО кредиторських вимог ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у спірному розмірі 3 433 143 434,76 грн. та внесення даної суми кредиторських вимог до Переліку (реєстру) вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит», всупереч вищенаведеному набувшому законної сили рішенню Господарського суду міста Києва від 25.10.2017р. у справі №910/19560/16, було здійснено ФГВФО лише у 2023 році на підставі оскаржуваного рішення ФГВФО № 27 від 09.01.2023р. виключно з міркувань легімітизації власних протиправних дій по здійсненню зворотних бухгалтерських записів на підставі протиправної постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019р. у справі №910/19560/16 та всупереч приписам Положення № 3711.

При цьому, відповідно до п. 2 Розділу І Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого наказом Міністерстві юстиції України 7 вересня 2017 року за №1104/30972 та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 №3711, це Положення регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

Відповідно до п. 5 Розділу І Положення №3711, у цьому Положенні термін «кредитор» вживається в такому значенні - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

Отже, Положення №3711 регулює питання обліку заборгованості неплатоспроможного банку перед його кредиторами та не регулює питання бухгалтерського обліку заборгованості саме боржників неплатоспроможного банку.

При цьому, необхідно відрізняти бухгалтерський облік неплатоспроможного Банку та Перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Оскаржуване рішення Фонду стосується внесення змін до Переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і не стосується корегуючих операцій, які були здійснені АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в бухгалтерському обліку банку, а позивачем не доведено протилежного.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Фонд гарантування вкладів Фізичних осіб, при прийняти оскаржуваного рішення, діяв у спосіб та у порядку визначеному нормами законодавства.

А відтак доводи позивача, наведені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не можуть забезпечити поновлення порушених прав, а отже обраний спосіб захисту в будь-якому випадку є неефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивачем так і не було належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд з огляду на наявні у матеріалах справи докази та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити за Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір, сплачений до державного бюджету.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 04.03.2025 року.

Суддя С. МОРОЗОВ