Ухвала

від 28.02.2025 по справі 20/61б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

28 лютого 2025 року м. Харків Справа № 20/61б

За заявою Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі кредиторів:

Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області,

Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області,

до боржника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго», м. Хрустальний Луганської області,

про банкрутство

Суддя Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Марченко А.Є.

У засіданні брали участь:

від заявника: Ткаченко К.О. прокурор відділу Харківської обласної прокуратури за службовим посвідченням;

від ГУ ДПС у Луганській області: представник не прибув;

від інших кредиторів: представники не прибули;

від РВФДМ України по Донецькій та Луганській областях: Гніденко В.О. у порядку самопредставництва (у режимі відеоконференції);

від банкрута: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та РВФДМ України по Донецькій та Луганській областях, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.08.2009 за заявою прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі кредиторів, УПФУ м. Красний Луч та ДПІ в м. Красний Луч, судом порушено провадження у справі про банкрутство боржника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго» (далі ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго»).

Ухвалою від 14.09.2009 судом введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Міханошина О.В.

Постановою від 09.04.2012 судом визнано боржника банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Синяпкіна О.В., ліцензія серії АВ №456606 від 15.06.2009.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012 постанову Господарського суду Луганської області від 09.04.2012 у справі №20/61б залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012 та постанову Господарського суду Луганської області від 09.04.2012 скасовано, справу №20/61б направлено на розгляд до Господарського суду Луганської області на стадії розпорядження майна.

Ухвалою від 17.12.2012 судом звільнено арбітражного керуючого Міханошина О.В., від виконання обов`язків розпорядника майна боржника та призначено розпорядником майна ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго», арбітражного керуючого Савранського А.Є.

Постановою від 16.09.2013 визнано банкрутом боржника Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго», ідентифікаційний код 21783963, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Савранського А.Є., свідоцтво від 27.02.2013 №109.

Ухвалою від 22.02.2016 судом здійснено заміну кредитора УПФУ в м. Красний Луч Луганської області його правонаступником Управлінням Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області.

За ухвалою від 06.04.2016 судом здійснено заміну кредитора, ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч його правонаступником ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобільському районі Луганської області.

Ухвалою від 11.10.2017 судом здійснено заміну кредитора у справі, ДПІ у м. Красний Луч Луганської області його правонаступником Луганською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області.

Ухвалою від 11.12.2018 здійснено заміну кредитора у справі №20/61б Луганську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області, на Головне управління ДФС у Луганській області.

Розпорядженням керівника апарату суду №26-р від 18.01.2019 відповідно до ч.9 ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи №20/61б, у зв`язку із тим, що 17.01.2019 Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку суддю Палей О.С.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 15.07.2019 усунено арбітражного керуючого Савранського Андрія Євгеновича від виконання обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство №20/61б.

Ухвалою від 13.05.2020 здійснено заміну кредитора у справі №20/61б Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області, його правонаступником Головним управлінням ДПС у Луганській області.

Ухвалою від 16.10.2023 з урахуванням ухвали від 19.12.2023 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.01.2024.

Ухвалою від 17.01.2024 замінено кредитора у справі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, його правонаступником Пенсійним фондом України; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.04.2024.

Ухвалою від 07.05.2024 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.05.2024 про заміну кредитора у справі №20/61б; залучено до участі у справі №20/61б Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код ВП 21782461; замінено кредитора у справи у справі №20/61б Пенсійний фонд України, вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код 00035323, на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код ВП 21782461.

Ухвалою від 16.07.2024 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20.01.2025.

Оскільки у справі №20/61б відсутній арбітражний керуючий, який має виконувати повноваження керуючого ліквідатора, а комітет кредиторів не надав погодженої кандидатури, суд звернувся до Автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство із запитом для визначення кандидатури арбітражного керуючого з метою призначення ліквідатора банкрута ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго» у справі №20/61б.

На запит суду отримано Довідку від 23.01.2025 з пропозицією кандидатури арбітражного керуючого Черепенко Вікторії Григорівни.

29.01.2025 через систему «Електронний суд» від арбітражного керуючого Черепенко В.Г. надійшла заява , у якій вона повідомила, що не має можливості надати заяву на участь у справі №20/61б з об`єктивних причин.

Ухвалою від 20.01.2025 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 28.02.2025.

У судове засідання 28.021.2025 прибув представник прокуратури. Представник РВФДМ України по Донецькій та Луганській областях Гніденко В.О. брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представники інших кредиторів та банкрута не прибули, вимог ухвали від 20.01.2025 не виконали, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Ухвалою від 09.12.2019 у зв`язку з введенням 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами КУзПБ.

Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство, так і КУзПБ, мають строковий характер.

У відповідності до приписів статті 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 16.09.2013, не може перевищувати 12 місяців.

Тобто, ліквідаційна процедура у цій справі триває майже 12 років.

Ліквідація боржника це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Частинами 1-3 ст.65 КУзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про результати аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про припинення юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи. У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Суд наголошує, що процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Як вже було вище зазначено, суд неодноразово зобов`язував комітет кредиторів у справі визначитись стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго» відповідно до вимог ст.ст.28, 48 КУзПБ.

Ураховуючи невиконання кредиторами у справі вимог ухвал, судом неодноразово було здійснено запити щодо автоматизованого визначення кандидатури ліквідатора, однак за наслідком цих запитів, визначені відповідними довідками кандидатури арбітражних керуючих не надали згоди на призначення їх ліквідатором у справі №20/61б.

Матеріали справи також не містять будь-яких пропозицій від комітету кредиторів або окремих кредиторів щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі про банкрутство, у тому числі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел та розміру грошової винагороди (оплати послуг) ліквідатора.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, зокрема правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Суд зауважує, що з введенням ліквідаційної процедури кредитори, вимоги яких внесені до затвердженого ухвалою суду реєстру вимог кредиторів, участі у судових засіданнях майже не приймали, тривалий час станом розгляду справи не цікавились.

Суд наголошує, що кредитори не приймали активної участі у справі про банкрутство ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго», зокрема не приймали участі у відповідних судових засіданнях; не ініціювали питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у цій справі (в тому числі щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство та/або прийняття рішення щодо подальшого розгляду справи) тощо.

При цьому будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами, задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі), до суду не подавалося.

Викладене вказує на пасивну поведінку кредиторів у справі, зокрема, ініціюючого кредитора, відсутність зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»)).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України», у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Суд зауважує, що подальше затягування процедури банкрутства ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго» на стадії ліквідації з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, а тому закриття провадження у даній справі господарський суд вважає доцільним та обґрунтованим.

При цьому, слід зазначити, що ст.30 КУзПБ встановлено що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Статтями 42, 48, 61, 73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.

Згідно зі ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Станом на 28.02.2025 матеріали справи №20/61б не містять заяв (клопотань) чи інших доказів, які свідчать про наявність спору між арбітражним керуючим та кредиторами боржника з приводу сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, скарг кредиторів на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених Господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №20/61б на підставі ст.7 КУзПБ.

Ураховуючи, що: провадження у цій справі №20/61б про банкрутство ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго» близько 12 років перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території, відсутністю арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справи; обставини справи свідчать про пасивну поведінку кредиторів щодо участі у справі та погодження кандидатури ліквідатора з визначенням джерел оплати його послуг; чинний у цій справі про банкрутство ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго» мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, чим порушено принцип розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру згідно з ухвалою від 14.01.2010, однак не можуть бути задоволені понад 14 років через дію мораторію, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ПІІ у формі ТОВ «Систем-Антрацит-Енерго» на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Правові позиції щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.

Вказані обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства та позбавляють можливості досягнення легітимної мети КУзПБ, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Суд бере до уваги, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Поряд з цим, слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство боржника з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань - на судових захист.

Керуючись ст.ст.1, 2, 90 КУзПБ, ст.ст.231, 234 235, 240 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №20/61б про банкрутство Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго», вул. Карла Маркса, буд. 9, м. Хрустальний Луганської області, 94500, ідентифікаційний код 21783963.

2. Скасувати дію мораторію у справі №20/61б про банкрутство Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго», вул. Карла Маркса, буд. 9, м. Хрустальний Луганської області, 94500, ідентифікаційний код 21783963, на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою від 20.08.2009.

3. Припинити процедуру ліквідації Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго», вул. Карла Маркса, буд. 9, м. Хрустальний Луганської області, 94500, ідентифікаційний код 21783963.

4. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №20/61б про банкрутство Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Антрацит-Енерго», вул. Карла Маркса, буд. 9, м. Хрустальний Луганської області, 94500, ідентифікаційний код 21783963.

5. Ухвалу надіслати:

Сєвєродонецькій окружній прокуратурі Луганської області;

Пенсійному фонду України;

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області;

ГУ ДПС у Луганській області;

Краснолуцькому міському центру зайнятості;

ПІІ у формі ТОВ «СистемАнтрацитЕнерго»;

Фонду державного майна України;

Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях;

Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції;

Суб`єкту державної реєстрації.

Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття 28.02.2025 у відповідності до ч.4 ст.9 КУзПБ та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05.03.2025.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

СуддяСергій ВІННІКОВ