Рішення

від 05.03.2025 по справі 913/375/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/375/23(913/570/24)

Провадження №13/913/570/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали за позовом

першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:

Позивач-1 Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Позивач-2 Північно-східний офіс Держаудитслужби, м. Харків

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СХІД", м. Старобільськ Луганської області.

відповідача-2 - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ.

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства освіти і науки України (далі - позивач-1), Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-2) з позовною заявою від 30.12.2024 р. №52/1-1382вих-24 (Документ сформований в системі "Електронний суд" 30.12.2024 р.) про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 158 556.92 грн.

Також, просить суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 судовий збір.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.12.2024 р. матеріали справи в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СХІД".

06.01.2025 р. Господарський суд Луганської області підтвердив підстави представництва заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Міністерства освіти і науки України та Північно-східного офісу Держаудитслужби у цій справі, визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, та постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачами по справі були надані відзиви на позовну заяву в яких вони повністю заперечували проти задоволення позову.

У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

УСТАНОВИВ

13.01.2021 р. відповідач-2 розмістив оголошення про проведення процедури закупівлі електричної енергії в обсязі 245400 кВт/год. на суму 977 620,00 грн.

28.01.2021 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено Договір № 153-СД-ВЦ про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу загальним обсягом 417 821 кВт*год

Ціна договору складає 977 620,00 грн у т.ч. ПДВ у сумі 162936,67 гривень.

Договір набирає чинності з 01.01.2021 р. і діє до 31.12.2021 р.

У подальшому між Сторонами Договору № № 153-СД-ВЦ про постачання електричної енергії було укладено:

додаткову угоду № 1 від 25.02.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 «Предмет договору» викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 245 399 кВт*год» (п.2.2 Договору) та «Сума договору становить 977 616,61 грн, у т.ч. ПДВ - 162 936,10 грн» (п.2.3 Договору) відповідно. (вартість 1 кВт*год становить 3,98378 грн);

додаткову угоду № 2 від 24.03.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 234 816 кВт*год» (п.2.2 Договору) та «Сума договору становить 977 615,59 грн, у т.ч. ПДВ - 162 935,93 грн» (п.2.3 Договору) відповідно.( вартість 1 кВт*год становить 4,17862 грн);

додаткову угоду № 4 від 28.08.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 «Предмет договору» викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 223608 кВт*год» (п.2.2 Договору) та «Сума договору становить 977615,41 грн, у т.ч. ПДВ - 162935,90 грн» (п.2.3 Договору) відповідно. ( вартість 1 кВт*год становить 4,59607 грн);

додаткову угоду № 5 від 26.10.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 217445 кВт*год» ( вартість 1 кВт*год становить 4,90393 грн);

додаткову угоду № 6 від 23.11.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 210104 кВт*год» ( вартість 1 кВт*год становить 5,39464 грн.);

додаткову угоду № 7 від 17.12.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 205597 кВт*год» (п.2.2) та «Сума договору становить 977607,15 грн., у т.ч. ПДВ -162934,53 грн.» (п.2.3.), відповідно ( вартість 1 кВт*год становить 5,93437 грн.);

додаткову угоду № 8 від 30.12.2021 р., якою пункт 2.2. та пункт 2.3 розділу 2 викладено в новій редакції: «Загальна кількість товару становить 205596 кВт*год» (п.2.2 Договору) та «Сума договору становить 977606,15 грн., у т.ч. ПДВ - 162934,36 грн» (п.2.3 Договору) відповідно.

В результаті укладення зазначених додаткових угод вартість електричної енергії збільшилась на 48,96% від ціни товару, визначеної тендерною документацією та додатковою угодою №1.

Оголошення про переговорну процедуру, звіт про результати проведення закупівлі, витягу з протоколу уповноваженої особи СНУ ім. В.Даля № Ппр08-3 від 13.01.2021 про визнання ТОВ «ЕНЕРА СХІД» переможцем та прийняття рішення про намір укласти договір, які зберігаються у СНУ ім. В. Даля, Договору №153-СД-ВЦ від 28.01.2021, додаткові угоди до нього № 2 від 24.03.2021, № 4 від 28.08.2021, № 5 від 26.10.2021, № 6 від 23.11.2021, № 7 від 17.12.2021, завантажені до вебпорталу публічних закупівель «Prozorro», звіт про виконання договору про закупівлю, які знаходяться у відкритому доступі за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-13-001064-c.

Відповідно до Додаткової угоди №1 ТОВ «ЕНЕРА СХІД» повинно було поставити 245399 кВт*год електроенергії за 977616,61 грн. Але, внаслідок укладення додаткових угод обсяг електроенергії, яку зобов`язався поставити Постачальник зменшилась до 205596 кВт*год відповідно до Додаткової угоди № 8 від 30.12.2021.

За фактично спожиту електроенергію за Договором, згідно інформації Головного Управління державної казначейської служби України у Луганській області було сплачено 977 606,15 грн.

Факт оплати вказаного обсягу електричної енергії підтверджується виписками по рахунку, надані Головним управлінням Державно казначейської служби України у Луганській області від 11.09.2024 № 07-04-106/2855, якими підтверджується сплата бюджетних коштів за договором №153-СД-ВЦ від 28.01.2021 в розмірі 977606,15 гривень., та платіжними дорученнями, які містяться у відкритому доступі за посиланням https://spending.gov.ua/new/.

Прокурор зазначає, що укладені додаткові угоди № 2 від 24.03.2021, № 4 від 28.08.2021, № 5 від 26.10.2021, № 6 від 23.11.2021, № 7 від 17.12.2021 р. суперечить положенням п.4 ч.3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно якого електропостачальник має інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування, тобто нова ціна електричної енергії має починати діяти після спливу двадцятиденного строку з моменту повідомлення споживача про її зміну, та вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі" згідно яких у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Оскільки зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною виходячи з умов Тендерної документації та додаткової угоди від 25.02.2021 № 1, а саме - 3,98378 грн за 1кВт*год (3983,78 грн/МВт*год).

Відповідачем 2 отримано від Відповідача 1 електричної енергії загальним об`ємом 205596 кВт*год та перераховано за неї на його користь - 977606,15 грн.

Здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним в Тендерній документації та додатковій угоді № 1 до Договору,

Відповідач 2 повинен був сплатити за поставлену електроенергію в обсязі 205596 кВт*год кошти у розмірі - 819049,23 грн (205596 кВт*год х 3,98378 грн).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод з порушенням законодавства має місце переплата бюджетних коштів у розмірі 158556,92 грн (977606,15 - 819049,23).

В зв`язку з чим, прокуратура просить суд, визнати недійсними Додаткові угоди № 2 від 24.03.2021, № 4 від 28.08.2021, № 5 від 26.10.2021, № 6 від 23.11.2021, № 7 від 17.12.2021 р., стягнути з відповідача-1 на користь держави в особі Міністерства освіти і науки України кошти в сумі 158556,92 грн., стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на користь Луганської обласної прокуратури, витрати на сплату судового збору в сумі 14534,40 грн., також просить суд повернути суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Відповідачі позов не визнають в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції, вони,зокрема, посилаються на наступне.

З 24.02.2022 проти України здійснюється військова агресія російської федерації, у зв`язку з чим 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введений воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), який в подальшому продовжено відповідними указами Президента України.

З 24 лютого 2022 року місто Старобільськ, а в подальшому вся Луганська область, перебуває під фактичним контролем (окупацією) військових формувань агресора - російської федерації. При цьому, військовими формуваннями агресора - російської федерації були захоплені адміністративні будівлі відповідачів.

В результаті бойових дій та окупації м. Старобільськ та в цілому Луганської області відповідачі по теперішній час не має доступу до свого майна, банківських виписок та документів, первинних бухгалтерських документів, документів з кадрової роботи, серверного обладнання з електронними базами даних та інших нематеріальних активів та іншого.

В зв`язку з неможливістю встановити точну суму переплати бюджетних коштів, визнання недійсними Додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 51-СД-ВЦ/49 від 29.01.2021 року не може бути ефективним способом захисту.

З 26.06.2021 діє редакція пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Тобто, під час дії договору про закупівлю, сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю).

Відповідачі вважають, що Додаткові угоди 2,4-7 укладені у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон, Закон України «Про публічні закупівлі»), та забезпечують баланс інтересів сторін, тому повністю заперечують проти позову прокурора.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити нову закупівлю, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до ст. 5 3акону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №6915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як визначено у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами закупівлі, зокрема, є максимальна економія та ефективність. Критерієм вибору переможця у проведенні закупівлі є ціна (100%).

Отже, укладення спірних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії за вказаних обставин суперечить принципам закупівлі, а саме, максимальній економії.

У статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (частин 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 15 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд також вважає за необхідне відмітити, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладання спірних угод у цьому випадку фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Враховуючи викладене, спірні додаткові угоди до договору є недійсними в силу статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже вимоги прокуратури в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 зазначено, що при застосуванні положень статей 215, 217 ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).

Таким чином, оскільки ціна за одиницю товару є істотною умовою Договору та додаткових угод, укладених до такого Договору, а отже вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними у повному обсязі.

Щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, є правові підстави для повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві.

Відповідачі заперечують проти стягнення вартості непоставленого товару, посилаючись на відсутність належних доказів, що підтверджують обсяг поставленого за спірними додатковоми угодами товару.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено факт поставки за Договором про постачання електричної енергії споживачу 205596 кВт*год, яка була оплачена Відповідачем-2.

Відповідачі проти зазначених обставин не заперечують.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 158556,92 грн (977606,15 - 819049,23).

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір по справі в сумі 14534,40 грн покладається на Відповідачів.

Луганською обласною прокуратурою платіжним дорученням № 1049 від 12.12.2024 сплачено судовий збір у сумі 16956,80 грн., що на 2422,40 грн. більше ніж підлягає сплаті.

Прокурором заявлене клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, надмірно сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн підлягає поверненню Луганській обласній прокуратурі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 46, 73, 74, 79, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 24.03.2021, Додаткову угоду № 4 від 28.08.2021, Додаткову угоду № 5 від 26.10.2021, Додаткову угоду № 6 від 23.11.2021, Додаткову угоду № 7 від 17.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №153-СД-ВЦ від 28.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» та Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» (код ЄДРПОУ: 42010964, юридична адреса: площа Базарна, 32А, м. Старобільськ, Луганська обл., 92702 ) на користь держави в особі Міністерства освіти і науки України кошти в сумі 158556,92 грн.

4. Стягнути з ТОВ «ЕНЕРА СХІД» (ЄДРПОУ: 42010964, 92702, Луганська обл., Старобільський р-н, м. Старобільськ, пл. Базарна, буд. 32 А ) на користь Луганської обласної прокуратури 7267 грн. 20 коп. за сплату судового збору понесені Луганською обласною прокуратурою, та перерахувати їх на розрахунковий рахунок № UA 048201720343140001000000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ - 02909921.

5. Стягнути з Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Україна, 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 17, код ЄДРПОУ:02070714) на користь Луганської обласної прокуратури 7267 грн. 20 коп. за сплату судового збору понесені Луганською обласною прокуратурою, та перерахувати їх на розрахунковий рахунок № UA 048201720343140001000000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ - 02909921.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Повернути з Державного Бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн на розрахунковий рахунок Луганської обласної прокуратури UA 048201720343140001000000839, банк ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ - 02909921.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2025 р.

СУДДЯ Богдан ЯРЕСЬКО