Рішення

від 13.02.2025 по справі 914/2748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025 Справа № 914/2748/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Сервіс"

про стягнення 58035,11 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Сервіс" про стягнення 58035,11 грн, з яких 52255,72 грн - основний борг, 1102,07 грн - інфляційні втрати та 4677,32 грн - пеня.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

28.02.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі уповноваженої особи філії "Бережанське лісомисливське господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Н. Сервіс" (покупець) укладено договір №UEEX-5396-16 купівлі-продажу необробленої деревини, відповідно до пункту 1.1. якого за результатами аукціону з продажу необробленої деревини на підставі укладеної біржової угоди, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти необроблену деревину, реалізовану під час такого аукціону, яка відповідає умовам даного договору (далі - товар), і оплатити його вартість відповідно до умов, визначених розділом 4 даного договору.

Відповідно до пункту 4.5. договору покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100% передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем у рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.7. договору.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що сторони можуть домовитись про здійснення покупцем оплати партії товару після поставки, але в строк не більше, ніж 10 (десять) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару. Зміна умов оплати допускається лише шляхом укладення сторонами додаткової угоди до даного договору.

Згідно з пунктом 7.4. договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати партії товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу згідно пункту 4.7. цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №130917 від 11.06.2024 позивач поставив відповідачу товар на суму 105048,02 грн, однак як зазначив позивач, відповідач не здійснив повної оплати за поставлений йому товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 52255,72 грн.

На підставі пункту 7.4. позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4677,32 грн.

Крім того на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1102,07 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 52255,72 грн основного боргу, 1102,07 грн інфляційних втрат та 4677,32 грн пені.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 28.02.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі уповноваженої особи філії "Бережанське лісомисливське господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Н. Сервіс" (покупець) укладено договір №UEEX-5396-16 купівлі-продажу необробленої деревини, відповідно до пункту 1.1. якого за результатами аукціону з продажу необробленої деревини на підставі укладеної біржової угоди, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти необроблену деревину, реалізовану під час такого аукціону, яка відповідає умовам даного договору (далі - товар), і оплатити його вартість відповідно до умов, визначених розділом 4 даного договору.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною №130917 від 11.06.2024 на суму 105048,02 грн.

Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 52255,72 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, згідно з пунктом 7.4. договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати партії товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу згідно з пунктом 4.7. цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1102,07 грн інфляційних втрат та 4677,32 грн пені є обґрунтовані.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов про стягнення 52255,72 грн основного боргу, 1102,07 грн інфляційних втрат та 4677,32 грн пені підлягає задоволенню.

Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5621 від 22.11.2024.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Сервіс" (82468, Львівська область, Стрийський район, село Гірне, вулиця Привокзальна, будинок 5, ідентифікаційний код 39822513) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" 52255,72 грн - основного боргу, 1102,07 грн - інфляційних втрат, 4677,32 грн - пені та 3028,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2025.

Суддя Петрашко М.М.