Рішення

від 27.02.2025 по справі 916/4004/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4004/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (вул. М`ясоїдівська, 13, Одеса, Одеська область, 65007) до відповідача: Приватне підприємство "НЕЛЛ" (вул. М. Арнаутська, 57, кв.3, Одеса, Одеська область, 65012) про стягнення 887186,96 грн.;

за участю представників:

від позивача: Бєлоусюк О.О - по довіреності

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТПриватного підприємства "НЕЛЛ" про стягнення 887186,96 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди берегозахисної споруди № 98-ор від 22.04.2010.

Ухвалою суду від 16.09.2024 судом було відкрито провадження у справі № 916/4004/24, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно якому проти позову заперечує.

Відповідач у відзиві вказує на те, що 24.02.2022 був введений воєнний стан згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року No64/2022 (зі змінами).

Відповідач також зазначає, що Приватне підприємство «НЕЛЛ» нарахування за червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023 у загальній сумі 182 219,44 грн сплатило повністю у сумі 182 219,44 грн, оскільки в цей час здійснювало підготовку до відкриття орендованої ділянки у межах літнього сезону 2023 року. Також Приватне підприємство «НЕЛЛ» нарахування за червень 2024, липень 2024 та серпень 2024, у загальній сумі 152 515, 09 грн. сплатило у повному розмірі, а також оплачене нарахування за вересень 2024.

22.10.2024 Управління надало відповідь на відзив відповідно якої стверджує, що Управлінням до Договору оренди берегозахисної споруди № 98-ор від 22.04.2010 правомірно застосовано пункт 2 вищевказаного Рішення та здійснено перерахунок нарахувань за діючим Договором у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати на період воєнного стану.

Крім того, позивач вказує, що відповідач ані у 2022, ані 2023 і до 28.08.2024 не повідомляв Управління щодо обставин, які викладає у відзиві, а саме на відсутність доступу до об`єкту оренди. Тобто станом з 2022 та до 28.08.2024 року у відповідача були відсутні обставини на які посилається Відповідач у своєму відзиві, і орендар не був позбавлений можливості користуватися орендованим об`єктом. Разом із тим ПП «НЕЛЛ» листом від 06.06.2023 №4/10 надавало гарантійний лист щодо сплати заборгованості за Договором оренди берегозахисної споруди №98-ор від 22.04.2010 у строк до 01.11.2023. Згодом, на адресу Управління від Відповідача надійшов повторний гарантійний лист №4/11 від 23.10.2023 де зобов`язувався сплатити заборгованість у повному обсязі у строк до 20.12.2023. Однак, не виконав зазначене зобов`язання.

Також у 2022, 2023 році Відповідач не надавав доказів існування обставин, які визначені законом підставами для зменшення орендної плати або звільнення від орендної плати: щодо істотного погіршення стану орендованого майна, істотного зменшення можливості користуватись майном як об`єктом оренди, не звертався з приводу неможливості користування орендованим майном, а також зміни до Договору оренди Сторонами не вносилися. Також не повідомляв про відсутність доступу до об`єкту оренду, не надавав доказів в таке підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для твердження про наявність або відсутність перешкод у користуванні Відповідачем орендованого об`єкту.

Крім цього, позивач вважає, що в разі неможливості або відсутності необхідності у користуванні визначеним договором обєктом, Відповідач не був позбавлений права звернутись до Управління із заявою про розірвання/припинення договору оренди та повернення орендованого майна.

28.10.2024 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив відповідно яких просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у запереченнях.

Ухвалою від 05.12.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 27.01.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

22.04.2010 між Управлінням (Орендодавець) та Приватним підприємством «НЕЛЛ» (код ЄДРПОУ 21023123) (далі - Орендар, Відповідач, ПП «НЕЛЛ») було укладено договір оренди берегозахисної споруди № 98-ор (далі - Договір) та надано у строкове платне користування берегозахисну споруду, об`єкт комунальної власності, у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу загальною площею 3000 (три тисячі) кв.м., яка розташована між траверсами №1 та №1-2а другої черги ПЗС, в районі пляжу «Аркадія» (далі за текстом об`єкт оренди)..

Згідно п. 1.1 розділу 1 «Предмет договору» цільове використання об`єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості. Зазначений договір було укладено сторонами на виконання розпорядження міського голови №787-01р від 08.04.2010 року «Про передачу в оренду приватному підприємству «НЕЛЛ» берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу «Аркадія» для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу» (далі - Розпорядження).

Пунктом 1 вказаного Розпорядження вирішено передати ПП «НЕЛЛ» берегозахисну споруду у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу «Аркадія», площею 3000,0 кв.м між траверсами №1 та №1-2а, другої черги ПЗС, терміном на 15 років.

Пунктом 2 та 3 Розпорядження Управлінню доручено укласти договір оренди згідно з п. 1 Розпорядження, а ПП «НЕЛЛ» рекомендовано впродовж одного місяця укласти договір оренди.

Позивач вказує, що на підставі Договору оренди берегозахисної споруди №98-ор від 22.04.2010 складено акт приймання-передачі в термінове платне користування берегозахисної споруди другої черги ПЗС у вигляді штучного піщаного пляжу «Аркадія» між траверсами № 1 та № 1 -2а, відповідно до якого Орендарю передано в термінове платне користування берегозахисну споруду другої черги ПЗС у вигляді штучного піщаного пляжу між траверсами №1 та №1-2а, площею 3000,00 (три тисячі) кв.м., відповідно до схеми, що є невід`ємною частиною договору, вартість якої визначена експертною оцінкою та складає - 1099083,00 гривень. Місцезнаходження споруди: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, громадський пляж «Аркадія», відповідно до схеми, що є невід`ємною частиною договору. Водночас, при передачі берегозахисної споруди встановлено, що технічний стан майна задовільний, піщана частина пляжу відповідає нормальному зносу, але потребує підтримки його у проєкних параметрах.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.07.2018 р. № 326 ,,Про передачу в управління Департаменту комунальної власності Одеської міської ради берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси передано в управління Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент) берегозахисні споруди у вигляді штучних пляжів м. Одеси, що обліковуються на балансі Управління.

Департаментом, який набув статус Орендаря згідно із додатковим договором від 03.08.2018 р. № 1, та Орендарем внесено ряд змін до договору.

Наступним Додатковим договором №2 від 27 січня 2020 року «Про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди №98-ор від 22 квітня 2010 р.» за взаємною згодою сторін ПП «НЕЛЛ» та Департамент комунальної власності Одеської міської ради домовились внести зміни до Пункту 7.1 Розділу 7 «Термін дії, умови зміни і припинення Договору», який доповнили наступним: «продовжити термін дії Договору на 15 років, а саме з 27 січня 2020 до 27 січня 2035». Інші умови Договору залишились без змін.

Додатковою угодою до договору від 01.10.2020 р. № 3 на підставі рішення Одеської міської ради від 16.09.2020 р. № 6430-VII ,,Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 10.06.2020 р. № 6053-VII ,,Про оренду комунального майна територіальної громади м. Одеси та рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2020 р. № 351 ,,Про передачу Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради берегозахисних споруд у вигляді штучних пляжів м. Одеси, змінено Орендодавця з Департаменту на Управління.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, Управління, виходячи зі змісту п.2 рішення Одеської міської ради ,,Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану, нарахувало до сплати ПП «НЕЛЛ» 50% орендної плати за період з березня 2022 р. по травень 2023 та з жовтня 2023 травень 2024 р. звернулось з позовом про стягнення 887186,96 грн боргу.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами ч.ч.1,5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Правові, економічні та організаційні відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна, за приписами ч.4 ст.17 якого орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Одночасно в ч.6 ст.762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Господарський суд зауважує, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 08.05.2018 р. по справі № 910/7495/16.

Отже, для застосування ч.6 ст.762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ч.6 ст.762 ЦК України сформована в чисельних постановах Верховного Суду, зокрема, по справам № 910/14244/20, № 910/13158/20, № 910/8040/20.

Також потрібно зазначити про те, що звільнення від орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Господарським судом встановлено, що наказами Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 21.05.2022 р. № 9, від 16.07.2022 р. № 16, від 12.08.2023 р. № 16 тощо з посиланням на дію воєнного стану встановлено особливий режим в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області, зокрема: заборонено перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та зобов`язано власників (користувачів) приміщень, земельних ділянок, прилеглих до пляжної зони, суб`єктів господарювання у сфері готельно-ресторанного бізнесу, туризму та інших видів діяльності, що мають вихід до пляжної зони у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, забезпечити дотримання заборон; обмежено свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів на узбережжі Чорного моря, затоках, у внутрішніх морських водах в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області.

Як вже зазначено вище, сторони в п.1.1 договору оренди передбачили, що цільове використання об`єкта оренди полягає у наданні громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу в межах прибережної смуги Чорного моря.

Зі змісту додатку до наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 12.08.2023 р. № 16 (Перелік територій пляжних зон, на яких дозволено перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства) вбачається, що ділянка штучного пляжу між траверсами № 14 та № 15, яка орендована відповідачем, не входить до пляжних зон, на яких дозволено перебування фізичних осіб.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що законне використання Приватного підприємства "НЕЛЛ" об`єкту оренди для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу у спірний період не могло відбуватись внаслідок введення воєнного стану та видання в зв`язку з цим обмежувальних наказів військової адміністрації, а, отже, відповідачем доведено існування обставин, які унеможливили користування ним орендованим майном з причин, які від нього жодним чином не залежали.

За таких обставин, наявні підстави для звільнення Приватного підприємства "НЕЛЛ" від внесення орендних платежів на підставі ч.6 ст.762 ЦК України у спірний період, з огляду на що господарський суд у позові відмовляє.

Посилання позивача на те, що у відповідача існує обов`язок сплачувати орендні платежі незалежно від результатів господарської діяльності, господарський суд відхиляє, вказуючи, що невиконання названого обов`язку відбувається в умовах військової агресії проти України та породжених нею заборон, які не могли бути передбачені сторонами під час укладення договору оренди. Поняття ,,незалежно від результатів господарської діяльності потрібно застосувати у випадку, коли здійснення господарської діяльності є можливим, а результат (наявний/відсутній) такої діяльності залежить виключно від відповідача.

Доводи сторін, наведені в контексті того, чи є п.1 рішення Одеської міської ради ,,Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану від 29.06.2022 р. № 969-VIII підставою для повного звільнення Приватного підприємства "НЕЛЛ" від орендної плати, господарський суд проаналізував та встановив правильність позиції Управління стосовно того, що названа норма застосовується тільки у разі знаходження орендованого комунального майна в управлінні Виконавчого комітету, а не Управління. Між тим, нормативним обґрунтуванням відмови в задоволенні вимог позивача у даній справі є ч.6 ст.762 ЦК України, а не рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 р. № 969-VIII, тому неправильне розуміння відповідачем змісту цього рішення ради на висновок суду щодо безпідставності пред`явленого позову не впливає.

Щодо доказового значення акта обстеження потрібно вказати на те, що актом №24 від 21.06.2024 підтверджується надання пляжних послуг, однак з червня 2024 р. ПП ,,НЕЛЛ орендну плату вже сплачує, про що зазначено судом вище.

Решта доводів сторін на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких у позові слід відмовити, не впливають, тому залишаються без оцінки суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у позові, судові витрати, понесені Управлінням, покладаються на нього.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені позову Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до Приватного підприємства "НЕЛЛ" про стягнення 887 186,96 грн.- відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Повне рішення складено 05 березня 2025 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов