Рішення

від 27.02.2025 по справі 917/499/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 Справа № 917/499/24

за позовною заявою заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, 38400

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах:

Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Молодіжна, 17, с. Михайлівка, Полтавський район, Полтавська область, 39443

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ", вул. Гусенко, 50, м. Дніпро, 49000

про визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Удовицький Є.М.

від прокуратури: Лисенко Н.М.

Обставини справи: 25.03.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" про визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна, а саме:

- капітальну будівлю (теплицю №110) загальною площею 18 кв. м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:002:0216 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666880453230) вартістю 260 000,00 грн;

- капітальну будівлю (теплицю №108) загальною площею 18 кв. м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666659053230) вартістю 260 000,00 грн;

- капітальну будівлю (теплицю №101) загальною площею 18 кв. м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:007:0013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666619453230) вартістю 260 000,00 грн;

- капітальну будівлю (теплицю №105) загальною площею 18 кв. м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:004:0109 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666638153230) вартістю 260 000,00 грн;

- капітальну будівлю (теплицю №109) загальною площею 18 кв. м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:004:0110 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666829853230) вартістю 260 000,00 грн;

- капітальну будівлю (теплицю №106) загальною площею 18 кв. м., яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:002:0214 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666928153230) вартістю 260 000,00 грн.

Також прокурор просив в позовній заяві стягнути на користь Полтавської обласної прокуратури понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 23 400,00 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року суд відкрив провадження у даній справі, встановив строки подачі заяв по суті учасникам справи, призначив підготовче засідання на 02.05.2024 року на 09.30.

18.04.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ( арк. справи 124-140, том 2) з додатками, в кому відповідач проти позову заперечував.

23.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив ( арк. справи 141-156, том 2), згідно якої позивач підтримав позовні вимоги прокурора.

24.04.2024 року від прокуратури надійшла відповідь на відзив ( арк. справи 157-179, том 2).

25.04.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Удовицького Є. М., надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 02.05.2024 року о 09:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 5800).

26.04.2024 року від відповідача надійшла заява (арк. справи 197-208, том 2), в якій відповідач просив суд прийняти та долучити додаткові докази до відзиву ТОВ «Цукорпром», а саме адвокатський запит адвоката Удовицького Є.М., повідомлення Карлівського районного суду, отриманого на електронну пошту представника Відповідача, ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 13.09.2023 року по справі №917/498/24.

Судом прийняті до розгляду вказані документи.

29.04.2024 року від позивача надійшла заява, в якій позивач просив підготовче засідання провести без участі представника Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги прокурора, заявлені у цьому позові, позивач підтримав повністю.

Ухвалою від 30.04.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" - Удовицького Є. М. про його участь у судовому засіданні 02.05.2024 року о 09:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №917/499/24 (вх. № 5800 від 25.04.2024 року) повернуто без розгляду.

30.04.2024 року до суду від представника відповідача - Удовицького Є. М. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні 02.05.2024 року по справі № 917/499/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №6028).

Ухвалою від 01.05.2024 року суд ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача - Удовицького Є. М. про його участь в судовому засіданні Господарського суду Полтавської області 02.05.2024 року 09:00 год. по справі № 917/499/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.05.2024 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №917/499/24 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №904/6730/20 (904/2816/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1879/5 «Про задоволення скарги» (арк. справи 1-20, том 3).

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 02.05.2024 року судом задоволено усне клопотання прокурора про відкладення розгляду справи та оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 28.05.2024 року до 11:00 год.

06.05.2024 року від відповідача надійшли заперечення (арк. справи 25-29, том 3).

08.05.2024 року від прокуратури надійшла заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі ( арк. справи 30-36, том 3).

27.05.2024 року прокуратура подала додаткові письмові пояснення ( вх. № 6590, арк. справи 48-95, том 3), до яких додано протоколи огляду місць події від 01.05.2024 року.

28.05.2024 року від відповідача надійшла заява про долучення до справи копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2024 року по справі № 904/6730/20 (904/2816/23).

Судом прийняті до розгляду вказані вище документи, подані прокурором та відповідачем.

28.05.2024 року суд у підготовчому засіданні оголосив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження та про перерву в підготовчому засіданні до 25.06.2024 року до 11:00 год.

04.06.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про проведення засідання без участі представника Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вх. №7919).

07.06.2024 року до суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вх. №8079).

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 25.06.2024 року не відбулося.

Ухвалою від 24.07.2024 року суд ухвалив призначити підготовче засідання по справі № 917/499/24 на 13.08.2024 року на 10:30 год., забезпечити проведення підготовчого судового засідання у справі № 917/499/24, призначеного на 13.08.2024 на 10.30 год. для представника відповідача - Удовицького Є. М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року зупинено провадження у справі № 917/499/24 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1785/22.

01.11.2024 року до суду від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №917/499/24 та додано в якості додатку копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 року по справі № 914/1785/22 (вх. № 14606).

Ухвалою від 11.11.2024 року суд поновив провадження у справі №917/499/24, призначив підготовче судове засідання на 05.12.2024 р. на 09:30год.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 05.12.2024 року судом оголошено протокольну ухвалу про відмову у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№6086 від 01.05.2024), протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.01.2025 на 09:00 год.

16.12.2024 року до суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про проведення засідання без участі представника Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вх. №17602).

16.01.2025 від представника ТОВ "ЦУКОРПРОМ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в засідання, оскільки він прийматиме участь в розгляді іншої справи в Центральному апеляційному господарському суді (вх.№546).

Ухвалою від 21.01.2025 року суд відклав розгляд справи № 917/499/24 на 18.02.2025 на 10:00 год. Забезпечити проведення судового засідання у справі № 917/499/24, призначеного на 18.02.2025 на 10:00 год. для представника відповідача - Удовицького Є. М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

14.02.2025 року від позивача надійшла заява, в якій позивач просив судове засідання провести без участі представника Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги прокурора, заявлені у цьому позові, позивач підтримав повністю.

17.02.2025 року від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 2133), в якому відповідач просив суд повернутись до стадії підготовчого провадження, зупинити провадження у справі №917/498/24 до завершення розгляду Верховним Судом справи № 904/6730/20 (904/2816/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1879/5 «Про задоволення скарги».

Суд протокольною ухвалою в судовому засіданні 18.02.2025 року відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки зазначені відповідачем у клопотанні обставини не є вагомими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження. Відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В даному випадку, з матеріалів справи не вбачається, наявність вагомих підстав для повернення на стадію підготовчого провадження. Так, про розгляд справи 904/6730/20 (904/2816/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна» до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1879/5 «Про задоволення скарги» було відомо як учасникам справи так і суду, що вбачається із заяв по суті учасників справи.

Відповідач вже заявляв аналогічне клопотання на стадії підготовчого провадження, проте таке клопотання не було задоволено судом.

В судовому засіданні 18.02.2025 року суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив подані докази, заслухав дебати представників.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та в порядку ст. 219 ГПК України оголосив дату та час його проголошення 27.02.2025 року о 09.30 год.

27.02.2025 року від позивача надійшла заява, в якій позивач просив судове засідання 27.02.2025 року провести без участі представника Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги прокурора, заявлені у цьому позові, позивач підтримав повністю.

27.02.2025 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного судового рішення, роз`яснив порядок і строки оскарження рішення та набрання ним законної сили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:002:0214, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0216 знаходиться самочинно побудоване нерухоме майно (теплиці №№ 101, 105, 106, 108, 109, 110), яке обмежує права Михайлівської сільської ради в користуванні та розпорядженні такими земельними ділянками.

При цьому право власності ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» (колишнього орендаря земельних ділянок) на капітальні споруди не було зареєстровано у Державному реєстрі прав, у тому числі у його архівній складовій. Крім того, відповідно до умов договорів оренди земельних ділянок, що були укладені у 2008 році та були підставами для виникнення права оренди на земельні ділянки у ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», передбачено, що на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна.

В межах справи про банкрутство № 904/6730/20 (про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» ) було оголошено два аукціони з реалізації майна, а саме: капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходиться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

ТОВ «Цукорпром» (відповідач) визнано переможцем вказаного аукціону, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2022-02-02- 000056-2.

За зверненням ТОВ «Цукорпром» 06.12.2022 року приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. видано шість свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Наказом Міністерства юстиції України № 1879/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги» задоволено скаргу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 02.1-25/319 від 28.03.2023: скасовано рішення від 06.12.2022 №№ 65688621, 65688080, 65687574, від 07.12.2022 №№ 65696332, 65695040, 65695375, 65693654, 65695661, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6730/20 від 31.01.2024 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ». ліквідовано юридичну особу - ТОВ «КОНОВАЛТВСЬКЕ», припинено повноваження ліквідатора ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» - арбітражного керуючого Чичви О.С.

У відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі ліквідації юридичної особи-орендаря.

Таким чином, прокурор вказував, що дія договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 5323085600:00:002:0216, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0214, на яких здійснено самовільне будівництво спірних об`єктів нерухомості, припинена у зв`язку з ліквідацією орендаря ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ».

Спірні будівлі збудовані без документів, які дають право виконували будівельні роботи, та без дозволу власника земельних ділянок, особа, яка здійснила самочинне будівництво, не є власником земельних ділянок, а отже, вони (будівлі) є самочинно збудованими об`єктами, а тому у ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» не виникало та не могло виникнути право власності на них та останнє не мало права їх відчужити на користь ТОВ «ЦУКОРПРОМ».

Прокурор вказував, що відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі Акта про придбання майна на аукціоні з продажу майна № ІІА-Р8-2022-02-02-000056-2 в межах справи про банкрутство № 904/6730/20 фактично здійснено особою, яка не набула права власності на таке майно, а набувач після оформлення такої угоди здійснив оформлення за собою права власності на капітальні будівлі, а також права оренди на земельні ділянки, на яких зведено зазначені споруди, без правовстановлюючих документів, у позаконкурентний спосіб, тобто спрямовані на незаконне заволодіння майном (у даному випадку заволодіння об`єктами самочинного будівництва та одержання в користування земельних ділянок комунальної власності), такий правочин згідно із ч. 1 та 2 ст. 228 ЦК України є нікчемнім.

На думку прокурора, належним способом захисту інтересів територіальної громади є звернення до суду з позовною вимогою про визнання за Михайлівською сільською радою Полтавського району Полтавської області права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна - капітальні будівлі (теплиці №№ 110, 108, 101, 105, 109, 106) загальною площею 18 кв. м кожна, які розташовані за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район), Полтавська область, на земельних ділянках з кадастровими номерами 5323085600:00:002:0216, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0214 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 2666880453230, 2666659053230, 2666619453230, 2666638153230, 2666829853230, 2666928153230).

З посиланням на ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 373, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 2, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прокурор просив задовольнити позов.

Позивач підтримав позовні вимоги повністю згідно його заяв, залучених до матеріалів справи, просив справу розглядати без його участі.

Прокурор як докази подав копії витягів з ЄДРПОУ відносно позивача, ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» та ТОВ «ЦУКОРПРОМ», інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42023172070000015 від 27.02.2023, Договорів оренди землі та додаткових угод до них, Актів прийому-передачі земельних ділянок, Актів про встановлення і погодження в натурі меж земельних ділянок, рішення першої сесії сьомого скликання Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області № 6 від 07.11.2017 , наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 8955-СГ від 21.12.2018, рішення двадцять восьмої сесії сьомого скликання (друге пленарне засідання) Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області № 1316 від 07.10.2019, Актів обстеження земельних ділянок, договору на технічну інвентаризацію № 20211201 від 01.12.2021, акта здачі-приймання послуг згідно договору № 20211201 від 01.12.2021, рахунку на оплату від 01.12.2021, технічних паспортів, Протоколу проведення електронного аукціону № UA-PS-2022-02-02-000056-2, Акта про придбання майна на аукціоні, свідоцтва, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Наказу Міністерства юстиції України № 1879/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги», висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.05.2023, рішення про скасування № 67602382 від 15.05.2023, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15324/23 від 11.09.2023, постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/15324/23 від 18.01.2024, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6730/20, листи Михайлівської сільської ради, листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 1282/34/13-23 від 21.02.2023, повідомлення Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, протоколи огляду місця події від 01.05.2024 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з мотивів, наведених у відзиві. Зокрема, відповідач вказує, що позивачем не подано акт обстеження та припис із вимогою про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, які б належним чином підтверджували факт самовільного (незаконного) встановлення об`єктів, що є предметом спору.

При цьому ТОВ Цукорпром не було замовником чи виконавцем робіт з їх будівництва, а лише придбало вказані будівлі за результатами аукціону з продажу нерухомого майна банкрута.

Право власності ТОВ Цукопром на капітальні будівлі (теплиці №№101, 105, 106, 108, 109, 110) скасовано 15.05.2023 року за рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Сироватки К.А.

Отже, станом на момент подачі позовної заяви заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області у ТОВ Цукорпром відсутні будь-які речові та похідні від них права на спірне нерухоме майно, а тому ТОВ Цукопром є неналежним відповідачем. Крім того, відповідач посилався на те, що позивач просить суд визнати право власності Михайлівської сільської ради на самочинно збудоване майно -Капітальні будівлі (теплиці №№ 101, 105, 106, 108, 109, 110), які на сьогодні фактично не існують.

На думку відповідача, жоден із доводів прокурора фактично не підкріплений доказом, який би мав усі ознаки, передбачені ГПК України (належність, допустимість, достовірність), що свідчить про те, що позиція заступника керівника прокуратури про порушення інтересів держави та наявність перешкод у здійсненні Михайлівською сільською радою своїх прав на земельні ділянки сформована лише на припущеннях.

Відповідачем подано копії ухвали Карлівського районного суду Полтавської області, апеляційної скарги у справі № 904/6730/20(904/2816/23), ухвали у справі № 904/6730/20(904/2816/23), акти обстеження земельних ділянок.

Судом досліджено всі подані учасниками справи докази.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд встановив, що у 2008 році між Машівською районною державною адміністрацією та ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» (ЄДРПОУ 32535075) були укладені Договори оренди землі, що підтверджується відповідними договорами, додатковими угодами про поновлення договорів за 2019 рік, актами приймання-передачі земельних ділянок, актами встановлення і погодження в натурі меж земельних ділянок (арк. справи 76-117,124-147, том 1).

Відповідно до пункту 3 Договорів оренди земельних ділянок, що були укладені у 2008 році та були підставами для виникнення права оренди на земельні ділянки у ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», передбачено, що на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна. Також, згідно з пунктами 3, 4 додаткових угодах до зазначених договорів, укладених у 2019 році, об`єкти нерухомого майна на земельних ділянках відсутні.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Згідно Актів обстеження земельних ділянок № 1, № 2, №4, №6, №7, №9 від 02.11.2021, складених представниками відділу земельних ресурсів, комунальної власності, архітектури та містобудування виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавської району Полтавської області, на момент обстеження спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровими номерами 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:002:0214, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0216, які знаходиться за межами населених пунктів на території Михайлівської громади Полтавського району Полтавської області, виявлено самовільне будівництво, а саме встановлення споруди розмірами 3,0 х 6,0 м, висотою 2,1 м, глибиною занурення фундаменту яких в середньому 400 мм. (арк. справи 148-159, том 1).

Матеріали справи свідчать, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» № 904/6730/20, провадження у якій відкрито ухвалою від 11.01.2021.

02.12.2021 року на сайті https://www.dto.com.ua було оголошено два аукціони з реалізації в межах справи про банкрутство №904/6730/20 майна, а саме: капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходиться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.

16.02.2022 року ТОВ «Цукорпром» визнано переможцем вказаного аукціону, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2022-02-02- 000056-2.

17.05.2022 року між ТОВ «Коновалівське» та ТОВ «Цукорпром» складено акт № UA- PS-2022-02-02-000056-2 про придбання майна на аукціоні, а саме: мультилоту, що складається з капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходяться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область: 1. Капітальна будівля (теплиця № 108), загальною площею 18,0 кв.м. 2. Капітальна будівля (теплиця № 106), загальною площею 18,0 кв.м. 3. Капітальна будівля (теплиця № 110), загальною площею 18,0 кв.м. 4. Капітальна будівля (теплиця № 105), загальною площею 18,0 кв.м. 5. Капітальна будівля (теплиця № 109), загальною площею 18,0 кв.м. 6. Капітальна будівля (теплиця № 101), загальною площею 18,0 кв.м. (арк. справи 5, том 2).

За зверненням ТОВ «Цукорпром» 06.12.2022 року приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. видано шість свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Також приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. внесено зміни до записів про інші речові права від 26.05.2018 № 26403242, 26403713, від 23.07.2018 № 27205451, 27208064, 27209603, 27206998, від 03.08.2018 № 27383931, 27383199, від 06.02.2020 № 35421625, 35424507, 35430424, від 10.02.2023 № 35463611, 35473265, 35472629, 35465949, 35472014, а саме змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на ТОВ «ЦУКОРПРОМ», а також змінено строк дії права оренди на земельні ділянки, а саме: зазначено дату закінчення іншого речового права на земельні ділянки 10.10.2029, також вказано інформацію щодо автоматичного продовження дії договорів, з правами пролонгації та передачі в піднайм (суборенду).

Наказом Міністерства юстиції України № 1879/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги» задоволено скаргу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 02.1-25/319 від 28.03.2023: скасовано рішення від 06.12.2022 №№ 65688621, 65688080, 65687574, від 07.12.2022 №№ 65696332, 65695040, 65695375, 65693654, 65695661, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15324/23 від 11.09.2023, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024, відмовлено повністю у задоволенні позовної заяви приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіної Ліани Леонідівни до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1879/5 «Про задоволення скарги».

На підставі наказу Міністерства юстиції України державний реєстратор прав на нерухоме майно Сироватка К.А. 15.05.2023 року скасував речові права ТОВ «Цукорпром» на спірні об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6730/20 від 31.01.2024 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ». ліквідовано юридичну особу - ТОВ «КОНОВАЛТВСЬКЕ». припинено повноваження ліквідатора ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» - арбітражного керуючого Чичви О.С.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 "Про задоволення скарги".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 також встановлено, що право власності ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на капітальні споруди не було зареєстровано у Державному реєстрі прав, у тому числі у його архівній складовій.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт самочинного будівництва споруд (теплиць) на належних позивачу земельних ділянках та придбання цих об`єктів відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 зазначила, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 виснувала, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

З урахуванням наведеного, розміщення самочинного будівництва спірних об`єктів нерухомості порушило права Михайлівської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій спірні об`єкти нерухомості були побудовані.

При цьому суд враховує наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

У певних випадках спосіб захисту імперативно «прив`язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України (аналогічне - у частині першій статті 5 ЦПК України) вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою - п`ятою статті 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке:

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Щодо інтересів інших осіб, то суд зазначає, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно ( п.111-113 постанови від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22).

Як вбачається з положень статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, тобто приписи цієї статті стосуються самочинного будівництва саме нерухомого майна.

Предметом позову у даній справі є визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна - капітальні будівлі (теплиці №№ 110, 108, 101, 105, 109, 106), розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 5323085600:00:002:0216, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0214.

Судом встановлено:

- Відповідно до технічного паспорта на комплекс будівель і споруд № 110, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» до будівель і споруд належать: теплиця, літера «А», № 110, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля металевий каркас, полімер, підлога земля (арк. справи 164-167, том 1).

- Відповідно до технічного паспорта на комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 , виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», до будівель і споруд належать: теплиця, літера «А», № 108, загальною площею 18 кв. м, фундамент бетон, стіни металевий каркас, полімер, покрівля металевий каркас, полімер, підлога земля (арк. справи 171-174, том 1).

- Відповідно до технічного паспорта на комплекс будівель і споруд № НОМЕР_2 , виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», до будівель і споруд належать: теплиця, літера «А», №101, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля металевий каркас, полімер, підлога земля (арк. справи 178-180, том 1).

- Відповідно до технічного паспорта на комплекс будівель і споруд № НОМЕР_3 , виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», до будівель і споруд належать: теплиця, літера «А», № 105, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля металевий каркас, полімер, підлога земля (арк. справи 185-187, том 1).

- Відповідно до технічного паспорта на комплекс будівель і споруд № НОМЕР_4 , виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. (ІПН НОМЕР_5 ) станом на 01.12.2021 на замовлення TOB «КОНОВАЛІВСЬКЕ», до будівель і споруд належать: площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога земля (арк. справи 192-194, том 1).

- Відповідно до технічного паспорта на комплекс будівель і споруд № 106, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», до будівель і споруд належать: теплиця, літера «А», № 106, загальною площею 18 кв. м, фундамент бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля металевий каркас, полімер, підлога земля (арк. справи 199-201, том 1,).

Однак, на час звернення прокурора із позовом та розгляду справи спірні об`єкти нерухомості (теплиці) не існують.

Так, з протоколів огляду від 01.05.2024 року (арк. справи 73-88, том 3) вбачається, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023172070000015 від 27.02.2023 на земельних ділянках (з кадастровими номерами 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:002:0214, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0216) виявлено споруди у формі стрічкових прямокутної форми фундаментів, опис яких відповідає описам фундаментів теплиць, виявлених представниками відділу земельних ресурсів, комунальної власності, архітектури та містобудування виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавської району Полтавської області та зафіксованих в Актах обстеження земельних ділянок № 4 від 02.11.2021, № 1 від 02.11.2021, № 9 від 02.11.2021, № 6 від 02.11.2021, № 7 від 02.11.2021, № 2 від 02.11.2021.

Також ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 13.09.2023 року накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1) 5323085600:00:001:0023 на 23,2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666659053230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 2) 5323085600:00:002:0214 на 10,21 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666928153230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 3) 5323085600:00:002:0216 на 34,79 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666880453230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 4) 5323085600:00:004:0109 на 103,2153 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666638153230) разом із комплексом будівель і споруд №105 площею 18 кв.м., технічний паспорт на які був виготовлений ФОП Прокопович Т.В. 01.12.2021; 5) 5323085600:00:004:0110 на 13,0263 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666829853230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 6) 5323085600:00:007:0013 на 17,476 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666619453230) разом із комплексом будівель і споруд №101, технічний паспорт на які був виготовлений ФОП Прокопович Т.В. 01.12.2021; 7) 5323085600:00:003:0151 на 6,5223 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666895853230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 8) 5323085600:00:004:0111 на 4,593 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666908653230) разом із комплексом будівель і споруд №102, технічний паспорт на які був виготовлений ФОП Прокопович Т.В. 01.12.2021 які перебувають у власності територіальної громади Михайлівської сільської ради Машівського р-ну Полтавської області (код ЄДРПОУ 21047603).

Таким чином, спірне нерухоме майно - теплиці фактично знищені, тобто не існують як об`єкт нерухомості станом на час розгляду справи, а тому суд не може визнати право власності на фактично неіснуючий об`єкт нерухомості.

Пунктом 3.1 рішення Конституційного Суду України №9-р(II)/2022 від 16.11.2022 у справі №3-270/2019(6302/19) встановлено, що набуття права власності на нерухоме майно ґрунтується на кількох юридичних фактах: підставі виникнення права власності в розумінні статті 11 Кодексу (договір та інший правочин тощо), рішенні щодо державної реєстрації прав, відповідному реєстраційному записі в Державному реєстрі прав. Зазначені юридичні факти в сукупності є правотвірним складним юридичним фактом. Отже, за чинним законодавством України особа набуває право власності на нерухоме майно та має змогу повноцінно його здійснювати, зокрема у спосіб розпорядження своєю власністю, після державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто ухвалення рішення щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, внесення та подальшого збереження (наявності) відповідного реєстраційного запису в Державному реєстрі прав.

Окрім того, із змісту рішення №9-р(II)/2022 від 16.11.2022 можна зробити висновок, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки без державної реєстрації права власності на нерухому річ особа не вправі розпоряджатись ним, тобто немає повного обсягу прав власника, то статус такої особи не відповідає статусу власника речі (ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України).

З огляду на відсутність самих об`єктів нерухомості позивач буде позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому прокурором і позивачем, на думку суду, в даному конкретному випадку обрано належний, але неефективний спосіб захисту порушеного права, який не відновить порушене право позивача.

З урахуванням наведеного та на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, що не позбавляє позивача права на звернення до суду із позовом про знесення самочинно побудованого майна.

При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача стосовно того, що ТОВ «Цукорпром» є неналежним відповідачем.

Так, у співвідношенні із загальним законом (ч. 4 ст. 376 ЦК України) спеціальним законом є ЗК України, імперативна норма ч. 2 ст. 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов`язаних із встановленням суб`єктного складу осіб, зобов`язаних повернути власнику землі самовільно зайняті земельні ділянки, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій ЗК України, можуть застосовуватися норми ЦК України, зокрема ст. 376 цього Кодексу.

Як КГС ВС, так і КЦС ВС зараз дотримуються усталеної позиції в питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво.

Належними відповідачами за позовом власника землі про знесення самочинного будівництва є особи, які придбали об`єкт самочинного будівництва в забудовника та зареєстрували право власності на такий об`єкт ( Постанова КГС ВС від 13 березня 2024 року у справі № 915/1439/21).

ТОВ «Цукорпром» є не тільки останнім набувачем спірного майна, але і активно заперечує проти скасування його права власності на спірне майно, що вбачається з його позову, апеляційної та касаційних скарг у справі № 904/6730/20 (904/2816/23).

Отже, ТОВ «Цукорпром» є належним відповідачем.

Також суд вважає, що прокурором належним чином обґрунтовано підстави для звернення до суду із цим позовом в інтересах сільської ради.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається судом на прокурора.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення підписано 04.03.2025 року

Суддя Тимощенко О.М.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.