Рішення

від 05.03.2025 по справі 922/4628/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4628/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект", місто Харків,

до фізичної особи підприємця Дронова Михайла Вячеславовича, місто Київ,

про стягнення орендної плати, пені та повернення майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до Господарського суд Харківської області із позовом до відповідача, фізичної особи підприємця Дронова Михайла Вячеславовича про: - стягнення на користь Державного бюджету заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0112 від 30 листопада 2021 року в сумі 37719,03 грн. та пеню в розмірі 4402,46 грн.; - зобов`язання фізичну особу підприємця Дронова Михайла Вячеславовича повернути нерухоме державне майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 34,9 кв.м. (кімн. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий номер № 02497980.1.АААДД930, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 21-А Балансоутримувачу Державному підприємству Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» шляхом підписання акту приймання.

В змісті позовної заяви позивачем викладено прохання залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» (61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21-А, ідентифікацій код 02497980).

26 грудня 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 4628/24) залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

31 грудня 2024 року позивачем через установу поштового зв`язку скеровано заяву про усунення недоліків (вх. № 39 від 02 січня 2025 року).

09 січня 2025 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4628/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу Україниклопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачустрок - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект»

03 лютого 2025 року до суду від позивача надійшла заява (вх. № 2919) про закриття провадження у справі в частині стягнення на користь Державного бюджету заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0112 від 30 листопада 2021 року в сумі 37719,03 грн. та пеню в розмірі 4402,46 грн., оскільки відповідач сплатив ці суми заборгованості, на підтвердження чого надає Витяг з виписок Державної казначейської служби України (а. с. 134, том 1). Крім того, просить суд повернути позивачу сплачений в цій частині судовий збір з Державного бюджету України.

Заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 2919 від 03 лютого 2025 року) приймається судом до розгляду та долучається до матеріалів справи.

10 лютого 2025 року від позивача до суду поштовим зв"язком надійшла заява (вх. № 3622) про заміну сторони її правонаступником, в якій спираючись на те, що згідно договору купівлі-продажу малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", код за ЄДРПОУ 02497980, за результатами електронного аукціону з умовами від 29 січня 2025 року, єдиний майновий комплекс Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект", за результатами електронного аукціону з умовами, приватизовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект". Вказаний договір посвідченно 29 січня 2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємцем І.О. за реєстровим номером 250. Акт приймання-передачі об"єкта малої приватизації від 29 січня 2025 року.

17 лютого 2025 року, ухвалою суду, заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 3622 від 10 лютого 2025 року) про заміну сторони її правонаступником задоволено. Постановлено замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 922/4628/24 з Державне підприємство Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект".

Відповідач правом на формування заперечень з приводу доводів, викладених у позовній заяві не скористався, про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного господарського процесуального законодавства. Так, оскільки відповідач не зареєстрований в системі «Електронний Суд», з метою повідомлення останнього про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4).

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідача за його адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника,у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частинами 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4628/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позові не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи стислі процесуальні строки, встановлені для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач в позовній заяві, 30 листопада 2021 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (надалі орендодавець, позивач, Регіональне відділення) та фізичною особою підприємцем Дроновим Михайлом Вячеславовичем (надалі орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0112 (далі договір оренди).

Предметом договору оренди є передача в строкове платне користування нерухомого державного майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 34,9 кв. м. (кім. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий № 02497980.1.АААДД930 (надалі майно), розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21-А, який перебував на балансі Державного підприємства Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект».

Як-то наголошує позивач, відповідно до пункту 3.3. розділу «Орендна плата, незміцнювальних умов договору», орендар сплачує орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов, щомісяця, до 15 числа поточного місяця оренди.

30 листопада 2021 року державне майно, яке слугує предметом договору оренди по акту приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності було передано орендарю.

За позицією позивача, через невчинення відповідачем дій по оплаті орендних платежів протягом більше ніж трьох місяців, за останнім обліковується заборгованості у сумі 37719,03 грн., на яку, у відповідності до пункту 3.9. договору, нараховано пеню в розмірі 4402,46 грн. за період з 19 січня 2024 року по 17 липня 2024 року.

18 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача листом № 20-03-01-02652 «Про прострочення сплати орендної плати та необхідності усунення порушень», де вказав на наявність у нього прострочення сплати орендних платежів на протязі більше ніж трьох місяців, що в свою чергу є підставою за пунктом 12.8. розділу «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» для дострокового припинення договору оренди з ініціативи орендодавця. В цьому листі також позивач пропонує відповідачеві на протязі п`яти робочих днів з дати реєстрації цього листа Регіональним відділенням, сплатити наявну заборгованість. Також позивач попередив відповідача що у разі не усунення зазначених порушень, Регіональне відділення буде вимушено заявити про дострокове припинення договору оренди та звільнення протягом трьох робочих днів орендованого майна відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду.

Як вказує позивач у позові, Регіональне відділення направило відповідачу два примірника акту звіряння взаєморозрахунків з орендних платежів за договором оренди. Відповідач не вчинив активних дій, покликаних на погашення заборгованості. Крім того, не повернув позивачу акт звіряння взаєморозрахунків з орендних платежів за договором оренди.

14 серпня 2024 року Регіональне відділення в листі № 20-03-01-03103 «Про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця» заявило про дострокове припинення договору оренди та вчинення всіх необхідних алгоритмів пов`язаних із поверненням державного орендованого майна (сплати заборгованості з орендних платежів, пені, та звільнення орендованого майна).

Позивач наголошує, що з боку відповідача було проігноровано вимогу зі сплати орендних платежів і пені, а також не повернуто з оренди державне майно. Вище викладені обставини послугували підставою для звернення позивачем до суду для захисту прав та інтересів підприємства.

Як вказано вище, відповідач не скористався своїм правом на формування відзиву.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 листопада 2021 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (надалі орендодавець, позивач, Регіональне відділення) та фізичною особою підприємцем Дроновим Михайлом Вячеславовичем (надалі орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0112 (далі договір оренди).

Договір складається із розділу І "Змінювальні умови договору" (частина І договору оренди) та розділу ІІ "Незмінювальні умови договору" (частина ІІ договору оренди).

Як-то визначено у пункті 4.1. розділу І "Змінюваних умов договору" договору оренди, об`єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 34,9 кв. м. (кім. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий № 02497980.1.АААДД930 (надалі майно), розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21-А, який перебував на балансі Державного підприємства Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект».

За умовами пункту 9.1. розділу І "Змінюваних умов договору" договору оренди, місячна орендна плата складає 3333,36 грн. без ПДВ. Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладання договору: балансоутримувачу 30 %, державному бюджету 70% (пункт 16 договору оренди).

Відповідно до пункту 12.1. І Розділу "Змінюваних умов договору" договору оренди строк договору 5 років з дати набрання чинності цим договором.

За пунктом 1.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору оренди орендодавець і Балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно. Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна (пункт 2.1. договору оренди).

Згідно з частиною 1 та 2 статті 11, статті 202 Цивільного кодексу Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди державного майна, який підпадає під правове регулювання статей 759 - 786 Цивільного кодексу України, статей 283 - 287 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакціїї станом на дату укладання договору (30 листопада 2021 року), вище вказаний договір не був нотаріально посвідчений, оскільки строк оренди не перебільшує 5 років.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є, в тому числі Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна)

З огляду на зазначене, суд, у відповідності до встановленого у статі 204 Цивільного кодексу України принципу правомірності правочину, приймає договір оренди, як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у орендодавця, орендаря та підприємства-балансоутримувача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Матеріалами справи, а саме, актом приймання-передачі нерухомого майна від 30 листопада 2021 року, підтверджується факт прийняття відповідачем в користування об`єкта оренди за договором № 0112 (а.с.62,63).

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу Україниорендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно пункту 3.3. ІІ Розділу "Незмінювані умови договору" договору оренди орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу до 15 числа поточного місяця оренди.

У пункті 1Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року за № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану"(у редакції на 01.06.2022 року - набрання чинності), установлено, що:

1) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, в тому числі на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях);

Отже, з наведеного вбачається, що у пункті 1 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України чітко визначено коло орендарів, яким надаються орендні знижки або звільнення на період воєнного стану за договорами оренди державного та комунального майна, а також визначено дати, з яких у відповідних випадках надаються такі орендні знижки або звільнення. При цьому урегульовано, що питання звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цьогопункту постановиздійснюється без окремого рішення орендодавця.

Згідно абзацу 4 пункту 1 вказаної вище постанови, орендарям на територіях, визначених у пункті 2 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексації) після 30 вересня 2022 року відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

З огляду на вищезазначене, орендна плата по договору оренди нараховується в такому порядку:

-З 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року орендаря звільнено від сплати орендної плати;

-З 01 жовтня 2022 року орендна плата нараховується у розмірі 50% розміру орендної плати, з урахуванням її індексації.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач в період з лютого 2022 року по липень 2024 року взяті на себе обов`язки в частині сплати орендної плати не виконував. Відповідно до наявних у матеріалах справи документів загальний розмір орендної плати, нарахованої позивачем відповідачу згідно договору оренди становить 37719,03 грн.

Орендар (відповідач у цій справі), отримавши у тимчасове користування державне майно, взяв на себе обов`язок по сплаті орендних платежів, розмір, яких визначений умовами договору. Натомість їх не сплата є прямим порушенням орендарем взятих на себе обов`язків по договору.

Відповідно достатті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно достатті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналіз положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання,Цивільного кодексу України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов`язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов`язання та умовами обороту.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач свого обов`язку по перерахуванню коштів за орендні платежі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, а відтак порушив договірні зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, суд, вважає, що є всі правові підстави для захисту прав та інтересів позивача в частині стягнення основної заборгованості у сумі 37719,03 грн.

Відповідно до частини 1статті 546 Цивільного кодексу Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1статті 548 Цивільного кодексу України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченихГосподарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті193, частина 1 статті216та частина 1 статті218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2статті 217 Господарського кодексу Україниє штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1статті 230 Господарського кодексу України).

За приписамистатті 549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4статті 231 Господарського кодексу Українивстановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6статті 231 Господарського кодексу України, статтями1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"та частиною 6статті 232 Господарського кодексу України.

У відповідності пункту 3.9. договору оренди, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

У відповідності до пункту 3.11. "Незмінювані умови договору" договору оренди припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку.

Позивач, заявляючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача неустойки по договору оренди, обліковує за відповідачем суму пені в розмірі 4 402,46 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача заявленої до стягнення пені з урахуванням періоду до стягнення цієї санкції, який був покладений в розрахунок позивача, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача нарахованої пені в загальному розмірі 4402,46 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Водночас, судом встановлено, що під час розгляду справи в суді (позивач звернувся із даним позовом до суду 24 грудня 2024 року), відповідачем 09.01.2025, 15.01.2025, 16.01.2025, 20.01.2025р.р. було сплачено на користь позивача суму заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0112 від 30 листопада 2021 року в сумі 37 719,03 грн. та пеню в розмірі 4402,46 грн., що підтверджуєтеся випискою з Державної казначейської служби України (а. с. 134, том 1).

Таким чином відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 37719,03грн. та пеню в розмірі 4402,46 грн. в межах розгляду даної справи.

Позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі (вх. № 2919 від 03 лютого 2025 року) в частині стягнення основного боргу у розмірі 37 719,03 грн. та пені в розмірі 4 402,46 грн.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на факт повної сплати відповідачем суми заборгованості під час розгляду справи, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 37719,03грн. та пеню в розмірі 4402,46 грн. підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з чим суд задовольняє заяву позивача про закриття провадження у справі (вх. № 2919 від 03 лютого 2025 року).

Суд попереджує сторін, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спором між сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У заяві позивача про закриття провадження у справі (вх. № 2919 від 03 лютого 2025 року) останній підтримав решту позовних вимог, які не охоплюється фактом виконання відповідачем заявлених в цій справі позовних вимог, а саме, зобов`язання фізичну особу підприємця Дронова Михайла Вячеславовича повернути нерухоме державне майно нежитлові приміщення загальною площею 34,9 кв.м. (кімн. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий номер № 02497980.1.АААДД930, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 21-А Балансоутримувачу Державному підприємству Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» шляхом підписання акту приймання.

Для правильного вирішення цієї справи в частині повернення від відповідача майна, а також прийняття судового рішення яке відповідає критеріям законності та обґрунтованості необхідно перевірити не тільки наявність правових підстав для одностороннього припинення договору, а і чи дотриманий сторонами погоджений ними у договорі порядок його одностороннього розірвання.

Згідно з частини 2статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Статтею 782 Цивільного кодексу Україниунормовано, щонаймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У пункті 12.7 Розділу ІІ "Незмінювальні умови договору" договору оренди вказано, щодоговір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар:

12.7.1. допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;

12.7.2. використовує Майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1 Умов;

12.7.3. передає майно, його частину у користування іншій особі;

12.7.4. перешкоджає співробітникам орендодавця та/або балансоутримувача здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору.

Згідно пункту 12.8 Розділу ІІ «Незмінювальні умови договору» договору оренди про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна). Лист пересилається па адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладання за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.

Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

Згідно з пунктом 12.8. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору оренди, про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7. цього договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом.

Виходячи з умов договору оренди судом встановлено, що сторонами була встановлена як можливість одностороннього припинення договору, так і порядок такого припинення, тобто алгоритм дій, з виконання якого можна констатувати про дострокове припинення договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, 18 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача листом № 20-03-01-02652 «Про прострочення сплати орендної плати та необхідності усунення порушень», де вказав на наявність у нього прострочення сплати орендних платежів на протязі більше ніж трьох місяців, що в свою чергу є підставою за пунктом 12.8. розділу «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» для дострокового припинення договору оренди з ініціативи орендодавця. В цьому листі також позивач пропонує відповідачеві на протязі п`яти робочих днів з дати реєстрації цього листа Регіональним відділенням, сплатити наявну заборгованість. Також позивач попередив відповідача що у разі не усунення зазначених порушень, Регіональне відділення буде вимушено заявити про дострокове припинення договору оренди та звільнення протягом трьох робочих днів орендованого майна відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду.

Крім того, орендодавець повідомляє орендаря про те, що в порушення пункту 7.1. розділу «Незмінювальних умов договору» договору оренди ним не було застраховано орендоване нерухоме державне майно.

Регіональне відділення разом із вище вказаним листом, направило відповідачу два примірника акту звіряння взаєморозрахунків з орендних платежів за договором оренди.

На підтвердження направлення вказаного повідомлення на адресу орендаря підтверджується поштовим повідомленням № 6105717475699 від 22 липня 2024 року, яке наявне в матеріалах справи.

Тобто, орендодавець листом від 18 липня 2024 року № 20-03-01-02652 «Про прострочення сплати орендної плати та необхідності усунення порушень» попередньо звернувся до орендаря із повідомленням про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору і вимоги про її усунення.

Судом враховано, що відповідач напротязі більше ніж 3 місяців мав заборгованість зі сплати орендної плати, про що вказано вище по тексту цього рішення.

У пункті 7.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору оренди сторони погодили, що орендар зобов`язаний протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2 Умов, на користь балансоутримувача згідно з порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати балансоутримувачу та орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів).

Проте, відповідачем умови пункту 7.1 "Незмінювані умови договору" не виконані, доказів страхування відповідачем орендованого майна не надано.

14 серпня 2024 року Регіональне відділення в листі № 20-03-01-03103 «Про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця» заявило про дострокове припинення договору оренди згідно з пунктом 12.8. розділу «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» частини ІІ «Незмінювальні умови договору» та про вчинення всіх необхідних алгоритмів пов`язаних із поверненням державного орендованого майна (сплати заборгованості з орендних платежів, пені, та звільнення орендованого майна).

Судом прийнято до уваги, що у цьому листі Регіональним відділенням фактично підтверджено реалізацію свого права на відмову від договору шляхом направлення повідомлення.

На підтвердження направлення вказаного повідомлення на адресу орендаря підтверджується поштовим повідомленням № 61057717417580 від 14 серпня 2024 року.

Суд встановив, що відповідно до пункту 12.8 договору оренди сторонами було досягнуто згоди, щодовстановленнядати дострокового припинення договору оренди на вимогу орендодавця - на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем листа на підставі штемпеля потового відділення. Згідно матеріалів справи, такою датою є 14 серпня 2024 року (а. с. 71, том 1), а відтак, п"ятий робочий день (з урахуванням вихідних днів) є 21 серпня 2024 року. Тобто, з 21 серпня 2024 року договір оренди вважається достроково припиненим за вимогою орендодавця.

Як-то визначає пункт 4.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору оренди, у разі припинення договору оренди, орендар зобов`язаний, в тому числі звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а також сплатити орендну плату, нараховану пеню до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності).

У пункті 4.2 розділу «Незмінювані умови договору» договору оренди, визначено, що орендар зобов`язаний звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.

Частиною 1статті 785 Цивільного кодексу Українивизначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, за пунктом 12.12. Розділу ІІ "Незмінних умов договору" договору оренди, майно вважається повернутим, орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акту повернення з оренди орендованого майна.

Суд зазначає, що 17 лютого 2025 року ухвалою суду було задоволено заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 3622 від 10 лютого 2025 року) про заміну сторони її правонаступником. 3амінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 922/4628/24 з Державне підприємство Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект".

А відтак, особа, яка має повноваження прийняти з оренди від відповідача державне нерухоме майно, а саме, нежитлові приміщення загальною площею 34,9 кв.м. (кімн. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий номер № 02497980.1.АААДД930, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 21-А шляхом підписання акту приймання, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект".

Суд, з урахуванням вище викладеного, з огляду на матеріали справи, встановив факт припинення договору оренди позивачем з дотриманням порядку, визначеногодоговором оренди та законодавством.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що орендоване приміщення звільнено відповідачем, що дає підстави для висновку суду про обґрунтованість позовних вимог щодо необхідності зобов`язання фізичну особу підприємця Дронова Михайла Вячеславовича повернути нерухоме державне майно, а саме, нежитлові приміщення загальною площею 34,9 кв.м. (кімн. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий номер № 02497980.1.АААДД930, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 21-А Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект" шляхом підписання акту приймання-передавання.

Отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а в частині стягнення суми основної заборгованості та пені провадження підлягає закриттю, на підставі пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням процесуальних вимог щодо закриття провадження у справі.

Питання щодо повернення сплаченого судового збору з Державного бюджету України позивачу, про що зазначено ним у заяві (вх. № 2919 від 03 лютого 2025 року) про закриття провадження у справі, буде вирішено в ухвалі суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 128, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати фізичну особу підприємця Дронова Михайла Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути нерухоме державне майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 34,9 кв.м. (кімн. № 2,3 першого поверху 12-поверхової будівлі виробничого корпусу, літ. «А-12», реєстровий номер № 02497980.1.АААДД930, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Космічна, 21-А Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект" (61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 42, офіс 317, ідентифікаційний код юридичної особи 41532614), шляхом підписання акту приймання.

Стягнути з фізичної особи підприємця Дронова Михайла Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок 1, ідентифікаційний код 44223324) судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 3 028,00 грн.

Видати наказ після набрання законної силі рішення суду.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення на користь Державного бюджету заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0112 від 30 листопада 2021 року в сумі 37719,03 грн. та пеню в розмірі 4402,46 грн. провадження закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" березня 2025 р.

СуддяВ.С. Юрченко

справа № 922/4628/24