Постанова

від 19.02.2025 по справі 530/1297/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 530/1297/21

провадження № 61-15992св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», яке є правонаступником Державного підприємства «Гадяцьке лісове господарство», відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» Федяя Ігоря Андрійовича, який діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 травня 2023 року у складі судді Должка С. Р. та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у складі колегії суддів Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року Державне підприємство «Гадяцьке лісове господарство» (далі - ДП «Гадяцьке лісове господарство») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення землі.

Позов мотивовано тим, що Полтавська обласна державна адміністрація (далі - Полтавська ОДА) розпорядженням від 15 липня 2009 року № 242 затвердила проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Гадяцьке лісове господарство» на земельних ділянках, загальною площею 117,4 га, по землекористувачах та угіддях. Видала ДП «Гадяцьке лісове господарство» державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства.

Згідно з додатком до цього розпорядження ДП «Гадяцьке лісове господарство» для ведення лісового господарства на території Проценківської сільської ради Зіньківського району передало у постійне користування 36,7 га, з яких: 15,1 га ріллі; 16 га сіножатей; 5,6 га пасовищ.

Зазначав, що проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Гадяцьке лісове господарство» погоджений рішенням 11 сесії 5 скликання Проценківської сільської ради Зіньківського району від 17 грудня 2007 року, розпорядженням Зіньківської районної державної адміністрації від 16 січня 2008 року № 14, рішенням Зіньківської районної ради від 17 жовтня 2008 року.

Відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, площею 36,7 га, ДП «Гадяцьке лісове господарство» для ведення лісового господарства із земель державної власності на території Проценківської сільської ради Зіньківського району, земельній ділянці, площею 15,6 га, присвоєно кадастровий номер 5321385000:00:001:0159.

Після затвердження проєкту землеустрою земельні ділянки включені до державної статистичної звітності (форма 6 ЗЕМ і 2 ЗЕМ) та до матеріалів лісовпорядкування.

У зв`язку з недостатністю коштів на виконання робіт з видачі державних актів на право постійного користування ДП «Гадяцьке лісове господарство» не виготовило правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку.

При зверненні ДП «Гадяцьке лісове господарство» до Державних кадастрових реєстраторів з метою внесення відомостей про земельні ділянки виявилося, що обмінний файл (електронний документ) у форматі XML застарілий. У 2017 році інститут землеустрою розробив новий обмінний файл (електронний документ) у форматі XML.

З метою внесення відомостей про земельну ділянку (кадастровий номер 5321385000:00:001:0159) до Державного земельного кадастру ДП «Гадяцьке лісове господарство» повторно звернулося до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Державний кадастровий реєстратор Відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області рішенням від 04 грудня 2017 року № РВ?5300864372017 відмовив ДП «Гадяцьке лісове господарство» у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:001:0159, у зв`язку з її перетином із земельною ділянкою, орієнтовною площею 37,5 га (кадастровий номер 5321385000:00:001:0300), площа збігу - 89,1085 %.

Зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_1 відповідно до укладеного 26 вересня 2014 договору оренди.

ОСОБА_1 03 червня 2014 року звертався до Головного управління Держземагенства у Полтавській області (далі - ГУ Держземагенства у Полтавській області) з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, в оренду за межами населеного пункту на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

За результатами розгляду цього клопотання ГУ Держземагенства у Полтавській області наказом від 20 червня 2014 року № 1063-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 37,5 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Відповідно до пункту 1 наказу ГУ Держземагенства у Полтавській області від 23 вересня 2014 року № 3287-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Пунктом 2 цього наказу надано ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства у довгострокову оренду терміном на 21 рік, розташовану в адміністративних межах Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Відповідно до цього наказу 26 вересня 2014 року між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Договір укладено на 21 рік. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 7384484 від 18 жовтня 2014 року.

Позивач зазначав, що ні Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, ні ДП «Гадяцьке лісове господарство» погодження щодо вилучення чи зміни цільового призначення земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні підприємств на території Проценківської сільської ради Зіньківського району, не надавали.

Посилаючись на викладене, ДП «Гадяцьке лісове господарство» просило суд:

визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагенства у Полтавській області від 20 червня 2014 року № 1063?СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 37,5 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області;

визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагенства у Полтавській області від 23 вересня 2014 року № 3287?СГ «Про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, в довгострокову оренду терміном 21 рік;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, укладений 26 вересня 2014 року між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 ;

скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, проведену 18 жовтня 2014 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 7384484, та припинити право оренди ОСОБА_1 ;

скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ГУ Держземагенства у Полтавській області на земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, проведену 18 жовтня 2014 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 7384474, та припинити право власності ГУ Держземагенства у Полтавській області;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, у державному земельному кадастрі;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, орієнтованою площею 11,0914 га, яка є частиною земельної ділянки, площею 37,5 га, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, ДП «Гадяцьке лісове господарство».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалою від 27 січня 2023 року залучив до участі у справі правонаступника позивача ДП «Гадяцьке лісове господарство» Філію «Гадяцьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Філія «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»).

Зіньківський районний суд Полтавської області рішенням від 04 травня 2023 року у задоволенні позову ДП «Гадяцьке лісове господарство», правонаступником якого є Філія «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», до ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовив.

Місцевий суд керувався тим, що позивач не надав доказів порушення його прав відповідачами.

Суд першої інстанції зазначив, що єдиним правовстановлюючим документом, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Оскільки у позивача державний акт на спірну земельну ділянку відсутній, тому права позивача, який не є власником земельної ділянки, не порушені, а розпорядження Полтавської ОДА від 15 липня 2009 року № 242 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» не є правовстановлюючим документом на спірну земельну ділянку.

Місцевий суд вважав, що цим розпорядженням не винесено межі земельної ділянки в натурі, на місцевості. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Водночас позивач не надав суду планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які були б складені у встановленому законодавством порядку та які б підтверджували перебування спірної земельної ділянки у межах земель лісового фонду та у постійному користуванні ДП «Гадяцьке лісове господарство».

Оскільки державний акт на право постійного користування земельною ділянкою у відповідача відсутній, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які були б складені у встановленому законодавством порядку, відсутні, суд першої інстанції виснував, що право постійного користування спірною земельною ділянкою у позивача не виникло.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, адвокат Жага Е. Г., який діяв в інтересах Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на підставі ордера, оскаржив його до апеляційного суду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що спірна земельна ділянка була надана в оренду, в тому числі, за рахунок земель, які на підставі положень статей 19, 57, 83 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України належать до земель лісогосподарського призначення та використовуються для ведення лісового господарства. Зазначав, що згідно з наказом Державного агенства лісових ресурсів України від 28 жовтня 2022 року № 915 «Про припинення ДП «Гадяцьке лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення» припинено ДП «Гадяцьке лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП «Ліси України». Відповідно до наказу ДСГП «Ліси України» від 28 жовтня 2022 року № 155 створено Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», що є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України». Зазначав, що право користування спірними земельними ділянками лісового фонду Філією «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» підтверджується належними та допустимими доказами. На час набуття права оренди на спірну земельну ділянку незаконно змінено цільове призначення земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що є порушенням вимог земельного законодавства.

ГУ Держземагенства у Полтавській області надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких звернуло увагу на відсутність повноважень у адвоката Жаги Е. Г. представляти інтереси правонаступника позивача, яким є ДСГП «Ліси України», а не Філія «Гадяцьке лісове господарство». ДСГП «Ліси України» уповноважило саме директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» Федяя І. А. представляти інтереси довірителя без права передоручення третім особами, зокрема адвокату Жазі Е. Г.

Полтавський апеляційний суд постановою від 16 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Філії «Гадяцьке лісове господарство ДСГП «Ліси України» задовольнив частково.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 травня 2023 року скасував й ухвалив нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ДП «Гадяцьке лісове господарство», правонаступником якого є Філія «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», відмовив.

Апеляційний суд керувався таким.

Відповідно до наказу від 28 жовтня 2022 року № 915 припинено ДП «Гадяцьке лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП «Ліси України», та утворено комісію з припинення.

Згідно з наказом ДСГП «Ліси України» від 26 грудня 2022 року № 199-К призначено Федяя І. А. на посаду директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на строк з 27 грудня 2022 року до 29 грудня 2023 року з випробувальним строком три місці.

28 грудня 2022 року генеральний директор ДСГП «Ліси України» Лицур І. М. видав довіреність, якою уповноважено директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Федяя І. А. діяти від імені довірителя, представляти його інтереси, зокрема, у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію.

У підготовчому засіданні представник ДП «Гадяцьке лісове господарство» адвокат Жага Е. Г. заявив клопотання про залучення до участі у справі Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» правонаступником позивача ДП «Гадяцьке лісове господарство». Адвокат Жага Е. Г. разом із клопотанням надав суду документи щодо правонаступництва позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання про правонаступництво, на думку апеляційного суду, місцевий суд залишив поза увагою те, що згідно з підпунктами 3.1, 3.2 Положення про Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмета діяльності підприємства. Філія не є юридичною особою, тому, як підприємство, не підлягає державній реєстрації. Відомості про філію вносяться до реєстраційної справи ДСГП «Ліси України» та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об`єднань.

Вважав, що Філія «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» не є правонаступником ДП «Гадяцьке лісове господарство», оскільки правонаступником є ДСГП «Ліси України», яке суд першої інстанції не залучив до участі у справі позивачем.

Отже, суд першої інстанції, вирішуючи клопотання про заміну позивача правонаступником, мав роз`яснити представнику позивача наслідки, пов`язані з залученням до участі у справі правонаступника позивача Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», яка є неналежним позивачем.

У зв`язку з цим суд першої інстанції розглянув справу за участю неналежного позивача та ухвалив незаконне судове рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій директором Філії «Гадяцьке лісове господарство» Федяєм І. А., який діє в інтересах ДСГП «Ліси України», заявник просить скасувати постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 55, 58, 62 ЦПК України в аспекті процесуального правонаступництва та повноважень Філії (її представників) «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» бути представником у судах всіх інстанцій та наявності процесуальної дієздатності.

Посилається на те, що відповідно до пункту 10.5.6 Положення про Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» філія може представляти інтереси підприємства у судах.

Крім того, 28 грудня 2022 року ДСГП «Ліси України» видало довіреність, якою уповноважено директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Федяя І. А. діяти від імені довірителя, представляти його інтереси, зокрема, у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію.

На думку заявника, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є незаконними, висновки, викладені у судових рішеннях, не відповідають обставинам справи, що є підставою для їх скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Інші учасники справи заперечень щодо вимог та доводів касаційного скарги до Верховного Суду не надіслали.

Провадження у суді касаційної інстанції

Касаційну скаргу подав до Верховного Суду директор Філії «Гадяцьке лісове господарство» Федяй Ігор Андрійович, який діє в інтересах ДСГП «Ліси України», у листопаді 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 11 березня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував цивільну справу з Зіньківського районного суду Полтавської області.

У березні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 14 лютого 2025 року призначив справу до розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Полтавська ОДА розпорядженням від 15 липня 2009 року № 242 затвердила проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Гадяцьке лісове господарство» на земельних ділянках, загальною площею 117,4 га, по землекористувачах та угіддях. У пункті 2 розпорядження зазначено Зіньківській районній державній адміністрації видати ДП «Гадяцьке лісове господарство» державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Гадяцьке лісове господарство» погоджений рішенням 11 сесії 5 скликання Проценківської сільської ради Зіньківського району від 17 грудня 2007 року, розпорядженням Зіньківської районної державної адміністрації від 16 січня 2008 року № 14, рішенням Зіньківської районної ради від 17 жовтня 2008 року.

Згідно з проєктом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, площею 36,7 га, ДП «Гадяцьке лісове господарство» для ведення лісового господарства із земель державної власності на території Проценківської сільської ради Зіньківського району «Вихідна земельно-кадастрова інформація» земельній ділянці, площею 15,6 га, присвоєно кадастровий номер 5321385000:00:001:0159.

З метою внесення відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:001:0159, до Державного земельного кадастру ДП «Гадяцьке лісове господарство» повторно звернулося до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Державний кадастровий реєстратор Відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області рішенням від 04 грудня 2017 року № РВ?5300864372017 відмовив ДП «Гадяцьке лісове господарство» у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:001:0159, у зв`язку з її перетином з земельною ділянкою, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площа збігається на 89,1085 %.

ОСОБА_1 03 червня 2014 року звернувся до ГУ Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства, в оренду за межами населеного пункту на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

За результатами розгляду вказаного клопотання ГУ Держземагенства у Полтавській області наказом від 20 червня 2014 року № 1063-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 37,5 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

ГУ Держземагенства у Полтавській області наказом від 23 вересня 2014 року № 3287-СГ затвердило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району. Пунктом 2 наказу передбачено надати ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5321385000:00:001:0300, площею 37,5 га, для ведення фермерського господарства у довгострокову оренду строком на 21 рік, розташовану в адміністративних межах Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 7384484 від 18 жовтня 2014 року.

Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалою від 27 січня 2023 року залучив до участі у справі правонаступника позивача ДП «Гадяцьке лісове господарство» Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) можуть підтверджувати факт правонаступництва юридичної особи у випадку її припинення шляхом реорганізації.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20).

Аналіз частини першої статті 55 ЦПК України свідчить, що обов`язок перевірити наявність підстав для залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи покладено саме на суд, який, вирішуючи питання про процесуальне правонаступництво, має керуватися як положеннями ЦК України (зокрема щодо спадкування або припинення юридичної особи), так і нормами ЦПК України щодо цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, а також щодо осіб, які можуть бути сторонами в цивільному процесі.

Встановивши настання обставин, з якими закон пов`язує процесуальне правонаступництво (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи, заміну кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір), суд не обмежується наявністю чи відсутністю клопотання учасників справи про залучення правонаступника та вимогами такого клопотання.

Наприклад, встановивши, що на підставі частини другої статті 48 ЦПК України особа, не може бути стороною у цивільному процесі, суд зобов`язаний відмовити у залученні такої особи як правонаступника сторони.

Водночас за наявності передбачених частиною першою статті 55 ЦПК України підстав суд може вирішити питання про процесуальне правонаступництво за власною ініціативою.

При цьому суду необхідно розрізняти підстави та порядок процесуального правонаступництва сторони (стаття 55 ЦПК України) від залучення до участі у справі співвідповідача чи заміни неналежного відповідача (стаття 51 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, до суду з позовом звернулося ДП «Гадяцьке лісове господарство», в інтересах якого діяв адвокат Жага Е. І.

На підтвердження повноважень представляти інтереси позивача адвокат Жага Е. І. надав суду ордер про надання правової допомоги від 10 серпня 2021 року № 233818, відповідно до якого на підставі договору про надання правової допомоги від 11 січня 2021 року б/н адвокат Жага Е. І. уповноважений представляти інтереси ДП «Гадяцьке лісове господарство» у Зінківському районному суді Полтавської області, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Отже, позов було подано юридичною особою, яка має цивільну процесуальну дієздатність та може бути стороною в цивільному процесі.

У січні 2023 року на стадії підготовчого провадження адвокат Жага Е. Г., який діяв в інтересах ДП «Гадяцьке лісове господарство», надіслав до суду клопотання про залучення правонаступника позивача.

На підтвердження заявленого клопотання адвокат Жага Е. Г. надав суду:

наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 28 жовтня 2022 року № 915 про припинення ДП «Гадяцьке лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення, відповідно до якого, зокрема, припинено ДП «Гадяцьке лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДСГП «Ліси України» (пункт 1); визначено, що ДСГП «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Гадяцьке лісове господарство» (пункт 8);

наказ ДСГП «Ліси України» від 26 грудня 2022 року № 199-К, яким призначено Федяя І. А. на посаду директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на строк з 27 грудня 2022 року до 29 грудня 2023 року з випробувальним строком три місці;

Положення про Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», затверджене наказом ДСГП «Ліси України» від 28 грудня 2022 року № 155 (далі - Положення про Філію «Гадяцьке лісове господарство»); відповідно до змісту Положення про Філію «Гадяцьке лісове господарство», зокрема: філія є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України», який не має статусу юридичної особи (пункти 1.1, 3.1); філія не підлягає державній реєстрації, відомості про філію вносяться до реєстраційної справи підприємства та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об`єднань (пункт 3.2); керівництво філією здійснюється директором філії (пункт 5.1); директор філії діє на підставі довіреності, виданої підприємством, та цього Положення (пункт 5.5); директор філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень має право представляти інтереси підприємства (ДСГП «Ліси України») в судах загальної юрисдикції (пункт 5.7.8);

довіреність, видану 28 грудня 2022 року генеральним директором ДСГП «Ліси України» Лицуром І. М., якою уповноважено директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Федяя І. А., зокрема, представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію «Гадяцьке лісове господарство» (пункт 13.1); довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам строком на один рік та один день та дійсна до 29 грудня 2023 року;

витяг з ЄДР станом на 30 грудня 2022 року та виписку з ЄДР від 29 грудня 2022 року, відповідно до яких 26 грудня 2022 року до реєстру включено відомості про Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», директор - Федяй І. А., ідентифікаційний код 45147904.

Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалою від 27 січня 2023 року задовольнив клопотання адвоката Жаги Е. Г. про залучення правонаступника позивача.

Залучив правонаступником позивача у справі № 530/1297/21 за позовом ДП «Гадяцьке лісове господарство» до ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Роз`яснив правонаступнику позивача, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Закрив підготовче засідання, призначив справу до судового розгляду по суті.

Зіньківський районний суд Полтавської області рішенням від 04 травня 2023 року у задоволенні позову ДП «Гадяцьке лісове господарство», правонаступником якого є Філія «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», відмовив.

У рішенні суду зазначено, що позивач не довів порушення прав Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» відповідачами у справі.

Також місцевий суд звернув увагу позивача, що директор Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Федяй І. А., який діє на підставі довіреності, не мав права передоручення повноважень третім особам, тобто не міг уповноважувати адвоката Жагу Е. Г. представляти інтереси в суді, натомість згідно з довіреністю від 28 грудня 2022 року та Положенням про Філію «Гадяцьке лісове господарство» Федяй І. А. мав право представляти інтереси в суді самостійно. При цьому представник позивача належним чином повідомлявся про розгляд справи.

З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулася Філія «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», яку подав адвокат Жага Е. Г.

На підтвердження повноважень діяти в інтересах заявника адвокат Жага Е. Г. надав суду ордер від 01 червня 2023 року, відповідно до якого останній уповноважений представляти інтереси Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у Полтавському апеляційному суді на підставі договору про надання правової допомоги від 24 січня 2023 року № 9-137/42.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що місцевий суд ухвалив судове рішення, яким вирішив питання про права, свободи та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідно до Положення про Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Вважав, що оскільки правонаступником позивача є ДСГП «Ліси України», яке суд першої інстанції до участі у справі не залучив, розглянувши справу за участю неналежного позивача, ухвалив незаконне судове рішення.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України),

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).

У ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності виступатиме акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки стосовно отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

З огляду на викладене філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року в справі № 760/32455/19.

Вирішуючи клопотання представника ДП «Гадяцьке лісове господарство» адвоката Жаги Е. Г. про залучення правонаступника позивача, місцевий суд, у тому числі, не врахував, що відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України).

Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалою від 27 січня 2023 року залучив правонаступником позивача у справі № 530/1297/21 за позовом ДП «Гадяцьке лісове господарство» до ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - Філію «Гадяцьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Водночас відповідно до інформації з ЄДР запис про припинення ДП «Гадяцьке лісове господарство» у результаті реорганізації внесено до реєстру 13 жовтня 2023 року.

Отже, на час вирішення клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача юридична особа ДП «Гадяцьке лісове господарство» не була припинена, оскільки запис про її припинення внесено до ЄДР лише 13 жовтня 2023 року, що залишив поза увагою місцевий суд.

Водночас апеляційний суд, правильно встановивши, що правонаступником ДП «Гадяцьке лісове господарство» внаслідок його припинення шляхом реорганізації є ДСГП «Ліси України», не врахував, що у разі припинення юридичної особи, щодо якої виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України) та що суд, за наявності передбачених підстав, може вирішити питання про процесуальне правонаступництво за власною ініціативою.

З огляду на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків позивача, а правонаступник існує, апеляційний суд, у порушення процесуального обов`язку, визначеного статтею 55 ЦПК України, не залучив до участі у справі дійсного правонаступника позивача.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 541/2631/22 за подібних правовідносин та суб`єктного складу сторін.

Колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права, який оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглянув, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Зважаючи на те, що вирішення питання про процесуальне правонаступництво можливо на будь-якій стадії цивільного процесу, позивач ДП «Гадяцьке лісове господарство» припинено внаслідок реорганізації, а його правонаступником відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28 жовтня 2022 року № 915 є ДСГП «Ліси України», Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни позивача ДП «Гадяцьке лісове господарство» його правонаступником ДСГП «Ліси України» замість помилково залученої судом першої інстанції Філії «Гадяцьке лісове господарство», яка на підставі вимог чинного законодавства наділена повноваженням діяти в інтересах ДСГП «Ліси України».

Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно врахувати таке.

Слід звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19: «хоча земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі. Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства. У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб - підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання».

У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з вимогами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За частиною четвертою цієї статті справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, враховуючи наведені у касаційній скарзі доводи про порушення апеляційним судом норм процесуального права, які частково підтвердилися, відповідно до статті 411 ЦПК України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене в цій постанові касаційного суду.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 55, 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ідентифікаційний код юридичної особи 44768037), в інтересах якого діє Філія «Гадяцьке лісове господарство», правонаступником Державного підприємства «Гадяцьке лісове господарство» (ідентифікаційний код юридичної особи 00992711).

Касаційну скаргу директора Філії «Гадяцьке лісове господарство» Федяя Ігоря Андрійовича, який діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік