Рішення

від 26.02.2025 по справі 288/2567/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2567/24

Провадження № 2/288/138/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якій з врахуванням уточнених позовних вимог /а.с.20-22/ вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 та після її відкрилася спадщина на 1/2 частку житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 на яку було складено заповіт на користь позивача.

Позивач зазначає, що він у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в зв`язку зі своєю необізнаністю, віком, незнанням законодавства та зайнятістю, крім того вважав, що прийняв спадщину, так як проживає в даному будинку.

Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав відмову у зв`язку з пропуском терміну для подачі заяви про прийняття спадщини, а тому змушений звернутись до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 26 лютого 2025 року надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з заповіту від 06 серпня 2018 року, посвідченого секретарем Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 23, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, присадибну земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 , заповідає в рівних частках кожному: онуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та правнуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с.2, 27/

Відповідно до договору купівлі продажу від 27 грудня 2007 року, продавець ОСОБА_5 передала у власність покупця ОСОБА_2 належний їй на праві особистої приватної власності житловий будинок, з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язується прийняти житловий будинок і сплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі. /а.с.4/

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 лютого 2008 року, виданого державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.5/

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 27 грудня 2007 року, зареєстровано договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.5/

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2024 року, державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Н.О., вивчивши матеріали спадкової справи № 1710/2021, яка була заведена 09 жовтня 2021 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та на підставі заяви поданої 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що видати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 неможливо, так як спадкоємцем пропущений строк, встановлений для прийняття спадщини - шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . /а.с.6, 29/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . /а.с.8/

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, після реєстрації 18 січня 1984 року шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , прізвище дружини залишилось ОСОБА_9 . /а.с.7/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . /а.с.10/

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . /а.с.9, 26/

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 травня 2019 року в справі № 288/76/19, позов ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про розірванняшлюбу задоволено, розірвано шлюб зареєстрований 15 травня 2015 року виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, актовий запис № 2, між ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Післяреєстрації розірвання шлюбу прізвище чоловіка змінити на дошлюбне прізвище - « ОСОБА_12 ». /а.с.28/

Відповідно до довідки № 196 від 27 грудня 2024 року, ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований разом із своєю бабою ОСОБА_2 до дні її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 . /а.с.31/

Під час розгляду справи було витребувано в Першій київській державній нотаріальній конторі матеріали спадкової справи № 1710/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 /а.с.45-124/, яка містить: - заяву ОСОБА_13 в інтересах малолітнього ОСОБА_14 від 09 жовтня 2021 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом; - свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; - інформаційну довідку зі Спадкового реєстру; - заповіт ОСОБА_2 від 04 жовтня 2011 року, яким вона заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 своєму сину ОСОБА_15 ; - витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі; - інформаційну довідку з Єдиного реєстру; - заповіт ОСОБА_2 від 17 жовтня 2020 року, яким вона заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_3 - ОСОБА_14 ; - витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі; - інформаційну довідку; - свідоцтво про народження ОСОБА_14 ; - копію паспорту ОСОБА_13 ; - витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі; - заяву ОСОБА_16 від 09 листопада 2021 року про відмову від прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 на користь онука померлої ОСОБА_14 ; - свідоцтво про народження ОСОБА_17 ; - заяву ОСОБА_13 в інтересах малолітнього ОСОБА_14 від 09 листопада 2021 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за законом; - запити нотаріуса щодо нерухомого майна; - витяг з реєстру територіальної громади м.Києва про реєстрацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 22 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_4 ; - інформаційну довідку зі Спадкового реєстру від 12 серпня 2022 року; - договір купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2007 року; - технічний паспорт на квартиру; - договір купівлі-продажу квартири від 12 листопада 2009 року; - інформаційну довідку; - витяг з реєстру нерухомого майна; - заяву ОСОБА_13 в інтересах малолітнього ОСОБА_14 від 12 серпня 2022 року про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 ; - свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 серпня 2022 року; - свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 серпня 2022 року; - витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Крім того, матеріали спадкової справи містять: - заяву ОСОБА_18 (до зміни прізвища та по батькові ОСОБА_4 ), від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_19 від 21 листопада 2024 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом; - заяву ОСОБА_1 від 17 грудня 2024 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом; - заповіт ОСОБА_2 від 06 серпня 2018 року, яким вона заповіла належний їй житловий будинок і присадибну ділянку по АДРЕСА_1 в рівних частках кожному: онуку ОСОБА_3 та правнуку ОСОБА_4 ; - договір купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року; - свідоцтво про смерть ОСОБА_6 ; - свідоцтва про народження; - довідку про реєстрацію місця проживання; - свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; - інформаційну довідку зі спадкового реєстру; - постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з тих підстав, що він у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в зв`язку зі своєю необізнаністю, віком, незнанням законодавства та зайнятістю, крім того вважав, що прийняв спадщину, так як проживає в даному будинку.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

На час відкриття спадщинипісля смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 для її прийняття відповідно до статті 1270 ЦК України був визначений строк шість місяців, який закінчився 19 березня 2022 року.

Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом 17 грудня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини на понад два роки.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 1710/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 /а.с.45-124/, спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та отримав свідоцтва про право на спадщину є ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від імені якого до нотаріальної контори звернулась його мати ОСОБА_13 .

В пункті 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України,суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 травня2024 року у справі № 491/838/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14 (провадження № 14-703цс19) вказано, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України. Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Згідно з статтею 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесіє позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц(№ 61-3014св19) визначив, що відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач під час розгляду справи не скористався своїм правом залучити до участі у справі належного відповідача законного представника спадкоємця, який прийняв спадщину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та пред`явив позов до неналежного відповідача Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 15, 16, 1216, 1217, 1223, 1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 51, 76, 78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Дата складання повного тексту рішення05 березня 2025 року.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук