Ухвала

від 05.03.2025 по справі 499/57/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 499/57/24

Номер провадження 2-з/508/2/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року селище Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, скасування актів про припинення газопостачання та відновлення газопостачання,

встановив:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за первісним позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, скасування актів про припинення газопостачання та відновлення газопостачання.

16 січня 2025 року, під час підготовчого засідання ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, яку було обґрунтовано наступним: вона є споживачем природного газу. До її будинку фактично припинено постачання природного газу, необхідного їй для опалення будинку в зимовий період. Просила зобов`язати юридичну особу з назвою АТ Одесагаз Іванівське УЕГГ виконати вимоги абзацу 5 ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 року за № 2479-ІХ; постановити ухвалу суду про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, якою зобов`язати юридичну особу з назвою АТ Одесагаз Іванівське УЕГГ відновити негайно систему газопостачання та забезпечити газопостачання до будинку за адресою: с. Шерове, вул. Миру, 2в Одеська область, Березівський район, Україна, п.індекс 67219; заборонити юридичній особі з назвою АТ Одесагаз Іванівське УЕГГ проводити роботи по обмеженню постачання газу до будинку за адресою: с. Шерове, вул. Миру, 2в Одеська область, Березівський район, Україна, п. індекс 67219; До вирішення справи по суті заборонити юридичній особі з назвою АТ Одесагаз Іванівське УЕГГ при здійсненні обліку газоподібного палива, використаного ОСОБА_1 , як побутовим споживачем, проводити об`єм природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використане газоподібне паливо побутовими користувачами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16.01.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 499/57/24 відмовлено.

04.03.2025 року на адресу суду від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову за вх. №811/25 від 04.03.2025 року. Згідно зазначеної заяви про забезпечення позову, підстава через яку суд відмовив в забезпеченні позову усунена шляхом відкликання позовної вимоги ОСОБА_1 , а саме: відкликання вимоги зустрічної позовної заяви про відновлення газопостачання та ОСОБА_1 ставить наступні вимоги заяви про забезпечення позову:

1.Зобов`язати юридичну особу з назвою AT Одесагаз Іванівське УЕГГ виконати вимоги абзацу 5 ч.2 ст.1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року № 2479-ІХ.

2.Постановити ухвалу суду про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, якою зобов`язати юридичну особу з назвою AT Одесагаз Іванівське УЕГГ негайно відновити газопостачання та забезпечити газопостачання до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , п.індекс 67219.

3.Заборонити юридичній особі з назвою AT Одесагаз Іванівське УЕГГ проводити роботи по обмеженню постачання (розподілу) газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

4.До вирішення справи по суті заборонити юридичній особі з назвою AT Одесагаз Іванівське УЕГГ при здійсненні обліку газоподібного палива, використаного ОСОБА_1 , як побутовим споживачем, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використане газоподібне паливо побутовими користувачами за адресою: будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст.150ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, позов забезпечується шляхом: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява прозабезпечення позовурозглядається судомне пізнішедвох днівз дняїї надходженнябез повідомленняучасників справи(учасниківтретейського (арбітражного)розгляду),крім випадків,передбачених частиноюп`ятою цієїстатті.

З приводу зазначених вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , а саме: «Зобов`язати юридичну особу з назвою ATОдесагаз ІванівськеУЕГГ виконати вимоги…»; «Зобов`язати юридичну особу з назвою ATОдесагаз ІванівськеУЕГГ негайно відновити газопостачання…»; «Заборонити юридичній особі з назвою ATОдесагаз ІванівськеУЕГГ проводити роботи…»; «До вирішення справи по суті заборонити юридичній особі з назвою ATОдесагаз ІванівськеУЕГГ при здійсненні обліку…» суд зазначає наступне.

Учасниками судового провадження цивільної справи за первісним позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, скасування актів про припинення газопостачання та відновлення газопостачання є: позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом Акціонерне товариство «Одесагаз», та відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.02.2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача (Іванівське УЕГГ) відмовлено з тих підстав, що Іванівське УЕГГ АТ «Одесагаз» є структурним підрозділом АТ «Одесагаз» без права юридичної особи.

Частиною 2 ст. 95 ЦК України визначено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи..

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч.3 ст. 95 ЦК України).

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Тобто, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Таким чином, в заяві про забезпечення позову від 04.03.2025 року ОСОБА_1 висуває вимоги про зобов`язання вчинити певні дії фактично до Іванівського УЕГГ, який є структурним підрозділом відповідача за зустрічним позовом АТ «Одесагаз», не має статусу окремого учасника цивільного провадження, та не є стороною по справі.

Окрім того, в п. 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»від 22грудня 2006року №9 роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «…під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача».

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з первісного позову АТ «Одесагаз» до ОСОБА_1 , позивач просив стягнути з відповідача вартість необлікованого обсягу природного газу в розмірі 23379,47 коп., а також судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (том 1, а.с. 1-4)

Згідно зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 з додатками (в редакції за вх № 3713/24 від 13.09.2024, том 1, а.с. 221-223), та враховуючи вилучену ОСОБА_1 вимогу щодо відновлення газопостачання в редакції зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 від 13.09.2024 року, позивач за зустрічним позовом просить: визнати дії АТ «Одесагаз» протиправними; скасувати акти про припинення газопостачання; стягнути з АТ «Одесагаз» судовий збір.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вимога заявника про відновлення постачання природного газу, відповідно до ст. 16 ЦК України, є окремим способом захисту порушених прав, а фактично заявлені як забезпечення позову вимоги становлять собою самостійний спір з приводу правомірності відключення її будинку від газопостачання.

Слід зазначити, що захід забезпечення позову шляхом зобов`язання відновити газопостачання заявнику є тотожними задоволенню позовних вимог (визнати дії АТ «Одесагаз» протиправними; скасувати акти про припинення газопостачання), та включає як правові підстави, пов`язані із дотриманням вимог законодавчих актів, в тому числі правил безпеки, нормативних документів та проектної документації, так і технічну сторону відновлення газопостачання.

Заява про забезпечення позову щодо зобов`язання негайно відновити газопостачання споживачеві ОСОБА_1 до її домоволодіння, не може бути розглянута судом без перевірки безпечності його відновлення, оскільки таке відновлення буде зобов`язанням порушити вимоги законодавчих актів, в тому числі правил безпеки, нормативних документів та проектної документації.

Відтак, забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача відновити газопостачання фактично вирішуватиме позовну вимогу поза межами судового засідання без встановлення обставин, а також надасть перевагу позиції позивача ще до моменту вирішення справи по суті.

Інші вимоги заяви про забезпечення позову відповідно до ст. 16 ЦК України, також є окремим способом захисту порушених прав, та становить собою самостійний спір.

Слід також наголосити, що при встановленні заходів забезпечення позову, такі заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі FOGARTY v. THE UNITED KINGDOM (заява 37112/97), рішення від 21/11/2001 (параграфи 33, 34, 35) Європейський Суд зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Суд також дійшов до висновку про те, що заявником не доведено необхідність забезпечення позову та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За сукупністю вищенаведених обгрунтувань, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 499/57/24 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 05.03.2025.

Суддя Дмитро БАНТАШ