Рішення

від 05.03.2025 по справі 120/17038/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2025 р. Справа № 120/17038/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі ГУ ДСНС України у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДСНС України у Вінницькій області проведено позапланову перевірку багатоквартирного житлового будинку обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 12Б щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, за результатом якої складено Акт від 04.12.2024 №3, яким зафіксовані порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали Вінницький окружного адміністративного суду від 27.12.2024 направлена відповідачу на адресу місця проживання, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норму частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.

Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановив, що позивач провів позапланову перевірку багатоквартирного житлового будинку обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 12Б.

Актом перевірки від 04.12.2024 №3 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки від 04.12.2024 №3 (далі - Акт) встановлені такі порушення:

1. Проведено роботи по реконструкції сходової клітини по влаштуванню вбудованих приміщень без розроблення проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (пункт 21 розділ ІІ та пункт 2.37 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - ППБУ).

2. Не виконано заміри опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі (пункт 1.20 глава 1 розділ IV ПБУ).

3. Двері електрощитової не виконано протипожежними 2-го типу (пункт 1.1 глава 1 розділ IV ППБУ; ч. 5 ст. 55 та ч. 1 ст. 57 Кодексу ЦЗУ; пункт 6.31 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»).

4. Допускається відкрите прокладання в сходовій клітині електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги (крім електропроводки для освітлення сходової клітини) (пункт 1.18 глава 1 розділ IV ППБУ).

5. Не обладнано будівлю житлового будинку пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (пункт 1.21 глава 1 розділ IV ППБУ).

6. Не визначено категорію приміщення електрощитової щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» (пункт 2.9, глава 2, розділ ІІІ ППБУ).

7. Приміщення електрощитової не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (пункт 3.6, глава 3, розділ V ППБУ).

8. Приміщення не забезпечені знаками безпеки згідно з ДСТУ EN ISO 7010:2019 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки (пункт 8, розділ ІІ ППБУ).

9. Не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки керівник кооперативу (пункт 16, розділ І ППБУ).

10. Не розроблено інструкцію про заходи пожежної безпеки (пункт 4, розділ ІІ ППБУ).

Від отримання Акту № 3 від 04.12.2024 відповідальна особа обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" відмовилась, про що зроблено відповідну відмітку в акті.

Також, за порушення вимог ст. 175 КУпАП т.в.о. обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" Данчука Ігоря Петровича притягнуто до адміністративної відповідальності про що складено протокол ВІ № 040660 від 10.12.2024 та постанова ВІ №040660 від 10.12.2024.

Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров`ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 8 Положення ДСНС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.

Пунктом 9 цього Положення передбачено, що в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з п. п. 48 п. 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно з п.п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 (далі -КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Як вказує позивач та слідує із матеріалів справи, що подальша експлуатація багатоквартирного житлового будинку обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 12Б із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Окрім того, суд звертає увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень позивачем у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Факт усунення або не усунення суб`єктом господарювання порушень, встановлених за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Відтак, відсутність порушень (усунення порушень) на час розгляду справи має бути доведена не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів, але і доказами вчинення відповідних дій, проведення заходів, а також актом перевірки стану усунення виявлених порушень компетентним органом.

При цьому, суд звертає увагу на низку правових висновків Верховного Суду з приводу застосування заходів державного реагування у випадку незабезпечення особами належного стану рівня пожежної безпеки та належного стану рівня техногенної безпеки.

При цьому, згідно з п. 35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до п.41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 2040/6351/18, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Такий захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі № 826/13896/16, від 05.02.2020 року у справі № 160/1739/19, від 27.02.2020 року у справі № 560/2619/19, від 15.04 2021 у справі №580/832/20.

Отже, оскільки на час розгляду справи належних доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, суд погоджується з доводами представника позивача, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку та загрозу життю і здоров`ю людей, та вважає такі заходи співмірними з тими порушеннями, які встановлено позивачем.

Таким чином, враховуючи той факт, що виявлені порушення під час позапланової перевірки об`єкту створюють загрозу життю та здоров`ю людей та на даний час у суду відсутні будь-які належні та достатні докази, у розумінні ст. ст. 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, повного усунення усіх виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність всіх порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року в справі №320/5696/18.

Суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації вбудованих приміщень сходової клітини та зупинення використання відкрито прокладених електропроводів в сходовій клітині багатоквартирного житлового будинку за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 12 Б до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

До того ж, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість держави.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

До того ж, застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в багатоквартирному житловому будинку.

Враховуючи те, що відповідач не надав до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду вказаної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-2" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації вбудованих приміщень сходової клітини та зупинення використання відкрито прокладених електропроводів в сходовій клітині багатоквартирного житлового будинку за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 12 Б до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних у Акті від 04.12.2024 №3.

Зобов`язати обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» провести роботи по убезпеченню електропроводів і кабелів в сходовій клітині шляхом виконання прихованої електропроводки та провести демонтаж приміщень на сходовій клітині, які не передбачені проектною документацією на багатоквартирний житловий будинок за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Стельмаха,12Б.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 11, код ЄДРПОУ 38635397)

Відповідач: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Маяк-2" (21100, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 12Б, код ЄДРПОУ 21723151)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович