Постанова

від 04.03.2025 по справі 293/805/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №293/805/24 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М.

Категорія 19 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

з участю секретаря

судового засідання Трикиша Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 293/805/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Селящинське» та державного реєстратора Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області Дяченко Юлії Олександрівни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди,

за апеляційноюскаргою представникаТовариства зобмеженою відповідальністю«Світанковий промінь»-адвоката ДорофєєваДмитра Олександровича на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Збаражського О.М. у селищі Черняхові,

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року представник ТОВ «Світанковий промінь» звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське» (далі ПП «Селянщинське») щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області;

- скасувати рішення про реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 03 березня 2023 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області, прийняте державним реєстратором Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О., індексний номер: 69302872 від 15 вересня 2023 року, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №51739216;

- стягнути на користь позивача із відповідачів 6056 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначав, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років. Згодом ОСОБА_1 звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом про розірвання вказаного вище договору оренди від 01 червня 2014 року. Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2016 року у цивільній справі №293/941/16-ц вищевказаний договір оренди землі розірваний. Проте, в подальшому зазначене заочне рішення було скасоване рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року, яким в позові було відмовлено за безпідставністю вимог. Рішення суду набрало законної сили 18 серпня 2018 року. Відтак, вважає, що договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2014 року продовжував діяти протягом строку на який він був укладений, а саме до 31 травня 2024 року.

Також представник позивача зазначає, що на початку 2023 року ТОВ «Світанковий промінь» стало відомо про те, що між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» було укладено інший договір оренди земельної ділянки б/н від 24 березня 2020 року, про що державним реєстратором відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П., 17 листопада 2021 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45224439.

У подальшому, під час розгляду справи №293/229/23 про визнання недійсним вищевказаного договору, Товариство дізналося, що спірний договір оренди земельної ділянки б/н від 24 березня 2020 року, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» був припинений за взаємною згодою сторін 03 березня 2023 року.

03березня 2023року між ОСОБА_1 та ПП«Селянщинське» бувукладений іншийдоговір орендиземлі,однак щодотієї самоїспірної земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення,кадастровий номер1825686800:03:000:0035,що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області та зареєстрований державним реєстратором Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О. 11 вересня 2023 року, номер запису про інше речове право: 21739216.

Тому, представник товариства вважає, що одночасне існування двох договорів оренди однієї земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам закону та призводить до порушення прав позивача, як користувача земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду у частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди, представник ТОВ «Світанковий промінь» подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вказує, що кінцевим бенефіціарним власником, засновником та керівником ФГ «Агроарам» та ПП «Селянщинське» є одна фізична особа ОСОБА_2 .

Відповідачі зманіпулювали прийнятими рішеннями Черняхівського районного суду Житомирської області, можливістю внесення змін щодо речового права оренди землі до державного реєстру під час судового розгляду справи, а державний реєстратор знехтував своїми обов`язками та не встановив того, що договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2014 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» залишився діючим на підставі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року.

ОСОБА_1 знаючи прорішення Черняхівськогорайонного судуЖитомирської областівід 18липня 2018року маласамостійно звернутисядо державногореєстратора проскасування реєстраціїдоговору,укладеного зПП «Селянщинське»та повторнозареєструвати діючийдоговір орендиземлі від01червня 2014року,який укладенийз ТОВ«Світанковий промінь».

Про незаконність спірного договору від 03 березня 2023 року свідчить саме по собі його укладення ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське» під час дії нерозірваного чи невизнаного недійсним у встановленому законом порядку договору оренди цієї ж земельної ділянки від 01 червня 2014 року.

Зазначає, що договір б/н від 01 червня 2014 року був укладений на 10 років, а відтак зберігав чинність до 31 травня 2024 року, ТОВ «Світанковий промінь», користуючись своїм переважним правом на укладення нового договору, направив 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк з проектом договору, проте остання відмовила у продовженні договору, знехтувавши переважним правом апелянта.

Стверджує, що суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог і встановив майбутню преюдицію з метою застосування практики Верховного суду.

У поданому відзиві державний реєстратор Черняхівської селищної ради Житомирської області Дяченко Ю.О. апеляційну скаргу не визнала, просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також просить залишити без задоволення апеляційну скаргу селищний голова Черняхівської селищної ради у своєму повідомленні від 29 січня 2025 року, і крім того, розгляд справи просить проводити без участі представника селищної ради та державного реєстратора.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 та частини 2 статті 247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що переважне право орендаря ТОВ «Світанковий промінь» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі припинилось. Хоч станом на момент звернення з позовом до суду 23 травня 2024 року - первинний договір оренди ще був чинним до 01 червня 2024, але позивач згідно з вимогами закону втратив своє переважне право на продовження строку його дії, тому право оренди позивача є припиненим. Звернувшись до суду із позовом перед закінченням строку дії первинного договору оренди та втративши переважне право на продовження строку його дії, позивач заявив вимоги, які не можуть забезпечити поновлення його права користування відповідною земельною ділянкою. Позивач на даний час не є орендарем земельної ділянки, що була предметом зазначених договорів, втратив право користування щодо цієї земельної ділянки, а тому спірний договір оренди не порушує його права, оскільки дія первинного договору оренди припинена через закінчення строку, на який його було укладено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого суду мотивуючи наступним.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі (надалі Договору) щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с. 6).

Відповідно до п.3.1 укладеного договору, його укладено на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Дія Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено( пункти 12.1, 12.2 Договору).

За вказаним вище договором ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку кадастровий номер 1825686800:03:000:0035 ТОВ «Світанковий промінь», що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01 червня 2014 року та актом про визначення меж земельних ділянок в натурі ( а.с. 7).

Право оренди ТОВ «Світанковий промінь» щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2014 року, номер запису про інше речове право: 6948148. Наведене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №26616547 від 10 вересня 2014 року (а.с. 11-13).

Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2016 року договір оренди земельної ділянки, кадастровим номером 1825686800:03:000:0035, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області укладений 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» був розірваний (а.с.14-15).

Натомість, рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року зазначене вище заочне рішення було скасовано, ОСОБА_1 було відмовлено у розірванні договору оренди землі від 01 червня 2014 року. Рішення суду набрало законної сили 18 серпня 2018 року (а.с. 16-17).

Також установлено, що 24 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4,3205 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, право оренди за яким зареєстроване 17 листопада 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П.

У подальшому, 03 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4,3205 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, що підтверджується відповідним договором оренди земельної ділянки, право оренди за яким зареєстроване 11 вересня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О.(а.с. 60-61).

Відповідно до листа-повідомлення від 30 квітня 2024 року, ТОВ «Світанковий промінь» звернулось до ОСОБА_1 із пропозицією підписати договір оренди земельної ділянки площею 4,32 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, на новий строк (а.с. 28).

17 травня 2024 року листом-повідомленням ОСОБА_1 письмово повідомила ТОВ «Світанковий промінь» про відмову від укладення з ТОВ «Світанковий промінь» договору оренди землі на новий строк (а.с. 81-82).

Також встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №402479369 від 06 листопада 2024 року, договір оренди землі від 03 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське», припинений 03 червня 2024 року за взаємною згодою сторін.

03 червня 2024 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:03:000:0035 строком на 10 років, про що 18 жовтня 2024 року внесено відомості до вказаного державного реєстру (105-106).

У статті 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, серед яких змагальність та диспозитивність.

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За приписами частини 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 2 статті 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

У частині першій та пунктах 4, 5 частини першої статті 177 ЦПК України в чинній редакції передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином,при вирішенніспору судв межахсвоїх процесуальнихфункціональних повноваженьта вмежах позовнихвимог встановлюєзміст (правовуприроду,права таобов`язкиін.)правовідносин сторін,які випливаютьіз встановленихобставин,та визначаєправову норму,яка підлягаєзастосуванню доцих правовідносин.Законодавець вказуєсаме на«норму права»,що єзначно конкретизованим,аніж закон.Більше того,з оглядуна положенняЦПК Українитака функціональністьсуду носитьімперативний характер.Підсумок такоїпроцесуальної діяльностісуду знаходятьсвоє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При зверненні до суду із вказаним позовом ТОВ «Світанковий промінь» обрало спосіб захисту визнання недійсним договору оренди землі б/н від 03 березня 2023 укладений між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське».

Підставою позову ТОВ «Світанковий промінь» зазначає факт укладення ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське» договору оренди земельної ділянки у період дії первісного договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» та переважне право ТОВ «Світанковий промінь» на укладення договору оренди.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Аналіз положень частини першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року №594/376/17-ц (провадження №14-65цс18).

Водночас, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Такі ж правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі №902/619/17, від 27 червня 2019 року у справі №923/925/18, від 29 квітня 2020 року у справі №912/1138/19, від 17 травня 2022 року у справі №384/30/21 (провадження №61-21267 св 21), від 24 квітня 2023 року у справі №608/2591/21 (провадження №61-813 св 23).

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2019 у справі №908/2314/18 зазначено, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо істотних умов договору.

У справі, що переглядається встановлено, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 4,3205 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Відповідно доп.3.1договору договірукладено на10років зурахуванням періодуротації основноїсівозміни.Право орендиземельної ділянкивиникає змоменту реєстраціїцього прававідповідно дозаконодавства.Договір набираєчинності після підписання сторонами. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Відтак, зазначений договір оренди землі зберігає чинність до 01 червня 2024 року. У свою чергу, ТОВ «Світанковий промінь» має переважне право поновлення його на новий строк.

Відповідно до листа-повідомлення від 30 квітня 2024 року, ТОВ «Світанковий промінь» звернулось до ОСОБА_1 із пропозицією підписати договір оренди земельної ділянки площею 4,32 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035, на новий строк.

17 травня 2024 року листом-повідомленням ОСОБА_1 письмово повідомила ТОВ «Світанковий промінь» про відмову від укладення з ТОВ «Світанковий промінь» договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, сторони за договором не менше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору оренди не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, орендарем не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а також те, що власник земельної ділянки-орендодавець у своєму листі вказувала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення договору оренди землі з ТОВ «Світанковий промінь» на певних умовах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що переважне право позивача не порушено й не підлягає відновленню в обраний ним спосіб.

Так, наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно укладення договору на новий строк з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено, а отже заявлений позов задоволенню не підлягає, як правильно встановив суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін договору, а у спірних правовідносинах переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося у зв`язку з недосягненням між сторонами домовленості щодо істотних умов договору, оскільки ОСОБА_1 , як орендодавець, заперечувала проти поновлення договору оренди землі на умовах, запропонованих позивачем у проєкті договору оренди землі.

Колегія суддів наголошує, що направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі №379/1354/18 (провадження №61-17309 св 19); від 25 березня 2020 року у справі №379/1439/18 (провадження №61-1715 св 20); від 06 квітня 2020 року у справі №378/382/18 (провадження №61-2684 св 19), від 20 серпня 2020 року у справі №325/1951/19 (провадження №61-7876 св 20), від 15 лютого 2023 року у справі №399/295/11 (провадження №61-13035 св 22), від 15 травня 2023 року у справа №693/137/22 (провадження №61-1217 св 23).

Доводи апеляційної скарги на недійсність договору оренди, укладеного орендодавцем з ПП «Селянщинське», оскільки було порушено переважне право ТОВ «Світанковий промінь» на укладення такого договору, є безпідставними, оскільки колегією суддів встановлено відсутність факту порушеного переважного права ТОВ «Світанковий промінь» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди спірної земельної ділянки та волевиявленні на переукладення договору.

Також, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Договір оренди земельної ділянки укладений ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» 01 червня 2014 року зберігав чинність до 01 червня 2024 року.

З позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 03 березня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське», ТОВ «Світанковий промінь» звернулося до суду 23 травня 2024 року, тобто за 9 днів до завершення строку дії первинного договору оренди земельної ділянки.

При цьому, про укладеність спірного договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське», позивач був обізнаний у 2023 році, що підтверджується змістом позовної заяви та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2024 року.

Відтак, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Селянщинське» 23 травня 2024 року, тобто за 9 днів до завершення строку дії первинного договору оренди земельної ділянки, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як «розумність».

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення з позовом до суду 23 травня 2024 року - первинний договір оренди ще був чинним до 01 червня 2024, але між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» не було досягнуто згоди на укладення договору на новий строк, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проте те, що позивач втратив своє переважне право на продовження строку його дії, тому право оренди позивача є припиненим.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені у скарзі, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення

Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.

За приписами частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» залишити без задоволення, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді