Ухвала від 05.03.2025 по справі 420/4516/25

Справа № 420/4516/25

УХВАЛА

05 березня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району, Одеської області, Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району, Одеської області, Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою від 17.02.2025 року позов залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

03.03.2025 року позивачем зокрема надано заяву про поновлення пропуску строку звернення до суду де позивач вказав, що ним уже повідомлено у позові про те, що до 25.01.2025 року позивачу не було відомо про існування оскаржуваного рішення, на засіданні Комісії він не запрошувався, а тому просить визнати причину пропуску звернення до суду з питання оскарження зазначеного рішення поважною та поновити йому строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Тобто будучи обізнаним про порушення його прав, позивач у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення нею до суду з цим позовом, суду не надав.

Той факт про який, представник позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставино з підстав якої позивач не могла звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви на усунення недоліків позовної заяви не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду. При цьому позивачем на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не надано доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/4516/25, як необґрунтована, задоволенню не підлягає, а адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ч.2.ст. 123 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району, Одеської області, Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області повернути позивачу без розгляду.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяЕ.А.Іванов