Рішення

від 06.03.2025 по справі 346/4856/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4856/24

Провадження № 2/346/281/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Хмельницької І.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Либовки А.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Тарасенка В.С.

представника третьої особи Стефанчук І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебував з відповідачем в шлюбі, у якому в них народились двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.04.2022 року шлюб між сторонами розірвано, малолітнього сина ОСОБА_5 залишено проживати з відповідачем. Остання чинила перешкоди у його спілкуванні із сином, не дозволяла йому бачитись із ним. Рішенням виконавчого комітету Отинійської селищної ради №138/2022 від 28.09.2022 року визначено час і місце зустрічі батька з дітьми, зокрема, кожна субота тижня з 10:00 год. до 20:00 год. за місцем реєстрації батька з правом відвідування з дітьми навчальних, культурних та розважальних заходів та закладів, спортивних та інших гуртків без присутності матері, та в інші дні за домовленістю обох батьків.

Впродовж двох років він намагається налагодити нормальний зв`язок з дитиною, приймати участь у її вихованні, утриманні та розвитку її здібностей, забезпечити її всім необхідним. Водночас, відповідач чинить перешкоди у такому спілкуванні, зокрема, блокуючи його номер телефону, викликаючи поліцію без належних на те підстав; будь-яка зустріч із сином відбувалась під надмірним її контролем, що заважало проводити час з дитиною спокійно та насолоджуватись проведеним із ним часом. Незважаючи на рішення виконавчого комітету, що містить пряму вказівку та зобов`язальний характер, відповідач обов`язки не виконувала та всіляко намагалась зірвати зустріч позивача із сином, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом. Для позивача важливо якомога більше часу проводити із сином, який дорослішає, вони мають спільні вподобання та захоплення, він як батько бажає займатись вихованням сина та розуміє, яку роль для нього відіграє його участь у формуванні його свідомої особистості. Крім того, він матеріально утримує сина, виконує рішення про стягнення аліментів та додаткових витрат, забезпечує останнього кишеньковими коштами.

Звертає увагу, що суперечки між сторонами несуть негативний вплив на психіку дитини, яка неодноразово після зустрічі з позивачем, вказувала про бажання залишитись із батьком якомога довше, однак, боїться реакції матері. Зазначене демонструє психологічний тиск на дитину та неможливість добровільного врегулювання відносин між сторонами щодо питання про участь батька у житті дитини. Тому позивач просить усунути перешкоди у спілкуванні та побаченнях його як батька з ОСОБА_3 шляхом встановлення способу участі у вихованні дитини та зобов`язати відповідача не чинити перешкод йому мати безперервний контакт та спілкування із сином ОСОБА_5 та усунути будь-які перешкоди у доступі до дитини; визначити порядок участі у вихованні дитини шляхом надання йому як батьку систематичних побачень із сином за наступним графіком:

а) перші та треті вихідні (субота та неділя) кожного місяця з можливістю залишення дитини на ніч за фактичним місцем проживання батька, починаючи з 13:00 год. першої та третьої п`ятниці місяця до 19:00 год. неділі. У вищевказані дні дитину передавати батьку ОСОБА_1 о 13:00 год. біля вхідних дверей місця проживання дитини; якщо у відповідному місяці випадають п`яті вихідні місяця, відвести їх для перебування дитини почергово: з батьком та з матір`ю за таким же порядком;

б) релігійні свята за григоріанським календарем: Свято Хрещення Ісуса Христа в Йордані (6 січня), Стрітення (2 лютого), Благовіщення (25 березня), Преображення Господнє (6 серпня), Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня), День Святого Андрія (30 листопада), День святого Миколая (6 грудня), Різдво (25 грудня), Великдень, Вербна неділя (7 днів перед Великоднем), Трійця (50 днів після Великодня) - з 09:00 год. до 15:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування сина з його батьком та його матір`ю почергово: один рік (непарний - 2025, 2027, 2029 тощо) з батьком, наступний (парний - 2026, 2028, 2030 тощо) - з матір`ю;

в) святкові дні: Міжнародний день дітей (1 червня), День Батька (третя неділя червня), День Конституції України (28 червня), День незалежності України (24 серпня), Новий рік (31 грудня) - з 09:00 год. до 15:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування сина з його батьком та його матір`ю почергово: один рік (непарний - 2025, 2027, 2029 тощо) з батьком, наступний (парний 2026, 2028, 2030 тощо) - з матір`ю;

г) у дні іменин: батька ОСОБА_1 (4 червня), сина ОСОБА_3 (28 травня), бабусі по лінії батька ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - з 09:00 год. до 20:00 год. відвести для побачень дитини з її батьком для спільного святкування дня іменин;

ґ) у день народження батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - з 09:00 год. до 16:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування дня народження батька;

д) у день народження бабусі по лінії батька: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 09:00 год. до 21:00 год. відвести для спільного святкування дня народження бабусі;

е) у дні народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - з 09:00 год. до 21:00 гол. відвести для спільного святкування дня народження дитини з її батьком та матір`ю почергово: один рік з батьком (непарний - 2025, 2027, 2029 тощо), наступний (парний - 2026, 2028, 2030 тощо) - з матір`ю;

є) надати можливість батьку ОСОБА_7 разом з дитиною без присутності матері дитини поза межами її проживання, в тому числі за межами території України, відпочивати протягом двох тижнів два рази на календарний рік за вибором батька дитини, з попередженням матері дитини ОСОБА_2 не менше, ніж за два тижні про дату, з якої дитина буде відпочивати разом з батьком.

Також позивач просить зобов`язати відповідача надавати дитину для спілкування, побачень та спільного відпочинку з батьком без присутності матері дитини у встановлені судом дні та години; зобов`язати виконувати установлений графік побачень батька з дитиною та забезпечувати згідно з графіком побачення батька із сином, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та вказав, що матір дитини впродовж останніх півроку створює йому перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_5 ; з травня по червень 2024 року він не міг до нього додзвонитись, а також зустрітись, а як з`ясувалось пізніше, відповідач забрала у нього телефон. Він звертався в орган опіки та піклування для вирішення цієї ситуації, однак, це не дало результатів та рекомендовано звернутись до суду. Позивач матеріально утримує сина, сплачує аліменти, дає кишенькові кошти, купляє подарунки, їздив з ним на тренування та футбол, намагається показати йому, що любить його і підтримує.

Представник позивача, адвокат Либовка А.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних в позовній заяві, а також вказала, що звернення до суду є єдиним способом вирішення цієї спірної ситуації, оскільки відповідач свідомо створює позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, у виконанні попереднього графіку зустрічей з дитиною сторонам не вдалося досягти згоди.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та вказала, що взагалі не розуміє їхнього змісту, оскільки завжди відпускає до батька сина, однак, останній не бажає спілкуватися з ним через певний інцидент, під час якого позивач кричав; він також близько 4 місяців не приїжджав до сина, телефонує йому з невідомих номерів, але син не хоче з ним розмовляти та повертає їй телефон. Вона діє в інтересах сина та дбає про його психоемоційний стан, а також не заперечує його зустрічам з батьком та не налаштовує його проти батька, однак, син самостійно приймає рішення та не хоче з ним спілкуватися, боїться його та плаче, а вирішити це питання із застосуванням сили вона не може.

Представник відповідача, адвокат Тарасенко В.С. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодних доказів існування перешкод у спілкуванні з дитиною, зокрема, звернення до правоохоронних органів, а лише його усні твердження. Відповідач погоджується з рішенням виконкому, яким затверджено графік побачень з дитиною, перешкод позивачу не створює, а тому відсутня необхідність врегульовувати дане питання в судовому порядку. Посилаючись на ст. ст.158, 159 СК України, зазначає, що до матеріалів справи не на надано доказів, що відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, та що вона ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, щоб надавало йому право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Тому просить в задоволенні позовних вимог, серед яких вважає похідною вимогу про встановлення графіку побачень, відмовити.

Представник третьої особи Стефанчук І.А. в судовому засіданні просить ухвалити рішення, врахувавши, що в найкращих інтересах дитини доцільним буде спілкування останньої з батьком. Також вказала, що зі сторони позивача надходили телефонні звернення щодо створення перешкод матір`ю дитини у його спілкуванні з останньою, у зв`язку з чим органом опіки та піклування організувались круглі столи із сторонами, а також здійснювалась зустріч із сином сторін в будинку за його місцем проживання, під час якої вона запропонувала надати телефон батьку, однак, він відмовився та розплакався. Представник рекомендує дати дитині час та попрацювати з психологом, як батькам так і йому задля його розуміння, що батько не несе жодної загрози.

Суд, заслухавши пояснення вказаних учасників, свідка, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до даних свідоцтва про народження сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9 зворот).

Згідно з даними копії висновку за результатами психологічного дослідження та колекційної роботи, складеного 03.12.2024 року психологом ОСОБА_8 , у ході психологічного обстеження емоційної сфери встановлено, що у ОСОБА_3 сформована надійна прив`язаність, тобто здоровий емоційний зв`язок з мамою, сестрою, дідусем та бабусею, чітко прослідковується емоційна близькість, схожість та активність членів сім`ї. Дитина відчуває себе в безпеці поруч із мамою, яка дбає про задоволення всіх її емоційних та фізичних потреб, прослідковується надмірна опіка. Виконуючи малюнок сім`ї, хлопчик не малює свого тата, що є свідченням тривожних травматичних переживань щодо стосунків з ним, а також того, що ОСОБА_5 змирився і прийняв реально існуючу ситуацію відсутності батька у родині. Постійна тривала конфліктна ситуація, яка склалась між його батьками, відсутність конструктивної взаємодії, провокує надмірні емоційні переживання, як наслідок хлопчик має високий рівень тривожності, нав`язливі страхи, боїться голосних криків, сварок, погано спить, боїться спати сам, що свідчить про потребу у психологічній корекції та підтримці. Стосунки з батьком холодні, далекі; хлопчик розповідає, що не хоче піднімати слухавку, коли батько телефонує; були ситуації, коли батько у суботу приходив та голосно кричав, сварився, стукав, погрожував поліцією та соцслужбами. Дитина пригадує, як сильно боявся та навіть мав рвоту після такого випадку, саме ця ситуація налякала дитину настільки, що він тепер боїться спілкуватися з батьком по телефону. Зі слів матері, саме у суботу, син більше тривожиться та стурбований. У ході гри розстановки з іграшками стало зрозуміло, що ОСОБА_5 в домі, в якому проживає разом із матір`ю, почуває себе добре, а перебуваючи в домі батька почував себе чужим. Уникає зустрічей та розмов з батьком, таким чином прагне уникнути конфліктів, має труднощі у спілкуванні з ним. Те, що пов`язувало сина з батьком це футбол, але пригадує, як сильно тривожився, отримуючи зауваження, потребуючи підтримки і похвали. Отже, хронічний конфлікт дорослих, агресивна поведінка батька, випадки відкритих бурхливих конфліктів у присутності дитини спровокували високий рівень тривожності у ОСОБА_5 , уникнення та небажання спілкуватися з батьком. Джерелом постійної підтримки дитини є мама, бабуся та дідусь, заняття футболом, улюблені м`які іграшки; мати відгукується на усі потреби дитини, проявляє любов та турботу (а.с. 63-65 ).

У відповідностідо витягуз протоколу№13від 18.11.2024року назасідання комісіїз питаньзахисту правдитини щодо участі у спілкуванні та побачення батька ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_2 розповіла, що останні 3 місяці батько не брав дитину на побачення та не спілкувався із сином. Також зауважила, що неодноразово дозволяла залишатись сину ночувати у новій сім`ї батька, хоча це не передбачено у рішенні виконкому від 28.09.2022 року, проте зараз категорично проти цього, у зв`язку з тим, що дитина спить у коридорі і боїться одна спати у чужій хаті. З дитиною займається психолог, вони припрацьовують страхи, які виникли у неї після спілкування з батьком.

Переглянувши графік побачень батька з сином, про який просить позивач, члени комісії, заслухавши матір дитини, враховуючи стан здоров`я дитини та особисте бажання, рекомендували наступний графік:

а) перші та треті вихідні (субота та неділя) кожного місяця без ночівлі за фактичним місцем проживання батька, (оскільки дитина немає власного місця для сну та відпочинку), починаючи з 13:00 год. першої та третьої п`ятниці місяця до 19:00 год. неділі. У вищевказані дні дитину передавати батьку ОСОБА_1 о 13:00 год. біля вхідних дверей місця проживання дитини. Якщо у відповідному місяці випадають п`яті вихідні місяця, відвести їх для перебування дитини почергово: з батьком ОСОБА_1 за таким самим порядком, який визначений у попередньому пункті, а наступного разу, коли такі п`яті вихідні випадуть, - з матір`ю ОСОБА_2 ;

б) релігійні свята за григоріанським календарем: Свято Хрещення Ісуса Христа Йордані (6 січня), Стрітення (2 лютого), Благовіщення (25 березня), Преображення Господнє (6 серпня), Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня), День Святого Андрія (30 листопада), День святого Миколая (6 грудня), Різдво (25 грудня), Великдень за григоріанським календарем, Вербна неділя (7 днів перед Великоднем), Трійця (50 днів після Великодня) - з 09:00 год. по 15:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування сина з його батьком та його матір`ю почергово;

в) у дні іменин: батька ОСОБА_1 (4 червня) - з 09:00 год. до 20:00 год. відвести для побачень дитини з її батьком для спільного святкування дня іменин;

г) у день народження батька дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - з 09:00 год. до 16:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування дня народження батька;

ґ) у день народження бабусі по лінії батька: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - з 09:00 год. до 21:00 год. відвести для спільного святкування дня народження бабусі ( а.с. 71-73 ).

В матеріалах справи міститься також висновок психологічної оцінки стану дитини психолога комунальної установи Центр надання соціальних та реабілітаційних послуг Отинійської селищної ради ОСОБА_9 , відповідно до якого за зверненням служби у справах дітей Отинійської селищної ради проведено обстеження дитини ОСОБА_3 для встановлення психологічної оцінки її стану, а саме три зустрічі з дитиною з використанням методик: бесіда з дитиною, проективні методики (дитячий апперцептивний тест, «Два будиночки», «Малюнок сім`ї»), спостереження за поведінкою дитини; встановлено, що під час бесіди ОСОБА_5 охоче розповідає про стосунки з мамою, сестрою та бабусями, про дідуся по маминій лінії говорить з особливим захопленням та радістю. Під час розповіді про батька та зустрічі з ним спостерігалась підвищена напруженість, говорив неохоче. Зі слів дитини батько приходив до будинку, в якому проживає ОСОБА_5 з матір`ю, сестрою та бабусею, голосно стукав по вікнах, кричав, сварився з бабусею, що дуже налякало його. Після цього випадку ОСОБА_5 уникає зустрічі з батьком, не хоче відповідати на телефонні дзвінки, відчуває страх до батька. На підставі проведеного обстеження зроблено висновок, що тривала конфліктна взаємодія між розлученими батьками має значний негативний стан ОСОБА_5 . Він відчуває тривогу, страх, безпорадність. Для подолання негативних наслідків конфліктної ситуації в родині та забезпечення психологічного благополуччя дитини рекомендовано: психологічна допомога дитині (індивідуальна або групова психотерапія, арт-терапія, ігрова терапія тощо); співпраця з батьками (психологічне консультування батьків, розробка плану спілкування з дитиною, медіація); зміна моделі спілкування батьків (створення безпечного середовища для дитини, мінімізація конфліктів у присутності дитини ( а.с. 94 )).

Стороною позивача також долучено до матеріалів справи копія рішення виконавчого комітету Отинійської селищної ради та довідки, однак, вони неналежної якості, їх зміст є нечитабельний, що не дає суду можливості використати їх як належні докази та унеможливлює їх дослідження судом в ході розгляду справи (а.с. 10).

Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області № 8/2025 від 15.01.2025 року «Про участь у спілкуванні та побачення батька з дитиною шляхом встановлення способу участі у вихованні дитини» затверджено висновок органу опіки та піклування щодо участі у спілкуванні та побачення батька ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 шляхом встановлення способу участі у вихованні дитини. Згідно з висновком, встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_7 народився вказаний син. Спільне життя не склалося, рішенням суду шлюб між сторонами розірвано, а малолітню дитину залишено проживати із матір`ю. Фактично з моменту розлучення між батьками виникли непорозуміння щодо прийняття участі батька у вихованні сина. З даного приводу ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей Отинійської селищної ради. Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Отинійської селищної ради та рішення виконавчого комітету Отинійської селищної ради № 138/2022 від 28.09.2022 року ОСОБА_1 встановлено графік побачення з дітьми. Однак, ОСОБА_1 повідомляє, що мати дитини чинить перешкоди у його спілкуванні із сином, незважаючи на встановлений порядок спілкування. Мати дитини, ОСОБА_2 стверджує, що вона не чинить перешкод в участі батька у вихованні дитини, однак, зустрічі негативно впливають на психіку дитини, оскільки син боїться батька та не бажає бачитися з ним. Психолог КУ «Центру надання соціальних та реабілітаційних послуг Отинійської селищної ради» ОСОБА_9 повідомила, що дитина й справді має деякі страхи перед батьком, оскільки хлопчик був свідком конфліктів між бабусею (по лінії матері) та батьком, а також матір`ю та батьком. Через різкі висловлювання батька в сторону матері, хлопчик хвилюється, що батько може завдати його матері шкоди. Також малолітній ОСОБА_5 повідомив психологу, що зовсім не хоче бачити батька. Зі слів психолога, кожен з батьків повинен зрозуміти, що саме їхня неприязнь одне до одного та часті конфлікти привели дитину до такого стану. Вислухавши психолога, щоб не травмувати дитину, члени комісії рекомендували перші зустрічі батька із сином провести у присутності матері та психолога, щоб дитина відчувала, що батько не несе загрози ні йому, ні його матері. Виходячи з інтересів дитини, враховуючи пропозиції батьків дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне рекомендувати визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 та визначити наступні дні та години, враховуючи стан здоров`я дитини та особисте бажання:

а) перші та треті вихідні (субота та неділя) кожного місяця за фактичним місцем проживання батька, починаючи з 13:00 год. до 19:00 год. неділі. У вищевказані дні дитину передавати батьку ОСОБА_1 о 13:00 год. біля вхідних дверей місця проживання дитини. Якщо у відповідному місяці випадають п`яті вихідні місяця, відвести їх для перебування дитини почергово: з батьком ОСОБА_1 за таким самим порядком, який визначений у попередньому пункті, а наступного разу, коли такі п`яті вихідні випадуть, з матір`ю ОСОБА_2 ;

б) релігійні свята за григоріанським календарем: Свято Хрещення Ісуса Христа Йордані (6 січня), Стрітення (2 лютого), Благовіщення (25 березня), Преображення Господнє (6 серпня), Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня), День Святого Андрія (30 листопада), День святого Миколая (6 грудня), Різдво (25 грудня), Великдень за григоріанським календарем, Вербна неділя (7 днів перед Великоднем). Трійця (50 днів після Великодня) - з 09:00 год. до 15:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування сина з його батьком та його матір`ю почергово;

в) у дні іменин: батька ОСОБА_1 (4 червня) - з 11:00 год. до 20:00 год. відвести для побачень дитини з її батьком для спільного святкування дня іменин;

г) у день народження батька дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - з 11:00 год. до 16:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування дня народження батька;

ґ) у день народження бабусі по лінії батька: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - з 15:00 год. до 19:00 год. відвести для спільного святкування дня народження бабусі. При неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а матір батька дитини ( а.с. 87, 88-90 ).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , матір позивача, повідомила, що малолітній ОСОБА_5 раніше завжди приїжджав у гості, залишався на ночівлю, був веселий, однак, в даний час він різко змінився, не хоче з нею розмовляти, не бере телефонну слухавку; свідок не розуміє чому вона не може бачитись з внуком, спілкуватися з ним, якщо з його народження в неї були теплі стосунки з ним. Крім того, зазначила, що у позивача виникали труднощі щодо побачень з дитиною у визначені у рішенні органу опіки та піклування дні, тому він повторно звертався до служби у справах дітей.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

На виконання вимог ст.171 СК України вислухана думка малолітнього ОСОБА_3 , який в судовому засіданні зазначив, що боїться батька, оскільки він раніше приходив до нього, кричав, штовхав бабусю, та він йому й досі не пробачив таку поведінку. З батьком зустрічатися та спілкуватися він не бажає.

При з`ясуванні думки дитини судом зважено на те, що перебування дитини у суді, яка не досягла 14 років, завжди є стресогенною для неї подією та вкрай малоефективною процедурою отримання інформації для встановлення об`єктивної істини, а також, що оцінка малолітньою дитиною сторін поведінки своїх батьків, життєвих обставин, які залишилися нез`ясованими судом, зумовлена важелями впливу дорослих і не може бути об`єктивною.

Практикуючий психолог ОСОБА_9 , в присутності якої проводилась бесіда із дитиною, суду пояснила, що під час спілкування з дитиною з метою надання висновку психологічної оцінки стану дитини у неї з`явились сльози, страх до батька є, але він не розуміє чому саме; оскільки мати є найближчою для нього, батько не може говорити погані речі про неї, внаслідок чого і проявляється страх дитини. Психолог рекомендує до зустрічей батька з дитиною поспілкуватися з психологом як батьку так і матері дитини; необхідно, щоб матір підготовлювала дитину до зустрічі з батьком і поступово зв`язок між батьком і дитиною налагодиться, однак, для цього потрібна співпраця обох батьків та певний час.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9КонституціїУкраїни є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, передбачено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 8Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року.

Так, рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Устатті 1 Закону України «Про охорону дитинства»(далі - Закон №2402-III) визначено контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст.7 СК України, ст.11Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»і частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українизастосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.

Відповідно достатті 8 Закону №2402-IIIкожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

За змістом ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно дост.15 вказаного Закону дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків, виходячи з інтересів дитини.

Устатті 51 Конституції України, частинах другій, третійстатті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Устатті 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статей150,155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно достатті 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зіст. 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У частинах першій та другійстатті 159 СК Українипередбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, а інший не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Отже, із системного тлумачення частини 1статті 3 Конвенції «Про права дитини», ст. ст.7,141,159 СК Українивипливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 686/3568/22 (провадження № 61-14607св23), від 08 травня 2024 року в справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23), від 17 січня 2024 року в справі № 711/2287/21 (провадження № 61-8054св23).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків, та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Такі висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду від 13 червня 2024 року в справі № 675/1124/22 (провадження № 61-1049св24), від 29 травня 2024 року в справі № 686/15230/23 (провадження № 61-3812св24), від 07 грудня 2023 року в справі № 569/14585/21 (провадження № 61-11045св23), від 15 березня 2023 року в справі № 750/1786/21 (провадження № 61-8797св22).

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

З урахуваннямвищевикладеного суддійшов висновку,що длязабезпечення інтересівдитини,з метоюстворення умовдля виконаннябатьком,який проживаєокремо,обов`язкупо вихованнюдитини таздійснення йогоправа наособисте спілкуванняз нею,враховуючи принципрівності батьківу вихованнідитини,необхідно визначитиспосіб участівідповідача увихованні синашляхом систематичнихпобачень згідноіз запропонованиморганом опікита піклуванняграфіком.У зв`язкуз наявністюнеприязних танапружених стосунківміж сторонами,неможливістю батьківсамостійно дійтизгоди увихованні сина,а такожнаявністю об`єктивнихперешкод упозивача успілкуванні ізсином,який проживаєз відповідачемта те,що прийого зустрічахз дитиноюза участювідповідача виникаютьконфлікти танепорозуміння вприсутності дитини,що моженегативно впливатина психологічнийта емоційнийстан дитини,буде доцільнимпроводити побаченнядитини збатьком безприсутності матері.При цьомув першідва місяці визначеного способуучасті відповідачау вихованнісина слідпроводити уприсутності матерідитини іззалученням психологаз 13:00год.до 15:00год.,аджедля створенняналежних довірливихвідносин міжбатьком тадитиною необхіднийчас,впродовж якогопоступово маєвідбуватись налагодженняспілкування таформування емоційноїприв`язаностідитини.Слід зазначити,що проведення зустрічей батька виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування.

Визначаючидні та години побачень за запропонованим органом опіки та піклування графіком, суд виходить з того, що спілкування батька зі своїм сином без присутності матері не призведе до погіршення самопочуття дитини та її гармонійного стану, оскільки даний проміжок часу є незначним та не спричинить негативних наслідків для дитини, а дозволить налагодити психологічний контакт останньої з батьком. Докази, які б свідчили, що спілкування позивача із малолітнім сином буде перешкоджати нормальному розвитку останнього в матеріалах справи відсутні.

Такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним, на думку суду, відповідатиме інтересам дитини, які є пріоритетними при вирішенні цієї справи, забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини.

Суд зауважує, що в спорах щодо дитини остання є суб`єктом, а не об`єктом правовідносин, і у будь-якому випадку найвищою метою є захист найкращих інтересів дитини, навіть якщо такі не співпадають з інтересами одного чи обох батьків.

При ухваленні рішення, суд також враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні сина, що не суперечить інтересам дитини.

Суд, вважає за потрібне також зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

При цьому, суд роз`яснює, що з урахуванням вікових змін дитини, його розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини. До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткового порядку участі батька у вихованні та спілкуванні із сином.

Під часрозглядусправивідповідачем неспростованонаявність упозивачаправана особистеспілкуваннязмалолітнім сином,передбаченеположеннямич.2ст.157 СК України, не доведено неспроможність батька спілкуватися та доглядати за сином самостійно, що могло б перешкоджати нормальному його розвитку.

Слід зазначити, що мати, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, має можливість морально підготувати її до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька із сином.

За правилами статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

В даній справі предметом позову є усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі батька у вихованні дитини.

При цьому тлумачення частини другої статті 159СК України дає підстави для висновку, що саме на суд покладено обов`язок з визначення конкретних способів участі одного з батьків у вихованні дитини, періодичності побачень з дитиною, можливості їх спільного відпочинку, місця та тривалості спілкування батьків з дитиною.

Аналогічна позиціявикладена впостанові ВерховногоСуду від 11.02.2022року всправі№ 359/2755/19 (провадження № 61-18212св21).

З урахуванням наданих суду повноважень у цій категорії справ установлення судом способу участі відповідача у вихованні малолітнього сина, що відповідає способу, визначеному у висновку щодо участі батька у вихованні дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету селищної ради № 8/2025 від 15.01.2025 року, не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог та порушення принципу диспозитивності.Визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини, враховуючи специфіку предмету судового розгляду, є повноваженнями суду.

Позицію сторони відповідача, яка зводиться до того, що відповідач не чинить перешкод у спілкуванні батька з дитиною та докази створення таких перешкод у матеріалах справи відсутні, суд до уваги не приймає, оскільки відсутність таких перешкод не призвели б до звернення позивача до суду за захистом свого права на спілкування із сином. Активна поведінка батька, а саме звернення до служби у справах дітей задля вирішення спору, а також до суду з даним позовом, свідчить про те, що незважаючи на те, що сторони припинили сімейні відносини, не проживають разом, мають досить напружені стосунки між собою, позивач має намір та бажання спілкуватися зі своїм сином, брати участь у його вихованні та житті.

Суд відхиляє твердження сторони відповідача про недоведеність позивачачем позовних вимог щодо перешкоджання в спілкуванні із сином, оскільки з огляду на пояснення учасників процесу між сторонами існують неприязні стосунки, відповідачем в цілому заперечується на даний час можливість фізично бачитись батьку із сином в спосіб, визначений в тому числі органом опіки та піклування в попередньому рішенні, посилаючись на відсутність бажання сина, а причинами такого становища являється глибокий розрив у взаєморозумінні між сторонами.

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною, а також виконувати установлений графік побачень є неефективним способом захисту порушених прав, оскількист. 159 СК Українине передбачає покладення відповідного обов`язку на сторону, з якою проживає дитина, а порушені права позивача на спілкування із сином відновлюються шляхом визначення способу участі у вихованні дитини.

Щодо визначення побачень у дні народження бабусі по лінії батька, суд приходить до висновку, що сторона позивача не навела суду переконливих аргументів особливої значимості цих днів для дитини, тоді як предметом судового розгляду не являлись вимоги бабусі на визначення способів спілкування та виховання онука, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.6).

Відповідно до правил ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід присудити на користь позивача вказані судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,19,141,150,153,155,157,159 Сімейного кодексу України, ст.ст.4,12,13,81,89,141, 244, 263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженеця та жителя АДРЕСА_1 , у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи стан здоров`я дитини та особисте бажання, а саме:

а) перші та треті вихідні (субота та неділя) кожного місяця за фактичним місцем проживання батька ОСОБА_1 ,починаючи з13:00год.до 19:00год.неділі, без участі матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (в першідва місяці у присутностіматері дитини- ОСОБА_2 тапсихолога з 13:00 год. до 15:00 год.). У вищевказані дні дитину передавати батьку ОСОБА_1 о 13:00 год. біля вхідних дверей місця проживання дитини. Якщо у відповідному місяці випадають п`яті вихідні місяця, відвести їх для перебування дитини почергово: з батьком ОСОБА_1 за таким же порядком, а наступного разу, коли такі п`яті вихідні випадуть, з матір`ю ОСОБА_2 ;

б) релігійні свята за григоріанським календарем: Свято Хрещення Ісуса Христа Йордані (6 січня), Стрітення (2 лютого), Благовіщення (25 березня), Преображення Господнє (6 серпня), Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня), День Святого Андрія (30 листопада), День святого Миколая (6 грудня), Різдво (25 грудня), Великдень за григоріанським календарем, Вербна неділя (7 днів перед Великоднем). Трійця (50 днів після Великодня) - з 09:00 год. до 15:00 год. наступного дня відвести для спільного святкування сина ОСОБА_4 з його батьком ОСОБА_1 , (без участі матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ), та його матір`ю ОСОБА_2 почергово, а саме один рік (непарний - 2025, 2027, 2029 тощо) з батьком, наступний (парний - 2026, 2028, 2030 тощо) - з матір`ю;

в) у дні іменин батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) - з 11:00 год. до 20:00 год. відвести для побачень ОСОБА_4 з його батьком ОСОБА_1 для спільного святкування дня іменин, без участі матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

г)у деньнародження батька ОСОБА_4 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 )-з 11:00год.до 16:00год.наступного днявідвести дляспільного святкуваннядня народженнябатька, без участі матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В решті вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа: служба у справах дітей Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, смт. Отинія, вул. Шевченка, 2, Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДПОУ 44258797.

Повний текст рішення складено 06 березня 2025 року.

Суддя: Яремин М. П.