ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15963/24Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
31 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нескладання та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення Позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ на його поточний рахунок збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості Полтавадіпром`ясомолпром за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, у розмірі 201667,00 грн., помилково сплаченого Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ згідно платіжної інструкції № 878 від 26.08.2024;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ на його поточний рахунок збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості Полтавадіпром`ясомолпром, за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, у розмірі 201667,00 грн., помилково сплаченого Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ згідно платіжної інструкції № 878 від 26.08.2024.
Підставою даного позову є протиправна, на думку позивача, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нескладання та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення Позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ на його поточний рахунок збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості Полтавадіпром`ясомолпром за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, у розмірі 201667,00 грн., помилково сплаченого Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ згідно платіжної інструкції № 878 від 26.08.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 67-68/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Об`єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомого майна є вартість майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна (пункт 8 статті 2 Закону). Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України (далі Кодекс), усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначенні та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом входять до складу підприємства як єдиного майнового комплексу. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. До складу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства, у тому числі нерухоме та рухоме майно. Відповідно до статті 188 Кодексу, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором. Об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс, в розумінні статті 188 Кодексу, є складною річчю, до складу якої, зокрема, входять нерухомі речі. Відповідно до частини третьої статті 66 Господарського кодексу України єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Враховуючи вищезазначене, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу єдиного майнового комплексу був сплачений згідно вимог чинного законодавства та підстави для його повернення відсутні.
Представник позивача у відповіді на відзив просив задовольнити позов, наголошуючи на раніше наданих аргументах та судовій практиці /а.с. 86-92/.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
26.08.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону № SРЕ001-UА-20240628-33154 від 22.07.2024, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 25.07.2024 №579 та на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 24.07.2024 №574 Про прийняття - рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" (код ЄДРПОУ 21049938), шляхом викупу, укладено договір купівлі-продажу №12 об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" (код ЄДРПОУ: 21049938), за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, який єдиний подав заявку на участь в аукціоні з умовами.
Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" (код ЄДРПОУ 21049938) за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови. До складу Об`єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства Державний інститут підприємств м`ясної та молочної промисловості Полтавадіпром`ясомолпром.
Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 20166676,80 грн (двадцять мільйонів сто шістдесят шість тисяч шістсот сімдесят шість гривень 80 копійок), у тому числі ПДВ 3361112,80 гривень (три мільйони триста шістдесят одна тисяча сто дванадцять гривень 80 копійок). До складу Об`єкта приватизації входить нерухоме майно, що належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ: 00032945, а саме: адміністративна будівля А-2 загальною площею 2427,3 кв.м; огорожа №1; огорожа №2; ворота №3, за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2021 індексний номер витягу: 251147611, дата державної реєстрації: 07.08.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431586553101, номер запису про право власності: 6682585.
У відповідності до п. 1.2 даного договору перелік іншого рухомого майна, яке входить до складу Об`єкта приватизації, наведено у додатку № 1 до інформаційного повідомлення про продаж Об`єкта приватизації, що є додатком до протоколу № 4 засідання аукціонної комісії з продажу Об`єкта приватизації від 25.06.2024. затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумської областях від 25.06.2024 № 512 "Про затвердження протоколу № 4 засідання аукціонної комісії з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром".
Відповідно до п. 1.3 цього договору об`єкт приватизації розташований на земельній ділянці, за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1), площею 0,3056 га, кадастровий номер: 5310136400:14:005:0030, цільове призначення громадського призначення.
Земельна ділянка, на якій розташований Об`єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим Договором, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації /а.с. 40-42/.
Платіжною інструкцією № 878 від 26.08.2024 Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ як Покупцем було здійснено платіж із зазначенням отримувача ГУК у Полт.обл/Полтавськ р-н/24140500 із призначенням Збір з операцій придбавання (купівлі продажу) нерухомого майна, символ звітності 156 в розмірі 201667,00 грн. На зворотному боці платіжної інструкції №878 від 26.08.2024 посадовими особами банку Начальником Відділення №11 у м.Полтава АТ КБ ГЛОБУС Коломієць О.І. та Заступником начальника Відділення №11 у м. Полтава АТ КБ ГЛОБУС Стеценко О.І. з засвідченням їх підписами та печаткою банка зазначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (символ звітності 156) у сумі 201667,00 гривень зараховано в дохід державного бюджету України /а.с. 39/.
Позивач звернувся із заявою від 20.11.2024 вих.№ 298 про повернення (перерахування) з бюджету помилково перерахованих коштів до відповідача. У вказані заяві просив ГУ ФПУ України в Полтавській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення ТОВ "РОСТ ТРЕЙДИНГ" на його поточний рахунок збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - цілісного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" за адресою м. Полтава, вулиця Левченка Григорія, 1 шляхом викупу покупцем, у розмірі 201667,00 грн / а.с. 34-38/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.12.2024 повідомлено позивачу про відсутність підстав для повернення таких коштів /а.с. 50/.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Положеннями пункту 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 10 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону, а саме вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна (стаття 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування").
Пунктом 6 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу (єдиний майновий комплекс) - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інші позначення та права, включаючи права на земельні ділянки.
Згідно статті 33 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Відповідач обґрунтовуючи правомірність своїх дій вказує на те, що відповідно до статті ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
Згідно частиною 3 статті 66 ГК України єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.
Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників складає 1 відсоток від об`єкта оподаткування - вартість нерухомого майна, яка зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Судом встановлено, в договорі №12 об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" (код ЄДРПОУ: 21049938), за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, який єдиний подав заявку на участь в аукціоні з умовами чітко зазначено, що до складу єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Суд зауважує, що окремо вартість нерухомого майна договором не визначена.
Спеціальною нормою, якою регулюються спірні правовідносини є пункт 9 частини 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", якою надано визначення нерухомого майна, а саме нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України, до яких відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої.
Положеннями Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" чітко визначено, з якого саме нерухомого майна при укладанні договорів купівлі-продажу необхідно сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на вказане, безпідставними є доводи відповідача, що цілісний майновий комплекс вважається нерухомістю у розумінні ЦК України та ГК України, оскільки, як уже зазначалось, поширення режиму нерухомого майна на спірний об`єкт указаними нормативно-правовими актами здійснене з метою участі останнього в цивільному обороті. Разом з тим, Закон №400/97-ВР є спеціальним актом, в якому законодавець визначив виключний перелік об`єктів, що визнається нерухомим майном для цілей оподаткування збором на обов`язкове державне пенсійне страхування, і підстави для розширення останнього шляхом застосування загального нормативно-правового акта відсутні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 14 вересня 2020 року у справі №400/1505/19.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, безпідставним є ототожнення відповідачем вартості об`єкта купівлі-продажу, а саме об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу із вартість безпосередньо нерухомого майна, яке у тому числі було куплено позивачем за вказаним вище договором, оскільки згідно умов вказаного договору до складу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу входить не лише нерухоме майно, а також і рухоме майно, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення. Водночас, вказаним договором не визначено окремо вартість безпосередньо нерухомого майна, а саме: адміністративна будівля А-2 загальною площею 2427,3 кв.м; огорожа №1; огорожа №2; ворота №3, за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1).
Відтак, не має підстав для визначення розміру сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотку від вартості всього об`єкта купівлі-продажу, а саме об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу в сумі 20166676,80 грн (двадцять мільйонів сто шістдесят шість тисяч шістсот сімдесят шість гривень 80 копійок), а не від безпосередньо вартості нерухомого майна, а саме: адміністративна будівля А-2 загальною площею 2427,3 кв.м; огорожа №1; огорожа №2; ворота №3, за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1.
Вказаний Закон не містить застережень, що єдиний майновий комплекс є об`єктом оподаткування при укладанні договорів купівлі-продажу, визначення єдиного майнового комплексу не є тотожним поняттю нерухомого майна, з огляду на вищевказане суд вважає, що позивач не повинен був сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при укладанні договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, а тому збір у розмірі 201667,00 грн є помилково сплаченим.
Так, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі-Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем дійсно помилково сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу, а відповідачем не виконано покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства подання про повернення помилково сплачених коштів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
З метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення ТОВ "РОСТ ТРЕЙДИНГ" помилково сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу єдиного майнового комплексу в розмірі 201667,00 грн.
Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн /а.с. 32/.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України та з огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В частині клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю наразі належить відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, суд виходить з наступного.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.
У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Полтавській області витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання професійної допомоги від 24.12.2024, відповідно до умов якого АДВОКАТСЬКЕ БЮРО через адвоката Сліпченка Юрія Анатолійовича та/або адвокатів Брюховецького Олександра Володимировича, Зязюн Юлію Анатоліївну, Голяніщева Дмитра Юрійовича, залучених АДВОКАТСЬКИМ БЮРО відповідно до п.2.4. цього договору, (надалі - АДВОКАТИ) (представляє інтереси КЛІЄНТА у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії /п.2.1/.
Для виконання доручення, передбаченого пунктом 2.1. цього договору КЛІЄНТ уповноважує АДВОКАТІВ: представляти інтереси КЛІЄНТА у Полтавському окружному адміністративному суді, а також у разі необхідності у Другому апеляційному адміністративному суді з усіма процесуальними правами наданими законом позивачу, відповідачу; брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання і відводи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати думку з питань, які виникатимуть під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів, міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження на них, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень /п.2.3/.
Відповідно до пункту 5.1 КЛІЄНТ сплачує на поточний рахунок АДВОКАТСЬКОГО БЮРО гонорар у розмірі 20000 грн за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах КЛІЄНТА, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, а також за представництво КЛІЄНТА та ведення справи у Полтавському окружному адміністративному суді в процесуальному статусі позивача.
Також, долучено платіжний документ у підтвердження сплати відповідного гонорару у розмірі 20000,00 грн.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.
Як слідує зі змісту залучених до матеріалів справи документів, адвокатом не доведено надання клієнту усього переліченого у договорі спектру послуг: вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах КЛІЄНТА, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, а також за представництво КЛІЄНТА.
Так, до матеріалів справи не долучено актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), а позовна заява підписана директором ТОВ "РОСТ ТРЕЙДИНГ". В той же час, в матеріалах справи відсутні документи, які були б підписані адвокатами в інтересах позивача.
Оцінюючи надані позивачем документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.
Написання відповіді на відзив, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.
Обсяг наданих разом з позовною заявою доказів є незначним та не свідчить про вжиття дій щодо їх збирання саме адвокатом.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.
Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 5000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" (вул. Решетилівська, буд.37, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ідентифікаційний код 39771951) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34,м. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нескладання та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ на його поточний рахунок збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості Полтавадіпром`ясомолпром за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, у розмірі 201667,00 грн., помилково сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ згідно платіжної інструкції № 878 від 26.08.2024.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ на його поточний рахунок збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості Полтавадіпром`ясомолпром, за адресою: м. Полтава, вул. Левченка Григорія, 1 (стара назва: вул. Сапіго, 1) шляхом викупу покупцем, у розмірі 201667,00 грн., помилково сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТ ТРЕЙДИНГ згідно платіжної інструкції № 878 від 26.08.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34,м. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" (вул. Решетилівська, буд.37, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ідентифікаційний код 39771951) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень).
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" про встановлення судового контролю - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г. Ясиновський
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2025 |
Оприлюднено | 07.03.2025 |
Номер документу | 125618288 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
І.Г. Ясиновський
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні