Рішення від 05.03.2025 по справі 520/31196/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 березня 2025 року № 520/31196/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» (далі позивач, ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ») до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №11650574/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2024. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 30.04.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет», у день набрання рішенням законної сили;

2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №11650575/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.05.2024. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31.05.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод» «Новомет», у день набрання рішенням законної сили;

3) стягнути з Відповідача-1, Відповідача-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет» судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є юридичною особою, державна реєстрація якої проведена 30.03.2018. Позивачем 19.08.2024 були отримані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: - Рішення №11650574/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2024 - Рішення №11650575/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.05.2024. Підставою для таких рішень зазначено: «ненадання /часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». Позивач вважає, що вказані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем було надано весь обсяг первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, за результатами яких було складено та подано на реєстрацію податкові накладні.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

28.11.2024 від представника відповідача 1, Головного управління ДПС у Харківській області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що за результатами розгляду наданих документів, підприємству відповідно до повідомленнь №11612040/42031832 від 09.08.2024 та №11612043/42031832 від 09.08.2024, запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, а саме: копії розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Однак, на вказані повідомлення платником податку не було надано документів чи додаткових пояснень.

Відповідач 2, Державна податкова служба України, правом на подання відзиву не скористався.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.11.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 04.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі.

Ухвалою від 10.12.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строку подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 25.02.2025 суд зобов`язав позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОКСОВИЙ ЗАВОД "НОВОМЕТ", надати до суду належним чином засвідчену копію податкової накладної №7 від 31.05.2024.

Оскільки 06.12.2024, 13.12.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, у період з 26.12.2024 по 17.01.2025 суддя перебувала на лікарняному, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 суддя була слухачкою семінару, який проводився Національною школою суддів України, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки, лікування та навчання.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач є юридичною особою, державна реєстрація якої проведена 30.03.2018. З 01.09.2018 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Товариство є виробником коксового вугілля та здійснює наступні види діяльності (згідно КВЕД): 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Середньооблікова чисельність штатних робітників станом на 01.05.2024 становить 283 особи.

Позивач провадить свою діяльність за адресою: м.Харків, Карачівське шосе, 44, для здійснення якої використовує цілісний майновий комплекс згідно з договором оренди від 01.04.2024 №ПС/НМ 0124, укладеним з ТОВ «ПЕРПЕТУУМ СОЛЮШН».

До цього позивач орендував ЦМК згідно договору оренди № 28_250 від 26.09.2019, укладеним з АТ «Сбербанк», який в подальшому здійснив відчуження цілісного майнового комплексу та майна з виробництва коксу ТОВ «ПЕРПЕТУУМ СОЛЮШН».

Між ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» та ТОВ «НОВОТЕРМ» укладено договір про надання послуг №29062021 від 29.06.2021. В рамках виконання цього договору ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» (Виконавець) взяв на себе зобов`язання надати послуги з обслуговування вантажів, що належать (або належатимуть в майбутньому) на праві власності ТОВ «НОВОТЕРМ» (Замовнику) та надходять залізничним транспортом через станцію Основа по залізничних коліях, які знаходяться в користуванні ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» на підставі договору оренди, укладеним з ТОВ «ПЕРПЕТУУМ СОЛЮШН» (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору про надання послуг №29062021 перелік видів послуг та їх вартість узгоджуються Сторонами додатково та вказуються в актах прийманняпередачі послуг за кожен місяць.

У п.1.3 Договору Сторони погодили, що Виконавець може надавати в інтересах Замовника будь-які види однорідних послуг, які пов`язані із предметом цього Договору та не заборонені та/або не обмежені законодавством України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у позивача з АТ «Українська залізниця» укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 19.03.2020 №271491, що дає позивачу змогу виконувати зобов`язання перед ТОВ «НОВОТЕРМ». Також, з моменту укладення договору з ТОВ «НОВОТЕРМ» надавав послуги з обслуговування вантажів. ТОВ «НОВОТЕРМ» при укладанні договорів зі своїми постачальниками про поставку вантажів (кокс, базальт, доломіт, які транспортуються за допомогою залізничного транспорту) зазначало вантажоодержувачем ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ». Таким чином, при оформленні залізничних вантажів (Покупцем якого є ТОВ «НОВОТЕРМ»), та сплаті необхідних залізничних та додаткових платежів та зборів, належних ТОВ «НОВОТЕРМ», зазначалася наступна інформація: вантажоодержувач ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД НОВОМЕТ», код вантажоодержувача: 5101, станція отримання - Новожанове Південної залізниці, код станції 442702, оскільки позивач має на своїй території в користуванні залізничні колії та чинний договір з АТ «Укрзалізниця», і в подальшому вантаж у вагонах подається зі станції Новожанове саме на колії ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» для подальшої передачі цього вантажу ТОВ «НОВОТЕРМ». Кількість працівників, які залучені безпосередньо до обслуговування вантажів 15 -16 осіб.

Упродовж квітня-травня 2024 року позивачем було надано послуги ТОВ «НОВОТЕРМ», зокрема, у квітні на загальну суму 1 063 792,21 грн. (згідно акту №36 від 30.04.2024).

За результатами наданих послуг 30.04.2024 та з урахуванням наявної у ТОВ «НОВОТЕРМ» передплати по договору, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачем складено за фактом «першої події» (надання послуг) в електронній формі та направлено через електронний кабінет платника податків на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №8 на суму 622 693,82 грн., у т.ч. ПДВ 103 782,30 грн.

16.05.2024 реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено.

31.05.2024 було складено акт наданих послуг №43 на суму 445 758,35 грн. за обслуговування вантажів та подано на реєстрацію податкову накладну №7 від 31.05.2024 року на суму 445 758,35 грн., у т.ч. ПДВ 74 293,06 грн.

18.06.2024 реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №8 від 30.04.2024, №7 від 31.05.2024 зазначено, що «Документ збережено, Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 30.04.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.24, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=17.9261%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем направлено контролюючому органу пояснення та копії документів до податкових накладних (повідомлення №1 від 05.08.2024 року, повідомлення №2 від 05.08.2024 року). Позивачем були додані до пояснень наступні первинні документи:

-договір №29062021 від 29.06.2021 про надання послуг з обслуговування вантажів;

- податкові накладні з квитанціями;

- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, повязані з оподаткуванням

або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за період з 01.04.2023-30.04.2024 та з

01.04.2023-31.05.2024;

- акти здачі-приймання робіт за квітень 2023 травень 2024 рр.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняті рішення №11650574/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2024 року та рішення №11650575/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.05.2024 року.

Підставою для таких рішень зазначено: «ненадання /часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №11650574/42031832 від 19.08.2024 та 11650575/42031832 від 19.08.2024 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування та зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вказаного Порядку розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 ПК України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

За пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520(далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №8 від 30.04.2024, №7 від 31.05.2024 зазначено, що «Документ збережено, Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 30.04.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.24, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=17.9261%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Суд зауважує, що у квитанціях зазначена загальна фраза про надання документів, однак, не вказано, який конкретний перелік документів необхідно надати контролюючому органу для прийняття ним рішень про реєстрацію податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем направлено контролюючому органу пояснення та копії документів до податкових накладних (повідомлення №1 від 05.08.2024, повідомлення №2 від 05.08.2024).

Позивачем були додані до пояснень наступні первинні документи:

-договір №29062021 від 29.06.2021 про надання послуг з обслуговування вантажів;

- податкові накладні з квитанціями;

- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, повязані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за період з 01.04.2023-30.04.2024 та з 01.04.2023-31.05.2024;

- акти здачі-приймання робіт за квітень 2023 травень 2024.

Таким чином, позивачем до податкового органу було надано весь об`єм документів на підтвердження обсягу постачання товару/послуги, зазначених в податкових накладних.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Відповідачами жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю певних документів.

Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідач зазначив, що наданих позивачем документів виявилось недостатньо, у зв`язку з чим було запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, а саме: розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Відповідачами жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю певних документів. Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи викладене вище, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Суд наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв`язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що відповідач 1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому в самому рішенні також не зазначено, які самі документи не біли надані позивачем.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, постанові від 06.03.2024 у справі №440/3706/23.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №260/2595/21, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. А тому, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Оскаржувані рішення, які є адміністративними актами, вказаним вимогам не відповідають, оскільки не містять належної мотивації їх висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Не наведення мотивів прийнятого рішення суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Харківській області документи суд дійшов висновку, що надані позивачем до контролюючого органу документи у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов`язує виникнення обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, відтак є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкових накладних №8 від 30.04.2024 та №7 від 31.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 30.04.2024 та податкову накладну №7 від 31.05.2024, суд зазначає таке.

За вимогами пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Ураховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Харківській області правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №8 від 30.04.2024 та №7 від 31.05.2024.

Оскільки детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті рішення суду, то інші доводи сторін, що наведені у заявах по суті справи, окремій оцінці не підлягають, адже не впливають на правильність розв`язання спору по суті.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Платіжною інструкцією від 30.10.2024 № 503 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Суд зазначає, що представник позивача по тексту позовної заяви вказав, що розмір витрат на правничу допомогу орієнтовно складає 12000,00 грн. Вказав, що усі докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані позивачем у встановлені прооцесуальним законодавством строки. Будь-яких інших заяв позивач не подавав, а отже питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №11650574/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 30.04.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №11650575/42031832 від 19.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.05.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 31.05.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод» «Новомет».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ», місцезнаходження: вул. Карачівське шосе, буд. 44,м. Харків,61071; код ЄДРПОУ 42031832.

Відповідач 1 Головне управління ДПС у Харківській області, місцезнаходження: вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська область, Харківський район, 61057; код ЄДРПОУ 43983495.

Відповідач 2 Державна податкова служба України, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 березня 2025 року.

Суддя О.В Пасечнік