Постанова

від 04.03.2025 по справі 189/1561/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4002/25 Справа № 189/1561/24 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.,

суддів Єлізаренко І.А., Макарова М.О.,

за участю секретаря Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року про закриття провадження

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марини Григорівни, Селянське (фермерське) господарство «Марія», про захист спадкових прав ,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марини Григорівни, Селянське (фермерське) господарство «Марія», про захист спадкових прав, у якому просив: в порядку успадкування за Законом визнати за ОСОБА_1 , право Засновника та кінцевого бенефіціарного власника (з правом повного бенефіціарного володіння) Селянського (фермерського) господарства «МАРІЯ», ЄДРПОУ 31322370; визнати за Селянським (фермерським) господарством «МАРІЯ», ЄДРПОУ 31322370, право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 49.400 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №018543, виданого 31.08.2000 року на підставі рішення Покровської районної ради Покровського району Дніпропетровської області №130-7/23 від 29.12.1999 року.

Ухвалою Покровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 21січня 2025року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марини Григорівни, Селянське (Фермерське) господарство «Марія» про захист спадкових прав закрито.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористалися та відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки даний спір виникає з корпоративних відносин, відповідно не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а здійснюється в порядку господарського судочинства.

Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Звертаючись до суду, позивач просив в порядку успадкування за Законом визнати за ОСОБА_1 , право Засновника та кінцевого бенефіціарного власника (з правом повного бенефіціарного володіння) Селянського (фермерського) господарства «МАРІЯ», ЄДРПОУ 31322370; визнати за Селянським (фермерським) господарством «МАРІЯ», ЄДРПОУ 31322370, право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 49.400 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №018543, виданого 31.08.2000 року на підставі рішення Покровської районної ради Покровського району Дніпропетровської області №130-7/23 від 29.12.1999 року.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (стаття 19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»).

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування(на підставі відповідного державного акта)земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

За змістом системного тлумачення статей 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей 31, 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Натомість право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, за змістом приписів статті 6 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року у редакції, чинній до 16 травня 1992 року, могло належати лише фізичній особі та згідно з частиною першою статті 55 цього кодексу у тій же редакції було об`єктом спадкування у випадку смертігромадянина, який вів селянське (фермерське) господарство. Тому таке право зі створенням селянського (фермерського) господарства до останнього не переходило.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України.За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20Закону України «Про фермерське господарство»). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цьогоЗакону).Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того жЗакону).

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Така правова позиція узгоджується із висновком викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц.

Зважаючи на викладене, та враховуючи, що права засновника фермерського господарства є майновими правами, в силу приписів ЦК України вони входять до складу спадщини після смерті засновника фермерського господарства,тому таківимоги підлягаютьрозгляду самеу цивільномусудочинстві.

Відповідно до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року про закриття провадження скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 04 березня 2025 року.

Повний текст судового рішення складено 05 березня 2025 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

М.О. Макаров