Рішення

від 05.03.2025 по справі 600/5453/24-а

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 р. м. Чернівці Cправа № 600/5453/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 02 жовтня 2024 року №11854727/44001569. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №248 від 29 серпня 2024 року датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

До суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, в якій він просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Чернівецькій області, Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» понесені судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

19 лютого 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цій справі, в обґрунтування якої зазначено про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 10000,00 грн, стягнути які з відповідача і просить заявник.

Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року призначено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу у даній справі до розгляду та вирішення в порядку письмового провадження на 04 березня 2025 року. Роз`яснено Головному управлінню ДПС в Чернівецькій області та Державній податковій службі України право подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу у даній справі у строк до 28 лютого 2025 року.

Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області подано до суду заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких зазначено про нерозумність та непропорційність заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу. На думку представника Головного управління ДПС в Чернівецькій області, дана справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, предмету доказування та аналізу наявність доказів.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі та перевіривши наявні матеріали, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інварм» і Адвокатським об`єднанням «Західна правозахисна група» в особі голови адвокатського об`єднання Зайцевої Олени Олександрівни було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №041124 від 04 листопада 2024 року (далі - Договір).

Відповідно до Розділу 1 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язано здійснити захист, представництво або надання інших видів правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що Клієнт не пізніше 3 банківських днів дня виставлення рахунку оплачує Адвокатському об`єднанню аванс за цим договором.

18 листопада 2024 року ТОВ «Інварм» проведено оплату послуг згідно договору №041124 від 08 листопада 2024 року Адвокатському об`єднанню «Західна правозахисна група» в сумі 15000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2936 від 18 листопада 2024 року.

На підставі Договору №041124 від 04 листопада 2024 року Головою адвокатського об`єднання «Західна правозахисна група» адвокатом Зайцевою Оленою Олександрівною 25 листопада 2024 року видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1099317 на представництво інтересів ТОВ «Інварм» у Чернівецькому окружному адміністративному суді.

25 листопада 2024 року уповноваженою особою ТОВ «Інварм» та керівником Адвокатського об`єднання «Західна правозахисна група» Зайцевою О.О. підписано Акт наданих послуг, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом (ТОВ «Інварм») прийнято послуги зі складання та подання позовної заяви до Чернівецького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Чернівецькій області та зобов`язання ДПС України вчинити певні дії. Всього витрачено часу: 1 год. 15 хв., а загальна сума гонорару визначена в розмірі 10000,00 грн.

Дослідженням змісту доданого до заяви про ухвалення додаткового рішення акту взаємних розрахунків за період з 01 січня 2024 року по 17 лютого 2025 року між Адвокатським об`єднанням «Західна правозахисна група» і ТОВ «Інварм» судом установлено надходження на рахунок Адвокатського об`єднання коштів у сумі 15000,00 грн на підставі платіжної інструкції №2936 від 18 листопада 2024 року та реалізацію наданих за актом від 25 листопада 2024 року ТОВ «Інварм» послуг вартістю 10000,00 грн. Кінцеве сальдо (залишок) Адвокатського об`єднання «Західна правозахисна група» станом на кінець звітного періоду (17 лютого 2025 року) становить 5000,00 грн.

Проаналізувавши вказані документи у їх сукупності та враховуючи наведені вище норми процесуального права, суд вважає, що такими підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, наданої Адвокатським об`єднанням «Західна правозахисна група» ( адвокатом Зайцевою О.О.) на суму 10000,00 грн.

При цьому, як визнається представником позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі, сплата позивачем гонорару в розмірі 15000,00 грн є правомірним авансом за майбутнє надання послуг.

Водночас, враховуючи подання Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області заперечень на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування судових витрат необхідно виходити з критерію розумності їхнього розміру.

У цій справі суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, та беручи до уваги приписи частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- позов носить немайновий характер;

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;

- по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.

Суд також зважає і на те, що при підготовці позовної заяви, відповіді на відзив, яка загалом є ідентичною доводам позову, та представництві інтересів позивача у цій справі в суді адвокатом не витрачено значну кількість часу та зусиль (належних доказів щодо цього не подано), не виконано великого обсягу юридичної і технічної роботи.

При цьому суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №545/2432/16-а, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі №200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім цього, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є неспіврозмірною зі складністю справи та не відповідає критерію реальності понесених судових витрат.

Суд вважає, що сума коштів 10000,00 грн за надану у цій справі правничу допомогу є завищеною, необґрунтованою та не співмірною із виконаними адвокатом роботами. Такий розмір правничої допомоги є нерозумним та невиправданим. Тому наявні підстави для зменшення заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача, яким прийнято оскаржуване незаконне рішення, на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відтак, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цій справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 137, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інварм» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне додаткове судове рішення складено 05 березня 2025 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інварм» (вул. Івасюка, буд. 17, кв. 77, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44001569), відповідачі - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 44057187), Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О.П. Лелюк