Ухвала

від 26.02.2025 по справі 761/992/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1594/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/992/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року, -

за участю:

представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,

прокурора - ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.01.2025 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 22023000000001074 від 19.10.2023 року та накладено арешт на майно, вилучене 08.01.2025 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 (повний перелік майна зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.01.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги представник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, мотиви, викладені в оскаржуваній ухвалі щодо підстав для накладення арешту на вилучене майно є необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Вказує, що прокурором не доведено в клопотанні відповідність критеріям, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, майна, а саме, яке доказове значення воно має для даного кримінального провадження. Крім того, у клопотанні прокурором не розкрито зміст ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та не доведено існування жодного з них.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, окрім як особи щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Посилається представник і на те, що до протоколу обшуку не додано жодного доказу про те, які саме відомості були встановлені старшим слідчим під час огляду цих пристроїв та яке значення вони мають для кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, яка підтримала доводи поданої апеляційної скарги та просила її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що 2 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001074 від 19.10.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що службові особи ТОВ «Західекотоп» (код ЄДРПОУ 40739298) в порушення постанови КМУ № 426 від 09.04.2022 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» впродовж 2022-2023 року, використовуючи залізничні перевезення, налагодили протиправну схему постачання значних за обсягами партій російського скрапленого газу під виглядом походження з Республіки Казахстан на митну територію України, здійснюючи при цьому фінансові розрахунки за його придбання в адресу комерційної структури ООО «КазРосГаз» (засновником та власником 50% статутного капіталу є ПАТ «Газпром», яка здійснює фінансування приватних військових компаній Поток» і «Факел», що ведуть бойові дії проти України).

Крім того, значну частину членів правління і наглядової ради ТОВ «КазРосГазу» очолюють громадяни росії, у т.ч. діючі співробітники ПАТ «Газпром», а головою наглядової ради ТОВ «КазРосГаз» є заступник голови правління ОАО «Газпром».

Так, здійснивши аналіз ланцюга постачання «скрапленого газу» встановлено, що видобуток т.зв. «сирого газу» відбувається на Карачаганакському родовищі (Казахстан), після чого весь обсяг видобутого «сирого газу» направляється на переробку до Оренбурзького газопереробного заводу (рф, г. Оренбург, ул. Чкалова, 1/2).

Внаслідок переробки «сирого газу» на Оренбурзькому газовому заводі, готовий товарний продукт у вигляді «скрапленого газу» в подальшому реалізується через підконтрольну ОАО «Газпром» компанію «AustroFin Mineralol-und Derivate HandelsgesmbH» (засновником та власником 50% статутного капіталу є ПАТ «Газпром»).

За результатами здійснення аналізу маршруту руху залізничних складів під час переміщення товарів, які імпортуються на митну територію України встановлено, що останні завантажуються безпосередньо на території «Оренбургського газопереробного заводу» в залізничні вагони компанії ОАО «Газпромтранс», звідки транзитом через територію російської федерації, Республіка Білорусь, Польщі та/або Словаччини переміщуються на митну територію України.

Так, в товаро-супровідних документах первинним відправником товару виступає ОАО «Газпространс» (ОКПО 58718274, россия, г. Москва, ул. Намёткина, д. 16), країною відправлення - росія, станцією відправлення РЖД «Каргала», а одержувачем - підставна польська комерційна структура «AmeriGas Polska Sp. z.o.o.» (Modlinska 344, 03-152 Warszawa, Poland), країна призначення Польща, станція призначення «Малишевиче».

В подальшому, у зв`язку з різницею ширини колій в колишніх країнах СНД (1520 мм) та Європейськими країнами (1435 мм) переміщуваний російський «газ вуглеводний скраплений» переливається з вагонів ОАО «Газпространс» у т.зв. «євро вагони» на терміналі «Terminal ALEXANDRA» (Малишевиче, Польща), звідки переміщується на станцію відправлення - Chotylow (Польща), а далі транзитом через територію Словаччини до станції призначення «Ключарки» (Україна).

Після прибуття залізничного складу до станції «Ключарки», вагони відправляються на територію перевалочного комплексу Іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» (код ЄДРПОУ 30503387, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Лісна, буд. 21), де відбувається розмитнення товарів, їх перелив до стаціонарних сховищ, інших вагонів або авто цистерн, після чого товар реалізовується вітчизняним суб`єктам господарювання на внутрішньому ринку.

При цьому, після переливу «газу вуглеводневого скрапленого» на переміщуваний товар готується новий пакет товаро-супровідних документів, в яких відправником зазначається румунська компанія «Vixon Gas SRL» (str. Constantin Radulescu Motru 13, et. 8, ар. 84, Bucuresti, sector 4), a одержувачем вантажу визначається TOB «Західекотоп», а також видається польський сертифікат про походження, в якому виробником товару знову зазначається Республіка Казахстан.

Таким чином, досудовим розслідуванням зазначено, що під час зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Західекотоп», починаючи з 2023 року оформлено понад 120 вантажно-митних декларацій в митному режимі «імпорт», в рамках яких на митну територію України ввезено близько 64 тис. т. «газу вуглеводного скрапленого», загальною фактурною вартістю понад 40 млн. дол. США, що свідчить про вчинення службовими особами ТОВ «Західекотоп» умисних дій, спрямованих на завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Водночас наявні дані вказують, що в листопаді 2023 році організатори вказаної схеми з метою приховування своєї протиправної діяльності вирішили припинити діяльність ТОВ «Західекотоп», а всі активи даного підприємства, її зовнішньоекономічну і господарську діяльність поступово перевели на новостворений суб`єкт господарювання - ТОВ «Вігазтрейд» (код 4537205).

Крім того, зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Західекотоп», ТОВ «Вігазтрейд» тісно пов`язана з іншими афілійованими суб`єктами господарювання, а саме: ТОВ «Віллє форте Україна» (код 37723335), ТОВ «Герман Віллє» (код 41275453), ТОВ «Еконоватіка» (код 38003191), ТОВ «СГ Консалт» (код 33479070).

08.01.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за місцем фактичного проживання декларанта та митного брокера ТОВ «Західекотоп», ТОВ «Вігазтрейд» - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено:

1) мобільний телефон темно-зеленого кольору ХІАОМІ Redmi Model M19067G Note 8 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , на якому міститься інформація щодо діяльності ТОВ «Західекотоп» - 1 шт;

2) мобільний телефон темно-зеленого кольору ХІАОМІ Redmi Model Note 12S моделі 23030RAC7V, IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , на якому міститься інформація щодо діяльності ТОВ «Західекотоп» - 1 шт;

3) жорсткий диск сіро-фіолетового кольору з написом Transcend Stone Jet 1/5 TB A582630413, на якому виявлено інформацію що має значення для розслідування кримінального провадження - 1 шт;

4) планшет сірого кольору з написом моделі Lenovo В 8000-Н - 1 шт;

5) ноутбук сірого кольору з написом HP 255 s/n: NCND 1432 JRZ Model RTL 8822 CE, на якому наявні документи ТОВ «Західекотоп» в електронному вигляді 1 шт;

6) ноутбук чорного кольору з написом HP model: ВСМ 943142Y Serial CND 5501Q4X на якому наявні документи ТОВ «Західекотоп» в електронному вигляді -1 шт4

7) Документи:

- митні декларації не заповнені з відтиском печатки ТОВ «Пропан Трейд» код 34951714) на 79 арк;

- пусті аркуші формату А 4 з відлиском печатки ТОВ «Пропан Трейд» (код 34951714) та підписами на 42 арк;

- акт № 04-23 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 30.04.2023 на 2 арк;

- акт № 12-22 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 21.12.2022 на 2 арк;

- акт № 05-23 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 31.05.2023 на 2 арк;

- акт № 03-23 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 31.03.2023 на 1 арк;

- акт № 12-22 здачі-приймання виконаних робіт. ТОВ «Західекотоп» від 31.12.2022 на 2 арк;

- акт № 09-22 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 30.09.2022 на 1 арк;

- акт № 02-23 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 28.02.2023 на 1 арк;

- акт № 01-23 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» від 31.01.2023 на 1 арк;

- договір № 12/2022 від 12.09.2022 з ТОВ «Віллє Форте Україна» на З аркушах з додатком;

- акт № 10-22 від 31.10.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 2 арк;

- акт № 10-22 від 31.10.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 2 арк;

- акт № 06-22 від 30.06.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 1 арк;

- акт № 12-22 від 12.02.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 2 арк;

- акт № 04-23 від 12.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 1 арк;

- акт № 03-23 від 12.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 1 арк;

- акт № 11-22 від 12.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 1 арк;

- акт № 10-22 від 12.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 2 арк;

- акт № 09-22 від 12.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 1 арк;

- акт № 02-23 від 12.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Віллє Форте Україна» на 1 арк;

- акт № 03-24 від 01.02.2020 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 01-22 від 01.02.2020 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 07-22 від 01.02.2020 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 06-22 від 01.02.2020 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 05-22 від 01.02.2020 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 04-22 від 01.02.2020 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 02-22 від 02.02.2022 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Германн Віллє» на 1 арк;

- договір 01-Н від 01.11.2023 з ТОВ «Вігазтрейд» на 3 аркушах з додатковою угодою № 1 від 01.11.2023;

- договір 01-Н від 01.11.2023 з ТОВ «Вігазтрейд» на 4 аркушах з тарифами та додатковою угодою;

- акт № 01-23 від 30.11.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Вігазтрейд» на 1 арк;

- акт № 05-24 від 31.05.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Вігазтрейд» на 1 арк;

- акт № 04-24 від 30.04.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Вігазтрейд» на 1 арк;

- акт № 03-24 від 31.03.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Вігазтрейд» на 1 арк;

- акт № 03-24 від 31.03.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Вігазтрейд» на 1 арк;

- акт № 01-23 від 30.11.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Вігазтрейд» на 1 арк;

- акт № 11-23 від 30.11.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 09-23 від 30.09.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 11-23 від 31.10.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 08-23 від 31.09.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 07-23 від 31.07.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 12-23 від 31.12.2023 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 01-24 від 31.01.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

- акт № 02-24 від 29.02.2024 здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західекотоп» на 1 арк;

8) печатка у металевому футлярі ООО «Стеле» (рф, м. Бєлгород).

08.01.2025 року постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 вилучені речі (технічні пристрої, документи та печатку) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

09.01.2025 року (клопотання датоване 08.01.2025 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 22023000000001074 від 19.10.2023 року, на майно, яке вилучене 08.01.2025 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 (повний перелік майна зазначено в клопотанні).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.01.2025 року вказане клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вилучені речі (технічні пристрої, документи та печатку), перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам апелянта.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що вилучене майно (технічні пристрої, документи та печатку), на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376,404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 22023000000001074 від 19.10.2023 року та накладено арешт на майно, вилучене 08.01.2025 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 (повний перелік майна зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали), - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4