Рішення

від 05.03.2025 по справі 946/8960/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/8960/24

Провадження № 2-а/946/17/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Адамова А.С.,

за участю: секретаря судового засідання Тюміної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону Морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 30.10.2024 про накладення адміністративного стягнення РУМО №280450 від 30.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.202 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що 30жовтня 2024року командиромкорабля морськоїохорони 3рангу спеціальногопризначення проекту«РРВ98МКІ»ВО-207 ОСОБА_2 увідношенні ньогобула складенапостанова пронакладення адміністративногостягнення РУМО№ 280450,якою напідставі ч.2ст.202КУпАП застосованодо ньогоадміністративне стягнення-штраф урозмірі 3400грн.Відповідно довказаної постанови,на думкукомандира корабля,28.10.2024р.під часнесення службив районі76км.р.Дунай буловиявлено маломірнесудно типу«Южанка» УОВ-61-48-Кпід керуваннямгр.України ОСОБА_1 ,який здійсниввихід уконтрольований прикордоннийрайон знедійсним посвідченнямстернового моториста,в порушеннівимог п.3п.п.4.3розпорядження ОдеськоїОДА від22.03.2018р.№260/А-2018«Про затвердженняінструкції пропорядок облікута випускумаломірних суден,інших плавзасобіву територіальнеморе тавнутрішні водив межахОдеської області,де встановленоприкордонну смугута контрольованийприкордонний район»,чим порушиввимоги п.33положення «Проприкордонний режим»,затвердженого ПостановоюКМУ від27липня 1998№ 1147,тобто вчинивправопорушення,відповідальність заяке передбаченеч.2ст.202КУпАП.Вважає данупостанову незаконноюі необґрунтованою,такою,що невідповідає обставинамсправи,вимогам законута підлягаєскасуванню.Так, ані в протоколіпро адміністративнеправопорушення,ані воскаржуваній постанові,не вказаножодного обґрунтуваннячи посиланняна докази,що підтверджувалиб недійсністьпосвідчення.Положеннями пункту3п.п.4.3розпорядження ОдеськоїОДА від22.03.2018№ 260/А-2018,встановлені обов`язкидля чергово-вахтовоїслужби адміністраціїоб`єкта базування,до якоївін немає жодноговідношення.У випадкуневиконання вимог,встановлених пунктом3п.п.4.3розпорядження ОдеськоїОДА від22.03.2018№ 260/А-2018,саме вдіях осібчергово-вахтової службиадміністрації об`єктабазування булиб ознакиправопорушення.Пунктом 3підп.4.3розпорядження ОдеськоїОДА від22.03.2018№ 260/А-2018,не встановленібудь-якіобов`язки длянього,позивача,а томуневиконання такихвимог неможе утворюватисклад іподію адміністративногоправопорушення,та складатиоб`єктивнусторону передбаченогост.202КУпАП адміністративногоправопорушення. НОМЕР_1 загін морськоїохорони Державноїприкордонної службиУкраїни єорганом Державноїприкордонної службиУкраїни,що входитьдо складуМорської охорониі виконуєпоставлені передМорською охороноюзавдання щодоохорони державногокордону вЧорному моріта нарічці Дунай,а такожздійснює іншіповноваження,передбачені законодавством.Начальником 18загону морськоїохорони ДПСУє ОСОБА_3 ,а йогозаступником - ОСОБА_4 ,що підтверджуєтьсявідомостями веб-порталуДержавної прикордонноїслужби України.Водночас,відсутні відомостіпро те,що командиркорабля морськоїохорони зрангу спеціальногопризначення проекту«РРВ98МКІ»ВО-207 ОСОБА_2 бувуповноважений керівникомцентрального органувиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферіохорони державногокордону України, розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 202 КУпАП. Відповідно до цього, можна дійти висновку про те, що командир корабля морської охорони 3 рангу спеціального призначення проекту «РРВ98МКІ» ЕЮ-207 ОСОБА_2 не був уповноваженим розглядати справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 202 КУпАП.

Згідно відзиву Військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2024 року на адміністративний позов ОСОБА_1 , відповідач позов не визнає, вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, 28.10.2024р.під часнесення службив районі76км.р.Дунай буловиявлено маломірнесудно типу«Южанка» УОВ-61-48-Кпід керуваннямгр.України ОСОБА_1 ,який здійсниввихід уконтрольований прикордоннийрайон знедійсним посвідченнямстернового моториста,в порушеннівимог п.3під.4.3розпорядження ОдеськоїОДА від22.03.2018р.№260/А-2018«Про затвердженняінструкції пропорядок облікута випускумаломірних суден,інших плавзасобіву територіальнеморе тавнутрішні водив межахОдеської області,де встановленоприкордонну смугута контрольованийприкордонний район»,чим порушиввимоги п.33положення «Проприкордонний режим»,затвердженого ПостановоюКМУ від27липня 1998р.№1147,тобто вчинивправопорушення,відповідальність заяке передбаченеч.2ст.202 КУпАП.Відповідно наказукомандувача угрупованнясил ізасобів Військово-МорськийСил ЗбройнихСил Українивід 26.02.2024№ 5,затверджені Тимчасовіправила плаваннясуден річкоюДунай вумовах правовогорежиму воєнногостану (надаліПравил),метою якихє забезпеченнябезпеки таконтролю зарежимом плаваннягирлом Бистрета українськоюсуднохідною ділянкоюрічки Дунай.Дія Правилрозповсюджується навсі цивільнісудна,зокрема яхти,маломірні плавзасобицивільних судновласників(далі-судна),органи виконавчоївлади тамісцевого самоврядування,державні підприємствата структури,що здійснюють(забезпечують)контроль плаваннягирлом Бистрета українськоюсуднохідною ділянкоюрічки Дунай.Відповідно довимог Правилрух суденнекомерційного призначення,в т.ч.яхт,маломірних плавзасобівцивільних судновласників,не включенихдо Плану,через гирлоБистре до/зпортів Українина річціДунай заборонено.Відповідно доспільного НаказуОперативно-стратегічнеугруповання військ«Одеса» таОдеської обласноїдержавної (військової)адміністрації від06березня 2023року №3«Про деякіпитання запровадженнязаходів правовогорежиму воєнногостану» дозволеновихід плавзасобівфлоту рибноїпромисловості увнутрішніх водоймахОдеської області.Згідно перелікубаз длястоянки малихсуден вОдеській областівизначений причал№ 19згідно СвідоцтваАдміністрації судноплавстваза №053/2021власником єДП «Ізмаїльськийлісгосп»,який знаходитьсяна 76км р.Дунай,с.Стара Некрасівка,Ізмаїльський район.Відповідно,ні дооднієї зцих группозивач,який працюєв Ізмаїльськійфілії «ЛісаУкраїни»,не відноситься.Експлуатація об`єктівбазування всіхформ власностіта випускз нихмалих,спортивних суден,інших плавзасобівбез наявностіадміністрацій об`єктівбазування забороняється.Малі,спортивні судна,інші плавзасобиможуть виходити(крімзасобів розвагна воді,які виходятьна відстаньдо 2морських миль)у територіальнеморе тавнутрішні водиУкраїни відповіднодо місцевихправил плаваннядля малих,спортивних судені воднихмотоциклів тавикористання засобівдля розвагна водіза умовизавчасного (непізніше ніжза однугодину довиходу)інформування адміністраціямиоб`єктів базування,які нимиобліковуються,відповідних підрозділівДержавної прикордонноїслужби,у зонівідповідальності якихвони розташовані.Вихід таплавання малих,спортивних суден,інших плавзасобівпісля настаннятемної поридоби (завинятком суден,які маютьу документах,що підтверджуютьпридатність суднадо плавання,відмітку пропридатність суднадо експлуатаціїв темнупору доби,та обладнання,визначене длянічного плаванняПравилами судноплавствана внутрішніхводних шляхахУкраїни таМіжнародними правиламипопередження зіткненьсуден наморі 1972року),а такожза межі2морських мильбез відповіднихрадіоелектронних засобівзв`язку тадозволу накористування нимизабороняється.Забороняється виходитиза межі2морських миль:малим,спортивним суднам,іншим плавзасобам,що маютьефективну площурозсіювання судна,недостатню дляйого виявленняза допомогоюрадіолокаційних станцій(радарів)у діапазонах9і 3ГГц (довжинахвилі 3і 10сантиметрів)без радіолокаційнихвідбивачів;малим суднамфлоту рибноїпромисловості безтехнічних засобівдистанційного контролю.Розпорядженням головиобласної державноїадміністрації,начальника обласноївійськової адміністрації04вересня 2023року №678/А-2023затверджені «Правилаплавання длямалих,спортивних судені воднихмотоциклів тавикористання засобівдля розвагна водів Одеськійобласті»,які передбачають:У межахОдеської областіці Правилапоширюються на:власників ісудновласників малихі спортивнихсуден,водних мотоциклів,або осіб,які використовуютьїх наінших підставах;судноводіїв малихі спортивнихсуден,водних мотоциклів,членів екіпажів,а такожінших осіб,що перебуваютьна них;власників іперсонал баздля стоянкималих суден;власників іперсонал баздля стоянкиспортивних суден.Судноводії малихсуден іводних мотоциклівповинні матидокумент направо управління.Особи,які перебуваютьна бортусуден уконтрольованому прикордонномурайоні,повинні матипри собідокументи,що посвідчуютьособу.Судноводію дозволяєтьсявихід уплавання за:сприятливих погоднихумов;технічної справностісудна;наявності устаткуваннята спорядження,перелічених удокументах класифікаційноготовариства;наявності чиннихсуднових документівта відповідногодокумента направо управління;наявності наборту індивідуальнихрятувальних засобів,що відповідаєкількості людейна борту;відповідності кількостілюдей наборту судна,що неперевищує визначенусудновими документами.Судноводію малого,спортивного судна,водного мотоциклазабороняється:керувати судном,яке незареєстровано (крімсуден,які непідлягають обов`язковійреєстрації);керувати судном,яке немає чиннихсуднових документів,передбачених статтею37Закону;керувати судномбез документана правоуправління.Законом України«Про внутрішнійводний транспорт»розділом VІстаттею 34визначено,що:малі судната воднімотоцикли допускаютьсядо плаванняза умовиїх відповідностівимогам безпекисудноплавства,охорони навколишньогоприродного середовища,відповідної кваліфікаціїсудноводіїв,дотримання безпечнихумов дляжиття таздоров`я людей,а такожза наявностінеобхідних судновихдокументів. Статтею 40у розділіVІЗаконом України«Про внутрішнійводний транспорт»права таобов`язки судноводіямалого,спортивного судната водногомотоцикла П.3.визначено,що Судноводіюмалого,спортивного судна,водного мотоциклазабороняється:1)керувати судном,яке незареєстровано (крімсуден,які непідлягають обов`язковійреєстрації)та/абоне пройшлоогляд упроцесі здійсненнятехнічного наглядуі немає судновихдокументів,передбачених статтею37цього Закону;2)керувати судномбез підтвердженнякваліфікації безстроковимміжнародним посвідченнямна правоуправління прогулянковимсудном абопосвідченням судноводіямалого судна/водногомотоцикла,виданим донабрання чинностіцим Законом.Згідно ст.41розділу VІЗаконом України«Про внутрішнійводний транспорт»До керуваннямалими суднами,що підлягаютьобов`язковій реєстраціїу Судновійкнизі України,та воднимимотоциклами допускаютьсяособи,які:1)досягли 18-річноговіку;2)мають кваліфікацію,підтверджену безстроковимміжнародним посвідченнямна правоуправління прогулянковимсудном,посвідченням судноводіямалого судна/водного мотоцикла,виданим донабрання чинностіцим Законом. Вимоги,щодо порушеннявимог прикордонногорежиму стосуєтьсявимог безпекиплавання навідповіді отриманоївід Державноїслужби морськогоі внутрішньоговодного транспортута судноплавстваУкраїни від11.08.2024№ 11451/06-2/15-24за підписомГолови ЄвгеніяІгнатенко згідноякої встановлено,що видачапосвідчення судноводіюмалих/маломірнихсуден,відсутні відомостіщодо видачітакого посвідчення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також визначено, що посвідчення судноводія малого/маломірного судна за №01924/12 видане іншій особі.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте його представник надав суду заяву, якою просив справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2024 року командиром корабля морської охорони 3 рангу спеціального призначення проекту «РРВ98МКІ» ВО-207 Журбенко Сергієм Анатолійовичем у відношенні ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення РУМО № 280450, якою на підставі ч.2 ст.202 КУпАП застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400грн.

В оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення РУМО №280450 від 30.10.2024 року відносно ОСОБА_1 зазначено, що 28.10.2024 р. під час несення служби в районі 76 км. р. Дунай було виявлено маломірне судно типу «Южанка» УОВ-61-48-К під керуванням гр. України ОСОБА_1 , який здійснив вихід у контрольований прикордонний район з недійсним посвідченням стернового моториста, в порушення вимог п.3 підп.4.3 розпорядження Одеської ОДА від 22.03.2018 р. №260/А-2018 «Про затвердження інструкції про порядок обліку та випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води в межах Одеської області, де встановлено прикордонну смугу та контрольований прикордонний район», чим порушив вимоги п.33 положення «Про прикордонний режим», затвердженого Постановою КМУ від 27 липня 1998 № 1147, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.2 ст.202 КУпАП.

Проаналізувавши оскаржену постанову та надані матеріали, суд доходить до висновку про її протиправність, з огляду наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 1ст.202КУпАП передбачено,що адміністративнавідповідальність настаєза порушенняприкордонного режиму,режиму впунктах пропускучерез державнийкордон Україниабо режимнихправил уконтрольних пунктахв`їзду -виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2ст.202КУпАП передбачено,що адміністративнавідповідальність настаєза ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дана норма є бланкетною, оскільки не встановлює певних правил поведінки, а передбачає наявність інших норм права, у інших джерелах, у яких сформульовано конкретні правила поведінки.

Диспозиція цієї норми закону, як зазначалося вище, є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах прикордонного режиму. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Законом України «Про Державну прикордонну службу України» розділом 1 ст.2 визначено, що основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму. Відповідно розділу II ст.2 Морська охорона Державної прикордонної служби України здійснює: охорону державного кордону на морі, річках, озерах та інших водоймах; контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у прилеглій зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України, заходженням іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебуванням у них; охорону суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цих зонах інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; участь в операціях з пошуку та рятування суден (кораблів) і людей, які зазнали лиха на морі; припинення у взаємодії з відповідними військовими частинами та підрозділами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронними органами збройних та інших провокацій на державному кордоні України. Під час дії воєнного стану загони морської охорони у встановленому законом порядку можуть залучатися відповідними органами військового управління Збройних Сил України до ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту, відсічі збройній агресії проти України. До складу загону морської охорони можуть входити дивізіони, групи, кораблі, катери, судна забезпечення та інші підрозділи.

В розділі IV у статті 19 визначено обов`язки Державної прикордонної служби України та на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, зокрема: організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами.

Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 202 КУпАП, яка передбачає відповідальності саме щодо особи, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, визначені ч.1 цієї статті.

Проте, суду не надано будь-яких належних доказів, що впливають на визначення ознаки повторності, як того вимагають приписи ч.2 ст. 202 КУпАП. Не надано доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП протягом року.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення РУМО №280450 від 28.10.2024 вказано, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності протягом року та зазначено про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, а не за ч. 2 ст. 202 КУпАП.

Отже оскаржена постанова суперечить й складеному протоколу РУМО №280450 від 28.10.2024, на підставі якого вона й була прийнята.

Крім того, на п`ятій сторінці відзиву відповідач вказує на обставини, що відповідно до вимог Правил рух суден некомерційного призначення, в т.ч. яхт, маломірних плавзасобів цивільних судновласників, не включених до Плану, через гирло Бистре до/з портів України на річці Дунай заборонено. Відповідно до спільного Наказу Оперативно-стратегічне угруповання військ «Одеса» та Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 06 березня 2023 року № 3 «Про деякі питання запровадження заходів правового режиму воєнного стану» дозволено вихід плавзасобів флоту рибної промисловості у внутрішніх водоймах Одеської області. Згідно переліку баз для стоянки малих суден в Одеській області визначений причал № 19 згідно Свідоцтва Адміністрації судноплавства за № 053/2021 власником є ДП «Ізмаїльський лісгосп», який знаходиться на 76 км р.Дунай, с.Стара Некрасівка, Ізмаїльський район. Відповідно, ні до однієї з цих груп позивач, який працює в Ізмаїльській філії «Ліса України» не відноситься.

Проте, таке мотивування не викладене в оскаржуваній постанові (а саме - невкючення позивача до Плану через гирло Бистре до/з портів України на річці Дунай, невіднесення позивача до певних категорій осіб), не наведене й посилання на відсутність певних дозволів. Крім того, позивачем надано докази, що ДП «Ліси України», працівником якого він є, є правонаступником ДП «Ізмаїльське лісове господарство».

Оскаржувана постановатакож немістить йпосилань нарозпорядження Одеськоїобласної державноїадміністрації,Одеської обласноївійськової адміністраціївід 04вересня 2023року №678/А-2023 «Про затвердження Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», про яке йдеться у відзиві відповідача.

При цьому, в даному випадку, суд не може приймати до уваги нові обставини, які не було покладено в обґрунтування оскаржуваної постанови.

Крім того, суд звертає увагу, що частина 2статті 202КУпАП самапо собіє банкетною,а пункт 33 «Положення про прикордонний режим», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998р. № 1147, на який є посилання в оскаржуваній постанові, не містить таких вимог для капітана, керуючого маломірним судном, на порушенні яких наголошує відповідач в оскарженій постанові, а саме, щодо протиправності виходу у контрольований прикордонний район без певних документів.

Також і пункт 3 підпункту 4 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 22 березня 2018 року №260/А-2018 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку та випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води в межах Одеської області, де встановлено прикордонну смугу та контрольований прикордонний район» також не містить таких обов`язків для позивача, на порушенні яких наголошує відповідач, тобто позивач не міг порушити ці норми.

Відсилок до інших нормативно-правових актів, що в даному випадку, з огляду на банкетний характер ст.202 КУпАП, є обов`язковим, оскаржена постанова не містить.

Вказаним вище спростовується факт наявності в діях позивача описаного в оскарженій постанові складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення вимог п. 33 положення «Про прикордонний режим», затвердженого Постановою КМУ від 27 липня 1998 № 1147 відповідними доказами.

Положеннями ст.90КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Висновки Верховного Суду є обов`язковими для застосування, а причини відступу від вказаних вище висновків судом не встановлені.

Отже, відповідачем в даному випадку не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.202 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до НОМЕР_1 загону Морськоїохорони Державноїприкордонної службиУкраїни (військовачастина НОМЕР_2 )( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постановупро накладенняадміністративного стягненняРУМО №280450від 30.10.2024,складену командиром корабляМорської охорони3рангу спеціальногопризначення проекту«РРВ98МКІ»ВО-207 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 202 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого.2 ст. 202 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.С.Адамов