Ухвала

від 06.03.2025 по справі 496/934/25

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/934/25

Провадження № 2/496/1710/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Шаньшина М.В., розглянувши заяву представника позивача ТОВ «ЗПС Холдинг», про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференціїї,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС Холдінг» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Шустова Наталія Святославівна, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Судове засідання у справі призначено на 09 квітня 2025 року об 11.00 год.

06 березня 2025 року від представника позивача ТОВ «ЗПС Холдинг» - Панова В.С. до суду надійшло клопотання, в якому він просить надати йому можливість взяти участь у судовому засіданні, яке призначено на 09 квітня 2025 року об 11:00 год. та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Клопотання мотивоване тим, що Панов С.І. не може прибути в судове засідання прибути у зв`язку територіальною віддаленістю від місця знаходження суду.

Вивчивши матеріали клопотання суд дійшов наступного.

За ч.2ст. 212 ЦПК Україниучасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Згідно з ч.6 цієї статті суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Разом з тим, вказана норма не несе обов`язкового характеру щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції навіть за наявності відповідного клопотання сторони.

Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, необхідність якого визначається у кожному окремому випадку індивідуально, так як законодавством при розгляді цивільних справ відсутній перелік випадків, відповідно до якого суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі.

Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Разом з тим, навіть віддаленість учасників судового розгляду від місцезнаходження суду чи перебування їх в іншому населеному пункті, а також перебування у інших судових засіданнях не є підставою для підтвердження необхідності саме такої участі в судовому засіданні та не позбавляє можливості сторони з`явитись у судове засідання.

Суддя вважає, що проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції є недоцільним.

Окрім того, представник позивача звертаючись до суду з названим клопотанням всупереч вимог ст. 212 ЦПК України не надав докази надсилання такого клопотання іншим учасникам судового розгляду.

Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 212, 260 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача Панова Володимира Степановича про участь в судовому засіданні 09 квітня 2025 року об 11:00 год у режимі відеоконференціїї.

Роз`яснити представнику позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.В. Шаньшина