Ухвала

від 05.03.2025 по справі 202/8589/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8589/24

Провадження № 1-кс/202/1802/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000000337 від 08.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024040000000337 від 08.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

В ході досудового розслідування, 28.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук квартири АДРЕСА_1 та вилучено мобільний телефон Iphone 16 pro imei НОМЕР_1 із сім картою НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 57 000 грн. та 880 доларів США.

Постановою слідчого СУ ГУНП в області від 28.02.2025 мобільний телефон Iphone 16 pro imei НОМЕР_1 із сім картою НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 57000 грн. та 880 доларів США визнано речовими доказами.

27.02.2025 перелічене майно визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.

Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів, просив слідчого суддю накласти арешт вказане майно.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Представник власника майна надав заяву про розгляд клопотання без їх участі. Просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки під час проведення обшуку слідчий вийшов за межі обсягу обшуку, визначеного в ухвалі слідчого судді, внаслідок чого вилучив майно, яке не має жодного відношення до кримінального провадження.

Неявка власника майна та слідчого, у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України. Подане до канцелярії суду 03.03.2025.

У провадженні відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024040000000337 від 08.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

28.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук квартири АДРЕСА_1 та вилучено мобільний телефон Iphone 16 pro imei НОМЕР_1 із сім картою НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 57 000 грн. та 880 доларів США.

Постановою слідчого СУ ГУНП в області від 28.02.2025 мобільний телефон Iphone 16 pro imei НОМЕР_1 із сім картою НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 57000 грн. та 880 доларів США визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У той же час слідчий суддя зазначає, що статтею 131КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст.132КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.

Таким чином, частиною 3 ст.132КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб`єктів, які здійснюють кримінальне провадження.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

При цьому слідчий суддя зазначає, що частиною 4 ст. 191 КК України передбачена кримінальна відповідальність за привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану. Частина 1 ст.366 КК України передбачає кримінальну відповідальність за складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідно до ухвали про дозвіл на обшук за вказаною адресою слідчим суддею було надано дозвіл на відшукання оригіналу договору № 69 з «Поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерній, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області» від 07.12.2023; оригіналу додаткової угоди №1 до договору № 69 з «Поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерній, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області» від 07.12.2023; оригіналу додаткової угоди №2 до договору № 69 з «Поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерній, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області» від 15.12.2023; оригіналу акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 19.12.2023 за договорі № 69 з «Поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерній, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області» від 07.12.2023; вільних та умовно-вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_4 у оригіналах різних документів (автобіографія, особисту листку з обліку кадрів, договорах, заявах, анкетах, накладних та інше) на 10-15 документах; належним чином завірених копій статуту, наказу про призначення на посаду та посадові інструкції директора, головного бухгалтера ТОВ «Нардор» код ЄДРПОУ 40299913), ФОП ОСОБА_5 .

Відтак, слідчим суддею не надався дозвіл на відшукання мобільних телефонів, грошових коштів, а отже, у розумінні ч.1 ст.167, ч.7 ст.236 КПК України, вони є тимчасово вилученим майном.

У даному випадку стороною обвинувачення не доведено, що вилучені під час обшуку мобільний телефон може містити інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадження, оскільки події кримінальних правопорушень мали місце у 2023 році, а телефон, вилучений у лютого 2025, тобто слідчим не доведено, що ОСОБА_6 використовуючи саме цей телефон ймовірно вчиняв кримінальні правопорушення, а отже стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи ОСОБА_6 .

Щодо накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження того, що вилучені під час обшуку грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, а відтак слідчим суддею не встановлено підстав для їх арешту.

Враховуючи викладене клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчий суддя склав 05.03.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1