Ухвала від 06.03.2025 по справі 347/452/25

Справа № 347/452/25

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"06" березня 2025 р. м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., перевіривши позовну заяву представника Недокус Віктора Ігоровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Підволочиська державна нотаріальна контора, АТ КБ «Приват банк» про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и л а :

Представник позивача адвокат Недокус В.І. звернувся до суду з позовом, в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Підволочиська державна нотаріальна контора, АТ КБ «Приват банк» про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що у позовній заяві ціна позову вказана у розмірі 1391543,23 грн., то судовий збір відповідно до вимог вказаного вище Закону слід було сплатити у сумі 13915,43 грн.

Натомість, до матеріалів позову представником позивача долучено квитанцію, про сплату судового збору на суму 1211, 20 грн.

При цьому, представник позивача просив відстрочити сплату судового збору моменту закінчення розгляду справи по суті. Як підстав для відстрочення сплати судового збору, представник позивача вказує на той факт, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа, як внаслідок нападу російської федерації на Україну, змушена була покинути своє постійне місце проживання в результаті окупації її рідного міста Каховка Херсонської області, де був сформований сталий побут та забезпечення постійним місцем працевлаштування.

Оцінюючи доводи клопотання в цій частині, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для вирішення питання відстрочення сплати судового збору суд у першу чергу має установити фінансову та майнову спроможність сторони сплатити судовий збір.

Майновий стан є оціночним поняттям, тому суду для вирішення питання про зменшення розміру сплати судового збору також необхідно враховувати такі обставини: наявність зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, отримання соціальних виплат, перебування особи на обліку в соціальних службах, наявність рахунків відкритих у банках, та інші докази, які дадуть можливість встановити реальний майновий стан заявника.

Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення або зменшення його розміру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Отже, із системного аналізу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що єдиною підставою для зменшення розміру сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд звертає увагу, що заявлене клопотання не містить будь-яких інших доказів, окрім довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (позивача), які підтверджують що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Однак таких документів матеріали позовної заяви не містять. Крім того, довідка про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи датується 06.10.2022 року. Тобто інформація зазначена в ній, з огляду на дату звернення 05.03.2025 року з позовною заявою є дещо неактуальною.

Таким чином, перевіривши наведені у клопотанні доводи про відстрочення сплати судового збору, відсутні підстави для його задоволення, оскільки представником позивача не були надані докази на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

В позовній заяві, позивачем вказано ціну позову 1391543,23 гривні. У прохальній частині позовної заяви позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на грошові кошти, а саме 29424, 60 гривень, та 32746 доларів США 70 центів.

Згідно з ч. 1ст. 6 Закону України "Про судовий збір " за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як зазначено у п. 11 Постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року N 10, порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону N 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру частково в іноземній валюті, а саме в доларах США, позивачеві необхідно зазначити правильно ціну позову в національній валюті відповідно до офіційного курсу долара США до української гривні на день подачі позову до суду.

Так, позовну заяву подано до суду 26.02.2025 року, згідно відстеження трекінгу поштового відправлення. Курс долара до гривні, згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.02.2025 року становив 41,7358 грн. Таким чином ціна позову, на день подання позовної заяви становила: 32746,70 дол. США ? 41,7358 =1 366 709,72 грн. Отже ціна позову щодо вимоги про визнання права власності на спадкове майно, а саме грошові кошти в доларах США становила 1366709,72 грн. Проте, загальна ціна позову становить 1366709, 72 + 29424, 60 грн. (вимога за грошові кошти в національній валюті) = 1396134, 34 гривень.

Отже враховуючи ціну позову, позивачу слід було сплатити судовий збір у сумі 13 961.34 гривню.

Проте, представником позивача сплачено судовий збір частково, в розмірі 1211, 20 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 12750, 14 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву представника ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Підволочиська державна нотаріальна контора, АТ КБ «Приват банк» про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши представнику позивача строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити для відома та виконання представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. С. Кіцула