Справа № 953/10190/24
н/п 2/953/515/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді Зуба Г.А.
за участю секретаря Кулікової Т.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства,-
ВСТАНОВИВ:
05.11.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Керімова А.З., до ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій представник позивача просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису про народження №1510 від 22 травня 2008 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, а саме: у відомостях про батька дитини змінити: « ОСОБА_6 » на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України».
Позовні вимоги мотивовані наступним. З січня 2007 року позивачка та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю та перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька якої внесені до її свідоцтва про народження відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. 29.06.2022 між позивачкою та ОСОБА_4 укладено шлюб. Після повномаштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_4 вступив на військову службу до лав ЗСУ, та під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. За життя ОСОБА_4 та позивач разом з їх спільною донькою проживали однією сім`єю, ОСОБА_4 брав участь у вихованні доньки, визнавав факт батьківства та виконував покладені на нього обов`язки батька. У зв`язку з тим, що факт батьківства ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_5 не встановлено, що позбавляє дитину приймати участь у можливості спадкування майна, що залишилось після смерті батька, а отримання пенсій, пільг та соціальних виплат після смерті батька, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалась.
Позивач та її представник в судове засідання з`явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Від представника третьої особи Дніпровського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) на адресу суду надійшла заява, в якій представник просить розглянути справу за відсутності представника відповідно до фактичних обставин справи.
05.11.2024 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зубу Г.А.
06.11.2024 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано 06.11.2024.
Ухвалою судді від 07.11.2024 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.01.2025 закрито підготовче провадження по вказаній справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої у свідоцтві про її народження зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Відомості про батька ОСОБА_5 внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
29.06.2022 між позивачкою та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків), актовий запис №741.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер внаслідок вогнепального поранення шиї внаслідок бойових дій.
Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що відповідач по справі є матір`ю померлого ОСОБА_4 .
Як на підставу позовних вимог сторона позивача посилається на те, що ОСОБА_4 проживав з позивачкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з січня 2007 року. Зазначає, що від вказаних стосунків у сторін народилась донька ОСОБА_7 , відомості про батька якої у свідоцтві про народження зазначені за вказівкою позивачки, про яку померлий піклувався, та займався її вихованням, на підтвердження чого надано до суду фото-таблицю з фото-картками та скріншоти з особистих повідомлень мессенджерів. Підставою звернення до суду стало те, що дитина бажає реалізувати своє право на отримання спадщини після смерті батька, на отримання пенсій та соціальних виплат, а встановлення факту батьківства можливо лише на підставі рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122та 125 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За змістом статті 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис
про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині 3 статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на їм' я, набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Також, держави-учасниці гарантують рівноправність дітей (ст.2); неприпустимість будь-яких форм дискримінації (ст.2); пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст.3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст.5); невід`ємність і пріоритет права на життя (на держави покладається обов`язок забезпечити їх виживання і розвиток, ст. 6); право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, ст. 12-15); принцип збереження індивідуальності дитини (ст. 8); неприпустимість катувань та інших жорстоких, нелюдських і принижуючих гідність видів поводження і покарання (ст.37 а); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).
Такі ж висновки викладені ЄСПЛ у справі «Йевремович проти Сербії», де судом під час розгляду скарги про встановлення батьківства застосовано положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначено, що суди при вирішенні цієї категорії спорів мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява №3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).
Законодавством України також визначено необхідність приймати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, з врахуванням того, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина 1 статті 22 Закону України від 1 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Тому за загальними положеннями Сімейного Кодексу України для вирішення у судовому порядку питання про встановлення батьківства не має значення, чи народилася дитини після смерті чоловіка, стосовно якого вирішується питання про батьківства, чи на час народження він був живий. Не залежить встановлення цього факту і від того, чи визнавав за життя померлий своє батьківство, чи утримував або взагалі не знав про її існування. Встановлення факту батьківства має не лише суттєве значення задля забезпечення немайнових прав дитини, а ще з його встановленням у дитини виникають спадкові права, права на соціальний захист.
За такого факт батьківства може встановлюватися, як в окремому, так і позовному провадженні, але оскільки критерієм визначення походження дитини є наявність кровного зв`язку, доказами на підтвердження факту батьківства може бути будь-які, що підтверджували б цю обставину. Тому доказами в справі може бути висновок експертизи, яку можна провести за інформацією, що міститься у медичних документах або на підставі спорідненості з іншими родичами, показаннями свідків про спільне проживання батьків дитини та очікування ними дитини, листування, інших відомостей.
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 613/96/21, висновки якої відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує, зроблено висновок, «щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства».
Згідно з абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення у справі «Калачова проти російської федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Відтак, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства, який необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
До суду надано висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду за №45797 від 07.01.2025 виготовленого на замовлення позивача медико-генетичним центром «МАМА ПАПА», відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 99,99999%
Підстав вважати даний висновок невірним у суду немає, та відповідачкою він визнається в повному обсязі. Доказів на його спростування надано не було.
Допитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_5 вказала, що ОСОБА_4 є її батьком, та вона хоче, щоб відомості про нього були зазначені в її свідоцтві про народження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доведення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення судом.
Відповідно до ст. 134 СК України,на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п. 20 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі по тексту - Правила), що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести зміни до актового запису про народження №1510 від 22 травня 2008 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, а саме: у відомостях про батька дитини змінити: « ОСОБА_6 » на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України».
Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_2 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .
Третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Київ, б-р Верховної Ради, буд. 8/20, код ЄДРПОУ 26088676.
Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2025 року.
Суддя Г.А. ЗУБ
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2025 |
Оприлюднено | 07.03.2025 |
Номер документу | 125629377 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Зуб Г. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні