Ухвала від 06.03.2025 по справі 757/5878/24-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5878/24-ц

пр. 2-2466/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа №757/5878/24-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІРА»,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» про витребування майна, -

представник позивача - адвокат Кузовкін Е. В.

представник відповідача - адвокат Вініченко В. В.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22.04.2024 року через канцелярію суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІРА», про стягнення коштів, у якій просить залучити його до участі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі, прийняти позов третьої особи до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» про витребування майна, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 500 000, 00 доларів США та судові витрати.

В обгрунтування поданої позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зазначено, що обидва як і первісний позов, так і позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,стосуються одного об`єкту нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 , у разі вчинення дій щодо звернення до суду з питання позбавлення ТОВ «НІРА» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , зобов`язалася сплатити, зокрема, ОСОБА_3 , грошові кошти у розмірі 1 500 000, 00 доларів США або грошовий еквівалент у гривнях станом на дату платежу. Таким чином, обидва позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 взаємопов`язані, адже стосуються квартири АДРЕСА_1 , і спільний їх розгляд є доцільним, адже вони виникають з одних правовідносин.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Кузовкін Е. В. надав пояснення, проти залучення у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,ОСОБА_3 заперечував, посилаючись на те, що його вимога, виходить за межі первісного позову та не є пов`язаною із ним.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача - адвокат Вініченко В. В. надав пояснення, просив прийняти позовну заяву ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,до спільного розгляду з позовної заявою ОСОБА_1 , з огляду на те, що обидва позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 взаємопов`язані, їх спільний розгляд є доцільним, адже вони виникають з одних правовідносин.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та позовної заяви про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Частинами 2, 3 ст. 193 ЦПК України визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 194 ЦПК України визначено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року, справа №916/3245/17, зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 року у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту прав відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Разом з тим, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 52 ЦПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Отже позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Передбачене статтею 52 ЦПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

При цьому суд наголошує на істотних відмінностях між поняттями «предмет позову» і «предмет спору». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

З огляду на вищезазначене позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, може бути прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 52 ЦПК України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, може подати позов до однієї або декількох сторін у справі, в якій відкрито провадження, саме щодо предмета спору у даній справі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є витребування від ТОВ «НІРА» на користь позивача ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2495324480000, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в той же час третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 , у поданій у справу позовній заяві просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь грошові кошти у розмірі 1 500 000, 00 доларів США, у зв`язку порушенням взятого ОСОБА_1 зобов`язання від 07.09.2019 року перед ТОВ «НІРА» та ОСОБА_3 .

Відтак суд доходить до висновку, що ОСОБА_3 , як третя особа, заявив самостійні вимоги не щодо предмета спору у даній справі.

Крім того суд зазначає, що позов у даній справі та позов третьої особи з самостійними вимогами не взаємопов`язані, оскільки вони ґрунтуються на різних фактичних і правових підставах та доказах, відсутні умови, які свідчили б про пов`язаність та доцільність спільного розгляду первісного позову та позову третьої особи.

Доводи ОСОБА_3 та представника ТОВ «НІРА» щодо доцільності розгляду в одному проваджені, спрямованої на процесуальну економію, та нестворення окремого судового процесу, пов`язаного з цією справою, суд відхиляє, з огляду на те, що задоволення/незадоволення позову третьої особи ОСОБА_3 не виключить повністю або частково задоволення первісного позову, не доведе відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову.

При цьому, суд наголошує, що вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимоги позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Виходячи з предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, та прийняття позову третьої особи до спільного розгляду разом з первісним позовом, оскільки вимоги ОСОБА_3 , викладені в позовній заяві, не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні ст. 52 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2, 4, 12, 13, 15, 52, 193-195, 260-261, 353-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до участі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» про витребування майна - відмовити.

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІРА», про стягнення коштів - повернути ОСОБА_3 .

Копію позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІРА», про стягнення коштів долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити ОСОБА_3 право на звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Суддя Г.О. Матійчук