Ухвала

від 06.03.2025 по справі 916/4170/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

06 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4170/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Н.М. Принцевської, Я.Ф. Савицького,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від прокуратури: М.В. Капустін,

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: І.А. Ракович,

від відповідача-2: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури

про призначення судової земельно-технічної експертизи

в межах розгляду апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024, повний текст складено 09.02.2024

у справі №916/4170/23

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації

до відповідачів:

1)Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;

2)Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 ,

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним пункту додатку до акта приймання-передачі та усунення перешкод у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 05.12.2020 №27-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність щодо земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779;

- визнати недійсним п.109 додатку до акта приймання-передачі від 05.12.2020 б/н земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність;

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою площею 1,3616 га шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області на земельну ділянку площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району (раніше Підгірненської сільської ради Тарутинського району) Одеської області (запис про речове право №40547791 від 11.02.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2290798951247) з одночасним припиненням права комунальної власності;

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні прав користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,3616 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 у Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги щодо цієї земельної ділянки;

- усунути перешкоди державі в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ - 04379226, Одеська область, Болградський район, смт Тарутине, вул. Широка, 1) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022585, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4) земельну ділянку площею 1,3616 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 та має 8 поворотних точок з такими координатами:

№1 - координати: X - 5 112 265,330, У - 3 262 531,031;

№2 - координати: X - 5 112 256,010, У - 3 262 522,160;

№3 - координати: X - 5 112 601,340, У - 3 262 094,300;

№4 - координати: X - 5 112 619,753, У - 3 262116,744;

№5 - координати: X - 5 112 606,918, У - 3 262 134,373;

№6 - координати: X - 5 112 418,446, У - 3 262 360,332;

№7 - координати: X - 5 112 350,542, У - 3 262 439,583;

№8 - координати: X - 5 112 312,933, У - 3 262 488,145.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, площею 3,019 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої Державним підприємством "Одеський науково-дослідний інститут та проектний інститут землеустрою", частина земельної ділянки площею 1,3616 га з визначеними координатами поворотних точок X та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 м від лінії державного кордону України та Республіки Молдова, тобто у прикордонній смузі, що свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

При цьому прокурор наголосив, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності та не можуть бути передані до комунальної чи приватної власності, а також щодо таких земель встановлений спеціальний режим їх використання.

Відтак, на переконання прокурора, наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 05.12.2020 №27-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» щодо земельної ділянки площею 3,019 га 3 кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, прийнято поза межами повноважень, що визначені ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, а також прийняте в порушення вимог ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. 3, 20, 77, 122 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони", з огляду на що зазначений наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а п.109 додатку до акту приймання-передачі б/н земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, на підставі якого земельну ділянку площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 передано в комунальну власність - визнанню недійсним у порядку, визначеному ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України та ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Окрім наведеного, прокурор вказав, що наразі спірна земельна ділянка зареєстрована на праві комунальної власності за Тарутинською селищною радою, проте частина вказаної ділянки площею 1,3616 га в силу закону не може належати до земель сільськогосподарського призначення та перебувати в комунальній власності, тому, за доводами прокурора, викладеними у позовній заяві, права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією спірною частиною земельної ділянки шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Водночас прокурор наголосив, що враховуючи положення ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо частини спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, площею 1,3616, необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної Болградського району Одеської області (раніше Підгірненської сільської ради Тарутинського району) Одеської області.

Крім того, прокурор зазначив, що порушені права Адміністрації потребують захисту також шляхом скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги щодо цієї земельної ділянки, оскільки під час державної реєстрації останньої, як ділянки сільськогосподарського призначення, не враховані законодавчо встановленні межі прикордонної смуги, що належать до земель оборони та, можуть перебувати виключно в державній власності.

Підсумовуючи наведене, на думку прокурора, порушені права та законні інтереси держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації також потребують захисту шляхом зобов?язання Тарутинської селищної ради повернути земельну ділянку площею 1,3616 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 та має 8 поворотних точок.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка має межу з державним кордоном України з Республікою Молдова та з наявних матеріалів справи вбачається, що частина спірної земельної ділянки у розмірі 1,3616 га розташована у межах прикордонної смуги вздовж 30-50 метрів від лінії державного кордону, має особливий статус та має відноситись до земель оборони та мати відповідний режим правового регулювання. Окрім того, господарський суд зауважив, що імперативний припис ч.2 ст. 77 ЗК України чітко визначає, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності та є очевидним, що вказаний імперативний припис забороняє передачу та знаходження частини спірної земельної ділянки у будь-якій іншій власності, крім державної. За таких обставин, будь-які рішення органів місцевого самоврядування стосовно передачі частини спірної земельної ділянки у комунальну власність не можна вважати такими, що відповідають вимогам закону.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, зокрема, скаржник вказує, що матеріали справи не місять жодного доказу на підтвердження того, що демаркація державного кордону між Україною і Республікою Молдова завершена. Отже, судом першої інстанції не взято до уваги та не досліджено, що процес демаркації державного кордону України з республікою Молдова не завершено та межі кордону не внесено до Державного земельного кадастру, хоча вказані обставини мають визначальне значення для вирішення справи по суті.

Крім того, на думку апелянта, судом взагалі не взято до уваги наявне в матеріалах справи рішення Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №2207-VIII від 28.01.2022, яким надано дозвіл Військовій частині НОМЕР_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності орієнтовною площею 255,0 га в постійне користування для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України на території Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області.

Окремо скаржник звернув увагу на неналежність доказу, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог та неможливість використовувати відповідний доказ, як підставу для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне. Так, у своїй позовній заяві Позивач стверджує, що спірна земельна ділянка перебуває в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону, при цьому, Позивач, як доказ надає тільки схему розміщення меж земельних ділянок по відношенню до Державного кордону України та республіки Молдова на території Одеської області, розроблену Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Скаржник вказує, що Схема складена лише на підставі опрацювання архівних матеріалів інституту, як зазначено в листі самого інституту від 30.08.2023 № 987 (наявний в матеріалах справи), а фактичного вимірювання на місцевості вказаної 50-метрової смуги не здійснювалось. Водночас, на вказаній схемі не містяться відомості стосовно наявності лінії прикордонних інженерних споруджень та на якій саме відстані до лінії державного кордону розташована оспорювана частина вказаної земельної ділянки площею 1,3616 га. - 30-50 метрів чи 1-29 метри. З огляду на викладене наданий прокурором лист та схема носять суто інформативний характер.

Крім того, апелянт наголосив, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок, зазначивши, що у вказаній схемі відображено межу державного кордону, проведено розмежування відстані меж спірної земельної ділянки земельної ділянки відносно державного кордону, адже межі державного кодону України з Республікою Молдова наразі не визначені так, як не завершена його демаркація, про що детально зазначено вище. Враховуючи зазначене, не можливо робити висновок про розташування вказаної земельної ділянки в 50-метровій смузі від лінії Державного кордону виключно на підставі Схеми, а будь-які інші докази відповідного розташування спірної земельної ділянки не надані.

25.03.2024 Південно-західним апеляційним господарським судом за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

25.07.2024 від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання (вх.№ 2876/24) про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що предметом доказування по справі №916/4170/23 є встановлення факту накладення земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 на законодавчо визначені межі ширини прикордонної смуги (50 метрів) від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а також встановлення координат поворотних точок та площі накладення.

З огляду на зазначене, те, що скаржником заперечується належність Схеми розміщення меж земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, що виготовлена Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» як доказу, з огляду на те, що для встановлення вказаних вище обставин необхідні спеціальні знання у галузі землеустрою та геодезії, прокурор просить призначити судову земельно-технічну експертизу, поставивши на вирішення експерта наступні питання:

1) На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком №0730/33, знаходиться поворотна точка №2 (координати: Х 5112256.01, Y 3262522.16) земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779?

2) На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком №0730/29, знаходиться поворотна точка №3 (координати: Х 5112601.34, Y 3262094.3) земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779?

3) Чи накладається земельна ділянка площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 на 50-ти метрову територію від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, що позначена прикордонними знаками №0730/23, №0730/30, №0730/31, №0730/32, №0730/33? Якщо так, то яка площа накладення та координати поворотних точок в межах площі накладення?

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області заперечує проти призначення експертизи, зазначаючи, що під час реєстрації земельної ділянки та перевірки поданої на розгляд погодженої документації із землеустрою та електронного документа в матеріалах документації із землеустрою були відсутні відомості щодо обмеження у використанні земельної ділянки вздовж прикордонної смуги.

В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером - 5124787600:01:001:0760 утворено 5 нових земельних ділянок, з яких 4 (чотири) земельні ділянки передано у приватну власність (кадастровий номер 5124787600:01:001:0795; 5124787600:01:001:0786; 5124787600:01:001:0780; 5124787600:01:001:0782) та, зокрема, 1 (одну) до комунальної власності - кадастровий номер 5124787600:01:001:0779. Станом на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером - 5124787600:01:001:0760 перебуває в архівному шарі програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру. Щодо документації із землеустрою спірної земельної ділянки, то в матеріалах документації визначено межі спірної земельної ділянки та не визначено відомостей щодо обмеження у використанні земельної ділянки вздовж прикордонної смуги, та не вбачається її розташування з межею державного кордону України з Республікою Молдова

Головне управління вважає, що призначення судової земельно-технічної експертизи є недоцільним, адже згідно з даними Державного земельного кадастру на даний час до Державного земельного кадастру досі не внесено відомості про державний кордон України з Республікою Молдова.

Крім цього, у судовому засіданні 06.03.2025 представник скаржника зазначив, що клопотання про призначення експертизи прокурором у суді першої інстанції не заявлялось, а відтак його задоволення у суді апеляційної інстанції порушуватиме норми процесуального права.

Розглянувши клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо поновлення процесуального строку судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому колегія суддів враховує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду, разом з тим суд не звільняється від обов`язку обґрунтувати свій висновок, дотримуючись таким чином приписів ст. 236, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992 року).

Враховуючи те, що, доводом апеляційної скарги є те, що скаржником заперечується належність в якості доказу по справі Схеми розміщення меж земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, що виготовлена Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з метою недопущення порушення права осіб на доступ до правосуддя, визначених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України, ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін та держави, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на подання такого клопотання підлягає поновленню.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним пункту додатку до акта приймання-передачі та усунення перешкод у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою.

Так, прокурор вказав, що спірна земельна ділянка знаходиться в смузі відведення шириною 50 м від лінії державного кордону України та Республіки Молдова, тобто у прикордонній смузі, що свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Таким чином, предметом доказування по вказаній справі є встановлення факту накладення спірної земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 на законодавчо визначені межі ширини прикордонної смуги (50 метрів) від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а також встановлення координат поворотних точок та площі накладення.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що спірна земельна ділянка має межу з державним кордоном України з Республікою Молдова, а частина спірної земельної ділянки у розмірі 1,3616 га розташована у межах прикордонної смуги вздовж 30-50 метрів від лінії державного кордону, має особливий статус та має відноситись до земель оборони, що вбачається із Схеми розміщення меж земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, що виготовлена Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Між тим, із вказаними висновками не погоджується скаржник, зазначаючи, зокрема, що вказана Схема складена лише на підставі опрацювання архівних матеріалів інституту, а фактичного вимірювання на місцевості вказаної 50-метрової смуги не здійснювалось, що виключає можливість врахування вказаного доказу як належного.

Колегія суддів, дослідивши Схему розміщення меж земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, що виготовлена Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», зазначає, що будь-яких позначок, позначень, відомостей, зокрема щодо джерела вирахування координат, програмного забезпечення, сертифікатів відповідальних за виконання схеми осіб, документів та вихідних даних, на підставі яких було складено Схему, визначення похибки, тощо матеріали господарської справи не містять, а відтак, судова колегія у даному разі погоджується з позицією скаржника, що вказаний доказ носить інформативний характер та не може слугувати належним доказом у даній справі.

Між тим, як зазначалось раніше, предметом доказування по вказаній справі є встановлення факту накладення спірної земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 на законодавчо визначені межі ширини прикордонної смуги (50 метрів) від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а також встановлення координат поворотних точок та площі накладення.

Колегія суддів зазначає, що без встановлення вказаних обставин неможливе правильне вирішення справи.

При цьому, для встановлення вказаних обставин, необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою та геодезії.

З огляду на зазначене, з метою всебічності та повноти судового розгляду, з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України Про судову експертизу, ;Про виконавче провадження, іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до п.п. 1.2.2. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, до основних видів (підвидів) експертизи належить інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо- технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно- земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно- технічна; теплотехнічна експертиза.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Отже, призначення судом судової експертизи має місце у випадку необхідності у спеціальних знаннях, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення та є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з приписами ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 103 Господарського процесуального кодексу України визначено, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність проведення судової земельно-технічної експертизи у даній справі для встановлення обставин, що входять у предмет доказування, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне задовольнити клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури та призначити судову земельно-технічну експертизу у даній справі, на вирішення якої поставити питання, що будуть зазначені в резолютивній частині даної ухвали.

Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з наданням дозволу, у разі необхідності, залучення до проведення експертизи експертів відповідної спеціалізації.

Витрати по сплаті вартості земельно-технічної експертизи колегія суддів покладає на Одеську обласну прокуратуру, а також вважає за необхідне попередити судових експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, які будуть долучені до проведення експертизи, про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384,385 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи на час її проведення.

Враховуючи, що для проведення експертного дослідження матеріали справи направляються до експертної установи, та у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 234 ГПК України,

апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи задовольнити.

2.Призначити по справі №916/4170/23 судову земельно-технічну експертизу.

3.Проведення судової експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська 8, м.Одеса, 65026) з наданням дозволу, у разі необхідності, залучення до проведення експертизи експертів відповідної спеціалізації, попередивши експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність по ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4.На розгляд та вирішення експертів поставити такі питання:

1) На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком №0730/33, знаходиться поворотна точка №2 (координати: Х 5112256.01, Y 3262522.16) земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779?

2) На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком №0730/29, знаходиться поворотна точка №3 (координати: Х 5112601.34, Y 3262094.3) земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779?

3) Чи накладається земельна ділянка площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 на 50-ти метрову територію від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, що позначена прикордонними знаками №0730/23, №0730/30, №0730/31, №0730/32, №0730/33? Якщо так, то яка площа накладення та координати поворотних точок в межах площі накладення?

5.Зобов`язати учасників справи сприяти судовому експерту у проведенні судової експертизи, виконуючи всі вимоги судового експерта, зокрема, шляхом надання додаткових документів, оплати експертизи тощо.

6.Оплату вартості експертизи покласти на Одеську обласну прокуратуру, докази чого надати до суду.

7.Зупинити апеляційне провадження по справі №916/4170/23 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2024 на час проведення експертизи.

8.Направити матеріали справи №916/4170/23 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст.287-288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 06.03.2025.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяН.М. Принцевська

СуддяЯ.Ф. Савицький