Рішення

від 06.03.2025 по справі 391/849/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/849/24

Провадження № 2/391/60/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2025р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Капиш В.М.,

при секретарі -Говорової К.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Ірина Анатоліївна до територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бондаренко Ірина Анатоліївна звернулася до суду з даним позовом в якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 7,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полтавської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3522885000:02:000:0474, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КР № 031422.

Згідно заповіту від 20.12.2018 року ОСОБА_2 заповів земельну ділянку площею 7,02 га ОСОБА_1 , інших спадкоємців не має. У встановлений шестимісячний строк, позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини так як цьому завадили поважні причини, а саме з 10.09.2024 року по 25.09.2024 року перебувала на лікуванні з діагнозом: хронічний холецистит у фазі загострення.

У зв`язку з наведеним позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19.12.2024 ухвалою судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області після усунення недоліків відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

13.02.2025 ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бондаренко І.А. подала заяву, зареєстровану судом 06.03.2025 року про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Компаніївської селищної ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду 15.01.2025 від Компаніївської селищної ради надійшла заява від 15.01.2025 №03-20/13/1 за підписом селищного голови Олександра Маслюкова про розгляд справи без участі представника селищної ради. Не заперечують щодо визнання позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1ст. 206 ЦПК Українипередбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно дост. 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі в підготовчому засіданні, у зв`язку з існуванням визначених ч.3ст.200 ЦПК Україниумов, та задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 13 ЦПК України(диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час якстаття 16 ЦК Українивизначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Згідно із ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №59, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 19.03.2024 року (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 22.02.2023 року, актовий запис № 7, виданого повторно Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком в свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2 (а.с.9).

Відповідно до інформації Бобринецької міської ради від 17.10.2024 № 04-11/1545/05 ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 07.09.2016 року та знято з реєстрації місця проживання за даною адресою 15.04.2024 року в зв`язку зі смертю. На день смерті спадкодавця за вищевказаною адресою інформації по зареєстрованих немає (а.с. 12)

Відповідно до заповіту посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. 22.12.2018 року ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3522885000:02:000:0474 (а.с. 11).

16.10.2021 року ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КР № 031422, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 474 (а.с. 10).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 80165348 від 19.02.2025 року, вбачається, що заповіт посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. 22.12.2018 року, є чинний.

Судом встановлено, що згідно копії спадкової справи Приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. №33/2024, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , звернулася ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які б звернулися із заявою про прийняття спадщини не має.

Відповідно до копії довідки виданої Кетрисанівським центром первинної медико-санітарної допомоги Кетрисанівської сільської ради ОСОБА_1 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 10.09.2024 по 25.09.2024 з діагнозом хронічний холецистит в фазі загострення.

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормамист.1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається із інформації наданої Бобринецькою міською радою позивач на час смерті ОСОБА_2 не проживала разом з ним.

Відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК Україниякщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в абз. 6 п. 24постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людинита основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннямист. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 р. зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.10.2024 року, №29/02-31 приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , через те, що пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.15).

Отже, правила частини третьоїстатті 1272ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, він не скористався правом на прийняття спадщини через поважні причини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Так, позивач є єдиною спадкоємицею, яка звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , від спадщини не відмовлялася, бажає її прийняти, а також на час розгляду справи спадщина ніким не прийнята.

На підставі чого, суд вважає причину пропуску позивачем строку на прийняття спадщини поважною, оскільки позивач є спадкоємцем, яка не реалізувала належне їй право на прийняття спадщини, пропустивши визначений законом строк через перебування на лікуванні, а тому не могла вчинити дій щодо прийняття спадщини. Окрім того, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Відтак, суд доходить висновку про необхідність забезпечення права позивача на спадкування, враховуючи відсутність, при цьому, порушень прав відповідача, третіх осіб чи інтересів держави та враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність поважних причинна час завершення строку прийняття спадщини, та вважає за доцільне встановити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміномдвамісяці з моменту набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим, представник позивача подала заяву в якій просила судові витрати віднести на рахунок позивача. Враховуючи позицію позивача в частині розподілу судових витрат, судові витрати необхідно віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4,12,258-259,263-265 ЦПК України, ст. ст.1269,1270,1272 ЦК України

УХВАЛИВ:

Позовзадовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн віднести за рахунок позивачки ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, адреса реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Відповідач: Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження вул. Паркова, 4, селище Компаніївка Кропивницького району Кіровоградської області, код в ЄДРПОУ 04364911.

Суддя В.М. Капиш