Рішення

від 20.02.2025 по справі 645/2040/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2040/23

Провадження № 2/645/247/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Кравцова С.М, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (не з`явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2023рокупредставник позивачаАТ«СенсБанк» звернувсядосуду зпозовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, нарахованої згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання, у розмірі 344619,51 грн. та судового збору. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 07.08.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 861/27/39-18/8-167.

Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу Акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменування Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК», а з 10.08.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»). Згідно рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10. 2019 року, було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного Товариста «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариста «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором. У зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку по сплаті кредиту, у Кредитора виникло право задовольнити свої вимоги. Відповідно до виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року, Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака. 29, СДРПОУ 00039019) заборгованість по договору кредиту в сумі 480 335 гривень 93 копійки. Згідно Кредитного договору за користування кредитом встановлюються процентна ставка в розмірі 13,5 % річних. Таким чином, в результаті не виконання умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка станом на 23.02.2022 року становить - 344 619,51 грн., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 71 418,71 грн. та сума заборгованості за інфляційними втратами на кредитну заборгованість 273 200,79 грн.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 861/27/39-18/8-167 від 07.08.2008 року з відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки. Відповідно до умов Договору поруки, ОСОБА_2 поручається за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами. Відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за Кредитним Договором Поручитель разом з відповідачем ОСОБА_1 солідарно відповідає перед Позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним Договором. У зв`язку з невиконанням Боржником свого обов`язку по сплаті кредиту, у Кредитора виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок Поручителя. Просить стягнути вказану заборгованість, а також відшкодувати судові витрати.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30.11.2023 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від 22.07.2024 року задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Фрунзенськогорайонного судум.Харковавід 30.11.2023року.Справу призначено до розгляду по суті.

05.08.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Онопко В.С. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник зазначає, що 07.08.2008 року ОСОБА_1 , уклав з Акціонерно -комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» кредитний договір №861/27/39-18/8-167.Відповідно до умов Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 53749,00 доларів США. За користування кредитом встановлено процентна ставка в розмірі 13,5 % річних. На забезпечення умов виконання кредитного договору № 861/27/39-18/8-167 від 07.08.2008 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 861/27/39-19/8-188 від 07.08.2008 року. Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами. Відповідно п. 1.1 зазначеного Договору Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником умов щодо сплати суми Кредиту, відсотків за користування Кредитом можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту 861/27/39-18/8-167 від 07.08.2008 року, а також відшкодування витрат Кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отримання виконання за Договором кредиту та збитків Кредитора, завданих порушенням Позичальником своїх обов`язків за Договором кредиту в порядку черговості, встановленої Договором кредиту. Відповідно до виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 480335,93 грн. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Постановою головного державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 29.04.2015 року виконавчий лист повернуто стягувачу, в зв`язку з відсутністю у боржника ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернуто стягнення. А ні про рішення Третейського суду, а ні про існування ухвали суду про видачу виконавчого листа ОСОБА_2 взагалі не знала. За своєю правовою природою договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає за умови його існування, відтак у поручителя не виникає власних зобов`язань перед кредитором, він несе виключно солідарну відповідальність за неналежне виконання боржником своїх зобов`язань. Таким чином, навіть за наявності судового рішення про стягнення боргу по сплаті тіла кредиту з поручителя, невиконання такого зобов`язання не породжує виникнення у поручителя власного грошового зобов`язання перед кредитором й можливості застосування до нього окремої відповідальності за прострочення такого грошового зобов`язання немає. За таких обставин, наявність правових підстав для притягнення відповідача ОСОБА_2 до власної цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України за час існування грошового зобов`язання по сплаті стягнутої заборгованості за кредитним договором по поверненню тіла кредиту та сплаті відсотків за користування ним, є необґрунтованими, адже, як вище згадувалось, в силу правової природи спірних правовідносин такі судові рішення не можуть породжувати виникнення у поручителя власних зобов`язань перед кредитором. Наведене жодним чином не нівелює права кредитора на задоволення своїх вимог до боржника, які випливають із основного зобов`язання, за рахунок поручителя, однак виключно в межах встановлених Договором поруки обсягів відповідальності поручителя. В даному випадку, умовами Договору поруки сторонами конкретизовано зобов`язання поручителя, за які він несе відповідальність перед кредитором. Відтак, сторонами на підставі приписів ст.ст.6,554,628 ЦК України в умовах Договору поруки було закріплено межі відповідальності поручителя перед кредитором чітко визначено зобов`язання, за невиконання яких він несе відповідальність як солідарний боржник. За наявності при вчиненні правочину поруки факту відступу від загального правила щодо визначення обсягів відповідальності поручителя перед кредитором (за Законом поручитель відповідає в тому обсязі, що і боржник, якщо інше не визначено в договорі) та унормування за власною волею в умовах такого договору чіткого переліку відповідного обсягу відповідальності, сторони, маючи намір встановити обов`язок поручителя по сплаті на користь кредитора за боржника, в т.ч. передбаченої ст. 625 ЦК України цивільно-правової відповідальності, зобов`язані відобразити забезпечення такого зобов`язання в умовах договору поруки не залежно від того, що таке зобов`язання боржника виникає в силу Закону. Разом з цим, визначаючи обсяги відповідальності відповідача (поручителя) перед Банком (кредитором) сторонами в умовах договору поруки не встановлено, що поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником, який прострочив виконання основного грошового зобов`язання по поверненню тіла кредиту та сплаті відсотків за користування ним за кредитним договором, зобов`язання по сплаті установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, право вимоги по сплаті яких боржником гарантоване кредитору положеннями ст. 625 ЦК України. Таким чином, все вищевказане свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, у зв`язку з наведеним просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача Кравцова С.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила суду, що відповідачі взяті на себе зобов`язання не виконують, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 344619,51 грн.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без їх участі не надали.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову відносно ОСОБА_2 заперечував, надавши пояснення аналогічні викладеним у відзиві, вважав безпідставним звернення до поручителя, що поручитель не має відповідати за невиконання рішення, згідно ст. 625 ЦК України, припинена дія поруки. Також представник відповідача зазначив, що рішення суду не виконано, заборгованість за кредитом не погашена.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Згідно рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного Товариста «УКРСОЦБАНК», шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариста «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

07.08.2008 року ОСОБА_1 , уклав з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» кредитний договір №861/27/39-18/8-167. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 53749,00 доларів США. За користування кредитом встановлено процентна ставка в розмірі 13,5 % річних.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК Українипідписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст.530 ЦК Українивизначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року, виданого на підставі рішення третейського суду, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 480335,93 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбаченізаконом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть визначатися у рішенні суду.

За змістом статей524,533 - 535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про стягнення заборгованості у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір суми заборгованості за кредитним договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 861/27/39-18/8-167 від 07.08.2005 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 861/27/39-19/8-188 від 07.08.2008 року. Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами.

Відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за Кредитним Договором Поручитель разом з Відповідачем 1 солідарно відповідає перед Позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним Договором.

Згідно зістаттею 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У відповідності достатті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №861/27/39-18/8-167 від 07.08.2008 року та рішення суду, належним чином не виконали, мають заборгованість за кредитом в сумі 480 335,93 грн., відомості про погашення якої матеріали справи не містять, виконавчий лист був повернутий стягувачу без виконання, згідно постанови державного виконавця від 29.04.2015 року, в результаті чого, за наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, на вимогу позивача відповідачі зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від кредитної заборгованості.

Згідно наданогопозивачем розрахункузаборгованості, позивачпросить стягнути3%річних відкредитної заборгованостів розмірі 71418,71грн.та сумузаборгованості зурахуванням індексу інфляції 273200,79грн.,за періодз 12.03.2017року по23.02.2022року,що підтверджуєтьсярозрахунком заборгованості.

Щодо позиції представникавідповідача проте,що заданим позовомпоручитель ОСОБА_2 не маєвідповідати,то судзазначає наступне,що з ухваленням судового рішення про стягнення боргу у 2011 році зобов`язання відповідача ОСОБА_2 , як поручителя сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, а відтак позивач, як кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до повного та фактичного виконання грошового зобов`язання.

Отже, наявність рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно, як з боржника, так і з поручителя, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Вказана правова норма не містить застережень щодо неможливості солідарної відповідальності боржників за порушення грошового зобов`язання.

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, в якій викладено висновки про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Крім того,згідно п.19 Прикінцевих таперехідних положень ЦК Україниу період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи, що з 12.03.2020 року з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги з 02.04.2017 року ( 02.04.2020 момент набрання законом чинності) по 23.02.2022 року заявлені в межах строку позовної давності.

Згідно зст. 617 ЦК Українивідсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до положень ст.525ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд приходить до висновку, що в порушення умов договору ОСОБА_1 зобов`язання передбачені договором належним чином не виконав, крім того, 07.08.2008 року було також укладено договір поруки між позивачем та ОСОБА_2 , відповідно до якого вона зобов`язувалася у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 , зобов`язань за кредитним договором виконати зобов`язання перед банком, рішення суду щодо стягнення заборгованості за кредитом відповідачами не виконано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 303555 (триста три тисячі п`ятсот п`ядесят п`ять) грн. 96 коп., за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року за 1789 днів, інфляційних втрат в розмірі 232926,24 грн. та 3% річних в розмірі 70629,72 грн. (480335,93грн.х3%:100%:365х1789)

В матеріалах справи відсутні докази того, що заборгованість відповідачами на час розгляду справи, сплачена частково або у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 2276,67 грн. з кожного (5169,29 х 303555,96: 344619,51).

Керуючись ст. ст.12,81,141,247,263-265,279,263-265 ЦПК України, ст.625 ЦК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства«Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовільнити частково.

Стягнути солідарноз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та пунктів Кредитного договору за невиконання грошового зобов"язання за Кредитним договором № 861/27/39-18/8-167 від 07.08.2008 року у розмірі 303555 (триста три тисячі п`ятсот п`ядесят п`ять) грн. 96 коп., за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі по 2276 грн. 67 коп. з кожного.

Рішення може бути оскарженебезпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін по справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ: 23494714, адреса: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 05.03.2025 року.

Головуючий суддя: І.В.Ульяніч