Постанова

від 27.02.2025 по справі 396/1513/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

27 лютого 2025 року м. Кропивницький

справа № 396/1513/24

провадження № 22-ц/4809/386/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л.,Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правиламиспрощеного позовногопровадження апеляційнускаргу ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного судуКіровоградської області від 29 жовтня 2024 року у складі суддіЦесельської О.С.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні2024року ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом доСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «НоваУкраїна» (даліпо тексту-СТОВ «НоваУкраїни») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовної заяви посилався нате, що він євласником земельноїділянки площею4,0811га зкадастровим номером3524010000:02:002:1267на територіїм.Новоукраїнка Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті зцільовим призначеннямдля веденнясільськогосподарського виробництва,право власностіна якупосвідчується Державнимактом направо власностіна земельнуділянку від04травня 2005року серіїІІ-КР№036809.

11 червня 2009 року між ним та орендарем - СТОВ «Росія» (нова назва - СТОВ «Нова Україна») був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,0811 га, зареєстрований 02 вересня 2009 року, номер запису про інше речове право в ДРРП: 040937800322. Строк дії договору становив 10 років, розмірорендної плати-2,5%відсотки віднормативної грошовоїоцінки земель,переданих воренду.Орендна платавноситься орендаремдо 31грудня щорічно

У подальшому, 10 жовтня 2011 року між ним, ОСОБА_1 , та СТОВ «Нова Україна» було укладено договір оренди земельної ділянки. кадастровий номер 3524010000:02:002:1267, загальною площею 4,0811 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, строком на 49 років, починаючи із терміну його державної реєстрації і до 15 листопада 2060 року.

Вважає, що вказані умови договору відповідач не виконує, орендну плату протягом певного періоду не сплачує, тому сторона позивача вважає, що несплата відповідачем орендної плати у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати та, відповідно, істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, тому позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

Посилаючись назазначені обставинипросив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 10 жовтня 2011 року за номером 352400004002734, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельної ділянки кадастровий номер 3524010000:02:002:1267, загальною площею 4,0811 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Ухвалою Новоукраїнськогорайонного судуКіровоградської областівід 11жовтня 2024року залученодо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору,на сторонівідповідача ОСОБА_2 .

Рішенням Новоукраїнського районного судуКіровоградської області від 29 жовтня 2024 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 10 жовтня 2011 року за номером 352400004002734, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельної ділянки кадастровий номер 3524010000:02:002:1267, загальною площею 4,0811 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІ-КР № 036809, виданого 24 травня 2002 року Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Адвокат Чеверда О.В., яка дія в інтересах ОСОБА_1 , направила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного судуКіровоградської області від 29 жовтня 2024 року - без змін. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Чеверда О.В., яка дія в інтересах ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності представника відповідача та третьої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,08 га з кадастровим номером 3524010000:02:002:1267, розташованої на території Новоукраїнської міської ради з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 24.05.2002 року, серії ІІ-КР № 036809 (а.с.26-27).

11 червня 2009 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія» (після перейменування СТОВ «Нова-Україна») було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,0811 га, зареєстрований 02 вересня 2009 року, номер запису про інше речове право в ДРРП: 040937800322. Строк дії договору становив 10 років. Розмір орендної плати становить 2,5% відсотки від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно (а.с.14-15).

Як свідчить акт приймання-передачі від 04 вересня 2009 року ОСОБА_1 передав, а СТОВ «Росія» в особі директора ОСОБА_3 прийняло в оренду земельну ділянку площею 4,0811 га, про що свідчать підписи сторін (а.с.16).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що в подальшому, а саме 10 жовтня 2011 року між ним та СТОВ «Нова Україна» було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524010000:02:002:1267, загальною площею 4,0811 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, номер записупро іншеречове правов ДРРП:352400004002734. Строк дії договору складає 49 років, починаючи із терміну його державної реєстрації і до 15 листопада 2060 року. Розмір орендної плати становить 3% відсотки від нормативної грошової оцінки земель, переданих в оренду. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно (а.с.135 зворот).

Ухвалюючи рішенняпро задоволенняпозову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними і допустимими доказами виконання ним умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати позивачеві у спосіб, передбачений договором.

Апеляційний суд частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Частиною першоюстатті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом першим частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Згідно із частиною першою-другоюстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК України та іншими законами України (частина першастатті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Пунктом д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущенного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконував умов укладеного договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати позивачу у спосіб передбачений договором, просив суд його розірвати.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 враховуючи те, що належними доказами сплати коштів за оренду є видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, які стороною відповідача суд надано не було.

Разом з тим, судом першої інстанції помилково зазначено у мотивувальної частині оскаржуваного рішення посилання на договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» 11 червня 2009 року, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 02.09.2009 за №040937800322, оскільки вказаний договір було укладено на 10 років і строк його дії закінчився 01.09.2019.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просиврозірвати договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 10 жовтня 2011 року за номером 352400004002734, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельної ділянки кадастровий номер 3524010000:02:002:1267, загальною площею 4,0811 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Проте цей договір оренди матеріали справи не містили та суд першої інстанції його не витребовував.

Судом апеляційної інстанції було долучено до матеріалів справи частину договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 10 жовтня 2011 року за номером 352400004002734, укладеного між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія», оскільки повний текст договору як у позивача, так і у державного реєстратора, не зберігся, а відповідач запит адвоката Чеверди О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про надання копії оскаржуваного договору залишив без виконання (а.с.135-136).

Крім того, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна убачається, що відносно земельної ділянки площею 4,0811 га з кадастровим номером 3524010000:02:002:1267, яка належить ОСОБА_1 , зареєстроване право оренди, орендар СТОВ «Росія», строк дії договору - 15.11.2060 (а.с.11-12).

Будь-яких доказів належного виконання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 10 жовтня 2011 року за номером 352400004002734, укладеного між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» в частині виплати орендної плати позивачеві відповідач суду не надав.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимогстатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, оскільки, дійсно, судом першої інстанції помилково викладено у мотивувальній частині посилання на договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» 11 червня 2009 року, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 02.09.2009 за №040937800322.

У зв`язку з цим оскаржуване рішення суду слід змінити у зазначеній частині. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новоукраїнського районного судуКіровоградської області від29жовтня 2024рокузмінити, виключивши із мотивувальної частини посилання на договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» 11 червня 2009 року, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 02.09.2009 за №040937800322.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 березня 2025 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко