Рішення

від 06.03.2025 по справі 904/5732/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025р. Справа № 904/5732/24

За позовом: Фізичної особи-підприємця Крівцової Світлани Василівни, м. Кривий Ріг

До: Комунального підприємства «Міський тролейбус», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 271 500,00грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ФОП Крівцова С.В. (позивач) звернулась до суду з позовом до КП «Міський тролейбус» (відповідач) про стягнення 271 500,00грн. заборгваності за товар , поставлений відповідно до договору закупівлі товару №261 КП від 07.10.24р.

Ухвалою суду від 02.01.25р. відкрите провадження у справі №904/5732/24 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

КП «Міський тролейбус» (відповідач) заперечує проти позовних вимог та вказує, що здійснена позивачем поставка товару за зовнішніми ознаками давала підставу вважати, що місцем походження даного товару була Російська Федерація, що заборонено чинним законодавством України. При цьому, як вважав відповідач, поставку належного товару або його еквіваленту, країною походження якого повинна бути Молдова, позивачем не була виконана. За таких обставин, оскільки поставка позивачем товару походженням з Російської Федерації суперечила чинному законодавству України, відповідач вважав такий правочин недійсним (нікчемним), у зв`язку з чим, не мав зобов`язань щодо оплати такого товару. Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханнями надати документи щодо походження товару, однак, позивач таких документів не надавав. При цьому, здійснити оплату відповідач не відмовлявся, а лише вказував, що оплата не буде здійснюватися до надання позивачем запитуваних документів.

ФОП Крівцова С.В. (позивач) своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами відкритих торгів UA-2024-09-12-001928-а, проведених в період з 12.09.24 р. по 07.10.24р. у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», 07.10.24р. між КП «Міський тролейбус» (покупець) та ФОП Крівцова С.В. (постачальник) було укладено договір №261 КП про закупівлю товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар: код 31680000-6 (ДК 021:2015) Електричне приладдя та супутні товари до електричного обладнання (вимикач автоматичний швидкодіючий ВБ - 7М/2-250/6-У2 або еквівалент), визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації №1 (Додаток 1) до договору, що є його невід?ємною частиною, а покупець зобов?язується прийняти товар та сплатити його вартість. (п. 1.1.). Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідатиме чинним нормам якості для товару даного виду та його технічним вимогам (п. 2.1.). Постачальник гарантує якість товару протягом 12 місяців. (п. 2.2.). Загальна вартість товару, що постачається по даному договору на момент його підписання становить 271 500,00грн. без ПДВ. (п. 3.1.). Ціни на товар встановлюються в національній валюті України, валютою договору є гривня. Ціна за одиницю товару зазначається в Специфікації (додаток №1 до договору), що с його невід?ємною частиною. (п. 3.2.). Поставка товару може здійснюватися окремими партіями, відповідно до заявки (-вок) покупця (за допомогою служби доставки) на склад покупця протягом 7 робочих днів з дня подачі заявки (-вок) покупця, наданої (-них) в довільній письмовій та/або електронній формі та/або засобами телефонного зв?язку (у т.ч., але не виключно, через погоджені сторонами мобільні застосунки (додатки. месенджери) - Viber, WhatsApp тощо). Поставка товару та розвантаження здійснюється за рахунок постачальника. Товар, що поставляється, відповідає технічним умовам документації, а також вимогам чинних нормативних правових актів та нормативних документів щодо показників якості, упаковки, маркування. транспортування, зберігання. (п. 5.1.). Поставка товару постачальником повинна бути здійснена в строк до 31.12.24р. (п. 5.2.). Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад покупця (відповідно до вимог Міжнародних правил «Інкотермс-2010») за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 22. (п. 5.3.). Товар має бути промаркований згідно з умовами чинних нормативних документів. (п. 5.5.). Датою поставки товару/ або партії товару є дата, коли замовлена партія товару була прийнята покупцем в місці поставки. (п. 5.6.).

Зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару належної якості у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної та інших товаро-супроводжувальних документів. (п. 5.7.). Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими особами обох сторін видаткової накладної та приймання покупцем у місці поставки. (п. 5.8.). Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за поставлений товар. (п. 6.1.1.). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. (п. 11.1.). Строк дії договору до 31.12.24р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п. 11.2.). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. (п. 11.3.).

Специфікацією №1 (додаток 1 до договору) сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну вартість та країну виробника (походження): вимикач автоматичний швидкодіючий ВБ - 7М/2-250/6-У2, виробництва ТОВ «Технос», Молдова, у кількості 1 шт. по ціні 271 500,00грн. без ПДВ.

На виконання умов договору ФОП Крівцова С.В. поставила, а КП «Міський тролейбус» отримав обумовлений договором та специфікацією №1 товар на суму 271 500,00грн., що підтверджується підписаною без зауважень сторонами видатковою накладною №32 від 08.10.24р.

Однак, відповідачем не виконані зобов`язання щодо оплати товару; таким чином, заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 271 500,00грн.

12.11.24р. позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав перерахувати грошові кошти в розмірі 271 500,00грн.

22.11.24р. відповідач направив відповідь на претензію, зазначивши в ній, що поставлений товар за видатковою накладною №32 від 08.10.24р. не може бути прийнятий з причин його походження з Російської Федерації; а тому відмовився здійснювати оплату поставленого товару, вимагаючи його заміну на інший.

Здійснивши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

В силу положень ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як вище встановлено судом, умовами п.п. 5.6. та 5.7. договору, датою поставки товару/ або партії товару є дата, коли замовлена партія товару була прийнята покупцем в місці поставки. Зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару належної якості у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної та інших товаро-супроводжувальних документів.

Надані до справи докази свідчать про те, що 08.10.24р. відповідачем здійснено приймання товару, що був поставлений позивачем по видатковій накладній № 32 від 08.10.24р.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що країною походження поставленого товару є Російська Федерація (останнім не надано доказів на підтвердження цієї обставини), оскільки в митній декларації у п. 11 зазначено країну виробника Молдова.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП Крівцова С.В. про стягнення з КП «Міський тролейбус» заборгованості у розмірі 271 500,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 11 200,00грн. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку ст. 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представлені суду докази в підтвердження надання юридичних послуг не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі, адже розмір відповідних витрат має, крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України. За змістом ч. 5 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо їх розмір не відповідає вимогам ч. 4 даної статті. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України). Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката ФОП Крівцова С.В. подано: договір-замовлення про надання професійної правничої допомоги із виготовлення документів правового характеру та/або надання консультацій від 26.12.24р., акт прийому-здачі наданих послуг за договором-замовленням від 29.12.24р. та квитанцію №157 від 26.12.24р. про сплату наданих правничої допомоги за договором-замовленням від 26.12.24р.

Згідно з п. 1.1. вищезазначеного договору, предметом цього договору є надання професійної правничої допомоги із виготовлення документів правового характеру та/або надання консультацій Клієнту з правових питань, згідно замовлення та у відповідності до вимог чинного законодавства України та ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до акту прийому-здачі наданих послуг за договором-замовленням від 29.12.24р. адвокат надав наступні послуги: надано консультацію з господарського спору (стягнення заборгованості за договором закупівлі товару з КП «Міський тролейбус»); надано консультацію з приводу реєстрації замовником електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та надано допомогу в реєстрації замовником електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; складено позовну заяву до КП «Міський тролейбус» про стягнення заборгованості за договором. закупівлі товару від 07.10.24р. за №261 КП у розмірі 271 500, 00грн., без інфляційних втрат та 3% річних, у тому числі з виготовленням копій документів, наданням допомоги в посвідченні додатків до позовної заяви, формуванням пакету документів для подання до суду та оформленням супровідних документів для надсилання примірника позову відповідачу та до суду. Вартість наданих наданих послуг скалала 11 200,00грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України ).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на адвокатську допомогу до суми 5 000,00 грн., яка на переконання суду є співмірною із часом, необхідним для виконання відповідних робіт/послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Комунального підприємства «Міський тролейбус» (50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 22; код ЄДРПОУ 34811465) на користь позивача : Фізичної особи-підприємця Крівцової Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ): 271 500,00грн. заборгованості, 4 072,50грн. - витрат зі сплати судового збору та 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 06.03.25р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.