Рішення

від 19.02.2025 по справі 904/5286/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5286/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПІВДЕНЬМОНТАЖ"

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про стягнення боргу за договором підряду

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача не прибув

Відповідача не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 642 585,00 грн. - боргу за Договором підряду № 974 від 29.12.2023, 163 353,45 грн. - пені, 17 853 962,87 грн. - штрафу, 21 701,29 грн. - 3 % річних, 74 753,45грн. - індексу інфляції, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем договірних зобов`язань.

Відповідач не заперечує наявність боргу в розмірі 1 642 585 грн., однак просить суд зменшити розмір нарахованої пені та 3% річних, оскільки Позивач не поніс збитків у зв`язку з порушенням строків платежів з боку Відповідача (позивачем не доведено зворотного). У зв`язку з військовою агресією росії у відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Через знищення основного ринку збуту, зниження чисельності працівників, які були безпосередньо задіяні у виробничому процесі видобуванні залізної руди, запровадження комендантської години АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" вимушено знизити обсяги видобутку залізорудної сировини. Також представник Відповідача просив підготовче провадження призначене на 22.01.2025 провести без участі представника Відповідача.

03.02.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 1 042 585 грн., оскільки Відповідач частково оплатив борг та про повернення частини сплаченого судового збору. Проти задоволення клопотання Відповідача про зменшення суми 3% річних та пені на 90% заперечує, оскільки Позивачем доведено факт прострочення, умови укладеного сторонами договору. Сума пені, інфляційних збільшень та 3% річних не перевищує розміру заборгованості Відповідача, сума пені, інфляційних збільшень та 3 % річних є співмірними заявленим до стягнення сум боргу з урахуванням тривалості прострочення Відповідача. Тому справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, є стягнення з Відповідача на користь Позивача суми боргу 600 000,00 грн., інфляційних втрат 74 753,45 грн., 3% річних 21 701,29 грн., пені 163 353,45 грн., а також судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

18.02.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про проведення судового засідання призначеного на 19.02.2025 без участі представника Позивача.

За клопотанням Сторін судові засідання призначалися в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 сторони уклали Договір підряду № 974 (далі Договір), за п.1.1. якого Підрядник (Позивач) зобов`язується в порядку і на умовах, зазначених даним Договором, власними силами і на власний ризик виконати за завданням Замовника (Відповідач) роботи з капітального ремонту силового трансформатору №1 ТРДН-32000/150/6 кВт інвентарний №202034, 1965 р.в., 3гр. ПС 150 кВ ш. Покровська-Промислова АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" відповідно до кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується створити Підрядникові необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи й оплатити відповідно до умов Договору.

Згідно з п.2.1, 2.2 Договору договірна ціна робіт, доручених до виконання Підрядникові, відповідно до локального кошторису (Додаток №1) становить 2 899 980,00 грн., в тому числі 483 330,00 грн. ПДВ. Договірна ціна є твердою і перегляду в бік підвищення не підлягає протягом всього терміну дії Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Оплата Замовником вартості виконаних Підрядником робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника

25% передоплати, 75% за фактом виконаних робіт, на підставі підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, з відстрочкою платежу на протязі 40 календарних днів.

Згідно з п. 2.4 Договору, Підрядник зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку,

визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Підрядником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підрядник зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої особи Підрядника та спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію податкових накладних (в разі необхідності розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Термін виконання робіт: 40 календарних днів з дати відключення трансформатора від електромережі та підписання акту здачі-приймання обладнання в ремонт, із правом дострокового виконання. Роботи виконуються на території Замовника відповідно до кошторису та дефектного акту (п. 3.1 Договору).

Прийом Замовником виконаних Підрядником робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт (п.4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору Підрядник до 2-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому були виконані роботи, надає Замовникові акт прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.6.4 Договору у випадку порушення Замовником строків розрахунків за

Договором Замовник сплачує Підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10 банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.

Даний Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року (п. 9.1. Договору).

Відповідач вніс передоплату в розмірі 25% - 724 995 грн., що підтверджується платіжною інструкцією: № 7081 від 29.04.2024.

03.06.2024р. Позивач Відповідачем підписали Акт приймання виконаних підрядних робіт та акт здачі-приймання силового трансформатора на загальну суму 2 867 580,00 грн., акти підписані без зауважень та претензій.

Позивач 03.06.2024р. виставив рахунок №21 на оплату залишку боргу (75%) у розмірі 2 142 585 грн., враховуючи умови Договору Відповідач мав провести оплату до 16.07.2024 р.

Позивач направляв Відповідачеві листи № 121 від 19.08.2024 та № 138 від 02.09.2024 з вимогою сплатити борг у розмірі 2 142 585 грн.

16.09.2024 Відповідач сплатив частину боргу в розмірі 500 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 23721.

За твердженням Позивача, останній 11.11.2024 направив Відповідачеві претензію № 169 за Договором підряду від 29.12.2023 № 974 з вимогою спалити борг у розмірі 1 642 585,00 грн.

За даними Позивача, наведену претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв`язку з простроченням оплати робіт, Позивач, нарахував 74 753 грн. 45 коп. інфляційних втрат за період серпень 2024 - жовтень 2024, 21 701,29 грн. 3% річних за період з 16.07.2024 по 02.12.2024, та посилаючись на п. 6.4. Договору, 163 353,45 грн. пені за період з 31.07.2024 по 02.12.2024.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є несвоєчасне виконання Відповідачем умов Договору, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

За ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не заперечує проти існування основного боргу та просить суд зменшити розмір 3% та пені на 90% з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем, та враховує позицію Відповідача.

Так, 29.12.2023 сторони уклали Договір підряду № 974 (далі Договір), за п.1.1. якого Підрядник (Позивач) зобов`язується в порядку і на умовах, зазначених даним Договором, власними силами і на власний ризик виконати за завданням Замовника (Відповідач) роботи з капітального ремонту силового трансформатору №1 ТРДН-32000/150/6 кВт інвентарний №202034, 1965 р.в., 3гр. ПС 150 кВ ш. Покровська-Промислова АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" відповідно до кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується створити Підрядникові необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи й оплатити відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Оплата Замовником вартості виконаних Підрядником робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника

25% передоплати, 75% за фактом виконаних робіт, на підставі підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, з відстрочкою платежу на протязі 40 календарних днів.

Відповідач провів передоплату в розмірі 25% у розмірі 724 995,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією: № 7081 від 29.04.2024.

03.06.2024р. Позивач з Відповідачем підписали Акт приймання виконаних підрядних робіт та акт здачі-приймання силового трансформатора на загальну суму 2 867 580,00 грн., акти підписані без зауважень та претензій.

03.06.2024р. Позивач виставив рахунок №21 на оплату залишку боргу (75%) у розмірі 2 142 585,00 грн.

Враховуючи умови Договору, Відповідач мав розрахуватися за виконані роботи до 16.07.2024 р.

Позивач направляв Відповідачеві листи № 121 від 19.08.2024 та № 138 від 02.09.2024 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 2 142 585 грн.

16.09.2024 Відповідач сплатив частину боргу в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 23721.

За твердженням Позивача, останній 11.11.2024 направив Відповідачеві претензію № 169 за Договором підряду від 29.12.2023 № 974 з вимогою спалити залишок боргу - 1 642 585,00 грн.

Однак, після звернення Позивачем з позовом, Відповідач сплатив 1 042 585,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1444 від 27.01.2025. У зв`язку з цим, Позивач подав заяву про відмову віл частини позовних вимог у розмірі 1 042 585 грн.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення частини основного боргу в розмірі 1 042 585 грн., підлягає закриттю у зв`язку з відмовою Позивача від частини позовних вимог.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (п. 4 ст. 231 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розмір судового збору за даними позовом складає 22 828,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1 042 585,00 грн. у зв`язку з відмовою від позову в цій частині, Позивачеві, за його заявою, підлягає поверненню з державного бюджету 6 255,51 грн. судового збору відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Беручи до уваги надані сторонами докази (Договір, платіжні інструкції, акти приймання передачі, листи, податкову накладну), настання строку оплати виконаних робіт, відсутність заперечень Відповідача щодо суми на яку виконані роботи, докази часткової оплати боргу, суд вважає вимоги щодо основного боргу в розмірі 600 000,00 грн. обґрунтованими.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних та індексу інфляції проведено правильно, за перерахунком суду розмір пені за період з 31.07.2024 по 02.12.2024 становить 162 907,14 грн.

Відповідач просив зменшити розмір пені та 3% річних на 90%, мотивуючи тим, що у зв`язку з військовою агресією РФ у нього порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди на внутрішньому та зовнішньому ринках. Більш того, внаслідок агресії РФ фактично знищений ПРАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", який був основним та найбільшим споживачем залізорудної сировини виробництва Відповідача. Споживачі на зовнішньому ринку також не виконують свої зобов`язання. Через знищення основного ринку збуту, зниження чисельності працівників, які були безпосередньо задіяні у виробничому процесі видобуванні залізної руди, запровадження комендантської години, АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" вимушено знизити обсяги видобутку залізорудної сировини. Підприємство тривалий час (з листопада 2022 року) працює в режимі скороченого робочого часу. У травні 2024 року призупинений видобуток руди на 4 шахтах через відсутність попиту на залізорудну сировину та наявність великої кількості запасів руди на складах підприємства, що підтверджується звітом про виробництво промислової продукції за травень 2024 року. Всі вищезазначені обставини стали передумовою, що у 2023 році за результатами господарської діяльності Відповідач має фінансовий результат у вигляді чистого збитку на суму 63 411 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 2023 рік. У 2024 році негативна тенденція продовжилася та за 9 місяців 2024 року Відповідач має збиток у розмірі 461,964 млн. грн.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 ГК України).

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла наступних висновків.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених ГПК України.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, штрафні санкції не мають бути засобом збагачення однієї з сторін договору за рахунок іншої, а мають носити саме стимулююче значення.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач заявив до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, які мають забезпечити баланс інтересів сторін; відсутні підстави вважати, що порушення зобов`язання Відповідачем потягло за собою значні збитки для Позивача; відсутні підстави вважати, що в діях Відповідача наявні умисні дії (заздалегідь передбачувані); наслідки прострочення є незначними та не спричинили Позивачу збитків (матеріали позову відповідних доказів не містять); також судом враховано часткову оплату Відповідачем заборгованості під час розгляду справ.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 %, що підлягає до стягнення та стягнути з Відповідача 81 453,57 грн.

Що стосується зменшення 3% річних, то формулювання ст. 625 ЦК України спрямоване на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Нараховані 3% річних є співрозмірними порівняно з основним боргом і сторонами не збільшувалась процентна ставка за прострочення платежу, в порівнянні із визначеним законом (ст. 625 ЦК України), а отже відсутні підстави для зменшення, визнаних судом правомірними, 3% річних.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 600 000,00 грн. основного боргу, 81 453,57 грн. - пені, 21 701,29 грн. - 3 % річних, 74 753,45грн. - індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі № 904/5286/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПІВДЕНЬМОНТАЖ" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 1 042 585 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Симбірцева, 1-А, код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПІВДЕНЬМОНТАЖ" (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, кімн. 404, код 37301419) 600 000 грн. - боргу за Договором підряду № 974 від 29.12.2023, 81 453,57 грн. - пені, 21 701,29 грн. - 3 % річних, 74 753,45грн. - індексу інфляції, 10 312,34 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПІВДЕНЬМОНТАЖ" (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, кімн. 404, код 37301419) 6 255,51 грн. судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 845 від 03.12.2024, про що видати ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 06.03.2025 у зв`язку з хворобою судді.

Суддя С.Г. Юзіков