Рішення від 05.03.2025 по справі 910/12927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2025Справа № 910/12927/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручліспром»

про стягнення 31 301,26 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - ДП «Ліси України», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручліспром» (далі - ТОВ «Овручліспром», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 31 301,26 грн за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.

У обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в порушення умов договору поставки відповідач належним чином не розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. У позові ДП «Ліси України» просить стягнути з відповідача несплачену вартість товару в сумі 31 301,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між Філією «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДП «Ліси України» (постачальник) та ТОВ «Овручліспром» (покупець) була досягнута усна домовленість, згідно з якою позивач зобов`язався поставити відповідачу товар - обапіл сосновий в кількості 62,602 м3, по ціні 416,67 грн. без ПДВ за 1 м3, а відповідач зобов`язався його прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до усної домовленості поставив відповідачу товар на загальну суму 31 301,26 грн, що підтверджується наявною у справі копією видаткової накладної № 242 від 13.03.2023 на суму 31 301,26 грн з ПДВ, яка була підписана обома сторонами без зауважень та скріплена їх печатками.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару не виконав, вартість товару за договором поставки не сплатив.

Таким чином встановлено, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 31 301,26 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача вимогу № 965/20.6-2024 від 31.07.2024 щодо сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 31 301,26 грн, однак, відповіді на вказану вимогу не отримав.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Овручліспром» заборгованості в сумі 31 301,26 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручліспром» про стягнення 31 301,26 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручліспром» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4, корп. А, офіс 139, ідентифікаційний код 33374017) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, ідентифікаційний код 44768034) заборгованість в сумі 31 301 (тридцять одна тисяча триста одна) грн 26 коп. та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Повне судове рішення складене 05 березня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К. І.