Рішення від 04.03.2025 по справі 911/3295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р. м. Київ

Справа № 911/3295/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІСТЕМСЕКСПОРТ» до Державного підприємства «ЧАЙКА» про стягнення 94 733,80грн, за участі представників від:

позивача Шпортило Я.І. (ордер АІ №1764553 від 06.12.2024);

відповідача не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2025 у даній справі позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства «ЧАЙКА» (далі відповідач, ДП «Чайка») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІСТЕМСЕКСПОРТ» (далі позивач, ТОВ «Трейдсістемсекспорт») 94 733,80грн основного боргу, а також 2 422,40грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором (а.с.146-154).

13.02.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ «Трейдсістемекспорт» надійшла заява про стягнення судових витрат, а саме витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 9 473,38грн (а.с.157-159).

У поданій заяві ТОВ «Трейдсістемекспорт» просить суд стягнути з ДП «Чайка» 9 473,38грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2025: розгляд відповідної заяви призначено в судовому засіданні на 04.03.2025 о 15:00; відповідачу встановлений строк для реалізації права на подання заперечень або заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій позивачу 5 днів з дня отримання ухвали (а.с.178-179).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 14.02.2025 о 18:46, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.180-181).

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

Як визначено п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня 17.02.2025 (оскільки 15.02-16.02.2025 є неробочими днями).

24.02.2025 через систему «Електронний суд» у строк, встановлений судом (останнім днем строку є 24.02.2025 в силу ч.4 ст.116 ГПК України), відповідачем подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат (витрат на правову (правничу) допомогу), у якому ДП «Чайка» просить, у разі якщо суд дійте висновку про наявність підстав для її задоволення зменшити такі витрати на 50% (а.с.182-184).

Заперечуючи проти задоволення заяви та заявляючи клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми витрат на 50%, ДП «Чайка» посилається на те, що:

- позивач до закінчення судових дебатів не заявив про намір подати докази понесення витрат на правову (правничу) допомогу;

- витрати позивача на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, обсягом робіт, фактично виконаним адвокатом, не є розумним та обґрунтованим, а матеріальне становище відповідача не надає можливості оплатити такі витрати у повному обсязі

26.02.2025 від позивача надійшли пояснення на заперечення ДП «Чайка», у яких позивач підтримує подану ним заяву та вказує, що:

- про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після винесення рішення у даній справі вказано у тексті позовної заяви;

- справу не є простою, незважаючи на розгляд її за правилами спрощеного позовного провадження;

- відповідач заявляє про неспівмірність вартості адвокатських послуг з ринковими цінами, однак, не наводить, якою є ринкова ціна послуг, що є співмірною із обсягом виконаної роботи.

Приписами п.3 ч.1 та ч.2 ст.244 ГПК України: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення

У даній справі позивач скористався вже правом на подання відповідної заяви, у якій виклав доводи щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, в силу ч.5 ст.161 ГПК Українисуд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

У даному випадку, суд дозволив та надав відповідачу строк на подання ним відповідних заперечень або заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки доведеність неспівмірності таких витрат в силу ч.6 ст.126 ГПК України, покладається на сторону, яка заявляє про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Водночас, стадія прийняття додаткового рішення щодо судових витрат, які нерозподілені судом при прийняті рішенні, не передбачає подання сторонами інших заяв, аніж ті що визначені ч.ч.5, 6 ст.126, ч.5 ст.161, ч.1 ст.244 ГПК України, а саме: особою, яка заявляє про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу заява про ухвалення додатково рішення; особою, яка заперечує проти таких витрат: або пояснення (заперечення), або якщо з ними погоджується, але вважає їх неспівмірними - клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості позивачем на стадії ухвалення додаткового рішення подавати пояснення на заперечення, позивач не звертався до суду щодо надання йому відповідного права, суд залишає пояснення на заперечення, подані ТОВ «Трейдсістемсекспорт» від 26.02.2025 вх.№2603/25 без розгляду. Слід зазначити, що подання таких пояснень позивачем обумовлює необхідність надання відповідачем можливості висловити свої заперечення щодо таких пояснень, а в іншому випадку це може порушувати права відповідача.

В судому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений шляхом направлення до його електронного кабінету ухвали від 14.02.2025; про причини неявки представника відповідач суд не повідомив. При цьому, судом враховано, що ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2025 задоволено заяву відповідача та вирішено проводити всі судові засідання за участю уповноваженого представника відповідача Шевцової Т.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с.136-137). Водночас, у день проведення судового засідання, така особа на запрошення не приєдналась до відеоконференції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу виходить з наступного.

Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, 27.02.2024 №922/1075/23, 16.09.2024 №922/3611/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У першій заяві по суті позовній заяві позивач повідомив, що його орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу становлять 9 473,38грн. Окрім того, у позовній заяві позивач повідомив, що після винесення судового рішення у справі між позивачем та Адвокатським бюро «Ярослава Шпортило» (далі АБ) буде підписано акт приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги, який буде наданий суду протягом 5 днів з дня винесення рішення суду (а.с.4-5).

Отже, позивачем дотримано порядок на реалізацію ним права на отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки: у першій заяві по суті справи ТОВ «Трейдсістемсекспорт» повідомило орієнтовні витрати, які така особа очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, у цій самій заяві позивач заявив про те, що докази, які підтверджують відповідні витрати будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення, та після ухвалення Господарським судом Київської області 10.02.2025 рішення у даній справі у строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України, - 13.02.2025 ТОВ «Трейдсістемсекспорт» подало докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, підстав для задоволення вимог ДП «Чайка» щодо відмови у задоволені заяви ТОВ «Трейдсістемсекспорт» про ухвалення додаткового рішення з тих підстав, що позивачем не заявлено про намір подати докази до прийняття рішення (судові дебати у справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, не проводяться в силу ч.8 ст.252 ГПК України).

У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані докази, частина з яких подана позивачем до закінчення дослідження доказів, а частина - після ухвалення судом рішення у даній справі, оскільки станом на момент проголошення такого рішення, таких доказів не існувало, а саме:

договір від 24.11.2023 б/н про надання послуг з правової (правничої) допомоги, укладений між позивачем (далі клієнт) та Адвокатським бюром «Ярослава Шпортило (далі АБ, адвокатське бюро) (а.с.42-48; далі договір);

протокол узгодження договірної ціни від 30.10.2024, що є додатком №1 договору (а.с.49; далі протокол);

ордер АІ №1764553 від 06.12.2024, виданий АБ на надання правничої допомоги позивачу адвокатом Шпортило Я.І. (а.с.50);

опис послуг від 29.11.2024, що надаються АБ (а.с.41; далі опис послуг);

акт приймання-передачі послуг від 11.02.2025 №3 до договору про надання послуг з правової (правничої) допомоги від 24.11.2023 (а.с.167; далі - акт);

рахунок-фактура від 11.02.2025 №СФ-0000002 на суму 9 473,38грн (а.с.168; далі - рахунок);

платіжна інструкція від 11.02.2025 №457 на суму 9 473,38грн (а.с.169-170).

Так, відповідно до п.1.1 договору АБ зобов`язується надавати послуги з правової (правничої) допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт - оплатити такі послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено п.2.3 договору, АБ, на підставі звернення (усного, письмового) клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання послуг з правової (правничої) допомоги, зокрема, в силу пп.2.3.5, 2.3.6 договору: представляє на підставі довіреності або ордера інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів; здійснює в суді від імені клієнта його процесуальні права та обов`язки; готує правову позицію, вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування, що викладаються у заявах по суті справи, з процесуальних питань та направляються до суду й іншим учасникам справи, збирає докази на підтвердження правової позиції клієнта, в разі необхідності направляє адвокатські запити, формує попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс клієнт і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з п.3.7 договору, клієнт зобов`язаний компенсувати витрати, що фактично понесло АБ, пов`язані з виконанням доручення відповідно до умов розділу 4 договору.

В силу положень п.п.4.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.9 договору: плата за надання послуг з правової (правничої) допомоги складається з гонорару та компенсації витрат, пов`язаних з виконанням доручення; гонорар (форма винагороди) АБ залежить від складності, об`єму та часу, необхідного для виконання доручення клієнта, з урахуванням місяця надання послуг; гонорар сплачується незалежно від результату виконання доручення; ціна кожного виду послуги з надання правової (правничої) допомоги (гонорару) визначається окремо протоколом узгодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору та містить комерційну та конфіденційну інформацію; сплата гонорару за надані послуги з правової (правничої) допомоги здійснюється на умовах, визначених протоколом узгодження договірної ціни; АБ може направити акт приймання-передачі наданих послуг з надання правової допомоги (правничої) допомоги поштою; якщо протягом п`яти днів з моменту отримання акту на останній не буде зауважень, він вражається підписаним клієнтом, а сума такою, що підлягає сплаті клієнтом у строк, визначений п.4.8 договору.

Строк надання правової (правничої) допомоги (послуги) та строк дії договору починається з дати його підписання сторонами та закінчується 31 грудня 2023 року (п.7.1 договору).

У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік на умовах, визначених договором (п.7.3 договору).

Пунктом 1 протоколу визначено, що вартість послуги з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції в межах однієї судової справи у відносинах, пов`язаних зі стягненням заборгованості за договорами, укладеними між клієнтом і його контрагентами, що включає проведення аналізу наданих клієнтом документів та матеріалів, підготовку, подачу позовної заяви або відзиву на позовну заяву, участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, підготовка та подача заперечення, пояснень, клопотань, заяв та інших процесуальних документів, необхідних для захисту інтересів клієнта у суді складає 10% від ціни позову, але не більше 40 000грн.

Відповідно до п.п.2-4 протоколу: оплата послуг з правової (правничої) допомоги (гонорару) здійснюється незалежно від результату розгляду судової справи та не залежить від часу витраченого на надання послуг; послуги вважаються належним чином наданими в момент винесення рішення у відповідній судовій інстанції по справі; оплата гонорару за надані послуги з правової (правничої) допомоги здійснюється клієнтом протягом п`яти днів з моменту направлення клієнту на електронну адресу, вказану в договорі, рахунку-фактури на оплату послуг; оплата послуг здійснюється на банківські реквізити, зазначені у договорі.

Вартість послуг, як вбачається з опису послуг, що надається АБ, складає 9 473,38грн та включає в себе комплекс таких послуг: проведення аналізу, наданих клієнтом/позивачем документів та матеріалів, що стосуються договірних відносин між ТОВ «Трейдсістемсекспорт» та ДП «Чайка», надання пропозицій щодо можливості судового захисту інтересів; складання заяв по суті справи (позовна заява, розрахунок заборгованості, відповідь на відзив (у разі необхідності) та інші, що передбачені ГПК України); направлення заяв по суті справи іншим учасникам справи та подання їх суду; складання заяв з процесуальних питань, в тому числі попередній розрахунок судових витрат, опис послуг тощо; направлення заяв з процесуальних питань іншим учасникам справи та подання їх суду; участь у судових засіданнях у суді першої інстанції та надання усних пояснень, доводів та заперечень по суті справи (у разі необхідності); ознайомлення з матеріалами справи (у разі необхідності); отримання копії ухвал, рішення суду та інших документів (у разі необхідності).

Згідно акту АБ надало, а клієнт отримав послуги на загальну суму 9 473,38грн, а саме: представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції в межах однієї судової справи у відносинах, пов`язаних зі стягненням заборгованості за договорами, укладеними між клієнтом і його контрагентами, що включає проведення аналізу наданих клієнтом документів та матеріалів, підготовку, подачу позовної заяви або відзиву на позовну заяву, участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, підготовка та подача заперечення, пояснень, клопотань, заяв та інших процесуальних документів, необхідних для захисту інтересів клієнта у суді (911/3295/24).

Для оплати наданих послуг АБ виставило позивачу рахунок на суму 9 473,38грн.

Відповідні послуги оплачені позивачем, про що свідчить платіжна інструкція від 11.02.2025 №457 на суму 9 473,38грн.

У вирішенні питання щодо відшкодування позивачу відповідних витрат у розмірі 9 473,38грн, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Як визначено ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст.126 ГПК України унормовано, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову та значенням її для сторін. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, 30.07.2019 у справі №902/519/18, 21.01.2020 у справі №903/390/18, 21.01.2020 у справі №916/2982/16, 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, 03.04.2024 у справі №915/436/23, 30.04.2024 у справі №914/1508/23, додаткових постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19, 20.09.2022 у справі №912/423/20, 25.10.2022 у справі №907/438/21, 24.09.2024 у справі №910/13177/23, 23.10.2024 у справі №910/6224/23).

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як визначено ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п.п.19, 20 постанови від 07.07.2021 №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі № 915/237/18, додаткових постановах Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012, 02.03.2023 у справі №910/1864/21, 19.09.2023 у справі №905/1191/21, 06.11.2023 у справі №938/466/21; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 18.06.2024 у справі №910/466/22, 08.10.2024 у справі №907/878/23, 31.10.2024 у справі №912/2308/23).

Верховний Суд вказав, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21, 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23, 15.05.2024 у справі №922/2738/21; додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, 12.07.2024 у справі №913/205/23).

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч.5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У даній справі відповідач ДП «Чайка» скористалося своїм правом та подало у строк, встановлений судом, клопотання про зменшення розміру витрат на пролфесійгу праничу допомогу адвоката, в якому, зокрема, вказує на неспівмірність розміру таких витрат та вважає, що співмірним є лише 50% від заявленої суми витрат до якого просить зменшити розмір відповідних витрат.

Суд частково погоджується з тим, що витрати позивача на оплату таких послуг у заявленому розмірі не є розумними, дійсно необхідними, а розмір витрат на професійну допомогу не є співмірним із обсягом наданих послуг, складністю виконаної роботи, витраченим часом на надання відповідної допомоги, ціною позову.

Так, вартість правової допомоги встановлена сторонами у твердій сумі та не залежить від обсягу наданих послуг/виконаних робіт та, як визначено п.2 додатку №1 до договору, не залежить від часу, витраченого на надання послуги. Між тим, як установлено ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд бере до уваги те, що адвокат Шпортило Я.І., який надавав правову допомогу у даній справі позивачу - ТОВ «Трейдсістемсекспорт», також здійснював представництво інтересів такої особи у справі №911/2674/23 під час перегляду прийнятого рішення в суді апеляційної інстанції, у якій розглядався спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, але з інших підстав. Отже, у справі № №911/2674/23 адвокат, який є представником позивача у даній справі, вже досліджував та аналізував більшу частину доказів, які надані у даній справі, тому вважати, що ним для представництва інтересів у даній справі витрачено занадто багато часу у суду підстав не має. При цьому, вступ представника позивача до участі у справі №911/2674/23 лише на стадії апеляційного провадження не свідчить про те, що представник позивача не здійснювава огляд, оцінку та аналіз правовідносинам сторін, більшої частини доказів, які у справівх є майже ідентичними. Так, для належного представництва ТОВ «Трейдсістемсекспорт» адвокату Шапортило Я.І. необхідно було ознайомитись з доказами, наданими у такій справі.

Подання ТОВ «Трейдсістемсекспорт» позову, відповіді на відзив не потребувала витребування додаткових доказів, до таких заяв по суті подано документи, що перебували у розпорядженні позивача та їх витребування адвокатом не здійснювалося; розгляд справи не потребував дослідження великого обсягу документів, положень законодавства, судової практики, з огляду на категорію та суть спору.

Загальна тривалість усіх засідань суду у даній справі становить біля 2 годин. При цьому, розгляд такої справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання, а лише з урахуванням клопотанням позивача у даній справі призначено відповідне засідання для надання можливості позивачу надавати пояснення по суті спору.

Справу не можна вважати складною та такою, вирішення якої значно впливає на репутацію сторін; така справа не є справою, яка викликала публічний інтерес. Також сул враховує те, що у даній справі представником учасника може бути не лише адвокат, що установлено ч.2 ст.58 ГПК України, оскільки справи розглядалась у спрощеному позовному провадженні.

Суд вважає дійсно необхідними, неминучими, співмірними та пропорційними до складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та послуг, часом, фактично витраченим адвокатом, а також враховуючи поведінку сторін та середню вартість аналогічних послуг на ринку, витрати на оплату правової (правничої) допомоги у даній справі у розмірі не більше 7000грн (вивчення наданих клієнтом доказів, узгодження позиції, складання позовної заяви з додатками та її подання до суду 3 500грн; складання відповіді на відзив, заяв та клопотань з процесуальних питань, пояснень, що прийняті судом, 1500грн; участь у судових засіданнях 2 000грн.

Інші витрати, понесені позивачем на оплату правової допомоги у розмірі 2 473,38грн, суд покладає на позивача, який взяв на себе відповідні зобов`язання за договором від 24.11.2023 б/н про надання послуг з правової (правничої) допомоги та протоколом, узгодив вартість та обсяг наданих послуг, прийнявши відповідні послуги за актом приймання-передачі послуг, оскільки суд не має повноважень втручатись у відповідні відносини позивача з адвокатом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання Державного підприємства «ЧАЙКА» про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, зменшивши розмір відповідних витрат до 7 000грн.

2.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІСТЕМСЕКСПОРТ» щодо покладення на Державне підприємство «ЧАЙКА» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 473,38грн задовольнити частково.

3.Стягнути з Державного підприємства «ЧАЙКА» (ідентифікаційний код 31245250; 08330, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІСТЕМСЕКСПОРТ» (ідентифікаційний код 39690815; 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н., м. Узин, вул. Авіаторів, буд. 61, оф. 32) 7 000грн в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.

4.Витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2 473,38грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІСТЕМСЕКСПОРТ».

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.03.2025.

Суддя А.Р. Ейвазова