Рішення від 06.03.2025 по справі 914/74/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 Справа № 914/74/25

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Комунального підприємства Лопатинської селищної ради, с.Лопатин Львівської області,

про стягнення 18'001,11 грн збитків,

Суддя Б. Яворський,

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Львівській області до Комунального підприємства Лопатинської селищної ради про стягнення 18'001,11 грн збитків, пов`язаних з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана ним 17.01.2025, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що відповідачем в період 17.09.2018 по 27.11.2019 та 10.12.2019-01.07.2020 не виконувались умови Дозволу на спеціальне водокористування від 17.09.2018 за №394/ЛВ/49д-18, а саме у вказаний період відповідачем допускався скид забруднюючих речовин у водний об?єкт із порушенням (перевищенням) встановленого нормативу гранично допустимого скиду, чим завдано шкоду навколишньому природному середовищу.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно вказаного Положення інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води); проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів; здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші). Для виконання покладених завдань, Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Виступає позивачем, відповідачем у судах (п.п.10, 11 розділу ІІ Положення).

Комунальне підприємство Лопатинської селищної ради є водокористувачем з правом скидання зворотніх (стічних) вод після очистки у водні об`єкти рибогосподарчої категорії річку Острівка (район басейну р. Дніпро) у межах лімітів (гранично допустимі скиди (ГДС)), відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 17.09.2018 №394/ЛВ/49д-18 (випуск №1), виданого Державним агенством водних ресурсів України.

Дозволом на спеціальне водокористування встановлені ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС)) із зворотними водами у водний об`єкт. Дозвіл на спеціальне водокористування від 17.09.2018 №394/ЛВ/49д-18 виданий відповідачу з терміном дії до 17.09.2021. Таким чином, нормативи встановлених гранично допустимих скидів та гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які були встановлені відповідачу дозволом на спеціальне водокористування, діяли з 17.09.2018 та станом на звітний період за який позивачем будо проведено позапланову перевірку відповідача.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період 19.10.2021-20.10.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Комунальним підприємством Лопатинської селищної ради, про що складено акт №812/04/1031 від 20.10.2021. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: Комунальне підприємство Лопатинської селищної ради у період з 17.09.2018 по 27.11.2019 здійснювало скид забруднюючих речовин (хлориди, сульфати, азот амонійний, нітрати, фосфати, залізо загальне, ХСК, БСК5, СПАР, нафтопродукти) у водний об`єкт з порушенням (перевищенням) встановленого ліміту гранично допустимого скиду (ГДС), а у період 10.12.2019-01.07.2020 здійснило наднормативні скиди забруднюючих речовин (хлориди, сульфати, азот амонійний, фосфати, залізо загальне, СПАР, нафтопродукти) за межами смт. Лопатин, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України. Акт підписаний відповідачем в особі директора КП без зауважень.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389, позивачем здійснено розрахунки розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем за звітний період 17.09.2018 по 27.11.2019 та 10.12.2019 по 01.07.2020 на загальну суму 18?001,11 грн.

Державна екологічна інспекція у Львівській області на адресу відповідача скерувала претензії №223 від 07.12.2022 та №224 від 07.12.2022 з вимогою про відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення інспекції до суду з позовом про стягнення збитків у загальному розмірі 18?001,11 грн.

В матеріалах справи зауваження відповідача щодо претензії та розрахунків відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 № 230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

3 огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу. Територіальним органом Держекоінсгіекції на території Львівської області є Державна екологічна інспекція у Львівській області, яка в даному випадку є належним позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ст. 40 Закону).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Статтею 131 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього - природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства передбачено статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Так, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров`я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Відповідачем не надано заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку завданих збитків, не надано доказів відсутності вини у встановленому порушенні. Докази відшкодування збитків в матеріалах справи відсутні. При цьому, суд зауважує, що відповідач фактичні обставини справи не спростовував і не заперечив.

Одночасно, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач не був позбавлений права, у разі незгоди з отриманим розрахунком, звернутися у встановленому законодавством порядку до суду за захистом свого права шляхом оскарження розрахованих позивачем збитку, чого, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зроблено не було. Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача щодо проведених перевірок, в ході яких були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, відповідач, допустивши протиправну поведінку (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується матеріалами справи. При цьому, наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв`язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача. Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які, в свою чергу, підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №499 від 27.09.2024 на суму 3'028,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Лопатинської селищної ради (810261, Львівська область, Шептицький район, смт. Лопатин, вул. Центральна, 33; ідентифікаційний код 30124106) користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) збитки у сумі 18'001,11 грн на спеціальний рахунок Лопатинської селищної територіальної громади (ГУК Львів/Лопатинська тг/24062100, 38008294, UА208999980333159331000013845, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат); код класифікації: 24062100/ Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

3. Стягнути з Комунального підприємства Лопатинської селищної ради (810261, Львівська область, Шептицький район, смт. Лопатин, вул. Центральна, 33; ідентифікаційний код 30124106) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м.Львів, вул. Стрийська, 98; ідентифікаційний код 38057086) 3'028,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяЯворський Б.І.