Ухвала

від 03.03.2025 по справі 915/1141/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

03 березня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1141/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від прокуратури Яценко В.А., Легета І.В.,

від позивача не з`явився,

від відповідача - Кучерява Т.Ю.,

розглянувши у відкритому засіданні справу за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 129123,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2022 № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01/02/2022/1Е від 01.02.2022, укладеного між виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК;

- визнання недійсною додаткової угоди від 14.09.2022 № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01/02/2022/1Е від 01.02.2022, укладеного між виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК;

- визнання недійсною додаткової угоди від 14.09.2022 № 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01/02/2022/1Е від 01.02.2022, укладеного між виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК;

- визнання недійсною додаткової угоди від 06.10.2022 № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01/02/2022/1Е від 01.02.2022, укладеного між виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК;

- визнання недійсною додаткової угоди від 25.10.2022 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01/02/2022/1Е від 01.02.2022, укладеного між виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК на користь виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 129123,40 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на порушення відповідачем вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод від 01.08.2022 №1, від 14.09.2022 № 2, від 14.09.2022 № 3, від 06.10.2022 № 4, від 25.10.2022 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2022 № 01/02/2022/1Е, оскільки вказані додаткові угоди укладені за відсутності коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, при наявності зменшення середньо ринкової ціни за одиницю товару, а також перевищують 10% поріг, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, що свідчить про порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, що передбачені законодавством про публічні закупівлі. За ствердженнями прокурора, внаслідок підвищення цін на електричну енергію на підставі вказаних додаткових угод позивачем було надмірно сплачено 129123,40 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку прокурора, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 129123,40 грн. поверненню позивачу.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2024 р. вказану позовну заяву керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1141/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 21.10.2024 р. об 11:30.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2024 р. у справі №915/1141/24 підготовче засідання відкладено на 04.11.2024 з огляду на неявку прокурора та представників сторін, а також неможливість з`ясування заперечень відповідача на позов через відсутність відзиву на позов.

04.11.2024 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13433/24), в якому відповідач заперечує проти задоволення позову.

Також 04.11.2024 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України(вх. № 13434/24), оскільки, на думку відповідача, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім того, 04.11.2024 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про відкладення розгляду справичерез неможливість прибуття в судове засіданняу зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі(вх. № 13437/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 р. у справі №915/1141/24 підготовче засідання відкладено на 21.11.2024 з огляду на неявку представників сторін, враховуючи клопотання відповідача, а також клопотання прокурора про необхідність часу для підготовки відповіді на відзив та на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.

06.11.2024 р. від керівника Золотоніської окружної прокуратури до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 13618/24), згідно з якими прокурор зазначає, що Держаудитслужба є лише контролюючим органом, а не органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні (а саме - бюджетного фінансування) функції в спірних правовідносинах. На думку прокурора, проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Прокурор вказує, що у даній справі наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури. Також прокурор зауважує, що виконавчий комітет Піщанської сільської ради є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбавати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України. Одночасно з цим останній є стороною договору і наділений повноваженнями щодо його розірвання, досудового та судового врегулювання спорів. Відтак, прокурор вважає, що при зверненні до суду було дотримано вимоги Закону України «Про прокуратуру» та ГПК України.

07.11.2024 р. від керівника Золотоніської окружної прокуратури до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 13708/24), згідно з якою прокурор вважає заперечення відповідача, викладені у відзиві, безпідставними, такими, що не відповідають фактичній ситуації та нормам законодавства, та наполягає на задоволенні позову.

21.11.2024 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття в судове засіданняу зв`язку хворобою представника (вх. № 14583/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2024 р. у справі №915/1141/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 02.12.2024 р. о 16:00.

02.12.2024 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 15033/24), в якому заявник вказує про неможливість прибуття в судове засідання через проходження 2-3 грудня 2024 року навчання-тренінгу, докази про що будуть надані в наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 р. у справі №915/1141/24підготовче засідання відкладено на 23.12.2024 р. о 12:30, з огляду на клопотання відповідача, а також неявку сторін у підготовче засідання.

05.12.2024 р. від представника позивача Семенюти Р.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 15392/24). Так, в клопотанні зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі та просить розглядати дану справу на всіх стадіях судового процесу без участі представників позивача за наявними в справі матеріалами.

23.12.2024 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття в судове засіданняу зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі(вх. № 16135/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 р. у справі №915/1141/24 підготовче засідання відкладено на 20.01.2025 р. о 13:30, з огляду на клопотання відповідача, а також неявку сторін у підготовче засідання.

Під час підготовчого засідання 20.01.2025 року судом було розглянуто клопотання відповідача від 04.11.2024 року про залишення позову без розгляду, за наслідками чого судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2025 р. у справі №915/1141/24 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні 10.02.2025 р. о 10:30.

У судовому засіданні господарського суду 10 лютого 2025 року по справі №915/1141/24 за участю прокурора та представника відповідача судом було протокольно оголошено перерву до 13 лютого 2025 р. о 09:40 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою від 10.02.2025 р. повідомлено позивача в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні господарського суду 13 лютого 2025 року по справі №915/1141/24 за участю прокурора та представника відповідача судом було протокольно оголошено перерву до 03 березня 2025 р. о 09:40 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою від 13.02.2025 р. повідомлено позивача в порядку ст. 120 ГПК України.

03.03.2025 р. від представника відповідача адвоката Кучерявої Т.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 915/1141/24 (вх. № 3097/25). Так, відповідач зазначає, що в обґрунтування позову прокурор посилається на порушення відповідачем вимогЗакону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод від01.08.2022 №1, від 14.09.2022 № 2, від 14.09.2022 № 3, від 06.10.2022 № 4, від25.10.2022 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2022 № 01/02/2022/1Е, оскільки вказані додаткові угоди укладені за відсутності коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, при наявності зменшення середньо ринкової ціни за одиницю товару, а також перевищують 10%поріг, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, що свідчить про порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, передбачені законодавством про публічні закупівлі. За ствердженнями прокурора, внаслідок підвищення цін на електричну енергію напідставі вказаних додаткових угод позивачем було надмірно сплачено 129123,40 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку прокурора, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 129123,40 грн. поверненню позивачу.

На думку відповідача, предметом розгляду справи є питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу і відповідно наявності підстав для стягнення коштів.

Відповідач зазначає, що сторони у своїх заявах по суті спору навели різноманітну практику розгляду аналогічних справ (однакові предмет і підстави) судах різнихінстанцій, різних спеціалізацій, зокрема, і постанови Верховного Суду, яка не єсталою.Так, на думку відповідача, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від05.04.2023 у справі № 420/17618/21 фактично уже викладав правову позицію прозастосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічнізакупівлі" під час дослідження правомірності висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі. Як вказує відповідач, Касаційний адміністративний суд, досліджуючи правомірність наведеного висновкущодо встановленого контролюючим органом порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 вказаного Закону (яке полягло у перевищенні 10 відсотків визначеної в договорі про закупівлю ціни за одиницю товару внаслідок укладення додаткової угоди), зазначив, що наведеною нормою передбачено виключні випадки зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, у тому числі збільшення ціни за одиницютовару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання його ціни на ринку за умови, що відповідна зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Водночас, обмеження щодостроків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Аналіз наведеної правової норми, на думку Касаційного адміністративного суду, свідчить, що замовник може протягом дії договору про закупівлю змінювати його істотні умови в залежності від коливання ціни такого товару на ринку лише до 10 відсотків у бік збільшення за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у бік збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку може бути не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Водночас, у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується.

Відтак, відповідач зазначає, що оскільки строки зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії, на думку Касаційного адміністративного суду, під час збільшення до 10 відсотків ціни вказаного товару на ринку повинна зберігатися лише умова щодо збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю. У разі ж закупівлі інших товарів необхідно дотримуватись збільшення суми не більше ніж на 10 відсотків за умови збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю, один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. З викладеного вбачається, що Касаційний адміністративний суд фактично дійшов висновку про можливість внесення необмеженої кількості раз змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню цінивідповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Водночас відповідач вказує, що у своїх постановах Касаційний господарський суд неодноразово викладав правову позицію, відповідно до якої метою передбаченого статтею 41 Закону України"Про публічні закупівлі" регулювання, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).

Як вказує відповідач, позивач також посилається на висновки суддів Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, згідно з якими збільшення ціни за одиницю товару могло бути лише в межах 10% за весь період дії договору, а не в межах 10% при кожному випадку внесення змін до договору щодо підвищення ціни.

Відповідач зазначає, що ухвалою КГС від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства зобмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн. Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 29.01.2025, зокрема, вважав, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".

Суб`єктний склад, предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та обставинсправи № 920/19/24 є подібними зі справою № 915/1141/24, оскільки спір у справі №920/19/24 виник, як і у даній справі, через стягнення органами прокуратури в інтересах держави з електропостачальних компаній (ТОВ Енергетичне партнерство, як і ТОВ ВІМК є ліцензованим постачальником електричної енергії трейдером) грошових коштів внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу недійсними.

Наразі відповідач зауважує, що в обох цих справах позивачі (прокурори) підставою для визнання додаткових угод недійсними зазначають порушення сторонами, зокрема постачальниками, вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі; в обох цих справах судами надається правова оцінка правовідносинам за договорами про постачання електричної енергії, правомірності і обґрунтованості дій сторін при внесенні змін до договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару. Вказане, на думку відповідача, свідчить, що зазначені справи є подібними, адже вирішення спору у справі №920/19/24 матиме безпосередній вплив на розгляд справи № 915/1141/24 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного Суду відповідних правових висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а тому з метою забезпечення єдності судової практики та повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи № 915/1141/24 є необхідним зупинити провадження у ній до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі №920/19/24.

Так, у судовому засіданні 03.03.2025 р. представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження по справі № 915/1141/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн. Натомість прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання на стадії розгляду справи по суті, у разі ж переходу до стадії підготовчого провадження прокурор вказав про розгляд клопотання на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.п. 1, 4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За приписами ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В той же час згідно з ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим за ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є з одним із завдань підготовчого провадження.

Натомість відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Так, нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи по суті після закриття підготовчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Крім того, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, згідно з яким суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 року у справі № 911/1638/22.

З огляду на вказані правові позиції Верховного Суду, що підлягають застосуванню з урахуванням ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд доходить висновку про можливе повернення за наявності певних обставин до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, виникнення додаткових обставин, які підлягають дослідженню судом, враховуючи, що даний випадок є винятковим та потребує здійснення дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення по справі, господарський суд вважає необхідним повернути справу на стадію підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Так, судом встановлено, що ухвалою від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства зобмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн. Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 29.01.2025 вважав, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, але більше ніж на 10% від тієї ціни, що передбачена договором або додатковими угодами до нього про зміну ціни, при цьому загальна ціна договору не повинна змінюватися.

Наразі у даній справі в предмет дослідження також входить питання правомірності укладення спірних додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про публічні закупівлі. Сторони підвищували ціну не більше ніж на 10% від попередньо визначеної додатковими угодами про збільшення ціни, що призвело до підвищення ціни на 45,4% від початкової ціни, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання.

Враховуючи підстави та вимоги даного позову у справі №915/1141/24, господарський суд вважає, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Виходячи зі змісту вказаних положень Кодексу, зупинення провадження у справі обумовлено саме необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Забезпечення єдності судової практики є фундаментальним завданням, виконання якого має сприяти стабільності правопорядку, прогнозованості здійснення правосуддя. Застосування різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності.

Наразі слід зазначити, що суб`єктний склад сторін у справі № 920/19/24 подібний даній справі № 915/1141/24, адже в обох справах позову пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі юридичних осіб, видатки яких фінансуються за рахунок бюджетних коштів, і в обох справах прокурором заявлено вимогу про визнання додаткових угод до договору про постачанняелектричної енергії споживачу недійсними та стягнення надміру сплачених коштів; правовими підставами позовів позивачі визначали недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та6 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі у справі №920/19/24 має значення для надання правової оцінки правовідносинам у даній справі № 915/1141/24, предметом спору в якій є визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу недійсними та стягнення надміру сплачених коштів, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 177, 182, п.7 ч.1 ст.228, ст.232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути справу №915/1141/24 зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження.

2. Зупинити провадження у справі №915/1141/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.

3.Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.

Ухвалу підписано 05.03.2025 року.

Суддя Л.М. Ільєва