Рішення

від 05.03.2025 по справі 916/1529/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1529/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 25830211, 65022, м. Одеса, вулиця Косовська, буд. 2Д)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" (код ЄДРПОУ 38722180, 65045, м. Одеса, пров. Олександрівський, буд. 27-А, кв. 5)

про стягнення 3376955,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Джига Віталій

від відповідача: Антон Василик

Позивач Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про стягнення 3376955,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.07.2013 №301-рд в частині проведення оплати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення реклами.

Ухвалою від 26.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 позовні вимоги Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради задоволено частково.

Відповідачем 15.10.2024 в порядку ч.8 ст.129 ГПК України подано докази про склад понесених витрат на надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 17.10.2024 для вирішення питання про судові витрати призначено судове засідання на 31.10.2024.

21.10.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення разом з клопотанням про відкладення судового засідання з розгляду заяви на іншу дату.

Ухвалою суду від 31.10.2024 постановлено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №916/1529/24 впродовж розумного строку; відкладено судове засідання на 20.11.2024.

12.11.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 строком на 12 місяців.

Ухвалою суду від 15.11.2024 для розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду призначено судове засідання на 27.11.2024.

18.11.2024 від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (ухвала) про направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів справи №916/1529/24 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024.

Ухвалою суду від 19.11.2024 зупинено провадження у справі №916/1529/24 в частині розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення та розстрочення виконання рішення суду до розгляду апеляційної скарги Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

10.02.2025 матеріали справи №916/1529/24 повернуто до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 11.02.2025 провадження у справі №916/1529/24 в частині розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення та розстрочення виконання рішення суду поновлено; призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про ухвалення додаткового судового рішення у справі на 27.02.2025.

У судовому засіданні 27.02.2025 господарський суд оголосив перерву до 05.03.2025.

28.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про долучення якісної копії договору про надання правничої допомоги.

У судове засідання 05.03.2025 з`явились представники сторін.

Згідно частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.

В судовому засіданні 05.03.2025, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши додані до неї докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 22.02.2024 між Адвокатським бюро "НАН" (далі - адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1.2. договору, детальний перелік послуг та термін їх надання викладений у додатку № 1 до даного договору.

За умовами п. 1.3. договору, на підставі даного договору правова допомога надається адвокатами адвокатського бюро, помічниками адвоката та/або асоційованими партнерами.

Згідно з п. 2.1. договору, адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: представляти інтереси клієнта відповідно до повноважень визначених пунктом 1.1. договору; підписувати і подавати від імені клієнта заяви, позовні заяви, додатки, пояснення, клопотання, відзиви, довідки, документи у відповідні установи, в тому числі у органи внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органах, технічної інвентаризації, засвідчувати своїм підписом вірність копій документів, одержувати необхідні довідки і документи; надавати клієнту усні та письмові консультації, роз`яснення, висновки; перевіряти відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візувати їх, надавати допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів; приймати участь в підготовці та юридичному оформленні різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надавати допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання; при виконанні умов даного договору не розголошувати отриману від клієнта інформацію третім особам без письмової згоди клієнта.

Відповідно до п. 4. договору, даний договір укладається між клієнтом та адвокатським бюро для отримання правової допомоги виключно в межах послуг, визначених в додатку № 1 до даного договору та доручень, наданих клієнтом. Сторони визнають, що після завершення кожної справи в чинному законодавстві можуть відбуватися зміни, які можуть вплинути на права та обов`язки клієнта. Сторони погоджуються, що після закінчення кожної із справ, котрі охоплюються предметом даного договору, у разі виникнення питань, які потребують продовження надання послуг адвокатським бюро, це може відбуватись тільки після офіційного укладення додаткового договору для їх вирішення До того часу адвокатське бюро не зобов`язане та не буде брати на себе зобов`язання надавати клієнту консультації та юридичні прогнози стосовно майбутніх змін законодавства або фактичної ситуації, котрі могли б вплинути на раніше зроблений висновок або раніше надані консультації, пов`язані з вказаною справою.

За умовами розділу 5 договору, клієнт оплачує вартість послуг (гонорар) адвокатського бюро у відповідності із умовами даного договору. Вартість та порядок оплати послуг визначається окремим додатком, який є невід`ємною частиною даного договору. Клієнт зобов`язаний повністю виплатити зазначену в рахунку суму не пізніше 5-х (п`яти) банківських днів згідно виставленого адвокатським бюро рахунку, якщо інше не відображене в рахунку. Вартість послуг може бути змінена у разі збільшення/зменшення обсягу доручень клієнта, за попереднім письмовим узгодженням сторін, що буде відображено у додатковій угоді до даного договору. Оплата послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку. В рахунок будуть включені сума гонорару та/або понесені адвокатськими бюро затрати за відповідний період. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг або характер наданої адвокатським бюро правової допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком/електронною поштою/поштою або вручається особисто. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією. Сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правової допомоги. В цьому випадку між сторонами укладається додаткова угода.

Відповідно до п.п. 9.1. та 9.3, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024. Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовжений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за один місяць до дати такого припинення. Продовження строку дії договору на вимогу однієї зі сторін може бути оформлено окремим додатком до даного договору.

Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень.

22.02.2024 між Адвокатським бюро "НАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" було підписано додаток №1 до договору, за яким адвокатське бюро на умовах даного договору зобов`язується надати наступні послуги клієнту: надання усних або письмових консультацій, роз`яснень з правових питань, комплексне представництво інтересів у судових справах у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції у господарських справах, підготовка та подача заяв, адвокатських запитів з терміном виконання - до його повного виконання.

08.04.2024 між Адвокатським бюро "НАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" було укладено додаток № 2 до договору.

За змістом пункту 1 додатку № 2 до договору, адвокатське бюро на умовах даного договору зобов`язується надати послуги клієнту, визначені у додатку 1 до договору про надання правової допомоги № 220/19 від 22 лютого 2024 року.

За умовами п. 2 додатку № 2, сторонами договору узгоджено, що оплата послуг з надання правничої (правової) допомоги під час розгляду справи № 916/1529/24 у суді першої інстанції становить 60000,00 грн., без ПДВ та витрат на супутні дії, пов`язані із виконанням умов договору. Оплата послуг, визначена п. 2 даного додатку, здійснюється на підставі даного договору за реквізитами, вказаними у договорі, протягом п`яти банківських днів з дати набрання законної сили рішенням суду по суті. До загальної вартості - основної оплати не входять витрати, пов`язані із супутніми діями (направлення поштової кореспонденції, відрядження, судові витрати та інше). Витрати на супутні дії, пов`язані із виконанням умов договору, за попереднім погодженням з клієнтом компенсуються клієнтом по факту їх здійснення, або одночасно із виплатою гонорару. Сторони узгодили, що вартість робіт, вказана в п. 2 даного додатку, визначена на період до отримання судового рішення в суді першої інстанції. Вартість робіт, пов`язана із подальшим супроводом та представництвом інтересів клієнта, узгоджуватиметься в окремому додатку/додатковій угоді до договору.

Додаткові угоди підписані між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.

14.10.2024 між Адвокатським бюро "НАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" було підписано акт наданих послуг, в якому сторони погодили, що в межах виконання умов договору № 220/19 від 22.02.2024 адвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: з правового аналізу позовної заяви Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про стягнення 3376955,20 грн.; участь у судових засіданнях під час розгляду справи №916/1529/24; ознайомлення з позицією позивача у справі №916/1529/24; підготовка та подання документів по суті справи №916/1529/24; виготовлення копій доказів, долучених до заяв в межах розгляду справи № 916/1529/24, та направлення копій учасникам справи. Загальна вартість послуг за договором склала 60000,00 грн. без ПДВ.

Сторони в акті наданих послуг визнали, що послуги, визначені в п.1 даного акту, надані якісно та в повному обсязі, будь-яких зауважень та претензій сторони не мають.

Акт підписаний між сторонами без будь-яких зауважень.

В матеріалах справи наявні ордери на надання правової допомоги, видані Адвокатським бюро "НАН", та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатами Шараг О.В. та Василик А.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч.ч. 3-6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами. (постанова ОП КГС ВС від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Зазначеним положенням Конституції України відповідає стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з преамбулою Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 статті 4 Закону визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За умовами ст.14 Закону, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Так, з системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що до витрат сторін, понесених у зв`язку з розглядом господарської справи, закон відносить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, для надання якої в силу Конституції України діє адвокатура. Між цим, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність як індивідуально, так і в організаційних формах адвокатської діяльності, перелік яких є вичерпний, а саме - адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом ч. 3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно частини третьої статті 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі №910/1344/19).

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Так об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у ст.ст. 2 та 15 ГПК України, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/6416/22, від 15.08.2024 у справі №910/18756/23.

Так, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу у цій справі судом враховано, що позов Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради було задоволено частково, а тому витрати відповідача на правничу допомогу, відповідно до положень статті 129 ГПК України, мають бути розподілені пропорційно, тобто з позивача на користь відповідача підлягають стягненню кошти у розмірі 11935,81 грн. При цьому, зменшення судом за власною ініціативою суми неустойки не має впливає на здійснення розподілу судових витрат між сторонами, адже за рахунок відповідача мають бути відшкодовані витрати у сумі, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Розглянувши та оцінивши надані до матеріалів справи заперечення позивача щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат господарський суд вважає, що відмова у повному обсязі у задоволенні витрат відповідача на правничу допомогу, про що клопотав позивач, не ґрунтується ані на фактичних обставинах, встановлених судом, ані на нормах процесуального закону, а також порушує право відповідача на правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, оцінюючи співмірність витрат відповідача на оплату послуг адвоката за надання правової допомоги, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як складність справи, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з того, що спір виник внаслідок неправильних дій саме відповідача у даній справі, господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

За наведених обставин, суд частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат з покладенням їх на позивача у розмірі 5000,00 грн., з відмовою в іншій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 25830211, 65022, м. Одеса, вулиця Косовська, буд. 2Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Менте" (код ЄДРПОУ 38722180, 65045, м. Одеса, пров. Олександрівський, буд. 27-А, кв. 5) - 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено і підписано 06.03.2025.