Ухвала

від 05.03.2025 по справі 916/776/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"05" березня 2025 р. м. Одеса Справа № 916/776/25

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 797/25 від 28.02.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРОС» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Покровська, буд. 27/4; код ЄДРПОУ 41492561)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, офіс 8, каб. № 3; код ЄДРПОУ 39400733)

третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (65082, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Гоголя, 19, оф. 1)

про визнання права власності на майно та скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКРОС» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ», в якому просить суд:

1) визнати право власності на залізничні транспортні засоби, а саме на напіввагони за номерами 56429608, 56512403, 52814738, 56512445, 52814530 за ТОВ «ТЕКРОС» код ЄДРПОУ 41492561 на підставі договору Купівлі-продажу № 19/2018 від 19.03.2018 року;

2) скасувати арешт, накладений відповідно до Постанови № 64190974 про арешт майна від 20.12.2024 року.

З аналізу матеріалів позовної заяви суд виснує про наявність правових підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).

Підписання та/або подання до суду позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Частиною 3 ст. 56 ГПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особи, які можуть бути представниками, визначені частиною першою статті 58 ГПК України, а саме представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частинами 1, 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (нова редакція, зі змінами) (далі Положення), ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктом 12 Положення визначено, що ордер має містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

Підпунктами 12.14., 12.15. п. 12 Положення визначено, що реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРОС» подано через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" адвокатом Шияновою Надією Сергіївною.

У якості доказів на підтвердження повноважень на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРОС» до позовної заяви додано Ордер серії АО № 1164666 на надання правничої допомоги. Водночас ордер не містить такого реквізиту як номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

З цього приводу суд зазначає, що частина перша статті 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

За таких обставин, з огляду на відсутність в ордері такого реквізиту як номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, зважаючи на незначне порушення встановлених Положенням вимог щодо реквізитів ордеру, задля уникнення надмірного формалізму та забезпечення позивачу доступу до правосуддя, суд залишає позовну заяву без руху та надає позивачу час для усунення зазначеного недоліку щодо повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У переліку додатків до позовної заяви позивач зазначив, зокрема, «Копії документів на підтвердження права власності ТОВ «ТЕКРОС» на напіввагони № 56429608, 56512403, 52814738, 56512445, 52814530», що не може вважатися належним виконанням приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки з аналізу змісту цього пункту слідує, що кожен конкретний документ позивач має вказати окремо.

Крім того, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028,00 грн.

Згідно з квитанцією ID: 6152-1449-9764-4731 від 27.02.2025 за подання до господарського суду позовної заяви позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору.

Позовна заява містить вимогу немайнового характеру (про скасування арешту), за яку позивач мав сплатити 2 422,40 грн судового збору (3028*0,8).

Щодо вимоги про визнання права власності суд зауважує, що Верховний Суд у пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 дійшов висновку про те, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як свідчать матеріали позовної заяви, вартість спірного майна за Договором купівлі-продажу № 19/2018 від 19.03.2018 була визначена у специфікації № 1 до договору та становить 659 000,00 грн за кожен вагон.

Таким чином, за подання позову про визнання права власності на 5 вагонів позивач має сплатити 39 540,00 грн судового збору (659000 * 5 * 1,5% * 0,8).

Отже, за подання позовної заяви ТОВ «ТЕКРОС» мало сплатити 41 962,40 грн судового збору, в той час як фактично сплатило лише 3 028,00 грн.

Відтак, позивачу слід доплатити 38 934,40 грн судового збору.

Разом з тим суд зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 6 Закону, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Втім, ціна позову у позовній заяві не визначена. Навпаки, позивачем зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру, що суперечить правовій природі заявлених вимог про визнання права власності та не відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Таким чином, позивачу слід усунути цей недолік та вказати ціну позову.

Згідно статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 164 ГПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Статтею 10 ГПК України передбачено, що господарське судочинство у судах здійснюється державною мовою.

З аналізу матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою, в той час як деякі з поданих позивачем письмових доказів викладені російською мовою, зокрема (мовою оригіналу): договор купли-продажи № 19/2018 « 19» марта 2018г.; спецификация № 1 (приложение № 1 к договору № 19/2018 от 19.03.2018 г.); акт приёма-передачи № 1 (приложение № 2 к договору № 19/2018 от 19.03.2018 г.); акт приёма-передачи № 2 (приложение № 3 к договору № 19/2018 от 19.03.2018 г.); акт про передачу оригиналов документов « 03» марта 2019 г.

Вказані письмові докази подано без перекладу на державну мову.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, з метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки, зміст яких викладено російською мовою, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до статті 79 "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, вказаних відомостей позовна заява не містить.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Здійснивши у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" перевірку наявності у позивача електронного кабінету, суд встановив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРОС» (код ЄДРПОУ 41492561) як у особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в порушення положень ст. 6 ГПК України, відповідний кабінет відсутній.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Отже з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 42, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 797/25 від 28.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРОС» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:

- належних доказів наявності повноважень підписанта позовної заяви;

- переліку документів, що додаються до заяви;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви;

- визначення ціни позову;

- доказів доплати 38 934,40 грн судового збору;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- нотаріально засвідченого перекладу на українську мову письмових доказів, доданих до позовної заяви, з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали.

3. Попередити позивача про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 05.03.2025 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Волков