Рішення

від 06.03.2025 по справі 917/1918/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 Справа № 917/1918/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І.,

при секретарі судового засідання Голик В.М.

розглянувши матеріали за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Бахмацька лікарня-хоспіс» Бахмацької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 44213819, вул. Південна, 20, село Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16506)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АВТОСНАБ» (код ЄДРПОУ 43605212, вул. Загородня, 3а, м. Полтава, 36000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192; вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36000)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №43 від 23.05.2023 в частині включення до ціни на товар податку на додану вартість та стягнення 183 170 грн,

представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

Суть спору. Розглядається позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Бахмацька лікарня-хоспіс» Бахмацької міської ради Чернігівської області (КНП «Бахмацька лікарня-хоспіс», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АВТОСНАБ» (відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 43 від 23.05.2023 в частині включення до ціни на товар податку на додану вартість, стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 183 170,00 грн.

Процесуальні дії суду. Ухвалою від 07.11.2024 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.11.2024 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 07.11.2024.

Ухвалою від 14.11.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі; призначив підготовче засідання у справі на 05.12.2024 о 10:30 год, встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

29.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16203).

03.12.2024 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника (вх. № 16326).

05.12.2024 від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи Головного управління ДПС у Полтавській області (вх. № 16480).

Ухвалою від 05.12.2024 суд задовольнив клопотання відповідача про залучення третьої особи (вх. № 16480 від 05.12.2024); залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області; продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі відклав; призначив дату підготовчого засідання у справі на 28.01.2025 о 10:30 год.

Ухвалою від 25.12.2024 суд задовольнив заяву представника позивача від 24.12.2024 (вх. №17420) про участь у судовому засіданні 28.01.2025 об 10:30 год в режимі відеоконференції; доручив забезпечення проведення відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача.

28.01.2025 від третьої особи - Головного управління ДПС у Полтавській області до суду надійшли пояснення щодо позову (вх. № 1029).

Ухвалою суду від 28.01.2025 підготовче засідання відкладено на 06.02.2025, оскільки не були досягнуті завдання підготовчого провадження та не вирішені питання згідно з ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Згідно з ухвалою від 06.02.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1918/24; справу призначив до судового розгляду по суті на 06.03.2025.

29.01.2025 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи по суті без участі його представника (вх. № 1141).

05.03.2025 до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи по суті без участі його представника з урахуванням відзиву на позовну заяву (вх. № 3033).

Правові позиції сторін. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зміст договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечить підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, положенням Постанови Кабінету Міністрів України №1447 від 27.12.2022 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану».

Відповідач у відзиві (а.с.77-82) проти позову заперечує, посилаючись на те, що придбаний позивачем за договором купівлі-продажу № 43 від 23.05.2023 автомобіль не ввозився на митну територію України як медичний виріб (санітарний транспортний засіб). Зазначений автомобіль є продуктом виробництва відповідача на території України на базі легкового автомобіля, який був ввезений офіційним дилером марки ОРЕL та придбаний відповідачем на митній території України як звичайний легковий транспортний засіб.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що діючим законодавством не передбачено звільнення від оподаткування операції з постачання позивачу автомобіля за договором купівлі-продажу № 43 від 23.05.2023, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до п.1.1 власного статуту (а.с.6-11), позивач є закладом охорони здоров`я загального профілю, заснованим на спільній власності Бахмацької міської ради.

Лікарня-хоспіс є медичним закладом загального профілю, яка створюється для проведення цілодобового кваліфікованого медичного догляду, надання необхідної патогенетичної, симптоматичної, психологічної та духовної допомоги важкохворим на серцево-судинні та онкологічні захворювання, на хронічні обструктивні захворювання легень, неврологічні розлади, на діабет тощо, які не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами, з тяжкими розладами життєдіяльності, у термінальній стадії захворювання, а також для психологічної, соціальної та духовної підтримки хворих та їх родичів (п.1.4 Статуту позивача).

Лікарня-хоспіс створюється на базі колишнього Бахмацького центру хоспісної допомоги хворим на туберкульоз (п.1.6 Статуту позивача).

23 травня 2023 року між Комунальним некомерційним підприємством «Бахмацька лікарня-хоспіс» Бахмацької міської ради Чернігівської області (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АВТОСНАБ» (продавець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 43 (далі Договір, а.с.13-14).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що на умовах даного договору та згідно результатів проведення процедури відкритих торгів продавець передає у власність продавця товар, а покупець приймає і оплачує цей товар: КОД ДК: 021:2015:34110000-1 «Легкові автомобілі», номенклатурна позиція предмета закупівлі КОД ДК: 021:2015:34114120-6 «Санітарні транспортні засоби» у кількості 1 (одна) штуки, згідно специфікації до договору (додаток 1 договору).

В додатку 1 до Договору «специфікація» зазначено, що автомобіль спеціалізований санітарно-транспортний АВТОСНАБ ACDE-07 на базі OPEL COMBO, кількість -1 шт., ціна без ПДВ - 915 850,00 грн., ПДВ 183 170,00 грн., ціна з ПДВ 1 099 020,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна цього договору становить з ПДВ: 1 099 020,00 грн. (один мільйон дев`яносто дев`ять тисяч двадцять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ: 183 170 грн. (сто вісімдесят тисяч сто сімдесят гривень 00 копійок).

03 липня 2023 року продавцем (відповідачем) було поставлено покупцю автомобіль спеціалізований санітарно-транспортний АВТОСНАБ ACDE-07 на базі OPEL COMBO, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 (далі автомобіль) згідно акту передачі-приймання автотранспортного засобу № 7 від 03 липня 2023 року, акту приймання передачі транспортного засобу серія ТОВ № 764138 від 03 липня 2023 року, видаткової накладної № 7 від 03 липня 2023 року (а.с.15-17).

На вказаний вище автомобіль відповідачем як виробником було видано сертифікат відповідності UA.010.07759-23 від 23.06.2023, копія якого додана до відзиву (а.с.126).

14 липня 2023 року покупцем було здійснено оплату за поставлений товар (автомобіль) відповідно до умов Договору згідно платіжної інструкції № 508 (внутрішній номер 282665324) від 03 липня 2023 року в розмірі 1 099 020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 183 170,00 грн (а.с.18).

Автомобіль, який був поставлений відповідно до Договору, був виготовлений відповідачем шляхом переобладнання легкового автомобіля OPEL COMBO, номер кузова: НОМЕР_2 , придбаного за договором купівлі-продажу №238 від 26.05.2023, укладеним відповідачем з ТОВ «АДІС-МОТОР», м. Одеса.

Зазначені обставини підтверджуються змістом п.1.2 договору купівлі-продажу №238 від 26.05.2023, специфікацією (додаток №1) до вказаного договору, актом прийому-передачі та видаткової накладної №РА-0000050 від 30.05.2023 (а.с.109-121), свідоцтвом №434 від 19.06.2020 про присвоєння відповідачу міжнародного ідентифікаційного коду виробника колісного транспортного засобу (а.с.125), копії яких додані відповідачем до відзиву на позов.

Відповідно до п.п.2.1,2.2 договору купівлі-продажу №238 від 26.05.2023, ціна придбання відповідачем зазначеного вище автомобіля складала 869 000 грн та включала в себе ПДВ в розмірі 144 833,33 грн.

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість (ПДВ), індивідуальний податковий номер 436052116014, що підтверджується інформацією з реєстру платників ПДВ в електронному кабінеті ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv).

З 23.07.2024 по 02.08.2024 Управлінням Північного офісу Державної аудиторської служби України в Чернігівській області проведено перевірку закупівель КНП «Бахмацька лікарня-хоспіс» Бахмацької міської ради Чернігівської області, інформацію про яку оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-05-02-014278-a (а.с.106), та за результатами даної перевірки складено Акт № 262504-30/03 від 02.08.2024 (надалі Акт перевірки від 02.08.2024, а.с.27-34).

Як зазначено в Акті перевірки від 02.08.2024, очікувана вартість предмета закупівлі та, як наслідок, ціна спеціалізованого санітарного транспорт, придбаного згідно з договором закупівлі (ID: UA-2023-05-02- 014278-a) включала податок на додану вартість на суму 183 170,00 грн, чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №1447 від 27.12.2022 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану», підпунктів 2 і 3 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

З посиланням на зазначений вище висновок в Акті перевірки від 02.08.2024, позивач просить визнати недійсним Договір в частині включення до ціни на товар податку на додану вартість та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість в розмірі 183 170,00 грн на підставі ст.1212 Цивільного кодексу (далі ЦК ) України.

Під час розгляду справи по суті судом приймаються до уваги такі обставини.

У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) на момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої ст. 180 Господарського кодексу України (далі ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3 ст.180 ГК України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість (далі ПДВ) це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Згідно з п.194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною (20 відсотків).

Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (п.п.194.1.1 п.194.1 ст. 194 ПК України).

У відповідності до положень п. 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пунктів 30.1 - 30.2 статті 30 ПК України, податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII), Указом Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Пунктом 2 Указу № 64/2022 визначено завдання військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної. спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управлінню, державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом № 389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави

Згідно із підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, в тому числі: лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, відповідно до вказаних норм постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану» (далі Постанова №1447) затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів (далі Перелік) , що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, до якого, зокрема, включено спеціалізований санітарний транспорт (неброньований) (з виноскою - поширюється на медичні вироби, зазначені в підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).

Застосування у тексті вказаних вище норм ПК України та Переліку єднального сполучника «та» (а не розділового сполучника «або») дозволяє прийти до висновку, що умовою їх застосування є одночасне поєднання двох обставин: як ввезення, так і постачання на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів, зазначених у Переліку, а не наявність лише однієї із цих обставин.

Тобто, для застосування відповідної пільги (звільнення від оподаткування податком на додану вартість), зазначений у Переліку товар має бути спочатку ввезений на митну територію України саме як лікарський засіб або медичний виріб, який передбачений Переліком.

Позивачем не надані суду докази, що переданий йому за Договором автомобіль був ввезений на митну територію України саме як санітарний автомобіль.

Як свідчать надані відповідачем докази, зазначений вище автомобіль був виготовлений відповідачем шляхом переобладнання легкового автомобіля OPEL COMBO, номер кузова: НОМЕР_2 , який був придбаний відповідачем на митній території України за ціною, яка включала в себе ПДВ, тобто він на момент ввезення не був санітарним автомобілем, який передбачений Переліком.

Також судом приймається до уваги, що з аналізу викладених вище норм ПК України, Постанови №1447 та Переліку вбачається, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лише тих медичних виробів, що призначені для використання закладами охорони здоров`я з певною метою, а саме для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я.

Тобто, умовою звільнення від оподаткування податком на додану вартість є не лише включення медичного виробу до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України, але й призначення його для цільового використання: для надання медичної допомоги саме тим фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я.

Як свідчать надані суду письмові пояснення третьої особи, інформація щодо цілей використання медичних виробів може бути зазначена у договорі на їх постачання.

Водночас, судом встановлено, що ні умови Договору, укладеного між сторонами по справі, ні тендерна документація з проведення відповідної закупівлі, не містять будь-якої інформації щодо цілей використання автомобіля, зокрема щодо його використання для надання медичної допомоги саме тим фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я.

Суд звертає увагу, що позивачем взагалі не надані будь-які докази в підтвердження того, що ним як лікувальним закладом на момент укладення Договору та/або після його виконання, в період дії воєнного стану, фактично надавалися медичні послуги саме зазначеній вище категорії хворих (особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану).

Відповідні відомості, зокрема, щодо мети використання автомобіля, відсутні також в Акті перевірки від 02.08.2024, копію якого додано позивачем до позовної заяви.

Як вбачається зі Статуту позивача, він є медичним закладом охорони здоров`я загального профілю, майно якого є комунальної власністю (комунальним підприємством). Тобто, позивач не входить до числа медичних закладів, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства оборони України чи Міністерства внутрішніх справ України, та які, відповідно, надають медичні послуги особам, що входять до складу Збройний Сил України чи інших військових формувань, які брали участь у проведення антитерористичної операції, забезпеченні національної безпеки і оборони.

Також судом приймається до уваги, що Ніжинський район Чернігівської області, в якому територіально знаходиться позивач, станом на момент укладення Договору та на момент розгляду спору по суті не віднесено до Переліку територій можливих бойових дій та Переліку територій активних бойових дій, які затверджені наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (з наступними змінами).

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

За таких обставин, включення в п.3.1 Договору до ціни товару ПДВ за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 193.1 ст. 193 ПК України (20 відсотків) відповідало вимогам чинного законодавства України.

У п.4 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція, викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Судом приймається до уваги, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, концепція негативного доказу порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем (п.85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № № 129/1033/13-ц).

Позивачем не доведено належними доказами невідповідність умов п.3.1 Договору (в частині включення до ціни на товар податку на додану вартість) вимогам чинного законодавства України, а саме не доведено наявність обставин, які є підставами для звільнення відповідної операції від оподаткування ПДВ, передбаченими підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Враховуючи обставини, встановлені судом під час розгляду справи, заявлені позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зміст наведеної норми, судовий збір сплачений позивачем за розгляд даного спору покладається на останнього, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Пушко