Рішення

від 27.02.2025 по справі 921/603/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2025 року м. ТернопільСправа № 921/603/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут розвитку Карпат (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 4)

до відповідача - Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (47707, Тернопільський район, Тернопільська область, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19)

про стягнення 815892,70 грн.

За участі від:

позивача Ткачук О.А.

відповідача Штогрин М.П.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут розвитку Карпат звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про стягнення 815892,70 грн боргу.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві б/н від 23.10.2024 (вх. №711 від 25.10.2024) позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем умов договору на виготовлення проектно-кошторисної документації №360 від 04.12.2023, в частині оплати за виконані роботи.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування цьому ним зазначено, що у п. 3.1 договору №360 від 04.12.2023 сторонами обумовлено, що за виконану проектно-кошторисну документацію замовник сплачує виконавцю згідно з протоколом погодження про договірну ціну 1165561 грн без ПДВ, а саме: 349668,30 грн - кошти місцевого бюджету; 815892,70 грн - кошти держаного бюджету.

При оголошенні закупівлі UA-P-2023-12-04-007599-с та укладенні договору, встановлюючи в умовах оплати фінансування за кошти державного бюджету, відповідач діяв на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 419 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту» та листа Департаменту освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації №2.1.-34/2436-99 від 04.10.2023.

Відповідач не провів оплату в сумі 815892,70 грн, у зв`язку з відсутністю субвенцій з державного бюджету на цю суму.

Строк виконання робіт по спірному договору складає: листопад 2023 року - квітень 2024 року, а термін дії договору до 30.04.2024. Це вказує на довгостроковість фінансових зобов`язань за ним у розумінні Бюджетного кодексу України.

Зміст п.1, п.2 ч.1 ст.2, ст.3, 75-77 БК України передбачає, що місцевий бюджет затверджується на один бюджетний період, який для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Це виключає можливість визначення в момент розміщення замовлення та укладення відповідного договору бюджетного призначення для нього (за розміром, цільовим призначенням, враховуючи часові обмеження для його використання) на весь період (на кожен рік), протягом якого планується виконання договору та його фінансування за рахунок бюджетних коштів.

Умови здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (надалі - Порядок № 309)), що розроблений на виконання ст. ст. 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 БК України.

За змістом п. 2.2 Порядку №309 умовою бюджетного зобов`язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов`язкова наявність додатка до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Додаткові вимоги до договору підряду, період виконання робіт за яким становить більше одного календарного року, визначені законодавцем у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668) (надалі Загальні умови). У них також передбачено наявність такої невід`ємної частини договору підряду, як план, за яким проводиться фінансування робіт (будівництва об`єкта).

Зміст Порядку № 309 та Загальних умов конкретизують зміст ст. 23 БК України, встановлюючи однакову та обов`язкову в розумінні ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 628 ЦК України вимогу до довгострокового договору (підряду), який фінансується за рахунок бюджетних коштів, а саме наявність складеного за правилами зазначених нормативних актів плану фінансування робіт (календарного плану). Відсутність зазначеного плану або визначення в ньому порядку здійснення розрахунків усупереч наведеним нормам вказує про невідповідність довгострокового договору підряду, який фінансується за рахунок бюджетних коштів, у частині здійснення розрахунків бюджетними коштами вимогам законодавства, а саме ст. 23, ст. 48 БК України (недійсність договору). За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що уклавши договір на виготовлення проектно-кошторисної документації №360 від 04.12.2023 сторони вступили в договірні відносини, чітко встановили умови договору підряду, зокрема ціну, календарний план робіт, порядок розрахунків.

Договір №360 від 04.12.2023 не містить умови щодо розрахунків замовником перед виконавцем за рахунок субвенції з державного бюджету, отриманої в порядку встановленому постановою КМУ від 28.04.2023 № 419 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту».

Термін виконання робіт за договором складав період менше одного року, що було затверджено відповідним календарним планом (додатком №2 до договору).

Вказаний договір не визнано недійсним в судовому порядку.

Відповідач своїми діями неодноразово підтверджував дійсність його умов, шляхом здійснення проміжної оплати за виконанні роботи в сумі 349668,30 грн по акту приймання-передачі №1 від 11.12.2023. Він також неодноразово письмово підтверджував свої зобов`язання за договором наявним у справі листуванням з позивачем.

З урахуванням норм ст. ст. 96, 617 ЦК України, ст. 218 ГК України відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/603/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2024, яке було відкладено на 16.12.2024 та 16.01.2025.

Надалі, ухвалою суду від 16.01.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/603/24 та призначено її до розгляду по суті на 10.02.2025.

У зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. з 03.02.2025 у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення судового засідання 10.02.2025, ухвалою суду від 27.01.2025 судове засідання у справі № 921/603/24 призначено на 27.02.2025.

27.02.2025 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 27.02.2025 (вх. №1413) представника відповідача, скріплене його електронним підписом. У цьому клопотанні представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи копії адвокатського запиту від 04.02.2025, відповіді на адвокатський запит від 07.02.2025, адвокатського запиту від 20.02.2025.

Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання 27.02.2025, якою відповідно до ст. ст. 42, 80, п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України відмовлено у прийнятті поданого представником відповідача клопотання б/н від 27.02.2025 (вх. №1413 від 27.02.2025) та долучених до нього додатків.

В судовому засіданні 27.02.2025 представником відповідача заперечено проти позову. Ним усно стверджено про порушення позивачем порядку виконання замовлених відповідачем робіт, в частині реєстрації проектно-кошторисної документації в Єдиній державній електронній системі у cфepi будівництва. Відсутність реєстрації такої документації, на думку представника відповідача, унеможливлювало проведення її експертизи. Це вказує на те, що процес виконання робіт позивачем не завершено.

При цьому, він не заперечив факту отримання відповідачем проектно-кошторисної документації.

В судовому засіданні 27.02.2025 представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав, наведених у позові. Ним зазначено, що договір №360 від 04.12.2023 не містить умов, які б завершення виконання робіт по ньому пов`язували з реєстрацією виготовленої документації в Єдиній державній електронній системі у cфepi будівництва.

Представником позивача повідомлено, що після отримання проектно-кошторисної документації відповідачем, Білецькою сільською радою у квітні 2024 року прийнято рішення про затвердження такої документації. Такі дії органу місцевого самоврядування підтверджують факт виконання позивачем умов договору щодо передачі проектно-кошторисної документації та її отримання відповідачем.

Також представник позивача повідомив, що позивач забезпечив внесення інформації до Єдиної державної електронної системи у cфepi будівництва, однак така інформація не підписана в електронному вигляді відповідачем. Відсутність реєстрації такої документації пов`язана з бездіяльністю відповідача. Необхідність такої реєстрації пов`язується з подальшим будівництвом, а не виконанням умов спірного договору та його оплатою.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

27.02.2025 суд ухвалив скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Матеріали справи містять лист №2.1-34/2436-99 від 04.10.2023 Департаменту освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації, адресоване керівникам місцевих органів управління освітою, з проханням у найкоротші терміни розробити проєктно-кошторисну документацію згідно з вимогами ДБН. У цьому зверненні зазначено, що відповідно до проекту Держбюджету для сприяння безпечному перебуванню учасників освітнього процесу передбачено 2,5 млрд грн для будівництва, реконструкції та капітальних ремонтів укриттів.

04.12.2023 між Відділом освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут розвитку Карпат" (надалі виконавець), укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації №360 (надалі - договір), згідно з п. 1.1, п. 1.4 якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконати роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації на: «Будівництво споруди подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття комунального закладу «Плотицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області» за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Плотича, вул. Шкільна, 1» (ДК 021:2015: 71320000-7 Послуги з інженерного проектування).

Приймання та оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється згідно з вимогами затвердженого завдання на проектування (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи, що визначені в договорі та додатках до нього, у повному обсязі та у встановлені терміни, і передати замовнику проектно-кошторисну документацію.

Згідно з п. 2.2 договору замовник взяв на себе зобов`язання: передати виконавцю у встановленому порядку замовлення на виготовлення проектно - кошторисної документації; забезпечити прийняття від виконавця виконаних робіт і провести з ним розрахунки у порядку, передбаченому цим договором.

У п. 3.1 договору сторонами обумовлено, що за виконану проектно-кошторисну документацію, відповідно до умов цього договору, замовник сплачує виконавцю, згідно з протоколом погодження про договірну ціну - 1165561 грн без ПДВ:

349668,30 грн кошти місцевого бюджету;

815892,70 грн кошти державного бюджету.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за даним договором проводяться наступним чином:

а) проміжні поетапно згідно з календарним графіком (додаток 2) по актах готовності проектних робіт без надання проектної документації;

б) остаточний по закінченню проектування після надання акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт (надалі - акти).

Згідно з п. 3.3 договору оплата проводиться по закінченню робіт, згідно акту приймання проектно-кошторисної документації.

Платежі за цим договором здійснюються замовником на поточний банківський рахунок виконавця, вказаний в заключній частині цього договору у національній валюті України, після підписання акту приймання передачі проектно-кошторисної документації протягом 20 робочих днів, при наявності фінансування (п. 3.4 договору).

У п. 4.1, п. 4.2 договору зазначено, що виконавець розпочинає виконання своїх договірних зобов`язань після підписання цього договору, надання вихідних даних і завершує виконання робіт згідно календарного плану. Виконавець має право дострокового завершення виконання робіт і здачу їх замовнику. Строки виконання робіт, з поважних причин, та за письмовою згодою сторін можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у договір шляхом підписання додаткової угоди.

При завершенні робіт виконавець представляє замовнику акт здачі - приймання проектно-кошторисної документації (п. 5.2 договору).

Всі додатки до цього договору є його невід`ємною частиною, складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін (п. 7.2 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.04.2024, в частині розрахунку за виконані роботи - до повного їх здійснення (п. 8.1 договору).

У п. 8.2 договору зазначено, що до цього договору додаються:

- додаток 1 Зведений кошторисний розрахунок;

- додаток 2 Календарний план робіт;

- додаток 3 Протокол погодження договірної ціни.

Матеріали справи містять додаток 1 до договору - Зведений кошторисний розрахунок на проектно-вишукувальні роботи на суму 1165561 грн, з оформленими до нього окремими кошторисами №№1-4.

Згідно з додатком 2 до договору Календарним планом, термін виконання обумовлених п. 1.1 договору робіт складає листопад 2023 року квітень 2024 року.

У додатку 3 до договору Протоколі погодження договірної ціни сторонами обумовлено, що вартість обумовлених у п. 1.1 договору робіт складає 1165561 грн, а даний протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем та замовником.

Згідно з актом прийому - передачі виконаних робіт №1 від 11.12.2023 виконавець передав, а замовник прийняв роботи по виконанню проектно-кошторисної документації: «Будівництво споруди подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття комунального закладу «Плотицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області» за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Плотича, вул. Шкільна,1» (проміжні розрахунки).

13.12.2023 відповідачем перераховано на рахунок позивача 349668,30 грн згідно з платіжною інструкцією №1 (внутрішній номер 314815801) від 13.12.2023, з призначенням платежу: "0617321; 3122; вигот. проект-кошт. докум. на будів. спор. подвійного призн; згідно акту №1 від 11.12.2023 дог №360 від 04.12.2023 без ПДВ".

Передбачена договором проектно-кошторисна документація виготовлена виконавцем та передана замовнику в повному обсязі 05.03.2024 згідно з накладною №1 передачі проектно-кошторисної документації від 05.03.2024.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертиза МВК" 01.04.2024 складено позитивний Експертний звіт №46547 за результатом розгляду цієї проектно-кошторисної документації.

Відповідно до інформації у мережі Інтернет, розміщеної за посиланням https://bilecka-gromada.gov.ua/docs/?type=0conv=0sess=0number=3872from_date=02.04.2024+-+02.04.2024title=filter=y, 02.04.2024 Білецькою сільською радою прийнято рішення №3872 «Про затвердження проєктно-кошторисної документації «Будівництво споруди подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття комунального закладу «Плотицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області» за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Плотича, вул. Шкільна, 1»».

Листом №17/04/01 від 17.04.2024 позивач надіслав на адресу відповідача акт прийому - передачі виконаних робіт №2 від 17.04.2024 на суму 815892,70 грн для його підписання та проведення повних розрахунків за виконану роботу.

У відповідь на вказане звернення, посилаючись на ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови "Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти", відповідач листом №451 від 19.04.2024 надіслав позивачу для підписання проект додаткової угоди №2, у тексті п. 1 якої запропонував позивачу внести зміни в п. 8.1 договору та викласти його в наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунку за виконані роботи до повного їх здійснення".

У тексті п. 2 проекту додаткової угоди №2 відповідач запропонував позивачу внести зміни в додаток 2 - Календарний план та викласти його в новій редакції.

Додаток 2 до проекту додаткової угоди 2 - Календарний план містив умову про внесення коштів в сумі 815892,70 грн у грудні 2024 року.

Пропозиції відповідача щодо укладення додаткової угоди №2 до договору №360 від 04.12.2023 саме у запропонованій ним редакції супроводжувались також умовами п. 3 проекту додаткової угоди №2, згідно якого сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій одна до одної, пов`язаних з виконанням договору.

До позовних матеріалів позивачем також долучено листи №22/04 від 22.04.2024, № 25/04 від 25.04.2024, №30/04 від 30.04.2024, з проханням оплати решту вартості виконаних ним робіт в сумі 815892,70 грн.

Відповідачем у відповідях №467 від 24.04.2024, №475 від 26.04.2024, №537 від 16.05.2024 визнано існування названого боргу та знову запропоновано позивачу укласти вищевказану додаткову угоду на продовження терміну дії договору, погодивши строк оплати коштів в сумі 815892,70 грн до грудня 2024 року.

З`ясовано також, що рішення Білецької сільської ради, за поданням самого відповідача, у квітні 2024 року відповідну проектну документацію затверджено органом місцевого самоврядування.

Стверджуючи про невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати 815892,70 грн за виконані роботи згідно з договором на виготовлення проектно-кошторисної документації №360 від 04.12.2023, позивач звернувся до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст. 631 ЦК України).

Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно зі статтею 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У ч.1 ст. 853 ЦК України зазначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п.1 ч.1 ст.889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ця норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач прийняв проведені позивачем роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації.

Судом встановлено, що акт прийому передачі виконаних робіт №1 від 11.12.2023 та накладна передачі проектно-кошторисної документації №1 від 05.03.2024 підписані представником відповідача та скріплені його печаткою. Ці документи не містять зауважень (претензій) відповідача щодо виконавця по об`єму, якості та строків виконаних робіт.

В судовому засіданні 27.02.2025 представник відповідача усно зазначив, що він не заперечує факту отримання документації.

Додатковим підтвердженням передачі проектно-кошторисної документації відповідачу є те, що органом місцевого самоврядування 02.04.2024 прийнято рішення №3872 «Про затвердження проєктно-кошторисної документації «Будівництво споруди подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття комунального закладу «Плотицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області» за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Плотича, вул. Шкільна, 1»».

Прийнявши виконані роботи згідно з накладною №1 від 05.03.2024, відповідачем не підписано акт прийому-передачі №2 від 17.04.2024. З підписанням останнього умови договору №360 від 04.12.2023 пов`язують внесення коштів в сумі 815892,70 грн.

Якість та своєчасність виконання позивачем робіт за договором відповідач не заперечує.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2022 у справі №914/1904/21 зазначив, що ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція, щодо застосування судами частини четвертої ст. 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акту виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором". Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18 та постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12.

Положення ст. 882 ЦК України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями ч.1 ст. 853 ЦК України.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Про прийняття відповідачем робіт свідчить також подання ним відповідного проекту на розгляд Білецької сільської ради та його затвердження органом місцевого самоврядування.

Суд у даній справі №921/603/24 зазначає, що обов`язок замовника сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи (після завершення усіх робіт) прямо випливає з положень ч.1 ст.854 ЦК України та п.1 ч.1 ст.889 ЦК України та погоджених сторонами умов правочину.

В порушення приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, повний розрахунок по оплаті вартості виконаних робіт відповідач не здійснив, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 815892,70 грн.

Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за виготовлену документацію відповідачем не представлено.

Наявні у матеріалах справи звернення відповідача, адресовані позивачу, щодо продовження дії договору №360 від 04.12.2023 та пропозиції щодо внесення оплати за виконані роботи у грудні 2024 року містять посилання відповідача на прийняту Кабінетом Міністрів України постанову "Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти", якою затверджено механізм розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів у закладах освіти у 2024 році.

Неодноразові пропозиції щодо внесення оплати в сумі 815892,70 грн у грудні 2024 року (шляхом укладення відповідної додаткової угоди), відповідачем не супроводжувались доводами про невідповідність умов договору №360 від 04.12.2023 положенням Порядку №309 та Загальних умов, на які посилався відповідач у відзиві, як на підставу його недійсності.

Дії відповідача щодо укладення договору №360 від 04.12.2023, часткова його оплата, пропозиції щодо продовження строку дії договору, зміни кінцевого строку повної оплати (до звернення позивача з позовом до суду), подання виготовленого позивачем проекту на затвердження Білецької сільської ради та твердження про недійсність умов цього договору, в частині умов проведення розрахунків в сумі 815892,70 грн (під час розгляду справи судом) вказують на суперечливість поведінки відповідача.

Суд у справі №921/603/24 зазначає, що Верховний Суд у своїй практиці послідовно застосовує доктрину заборони суперечливої поведінки, яка ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основу якої покладено принцип добросовісності, складовою якого є, зокрема, заборона суперечливої поведінки та заборона зловживання процесуальними правами. Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає в тому, щоб перешкодити стороні отримати переваги та вигоду від її недобросовісних дій.

Одним із способів захисту добросовісної сторони є правовий принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своєї позиції, якщо її попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції (принцип естопеля). Під принципом естопеля розуміється неможливість суперечливої (непослідовної) поведінки, яка може проявлятися як в матеріальних правовідносинах, так і в судовому процесі. Найчастіше процесуальний естопель знаходить свій вияв під час оскарження судових рішень і може полягати в тому, що сторона радикально змінює свою правову позицію у справі в порівнянні з правовою позицію у суді попередньої інстанції. Юридичним наслідком принципу естопеля є втрата права, за захистом якого сторона звернулася до суду, в зв`язку з оцінкою судом фактичної поведінки сторони та її добросовісності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також застосовував принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України", заява № 41707/98).

У контексті ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України не вважаються обставинами, що звільняють від виконання своїх зобов`язань зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №916/1345/19, а також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, яке згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 ГПК України є джерелом права.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору №360 від 04.12.2023 у судовому порядку.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 815892,70 грн за невиконання грошових зобов`язань по договору 360 від 04.12.2023 підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Посилання відповідача про невідповідність умов укладеного договору №360 від 04.12.2023 приписам ст. 23, ст. 48 Бюджетного кодексу України, у зв`язку з відсутністю плану фінансування робіт (будівництва об`єкта), передбаченого "Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668) та відсутність додатка до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, передбаченого Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012) є безпідставним з огляду на наступне.

У п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012) зазначено, що за довгостроковими бюджетними зобов`язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Наявна у матеріалах справи копія договору №360 від 04.12.2023 в якості додатку 2 містить календарний план по виготовленню проектно-кошторисної документації. Відповідачем не надано суду доказів відсутності реєстрації зобов`язань згідно такого календарного плану за договором №360 від 04.12.2023.

Суд у даній справі також зазначає, що Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду у постанові від 24.11.2022 у справі № 914/1904/21 щодо того, що якщо відсутні плани-завдання замовника, то сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору підряду всупереч частині першій статті 853 ЦК України, за змістом якої у замовника виникає обов`язок прийняти роботу, яка виконана підрядником саме відповідно до умов договору підряду та наявності підстав для звільнення замовника від обов`язку оплачувати виконані підрядником роботи за відсутності планів-завдань та підписаних актів виконаних робіт.

Заперечення відповідача щодо неузгодження сторонами плану фінансування робіт, визначених Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668) не приймаються судом до уваги, оскільки роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації на: «Будівництво споруди подвійного призначення з властивостями протирадіаційного укриття комунального закладу «Плотицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області» за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Плотича, вул. Шкільна, 1» (ДК 021:2015: 71320000-7 Послуги з інженерного проектування), що є предметом договору №360 від 04.12.2023, є роботою, яка не відноситься до робіт, пов`язаних з капітальним будівництвом.

Тому положення Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668) не застосовуються до правовідносин між сторонами укладеного договору.

Щодо наведених у судовому засіданні 27.02.2025 усних доводів представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З урахуванням ч.4 ст. 165 ГПК України відповідач позбавлений права заперечувати проти позову з наведених у судовому засіданні 27.02.2025 усних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказані усні заперечення відповідач не викладав у відзиві на позов та в інших зверненнях під час підготовчого провадження.

Слід також зазначити, що на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 16.12.2024 представник відповідача письмових заперечень не надав. А в судовому засіданні 27.02.2025 також визнав бездіяльність самого відповідача щодо реєстрації інформації у Єдиній державній електронній системі у cфepi будівництва.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом при ухваленні рішення у даній справі було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з Відділу освіти Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (47707, Тернопільський район, Тернопільська область, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19, ідентифікаційний код 43041459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут розвитку Карпат (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 4, ідентифікаційний код 38894977) 815892 (вісімсот п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн 70 коп. боргу, 12238 (дванадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн 39 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 06 березня 2025 року.

Суддя І.П. Шумський