Рішення

від 25.02.2025 по справі 922/4368/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2025м. ХарківСправа № 922/4368/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" (вул. Данилевського, буд. 26, м. Харків, 61058; код ЄДРПОУ 32133820) про стягнення 266143,65 грн за участю представників:

позивача - Міненка В.М., в режимі відеоконференції,

відповідача - Болоховцева Є.О.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676) 09.12.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" (код ЄДРПОУ 32133820) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальній сумі 266143,65 грн, у тому числі: 210643,83 грн пені; 24846,37 - 3% річних; 30653,45 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сума основного боргу відповідачем була сплачена з порушенням строків оплати, передбачених п. 5.1 Договору, на підтвердження чого позивачем надано лист банку від 20.06.2024 та банківські виписки. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача, позивачем відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства, здійснено нарахування пені, інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4368/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2025 задоволено заяву Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у справі призначено підготовче засідання на 28.01.2025 о 14:30.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 20.01.2025, відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що теплова енергія, в яку перетворює природний газ котельня у будинку ТСББ "Усадьба", призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців в опаленні приміщень і для підігріву води. ТСББ "Усадьба" не веде господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону України "Про теплопостачання". Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 29.12.2023) до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

24.01.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій, зокрема, зазначив, що за Договором постачання природного газу від 20.09.2022 № 2045-ПСО-32 здійснюється постачання природного газу, і не надаються житлово-комунальні послуги. Зазначений договір регулює правовідносини між сторонами, в результаті яких позивач як постачальник поставляє споживачеві природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відсутні. Також позивач зазначив, що набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, якою внесені зміни до деяких постанов щодо оплати житлово-комунальних послуг (в тому числі і до постанова Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022). Зокрема, скасована заборона на припинення надання житлово-комунальних послуг споживачам, які мають заборгованість з їхньої оплати. На думку позивача, заборона нараховувати та стягувати неустойку (штрафів, пені), інфляційні нарахування, проценти річних нарахованих на заборгованість, не поширюється на правовідносини за спірним договором постачання природного газу, укладеного між юридичними особами.

Протокольною ухвалою господарського суду підготовчого провадження у справі № 922/4368/24 закрито; розгляд справи по суті призначено на 13.02.2025 о 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду від 13.02.2025 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 25.02.25 до 14:20.

21.02.2025 до суду надійшло клопотання позивача про врахування при розгляді справи № 922/4368/24 постанови Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №916/3889/23, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" до ОСББ про стягнення заборгованості, якою визнано безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача сум 3% річних, інфляційних втрат та пені за порушення строків оплати.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.02.2025, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник, позивач у справі) та Товариством співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" (Споживач, відповідач у справі) було укладено Договір постачання природного газу № 2045-ПСО-32.

На виконання умов вищевказаного Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1924065,82 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2022 на суму 26627,03 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 на суму 251482,01 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 на суму 49774,49 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 на суму 295286,62 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 на суму 145628,47 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 299469,89 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 152802,90 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 277186,68 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 146259,71 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 235803,16 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 32715,98 грн

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2023 на суму 11028,88 грн.

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ зазначено в розділі 4 Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Для цілей виконання пункту 5.1 цього Договору Споживач зобов`язується у строк до початку дії цього Договору в частині зобов`язань Постачальника щодо передачі природного газу (п. 2.1 та 13.1 Договору) укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання (надалі - Договір про Договірне списання) з рахунків Споживача, на який надходять кошти в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ.

Проте, оплата за переданий газ була здійснена відповідачем з порушенням строків плати, передбачених п. 5.1 Договору, що підтверджується листом банку від 20.06.2024 та банківськими виписками.

Згідно з п. 7.2 Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, керуючись п. 7.2 Договору, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ст. 232 ГК України, позивачем здійснено нарахування пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору, розмір якої склав 210643,83 грн.

Також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 24846,37 грн - 3% річних та 30653,45 грн інфляційних втрат.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальна сума боргу відповідача, що підлягає стягненню, становить 266143,65 грн, у тому числі: 210643,83 грн пені, 24846,37 грн - 3% річних та 30653,45 грн інфляційних втрат.

Надаючи оцінку правомірності стягнення з Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" вказаних нарахувань (пені, 3% річних, інфляційних), суд зазначає наступне.

Товариство співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" було створено у серпні 2002 року власниками житлових квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 26 по вулиці Данилевського у м. Харкові у відповідності до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ч. 1 ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 означеного Закону:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна (ст. 12 вказаного Закону).

Тож, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

У відповідності до п. 2.1 Статуту ТСББ "Усадьба", метою створення цього об`єднання є забезпечення захисту прав його членів, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Діючи в інтересах співвласників вказаного будинку, і на підставі Статуту, ТСББ "Усадьба" з часу створення і по теперішній час забезпечує надання житлово-комунальних послуг і послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій власникам приміщень цього житлового будинку.

У даному випадку ОСББ шляхом самозабезпечення утримує системи теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклав договір з позивачем про постачання природного газу для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 5 означеного Закону до житлово-комунальних послуг належать:

житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком;

комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з положеннями статті 13 наведеного закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19, на яку обґрунтовано послався Господарський суд Харківської області.

Виходячи з визначених термінів, ОСББ є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.

ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно з нормами чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг. ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21.

Отже, доводи позивача про те, що відповідач не є споживачем (колективним споживачем) комунальної послуги спростовуються наведеним вище аналізом норм закону.

11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №651 від 27.06.2023 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.

Відповідно до пп. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 530-ІХ від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, який триває станом на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023) визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), Харківська міська територіальна громада віднесена з 15.09.2022 до території можливих бойових дій. У період з 24.02.2022 до 15.09.2022 відносилася до території активних бойових дій.

Оскільки ТСББ "Усадьба" є колективним споживачем комунальної послуги, про що зроблено висновок вище за текстом рішення, безпідставними є твердження позивача про те, що на відповідача не розповсюджуються положення пп. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530 та положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану".

Отже, з огляду на викладене, суд відхиляє твердження позивача щодо безпідставності застосування відповідачем приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206, оскільки Договір про постачання природного газу від 20.09.2022 № 2045-ПСО-32 був укладений між двома юридичними особами, та за цим договором здійснюється постачання природного газу, і не надаються житлово-комунальні послуги.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Відтак, усупереч твердженням позивача, встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.

Суд бере до уваги, що виконання умов Договору з боку ТСББ "Усадьба" здійснюється в умовах введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в країні. Багатоквартирний будинок № 26 по вулиці Данилевського у м. Харкові у період з 2022 року неодноразово опинявся в зоні обстрілу реактивної артилерії з боку збройних сил Російської Федерації, в зоні застосування ними керованих авіаційних бомб та балістичних ракет. Більш 60 відсотків власників житлових приміщень багатоквартирного будинку № 26 по вулиці Данилевського у м. Харкові тимчасово залишили свої квартири та проживають зараз або в інших областях України, або за кордоном. За таких умов, ТСББ "Усадьба" має великі труднощі зі своєчасним отриманням від виїхавших мешканців встановлених Загальними зборами ТСББ "Усадьба" внесків та сплати за житлово-комунальні послуги. Проте , навіть за таких обставин заборгованість відсутня.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на правовідносини з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, розташованого в Харківській міській територіальній громаді, як юридичної особи, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, а позивачем здійснено нарахування до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період дії карантину і воєнного стану, вказане не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів та порушує права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому вимоги про стягнення пені в сумі 210643,83 грн, 3% річних у сумі 24846,37 грн, інфляційних втрат у сумі 30653,45 грн не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 916/3889/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" до ОСББ "Скісна-78Б", оскільки місцезнаходженням відповідача у цій справі є місто Одеса, яке не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами). Відтак, на правовідносини, що склалися між сторонами у справі № 916/3889/23, не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі позивачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи, викладені позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача, не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" (вул. Данилевського, буд. 26, м. Харків, 61058; код ЄДРПОУ 32133820) про стягнення 266143,65 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "06" березня 2025 р.

СуддяН.М. Кухар