Герб України

Рішення від 06.03.2025 по справі 925/1496/24

Господарський суд черкаської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1496/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача - приватного підприємства "Амт-Групп",

про визнання припиненими трудових правовідносин директора підприємства,

представники сторін участі не брали.

05.12.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами: визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Амт-Групп" у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора приватного підприємства "Амт-Групп" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України; скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) та підписанта приватного підприємства "Амт-Групп".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач направив на адресу засновника відповідача заяву про звільнення з посади директора відповідача з 15.12.2024 та листа про призначення загальних зборів засновників відповідача на 15.12.2024. Проте засновник відповідача не отримав лист про звільнення з посади директора та не призначив загальні збори засновників, чим, на думку позивача, порушив ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою від 06.01.2025 суд відкрив провадження у справі №925/1496/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03.02.2025 о 12:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 06.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідача строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Отже, строк для подання відзиву відповідачем сплив 21.01.2025, проте, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)

Ухвалою від 03.02.2025 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/1496/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025 о 14:00.

У судовому засіданні 06.03.2025 представники сторін участі не брали.

Відповідач про дату час розгляду справи належно повідомлений шляхом отримання ухвали до електронного кабінету.

Від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, також у клопотанні зазначено, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив такі обставини.

Рішенням від 17.06.2020 № 2-2020 засновника Приватного підприємства "Амт-Групп" ОСОБА_2 , зокрема, затверджено номінальну частку Засновника у Статутному капіталі Підприємства у розмірі 50 грн, що становить 100 % Статутного капіталу підприємства, звільнено п. ОСОБА_3 з посади директора та призначено на посаду директора п. ОСОБА_1 .

Відповідно до такого рішення згідно з наказом № 1-к від 18.06.2020 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ПП "Амт-Групп" з 18 червня 2020 року.

14.11.2024 ОСОБА_4 на адресу засновника ПП "Амт-Групп" п. ОСОБА_2 написав заяву про звільнення з посади директора ПП "Амт-Групп" за власним бажанням з 15 грудня 2024 року та лист "Про прийняття рішень та надання вказівок", у якому зазначає, що подальше виконання функцій директора ПП "Амт-Групп" вважає недоцільним та просить звільнити його з посади директора ПП "Амт-Групп" з 15 грудня 2024 року та повідомляє засновника про ініціювання ним збрів для прийняття рішення по директору на 15.12.2024 на 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 ; просить прийняти рішення щодо призначення нового директора ПП "Амт-Групп", якому він може передати справи.

Такі заява і лист позивачем направлено на адресу ОСОБА_2 15.11.2024, що підтверджується накладною, фіскальним чеком, описом вкладення у лист.

Проте лист з такими документами 21.11.2024 повернутий на адресу позивача органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, уповноважений на звільнення директора орган підприємства - єдиний учасник підприємства ОСОБА_2 не виконала вимогу про скликання та проведення загальних зборів, внаслідок чого загальні збори не проведено та заява про звільнення не розглянута по суті протягом передбаченого законодавством строку. Засновник не виконала покладених на неї Законом та Статутом обов`язків, чим порушила трудові права позивача, зокрема, право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи.

При розгляді спору суд враховує таке.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п`яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому, Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Частинами першою - четвертою ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Щодо правової природи приватного підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (ч. 1 ст. 113 ГК України).

У частині 1 ст. 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19) погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Отже, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію".

Для визначення виду підприємницького товариства, до якого належить ПП "Амт-Групп" (далі також - Підприємство) у цій справі, слід виходити з такого.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що Підприємство створено з метою одержання прибутку від своєї господарської діяльності та для задоволення потреб в його продукції (роботах, послугах) (п. 2.1. Статуту); власником Підприємства є п. Хорошун Віта Іванівна (далі - Власник) (п. 1.3. Статуту); Підприємство відповідає по своїх зобов`язаннях у повному обсязі всім своїм майном, на яке у відповідності до діючого законодавства України може бути звернено стягнення за вимогами кредиторів (п. 1.9. Статуту); власник не відповідає за зобов`язаннями Підприємства, а Підприємство не відповідає за зобов`язаннями Власника, крім випадків передбачених законодавчими актами України (п. 1.10 Статуту).

Відтак у Статуту зазначено, що Власник не несе відповідальність за зобов`язаннями приватного підприємства.

Підприємство не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством.

Отже, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов`язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку Підприємство не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до ст. 84 ЦК України, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням).

Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац 4 ст. 4 Закону України "Про кооперацію", абзац 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абзац 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Отже, оскільки статутом Підприємства не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів і взагалі у Статуті визначено, що у Підприємства один учасник - Власник, то Підприємство не є кооперативом.

У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що ПП "Амт-Групп" є товариством з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління. Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі №911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України. Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах №761/40378/18, №758/1861/18 та №911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ч. 1 ст. 98 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Стаття 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає порядок скликання загальних зборів учасників товариства.

Водночас статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачені особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника. Так, відповідно до частини 2 цієї статті до товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32 - 36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Відповідно до наведених вище матеріалів справи а також згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП "Амт-Групп" має одного учасника - ОСОБА_2 .

Із урахуванням особливостей, передбачених статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", суд доходить висновку, що позивачем у справі дотримано порядок скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення про проведення зборів.

За змістом ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків.

Разом із тим, суд зауважує, що обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства належить до компетенції загальних зборів учасників (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону (ч. 3 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Таким чином, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу є виключною компетенцією загальних зборів учасників (рішення учасника), яке реалізується після розгляду питання щодо припинення повноважень діючого одноосібного виконавчого органу.

Також судом враховано, що Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено право внесення до порядку денного будь-яких змін за згодою всіх учасників товариства (ч. 10 ст. 32), а також прийняття рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників (ч. 5 ст. 33).

Суд зауважує, що написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за власним бажанням, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримано процедуру звільнення із займаної посади директора підприємства. Однак, уповноважений на звільнення з посади директора керівний орган відповідача проігнорував повідомлення позивача про бажання реалізувати своє право на вільний вибір трудової діяльності, не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього обов`язків, тим самим допустив порушення трудових прав позивача.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати Загальні збори, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Враховуючи порушення права ОСОБА_1 на припинення трудових відносин, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Водночас, частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Отже, Законом не передбачена як окрема підстава внесення змін до Єдиного державного реєстру "визнання трудових відносин припиненими". Однак, суд звертає увагу на те, що недосконалість національного законодавства та прогалина у правовому регулюванні певних правовідносин - не можуть бути підставою для позбавлення особи права й захисту його порушених прав у обраний ним спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року по справі № 520/1143 7/16-ц.

Таким чином, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) та підписанта приватного підприємства "Амт-Групп", є належним засобом захисту прав позивача.

Згідно з ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов повністю.

Судові витрати на підставі ч. 2 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Амт-Групп" (ідентифікаційний код 32584007, провул. Грузевича, буд. 8, Черкаси, 18002) у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора приватного підприємства "Амт-Групп" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) та підписанта приватного підприємства "Амт-Групп" (ідентифікаційний код 32584007, провул. Грузевича, буд. 8, Черкаси, 18002).

Стягнути з Приватного підприємства "Амт-Групп" (ідентифікаційний код 32584007, провул. Грузевича, буд. 8, Черкаси, 18002) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) 6 056 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Рішення складено та підписано 06.03.2025.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення06.03.2025
Оприлюднено07.03.2025
Номер документу125637837
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —925/1496/24

Судовий наказ від 07.04.2025

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Рішення від 06.03.2025

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Ухвала від 03.02.2025

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Ухвала від 03.02.2025

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Ухвала від 06.01.2025

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні